Рішення

від 22.07.2011 по справі 58/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

58/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  58/179

22.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  “Будівництво і нерухомість”

до   Приватного підприємства “Гроссмейстер”              

про   стягнення заборрованості за договором суборенди нежитлового приміщення, а також штрафу та пені за прострочення виконання зобов'язань              

                                                            Суддя   Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача –Афанасьєв О.М.

Від відповідача –не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю  “Будівництво і нерухомість”звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства “Гроссмейстер” про стягнення заборрованості за договором суборенди нежитлового приміщення, а також штрафу та пені за прострочення виконання зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи призначено на 01.06.2011 року.

01.06.2011 року справа слухатись не буде у зв'язку з відрядженням судді Блажівської О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 02.06.2011 року.

У судове засідання 02.06.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 13.07.2011 року.

У судове засідання 13.07.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 13.07.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

11.07.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2011 року розгляд справи відкладено на 22.07.2011 року.

У судове засідання 22.07.2011 року з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті справи. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адреси сторін, які вказані в позовній заяві та адреси, зазначені в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

                                            ВСТАНОВИВ          

Між Приватним підприємством “ГРОССМЕЙСТЕР”(надалі –відповідач, Суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівництво і нерухомість”(надалі –позивач, Орендар) 16 грудня 2009 року був укладений договір суборенди №16/12/09 (надалі –Договір).

          Відповідно п.п. 1.1, 1.3, 2.3, 2.4, 2.5, 5.1.8 Договору Орендар передає, а суборендар приймає в суборендне користування не житлову площу (надалі –суборендну площу), яка знаходиться на 3-му поверсі у нежитловому приміщенні. Що розташоване в нежилому будинку Торгівельного розважального комплексу (надалі –ТРК) за адресою: м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6, літера А, А1; суборендна площа використовується суборендарем для розміщення магазину “Мамас папас”та здійснення торговельної діяльності; технічний стан площі, яка передається в суборенду, повинен відповідати нормам та включати в себе: - підлога –плитка; - стіни –зашиті гіпсокартоном; - вітрини з скла з розсувними дверима, встановлених розмірів по фасадній частині переданого в суборенду приміщення; суборендена площа повертається орендарю суборендарем по акту приймання-передачі у день закінчення строку дії договору чи у день дострокового припинення договору; у разі припинення або розірвання договору, поліпшення суборендної площі, здійсненні суборендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від суборендної площі, не завдаючи їй шкоди, визнаються власністю суборендаря, а поліпшення, що не можуть бути відокремлені без пошкодження суборендної площі –власністю “Продагросервіс”(далі –Власник); суборендар зобов'язаний здійснювати на суборендній площі за власний рахунок, без права відшкодування витрат на зазначені нижче роботи та обов'язково за письмовою згодою власника: а) поточний ремонт; б) реконструкція; в) капітальний ремонт; г) перебудову та перепланування.

          21 грудня 2009 року позивач та відповідач підписали Додаток №1 до Договору (акт приймання-передачі суборендної площі), яким зафіксували факт передачі приміщення та визначили його стан. Відповідно до акту приймання-передачі суборендної площі технічний стан суборендної площі відповідає нормам та включає в себе: - підлога –плитка; - стіни –зашиті гіпсокартоном; - вітрини з скла з розсувними дверима, встановлених розмірів по фасадній частині переданого в суборенду приміщення.

 Термін суборенди сторони визначили  в п. 7.1 договору і становить 35 (тридцять п'ять) місяців з дня передачі площі у фактичне користування по акту прийому–передачі суборендної площі до 20 листопада 2012 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2011 року, яке набрало законної сили 03.03.2011 року по справі 58/38 за позовом Приватного Підприємства “ГРОССМЕЙСТЕР” до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Будівництво і Нерухомість” про  розірвання договору суборенди, суд вирішив розірвати договір суборенди №16/12/09 від 16 грудня 2009 року.

Відповідно позовної заяви позивач просить стягнути суму боргу за листовад, грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року в розмірі 560883,23 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до підписаного Сторонами Протоколу погодження договірної ціни від 16 грудня 2009 року (Додаток № 2) сторонами досягнуто згоду по розміру договірної ціни з 01 серпня 2010 р. до 20 грудня 2010 р. за суборенду 1 (одного) кв.м. в місяць в сумі 430,55 грн.(чотириста тридцять грн.55 коп.) гривень з урахуванням ПДВ., що еквівалентно 54,00 доларам США в т.ч. ПДВ –9,00 доларів США по курсу що визначений сторонами на день підписання протоколу, що складає 7,9732 грн. за 1 долар США): суборенда площі –103332,00 грн., ПДВ –20666,40 грн. Загальна сума до сплати за вказаний період за місяць 123998,40 грн.

З 21 грудня 2010 року по 20 грудня 2011 року, загальна сума до сплати в місяць: 151 554,24 грн. Також сторони передбачили, що випадку якщо офіційний курс НБУ долара США по відношенню до гривні буде більший ніж визначений Сторонами, розмір суборенди підлягає індексації по формулі, що зазначена в Протоколі погодження договірної ціни.

 Відповідно до п. 3.2. Договору послідуюча суборендна плата вноситься суборендарем щомісяця авансовими платежами, не пізніше 5 числа звітного місяця, шляхом перерахування на поточний рахунок орендаря встановленої грошової суми згідно протоколу погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору.

 Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

 Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

   Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

 Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

 Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

 Якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

 При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по сплаті   платежів   за суборенду приміщення  в  період за листовад, грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року не виконав, а тому позовні вимоги  в частині стягнення 560883,23 грн., суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

  Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

  Відповідач, належними та допустими доказами позовні вимоги не оспорив, відзиву не надав, участь у судовому процесі не приймав, доказів відсутності заборгованості по суборендній платі в сумі 560883,23грн. суду не надав.

        Крім основної суми боргу позивач просить стягнути пеню в розмірі 32938,54 грн., штраф в розмірі 2200, 00 грн.

            Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.4. Договору за прострочку платежів по суборендній платі, суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Крім того, в Договорі, пунктом 6.3 сторонами було погоджено, що за кожен випадок порушення Суборендарем зобов'язань, встановлених Договором, а також в разі перешкоджання співробітникам орендаря здійснювати перевірку стану суборендної площі, суборендар виплачує орендарю штраф в розмірі 550,00 гривень.

З боку Суборендаря мали місце 4 (чотири) випадки порушення стосовно своєчасного перерахування суборендної плати: листопад, грудень 2010р., та січень, лютий 2011р., позивачем було нараховано штраф в розмірі 2200,00 грн. за кожне порушення зобов'язання з боку відповідача відносно сплати орендних платежів.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також той факт, що відповідальність орендаря у вигляді пені та штрафу передбачена договором, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 32938,54 грн.  та штрафу в розмірі 2200, 00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодекс України судові витрати понесені позивачем  покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                         В И Р І Ш И В:

 Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “ГРОСМЕЙСТЕР”(03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 5 прим. 145а, код ЄДРПОУ 33829639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівництво і Нерухомість”(03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3 (Літ. А), код ЄДРПОУ 33260704) 560883,23 грн.(п'ятсот шістдесят тисяч вісімсот вісімдесят три грн. 23 коп.) –заборгованості по суборендним платежам за договором суборенди №16/12/09 від 16.12.2009р., 2200,00 грн. (дві тисячі двісті грн. 00 коп.) –штрафу, 32938,54 грн.(тридцять дві тисячі дев'ятсот тридцять вісім грн. 54 коп.) пені, 5960,22 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят грн. 22 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судо

   Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        Суддя                                                                                             Блажівська О.Є.

Повний текст рішення складено: 27.07.2011