Постанова

від 24.10.2011 по справі 5023/4202/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Сп рава № 5023/4202/11

Колегія суддів у с кладі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників с торін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1. (до в. № б/н від 30.06.2011р.)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Приватного підпр иємства "ХТЛ Плюс", м. Харків (вх. № 3832 Х/3) на рішення госпо дарського суду Харківської о бласті від 15.08.2011р. у справі № 5023/4202/1 1

за позовом Приватного підприємства "Дальнобійник" , м. Київ

до Приватного підприє мства "ХТЛ Плюс", м. Харків

про стягнення 30079,30 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарськ ого суду Харківської області від 15.08.11р. по справі № 5023/4202/11 (суддя Жиляєв Є.М.) позовні вимоги за доволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Х ТЛ Плюс" на користь Приватног о підприємства "Дальнобійник " 28164,71 грн. боргу, 358,81 грн. річних, 1312,8 2 грн. інфляційних, 298,56 грн. держа вного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу. В іншій частині позову відмов лено.

Відповідач з даним рішення м господарського суду не пог одився, подав апеляційну ска ргу, в якій посилаючись на пор ушення та неправильне застос ування судом норм матеріальн ого та процесуального права, просить рішення господарськ ого суду Харківської області від 15.08.11р. по справі № 5023/4202/11 скасу вати та прийняти нове рішенн я, яким у позові відмовити.

Позивач письмових пояснен ь або заперечень по апеляцій ній скарзі не надав.

Позивач не скористався пра вом на участь у судовому засі данні 18.10.2011р., але надіслав на ад ресу суду клопотання в якому просить розгляд справи відк ласти на більш пізніший терм ін.

Враховуючи те, що судом апел яційної інстанції належним ч ином створено всі необхідні умови для встановлення факти чних обставин справи і прави льного застосування законод авства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгл яду справи, а також з огляду на те, що явку представників ст орін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, коле гія суддів залишає клопотанн я позивача про відкладення р озгляду справи без задоволен ня та вважає за можливе розгл янути справу без участі його представника за наявними у н ій матеріалами.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги в межах вимог, пе редбачених ст. 101 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, перевіривши наявні у с праві матеріали на предмет ї х юридичної оцінки судом пер шої інстанції, проаналізував ши правильність застосуванн я господарським судом норм м атеріального та процесуальн ого права при винесенні оска рженого рішення, колегія суд дів дійшла висновку про зали шення апеляційної скарги від повідача без задоволення, ви ходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали спра ви та правомірно встановлено господарським судом Харківс ької області, 16 листопада 2010 ро ку між позивачем - ПП «Дальн обійник»(перевізником) та ві дповідачем - ПП «ХТЛ ПЛЮС»(е кспедитором) шляхом обміну ф аксограмами було укладено до говір № б/н (далі - Договір).

Відповідно до статті 11 Циві льного кодексу України підст авами для виникнення цивільн их прав та обов'язків є догово ри та інші правочини. Частино ю 1 статті 174 Господарського ко дексу України передбачено, щ о господарський договір є підставою виникнення госпо дарських зобов'язань. Статте ю 626 Цивільного кодексу Україн и визначено, що договором є до мовленість двох або більше с торін, спрямована на встанов лення, зміну або припинення ц ивільних прав та обов'язків. З міст договору становлять умо ви визначені на розсуд сторі н і погоджені ними та умови, як і є обов'язковими відповідно до актів цивільного законод авства. Договір є обов'язкови м для виконання сторонами, що передбачено статтями 629 Цивіл ьного кодексу України.

Відповідно до приписів час тин 1, 3 статті 909 Цивільного код ексу України за договором пе ревезення вантажу одна сторо на (перевізник) зобов'язуєтьс я доставити довірений їй дру гою стороною (відправником) в антаж до пункту призначення та видати його особі, яка має п раво на одержання вантажу (од ержувачеві), а відправник зоб ов'язується сплатити за пере везення вантажу встановлену плату. Укладення договору пе ревезення вантажу підтвердж ується складенням транспорт ної накладної (коносамента а бо іншого документа, встанов леного транспортними кодекс ами (статутами).

Вказані правові норми тако ж кореспондують з частиною 1 с татті 307 Господарського кодек су України, відповідно до яко ї за договором перевезення в антажу одна сторона (перевіз ник) зобов'язується доставит и ввірений їй другою стороно ю (вантажовідправником) вант аж до пункту призначення в ус тановлений законодавством ч и договором строк та видати й ого уповноваженій на одержан ня вантажу особі (вантажооде ржувачу), а вантажовідправни к зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встанов лену плату.

Таким чином, умова замовник а здійснити оплату за переве зення є необхідною складовою договору перевезення.

Згідно частини 1 статті 50 Зак ону України "Про автомобільн ий транспорт" договір про пер евезення вантажу автомобіль ним транспортом укладається відповідно до цивільного за конодавства між замовником т а виконавцем у письмовій фор мі (договір, накладна, квитанц ія тощо).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства , умови договору щодо його пре дмету, а також прав та обов'язк ів сторін, господарський суд Харківської області дійшов правильного висновку, що дог овір № б/н від 16.11.2010р. є договором перевезення, згідно якого по зивач виконував функції пере візника.

16 листопада 2010 року в рамках в ищевказаного Договору перев езення сторонами у справі бу ло підписано заявку № 777 на пер евезення вантажу автотрансп ортом - хімію безпечну за ма ршрутом: Німеччина, м. Хеноф, в ул. Bonner Strasse, 20 - м. Кіровоград (Україн а), яка згідно пункту 2.1.1. Догово ру є його невід' ємною части ною.

Вантаж був завантажений за вказаною відповідачем адрес ою та доставлений у місце при значення, що підтверджується печаткою відправника в граф і 22 та печаткою вантажоодержу вача в графі 24 наявною в матер іалах справи міжнародної тов арно-транспортної накладної А №172335 і під час розгляду справ и у суді першої інстанції не з аперечувався відповідачем. П еревезення здійснювалось ав томобілем позивача марки MAN AA 12 2610/АА 71008 Х на суму 2600,00 Євро, що в пер ерахунку на гривню по курсу Н БУ на момент розвантаження с кладає разом з ПДВ 28164,71 грн.

За змістом частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезе ння вантажу підтверджується складенням транспортної нак ладної (коносамента або іншо го документа, встановленого транспортними кодексами (ста тутами).

Згідно Правил перевезень… до первинної товарно-трансп ортної документації (комплек т юридичних документів, на пі дставі яких здійснюють облік , приймання, передавання, пере везення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учас никами транспортного процес у) відноситься товарно-транс портна накладна, подорожній лист, тощо.

Із матеріалів справи вбача ється, що після виконання зам овлення позивач направив від повідачу акт виконаних робіт , податкову накладну, товарно -транспортні накладні, рахун ок-фактуру за перевезення № С Ф-17/1 від 23.11.2010р., а також неоднораз ово направляв претензії-вимо ги щодо виконання відповідач ем своїх зобов'язань за спірн им Договором. Отримання вказ аних документів відповідаче м не заперечується. Жодних за уважень стосовно спірного пе ревезення відповідач не заяв ляв і за його виконання з пози вачем так і не розрахувався, а тому господарський суд визн ачився, що позовні вимоги про стягнення суми вартості зді йсненого позивачем перевез ення в розмірі 28164,71 грн. підляга ють задоволенню.

Згідно зі статтями 4-7, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому процесі всіх об ставин справи в їх сукупност і, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення ус іх обставин справи.

Сукупність наведених норм процесуального права свідчи ть про те, що оцінка наданих ст оронами доказів на підтвердж ення відповідних фактів, пов инна відбуватись з урахуванн ям сукупності всіх обставин, які існують на момент розгля ду справи.

Господарським судом також встановлено, що у відповідно сті до пункту 1 Договору експ едитор, який діє від імені та з а рахунок коштів третьої осо би - замовника, залучає переві зника для доставки вантажів автомобілями в міжнародних с полученнях, перевізник доста вляє заявлені експедитором в антажі, а експедитор оплачує послуги перевізника за раху нок замовника на узгоджених умовах. Експедитор згідно пу нкту 2.1. Договору перевезення , діє на підставі договору дор учення замовника.

Згідно пункту 6.1. Договору пе ревезення експедитор здійсн ює оплату транспортних послу г перевізника з коштів замов ника за відрахуванням своєї експедиторської винагороди протягом 14 банківських днів з дня отримання коштів від зам овника за умови отримання ві д перевізника всіх необхідни х для розрахунків документів , оригіналу рахунку, копії тра нспортної накладної, оригіна л акту виконаних робіт і ориг іналів інших документів, або протягом 7 днів після отриман ня від перевізника всіх вище зазначених документів за умо ви, що кошти від замовника екс педитором вже отримані.

В обґрунтування своїх запе речень проти позовних вимог та викладених в апеляційній скарзі доводів, відповідач п осилається на те, що замовник ом перевезення є ФОП ОСОБА_ 2., який в свою чергу не розра хувався з відповідачем за на дані послуги по перевезенню вантажів, у зв'язку з чим, стро к виконання зобов'язання від повідача по оплаті наданих п ослуг позивача не настав.

Однак вказані твердження не є підставами для скасуван ня прийнятого у справі цілко м законного та обґрунтованог о рішення, оскільки спростов уються нижченаведеним.

Колегія суддів визначає, що згідно пункту 5.1. Договору пер евезення, укладеного між сто ронами у справі, надання тран спортних послуг здійснюєтьс я, зокрема відповідно до вимо г чинного законодавства Укра їни.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі поруш ення зобов'язань, що випливаю ть із договору перевезення, с торони несуть відповідальні сть, встановлену за домовлен істю сторін, якщо інше не вста новлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними код ексами (статутами).

Статтею 614 Цивільного кодек су України передбачено, що ос оба, яка порушила зобов'язанн я, несе відповідальність за н аявності її вини, якщо інше не встановлено договором або з аконом. Особа є невинуватою, я кщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щод о належного виконання зобов' язання.

Відповідач у даній справі н е надав судам жодного письмо вого доказу, який би доводив в ідсутність його вини у невик онанні зобов'язання перед по зивачем за Договором перевез ення.

Так, відповідачем - ПП «ХТЛ ПЛЮС»не надано до матеріалі в справи жодного доказу (пошт ового повідомлення, чеку, опи су вкладення в цінний лист, то що) того, що він взагалі зверт ався після настання строку п латежу до Замовника - ФОП О СОБА_2. із вимогою про сплату заборгованості за здійснене перевезення. До матеріалів с прави відповідачем також не надано доказів надсилання на адресу Замовника - ФОП ОСО БА_2. документів, які підтвер дили б, що вони взагалі мають в ідношення до спірного переве зення, зокрема актів виконан их робіт, рахунків, тощо, як то передбачено умовами Договор у про надання транспортно-ек спедиційних послуг автомобі льним транспортом № б/н від 15.11. 2010р., що наданий відповідачем в обґрунтування його заперече нь проти позову (аркуш справи 75-77).

За таких обставин господар ським судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, щ о відповідач - ПП «ХТЛ ПЛЮС» не довів жодними належними д оказами ту обставину, що ним б уло вжито всі заходи, передба чені Договором із замовником , для отримання платежів за пе ревезення для виконання свої х зобов'язань перед позиваче м у даній справі - ПП «Дально бійник».

Згідно частини 7 статті 193 Гос подарського кодексу України не допускається односторонн я відмова від виконання зобо в' язання або відстрочка з м отиву, що зобов' язання друг ої сторони за іншим договоро м не було виконано належним ч ином.

З огляду вищевикладені обс тавини та норми чинного зако нодавства, відповідач в дано му випадку не звільняється в ід відповідальності за прост рочення сплати боргу, хоча ві н і посилається на ненадходж ення коштів від замовника.

З цих підстав колегія судді в погоджуючись із висновками господарського суду вважає посилання відповідача на нас тання у нього обов' язку з пр оведення розрахунків з позив ачем лише після проведення р озрахунків з ним замовника п еревезення, безпідставними .

Крім того, відповідно до ста тті 625 Цивільного кодексу Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3 % річн их в розмірі 361,00 грн. та інфляці йних в сумі 1553,60 грн., господарсь кий суд дійшов правильного в исновку, що вимоги позивача в частині стягнення цих нарах увань підлягають задоволенн ю лише частково, а саме: 3 % річни х - в розмірі 358,81 грн. та індекс і нфляції - в розмірі 1312,82 грн., у зв 'язку із невірним розрахунко м.

Твердження відповідача, ви кладені ним в апеляційній ск арзі, ґрунтуються на припуще ннях, не доведені жодним нале жним доказом, тоді як господа рським судом першої інстанці ї в повній мірі з' ясовані та правильно оцінені обставини у справі.

За таких обставин, враховую чи положення частини 2 статті 129 Конституції України, за яки ми основними засадами судочи нства є, зокрема, законність, з магальність сторін та свобод а в наданні ними суду своїх до казів і у доведенні перед суд ом їх переконливості та забе зпечення апеляційного оскар ження рішення суду, крім випа дків, встановлених законом, с удова колегія дійшла висновк у про залишення апеляційної скарги відповідача без задо волення, а оскаржуваного ним рішення господарського суду Харківської області від 15.08.2011р . у справі № 5023/4202/11 без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101, п. 1 ст. 10 3, ст. 105 Господарського процесу ального кодексу України, кол егія суддів Харківського апе ляційного господарського су ду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Приватно го підприємства "Дальнобійни к", м. Київ про відкладення роз гляду справи залишити без за доволення.

Апеляційну скаргу Приватн ого підприємства "ХТЛ Плюс", м. Харків залишити без задовол ення.

Рішення господарського су ду Харківської області від 15.0 8.2011р. у справі № 5023/4202/11 зали шити без змін.

Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття і мо же бути оскаржена до Вищого г осподарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

повний текст постанови під писано 24.10.2011р.