Рішення

від 09.08.2011 по справі 5023/4622/11 (н.р. 64/132-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/4622/11 (н.р. 64/132-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р.                                                            Справа № 5023/4622/11 (н.р. 64/132-10)

вх. номер 4622/11

Суддя Господарського суду Харківської області Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання- Липко О.

позивач- не з*явився. відповідач-Кропивка І.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: ПП "ПАП - Сервіс" м. Харків  

до  ПФ "Замір", м. Харків 3-я особа - ТОВ"Таміра" м.Харків

про повернення попередньої оплати у розмірі 7722,00 грн. та зустрічна позовна заява приватної фірми "Замрі" до Приватного підприємства "ПАП-Сервіс" про стягнення 22 634 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство "ПАП - Сервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Приватної фірми "Замір" суми заборгованості в розмірі 7722,00грн.; судові витрати пов"язані зі сплатою державного мита у розмірі 102,00грн. та витратами на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що позивачем, на виконання умов договору №115/05/08 від 21.05.2008р., було сплачено відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати у розмірі 7722,00грн., проте відповідачем роботи виконані не були.

Відповідач, Приватна фірма "Замір", звернулась до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "ПАП - Сервіс" на користь Приватної фірми "Замір" суму боргу за договором підряду №115/05/08 від 21.05.2008р. та додатковою угодою №1 від 06.06.2008р. до договору підряду у розмірі 22634,00грн.; судові витрати: державне мито у розмірі 227,00грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на ПП "ПАП-Сервіс". В обгрунтування зустрічного позову відповідач посилається на те, що відповідачем були виконані підрядні роботи, проте позивач не в повному обсязі розрахувався з відповідачем. На підтвердження виконання робіт за договором, позивач за зустрічним позовом посилається на акт приймання-передачі робіт, який підписаний представником позивача за первісним позовом (підрядника) та представниками відповідача за первісним позовом (замовник), в якому зазначено обсяг виконаних робіт за договором. Зокрема, позивач за первісним позовом посилається на те, що у вказаному акті зазначено, що він є підставою для оформлення та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3).

До початку судового засідання позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Представники позивача по первісному позову та третьої особи правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили, витребуваних судом документів не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаним у позовній заяві.

Присутній в судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом проти первісного позову заперечує, підтримує зустрічний позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності,вислухави пояснення представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, проаналізувавши доводи щодо первісної позовної заяви, зустрічної позовної заяви,  повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне, що 21 травня 2008року між Приватним підприємством "ПАП-Сервіс" (Генпідрядник) і Приватною фірмою "Замір" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 115/05/08 на виконання робіт з прокладки трубопроводів водопостачання, опалення та каналізації на 1-му поверсі спального корпуса № 1 (будівля лит. “Д-5”), бази відпочинку ім. Соїча, що розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Хотомля, вул. Новодонівська, буд. 1.

06.06.2008 року було укладено Додаткову угоду № 1 до цього Договору, якою було передбачено виконання додаткових робіт.

Сторонами визначена загальна вартість робіт в сумі 39754,80 грн. з урахуванням додаткової угоди та вартості матеріалів, переданих Генпідрядником, які фіксуються в актах КБ-2в і КБ-3 у вигляді коштів для повернення.

Вартість матеріалів Генпідрядника згідно договору підряду та додаткової угоди складає 21 094, 80 гривень.

Відповідно до пункту 2.6 договору фінансування будівництва Генпідрядником передбачено передоплату в розмірі 50% від загальної вартості робіт, з відрахуванням матеріалів Генпідрядника, що складає 7 722 грн. протягом 20-ти банківських днів з моменту підписання даного договору і кінцевий розрахунок проводиться протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт форми КБ-2в і КБ-3.

Таким чином, загальна вартість робіт за договором підряду та додатковою угодою за вирахуванням вартості матеріалів Генпідрядника, та попередньої оплати складала 10938 гривень.

Відповідно до пункту 2.4 договору вартість робіт може бути змінено за згодою сторін у зв'язку з можливими змінами умов та обсягу робіт, вартості матеріалів та введенням нових законодавчих актів України.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2009 року ПФ "Замір" цінним листом з повідомленням та описом-вкладення було надіслано на адресу ПП "ПАП-Сервіс" претензію № 6 від 02.11.2009 року в тексті якої зазначено, що ПФ "Замір" повторно надсилає ПП "ПАП-Сервіс", зокрема, довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в). Згідно зі змістом претензії вказані документи є додатками до неї.

При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи копії опису-вкладення, ПФ "Замір" було надіслано ПП "ПАП-Сервіс" вищезазначену претензію № 6 від 02.11.2009 року з додатками до неї. Проте, відповіді ПП "ПАП-Сервіс" на претензію не надало, та вимоги щодо сплати заборгованості виконано не було.

25.12.2009 року ПП “ПАП-Сервіс” звернулось до ПФ “Замір” з вимогою, в якій відмовлявся від Договору, та просив повернути передоплату у розмірі 7722,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

У відповідності зі статтею 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 882 ЦК України встановлено порядок прийняття та передання робіт, зокрема замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ч. 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність первісних позовних вимог, а тому суд відмовляє в задоволенні первісного позову у повному обсязі.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом суд вважає за необхідне задовольнити в сумі 10938 гривень, в іншій сумі слід відмовити, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано узгодженої з відповідачем угоди про збільшення обсягу робіт згідно п. 2.4 Договору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача за зустрічним позовом в частині задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 610, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Приватного підприємства "ПАП-Сервіс" до Приватної фірми "Замір" - відмовити в повному обсязі.

Зустрічну позовну заяву задовільнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ПАП-Сервіс" ( м.Харків, вул.Малом*ясницька, буд 9/11 код ЄДРПОУ 31799042, р/р 26003016816242 в відділенні №2 ВАТ" Укрексімбанк" філіал м.Харків, МФО 351618) на користь Приватної фірми "Замір" ( м.Харків, пр. Гвардійців Широнінців, буд 63-б.кв.37,код ЄДРПОУ22649965 р/р 26000031027 в філії №2 АСУБ"Грант") суму 10938 грн.,державне мито 109,38грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частистині стягнення 11696 грн.- відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

рішення підписане 10.08.11 року.