Рішення

від 15.08.2011 по справі 5023/4202/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2011 р. Справа № 5023/4202/11

вх. № 4202/11

Суддя господарського суд у Жиляєв Є.М.

при секретарі судового зас ідання Васильєва К.М.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1, дові реність від 30.06.2011 року

відповідача - ОСОБА_2, до віреність від 30.06.2011 року

розглянувши справу за поз овом ПП "Дальнобійник", м. Ки їв

до ПП "ХТЛ Плюс", м. Харків

про стягнення 30079,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернуся до г осподарського суду Харківсь кої області з позовом до відп овідача про стягнення 30079,30 грн . В обґрунтування позовних ви мог позивач посилається на н еналежне виконання з боку ві дповідача покладених на ньог о обов'язків за договором з пе ревізником № Б/Н від 16 листопа да 2010 року, з урахуванням чого п росить суд стягнути з відпов ідача суму боргу в розмірі 28164,7 1 грн., 3 % річних в розмірі 361,00 грн. та індекс інфляції в розмірі 1553,60 грн., разом з вищевикладени м позивач просить суд застос увати заходи до забезпечення позову шляхом накладення ар ешту на грошові кошти та майн о, що належать відповідачу. Та кож до стягнення заявлені су дові витрати.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 01 ч ервня 2011 року було прийнято по зовну заяву до розгляду, пору шено провадження у справі № 502 3/4202/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засідан ні на 04 липня 2011 року об 11:30.

В судовому засіданні 04 липн я 2011 року оголошено перерву до 25 липня 2011 року до 15:00, відповідно до ст. 77 ГПК України.

25 липня 2011 року розгляд справ и було продовжено.

В призначене засідання суд у 25 липня 2011 року позивач з'явив ся, до матеріалів справи нада в клопотання про витребуванн я доказів (вх.№3239), відповідно д о якого просить суд витребув ати у відповідача оригінали: акту здачі-приймання робіт № ОУ-17/1 від 23.11.2010 року, договору та з аявки № 777 від 16.11.2010 року. Також по зивачем надані: клопотання п ро продовження строку розгля ду справи № 5023/4202/11 (вх.№18229) та додат кові документи, які дослідже но та долучено судом до матер іалів справи.

В призначене засідання суд у 25 липня 2011 року відповідач з'я вився, проти позову заперечу є, в обґрунтування своїх запе речень, до матеріалів справи надав відзив на позовну заяв у (вх. № 18231).

Ухвалою суду від 25 липня 2011 ро ку в задоволенні клопотання про забезпечення позову пози вачу відмовлено, клопотання про продовження строку розгл яду справи № 5023/4202/11 задоволено, с трок розгляду справи продовж ено на 15 днів, до 14 серпня 2011 року , в зв'язку з чим розгляд справ и відкладено на 08 серпня 2011 рок у.

08 серпня 2011 року в судовому за сіданні оголошено перерву до 15 серпня 2011 року, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

15 серпня 2011 року розгляд спра ви було продовжено.

В призначене засідання суд у позивач з'явився, позовні в имоги підтримав в повному об сязі, з підстав, викладених у п озовній заяві.

В призначене засідання суд у відповідач з'явився, проти п озову заперечував в повному обсязі, посилаючись на обста вини, що викладені в наданому раніше до матеріалів справи відзиві на позов в якому зазн ачає, що згідно умов договору , строк оплати за договором ще не настав, у зв'язку з тим, що за мовник перевезення з ним ще н е розрахувався.

Враховуючи достатність ча су, наданого позивачеві та ві дповідачеві для підготовки д о судового засідання та підг отовки витребуваних судом до кументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та ди спозитивності господарсько го процесу, закріплені п. 4 ч. 3 с т. 129 Конституції України, ст. 4-3 т а ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в меж ах наданих йому повноважень сторонам створені усі належн і умови для надання доказів у справі та є підстави для розг ляду справи за наявними у спр аві матеріалами.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши пояснення пр едставників сторін, суд вста новив наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК Україн и зобов'язанням є правовідно шення, в якому одна сторона (бо ржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виник ають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобт о із дій осіб, що передбачені а ктами цивільного законодавс тва, а також із дій осіб, що не п ередбачені цими актами, але з а аналогією породжують цивіл ьні права та обов'язки, зокрем а, з договорів та інших правоч инів.

16 листопада 2010 року між експе дитором - ПП "ХТЛ ПЛЮС" (відпові дачем) та перевізником - ПП "Да льнобійник" (позивачем) шляхо м обміну факсограмами було у кладено договір з перевізник ом № Б/Н, у відповідності до ум ов якого експедитор, який діє від імені та за рахунок кошті в 3-ї особи - замовника, залучає перевізника для доставки ва нтажів автомобілями у міжнар одному сполученні, позивач д оставляє замовлений відпові дачем вантаж, а відповідач сп лачує послуги позивача із ко штів замовника на узгоджених умовах.

Частина 1 статті 626 Циві льного кодексу України визна чає договір як домовленість двох або більше сторін, що спр ямована на встановлення, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом , 16 листопада 2010 року між сторон ами було підписано заявку № 777 на перевезення автотранспор том вантажу - хімію безпечну з а маршрутом перевезення Німе ччина, м. Хеноф, вул. Bonner Strasse, 20 - м.Кір овоград (Україна). Перевезенн я здійснювалось автомобілем Позивача марки MAN AA 122610/АА 71008 Х на с уму 2600,00 Євро, що в перерахунку н а гривню по курсу НБУ на момен т розвантаження складає разо м з ПДВ 28164,71 грн. Вищевказана зая вка згідно п.2.1.1 договору є його невід' ємною частиною. Вант аж був завантажений за вказа ною відповідачем адресою та доставлений у місце призначе ння, що підтверджується печа ткою відправника в графі 22 та печаткою вантажоодержувача в графі 24 наявною в матеріала х справи міжнародної товарно -транспортної накладної А №1723 35 і під час розгляду справи не заперечувався відповідачем .

23 листопада 2010 року позиваче м, за результатами фактично н аданих послуг з перевезення вантажу, було сформовано рах унок-фактуру № СФ-17/1 на суму 28164,71 грн.

На виконання п. 6.1 договору, п озивачем в термін з 23 по 25 листо пада 2010 року електронним зв'яз ком рахунок-фактуру № СФ-17/1 ві д 23.11.2010р., акт виконаних робіт ра зом з оригіналом міжнародної товарно-транспортної наклад ної були відправлені відпові дачу.

07 грудня 2010 за вих. № 02/10 відпові дачу факсовим зв'язком була н аправлена претензія щодо вик онання відповідачем своїх зо бов'язань за спірним договор ом.

01 березня 2011 року, з метою спон укання до належного виконанн я взятих на себе зобов'язань, в ідповідачу були відправлені рекомендованою поштою оригі нали: акту виконаних робіт, ра хунок-фактуру № СФ-17/1 від 23.11.2010 ро ку, податкову накладну, спірн ий договір та інші необхідні документи з претензією від 28. 02.2011 року за вих. № 02/10, що підтверд жується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленн ям про вручення поштового ві дправлення, в якому зазначен о, що вищеперелічені докумен ти отримані відповідачем 04.03.201 1 року.

Таким чином, позивачем були в повному обсязі виконані св ої зобов'язання, передбачені договором з перевізником ві д 16 листопада 2010 року. Проте від повідач не розрахувався за н адані позивачем послуги, що с тало підставою для звернення позивача з даним позовом до с уду для захисту свого поруше ного права.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та пра вових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 15 ГП К України кожна особа має пра во на захист свого цивільног о права у разі його порушення , невизнання або оспорювання .

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов та вимог - відп овідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що зви чайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов'язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов'язання (нена лежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільно го кодексу України передбаче но, якщо у зобов'язанні встано влений строк (термін) його вик онання, то воно підлягає вико нанню у цей строк (термін). Зоб ов'язання, строк (термін) викон ання якого визначений вказів кою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 6.1. Договору з переві зником сторони визначили, що відповідач здійснює оплату транспортних послуг перевіз ника (позивача) із коштів, які отримані від замовника, із ви рахуванням своєї винагороди на протязі 14 банківських днів з дня отримання коштів від за мовника за умови отримання в ід перевізника (позивача) всі х необхідних для взаєморозра хунків документів або на про тязі 7 днів після отримання ві д позивача всіх необхідних д окументів за умови, що кошти в ід замовника відповідачем вж е отримані.

Відповідач, заперечуючи пр оти позовних вимог посилаєть ся на той факт, що замовник пер евезення - ФОП Єременко С.Г., не розрахувався з відповідачем за надані послуги по перевез енню вантажів, у зв'язку з чим, строк виконання зобов'язанн я відповідача по оплаті нада них послуг позивача не наста в.

Такі твердження відповіда ча не приймаються судом вихо дячи з наступного.

Як зазначає відповідач у св оєму відзиві (вх. № 18231), замовник перевезення, здійсненого по зивачем є ФОП Єременко С.Г., пр оте до суду не надано жодного письмового доказу, який би по в'язував ФОП Єременко С.Г. зі с пірними правовідносинами як і виникли між позивачем та ві дповідачем, оскільки в спірн ому договорі №Б/Н від 16.11.2010 року немає жодної вказівки на те, щ о саме цей замовник і є належн им. Вантажовідправником та в антажоодержувачем згідно мі жнародної транспортної накл адної були зовсім інші юриди чні особи. Заявка № 777 на переве зення вантажу автотранспорт ом від 16.11.2010 року підписана упов новаженими особами позивача та відповідача та скріплена відповідними печатками, буд ь-які посилання на заявника у зазначеній заявці відсутні. Таким чином, у суду відсутня о б'єктивна можливість встанов ити, хто є належним замовнико м для відповідача у спірному перевезенні, а тому відсутня можливість встановлення фак ту настання подій, а саме факт у отримання від замовника ко штів, з яким пов'язане настанн я строку виконання зобов'яза ння відповідачем.

Таким чином суд зазначає, що із змісту заявки на перевезе ння вбачається, що відповіда ч ПП "ХТЛ ПЛЮС" був замовником перевезення і укладав догові р з ПП "Дальнобійник" від свого імені, а позивач ПП "Дальнобій ник" був його виконавцем. Відп овідач є експедитором у відн ошенні тільки для його замов ника і платника, але не для поз ивача. За своєю правовою прир одою укладений між сторонами даного спору договір є догов ором перевезення, відповідно до якого згідно ст. 909 Цивільно го кодексу України одна стор она (перевізник) зобов'язуєть ся доставити довірений їй др угою стороною (відправником) вантаж до пункту призначенн я і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (в антажоодержувачеві), а відпр авник зобов'язується сплатит и за перевезення вантажу вст ановлену плату.

Стаття 33 ГПК України поклад ає тягар доказування на ту ст орону, яка посилається на пев ні обставини, як на підставу с воїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватись іншими засо бами доказування.

Відповідачем не надано жод ного доказу ( поштового повід омлення, чеків, опису вкладен ня в цінні листи ) того, що він в загалі звертався після наста ння строку платежу до замовн ика з претензією, оформленою належним чином з долученими додатками , бухгалтерськими документами - рахунками, акта ми виконаних робіт, тощо, на пі дтвердження того, що вони маю ть відношення до спірного пе ревезення.

За таких обставин, відповід ач не довів, що ним було вжито заходів для отримання заборг ованості за перевезення та в иконання своїх зобов'язань п еред позивачем.

Згідно ст. 614 ЦК України право чин, яким скасовується або об межується відповідальність за умисне порушення зобов'яз ання є нікчемним. З огляду на ц е не можна звільнити відпові дача від відповідальності за прострочення сплати боргу, х оч він і посилається на відсу тність надходження коштів ві д замовника.

Частина 2 ст. 614 ЦК України пок ладає тягар доказу про відсу тність вини на особу, яка пору шила зобов'язання. Відповіда ч не надав суду жодного письм ового доказу, який би доводив відсутність його вини.

Кожна сторона, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, повинна вжити вс іх заходів, необхідних для на лежного виконання нею зобов' язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечен ня загальногосподарського і нтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України н е допускається одностороння відмова від виконання зобов ' язання або відстрочка з мо тиву, що зобов' язання друго ї сторони за іншим договором не було виконано належним чи ном.

Таким чином, суд приходить д о висновку, що для встановлен ня строку виконання відповід ачем свого обов' язку за дог овором з перевізником щодо о плати за надані послуги, необ хідно застосовувати ч.2 ст. 530 ЦК України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встан овлений або визначений момен том пред'явлення вимоги, кред итор має право вимагати його виконання у будь-який час. Бор жник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, я кщо обов'язок негайного вико нання не випливає із договор у або актів цивільного закон одавства.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відп овідач не надав суду належни х доказів виконання домовлен ості, а також враховуючи, що ві дповідно до ст. 526 Цивільного к одексу України, зобов'язання повинні виконуватись належн им чином і в установлений стр ок, суд вважає обґрунтованим и та підтвердженими належним и доказами вимоги позивача щ одо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 28164,71 грн., я ка була узгоджена сторонами у заявці № 777 від 16.11.2010 року.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позив ача в сумі 28164,71 грн. обґрунтова ними, підтвердженими наданим и суду доказами та підлягаюч ими задоволенню в повному об сязі.

З посиланням на ст. 625 ЦК Укра їни позивачем також пред' яв лено до стягнення 361,00 грн. річн их та 1553,60 грн. індексу інфляції .

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільно го кодексу України, боржник я кий прострочив виконання гро шового зобов' язання, на вим огу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене зако ном право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням і ндексу інфляції та процентів річних є способами захисту й ого майнового права та інтер есу, суть яких полягає у відшк одуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення гр ошових коштів внаслідок інфл яційних процесів та отриманн і компенсації (плати) від борж ника за користування утримув аними ним грошовими коштами, належними до сплати кредито рові.

Перевіривши нарахування н адані позивачем, 3 % річних в ро змірі 361,00 грн. та інфляційних н арахувань 1553,60 грн., суд приходи ть до висновку, що наданий по зивачем розрахунок суперечи ть вимогам чинного законодав ства, оскільки нарахований н е вірно тому, виходячи з вищев икладеного, задоволенню підл ягає сума 3 % річних в розмірі 358 ,81 грн. та індекс інфляції в роз мірі 1312,82 грн., в іншій частині ст ягнення 3 % річних та індексу і нфляції суд відмовляє, у зв'яз ку з невірним нарахуванням.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Консти туції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 909 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст . 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49,75, 82-85, Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задово льнити частково.

Стягнути з Приватного Підп риємства "ХТЛ ПЛЮС", 61066, м. Харкі в, проспект Московський, 269 (іде нтифікаційний код 34861495) на кори сть Приватного підприємства "Дальнобійник", 03124, м. Київ, вул. в ул. Миколи Василенка, 7-а (ідент ифікаційний код 31984244) 28164,71 грн. бо ргу, 358,81 грн. річних, 1312,82 грн. інфля ційних, 298,56 грн. державного мит а та 236,00 грн. витрат за інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Жиляєв Є.М.

Повний текст судового ріш ення по справі № 5023/4202/11 підписан о 19 серпня 2011 року.