Рішення

від 06.07.2011 по справі 17/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  17/233

06.07.11

За позовом          фізичної особи –підприємця ОСОБА_2  

До          товариства з обмеженою відповідальністю «Карат Авто»

Про          стягнення 5062,05 грн. та виселення  

                                                                                                    Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача                    ОСОБА_1. (за дов.)

від відповідача          не з’явились

                                                            ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом фізична особа –підприємець ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Карат Авто»про виселення відповідача з приміщення площею 15,4 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнення 3080,00 грн. боргу за користування приміщенням та 82,13 грн. пені. Крім того, сторона просила покласти на відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 2400,00 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 р. порушено провадження у справі № 17/233 та призначено останню до розгляду на 30.05.2011 р..

Ухвалою від 30.05.2011 р. розгляд справи було відкладено до 15.06.2011 р. у зв?язку з неявкою представників відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою від 15.06.2011 р. розгляд справи було відкладено до 27.06.2011 р. у зв?язку з неявкою представників відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування доказів.

Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 5062,05 грн. заборгованості, в тому числі 2954,95 грн. за користування приміщенням згідно договору оренди з урахуванням інфляційних, 1930,13 грн. подвійної плати за користуванням приміщенням за час прострочення та 176,97 грн. пені. Крім того, позивач просить не включати до складу судових витрат 2 400,00 грн. витрат за послуги адвоката.

Ухвалою суду від 27.06.2011 р. розгляд справи було відкладено на 06.07.2011 р..

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та його представника, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01 серпня 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - позивач, орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Карат Авто»(далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 1/В-1 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.п. 1.1.-1.2), останній встановлює умови оренди нежилого приміщення, яке належить ОСОБА_2 згідно з рішенням «Про реєстрацію права власності № 2498784 від 05.01.2004 р. та регулює їх взаємовідносини протягом його дії. Орендодавець здає, а орендар приймає в строкове платне користування для розміщення під офіс: офісне приміщення розміром 15,4 кв. м., за адресою: 07300, АДРЕСА_1.

Зазначене приміщення орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування згідно з актом приймання-передачі від 01.01.2009 р. в належному стані (Додаток № 1 до Договору).

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що останній діє з 01 серпня 2008 року по 01 серпня 2009 року.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що термін дії останнього встановлюється з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року. Якщо по закінченню дії цього Договору сторони не заявлять про наміри припинити взаємовідносини, даний Договір вважатиметься продовженим на такий самий термін і на таких самих умовах.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок і складає 308,00 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця з рахуванням щомісячного індексу інфляції (п. 3.3 Договору).

Обґрунтовуючи заявлені позові вимоги, позивач зазначив, що у відповідача виникла заборгованість по орендній платі за період з червня 2010 року по лютий 2011 року (включно), яка становить 2772,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги про стягнення 2772,00 грн. боргу за Договором є законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 182,95 грн. інфляційних нарахувань ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 3.9 Договору за несвоєчасну оплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Вимоги позивача про стягнення пені в сумі 176,97 грн., нарахованої за період з 01.01.2011 р. по 27.06.2011 р. відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі статті 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, доданим до заяви про зменшення розміру позовних вимог, перевіреним судом.

Щодо вимоги про стягнення подвійної плати за користування річчю у розмірі 1930,13 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі статтею 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Своєчасне внесення орендної плати є одним з основних обов’язків орендаря, який на нього покладається як Договором, так і законом (ст. 762 Цивільного кодексу України).

Листом № 43/14-1 від 23.02.2011 р., направленим відповідачу (докази направлення –у справі), позивач повідомив відповідача про закінчення договірних відносин у зв’язку з існуванням заборгованості по орендній платі, що встановлена рішенням Господарського суду м. Києва № 35/330 від 21.09.2010 р., та про необхідність звільнення орендованого приміщення у місячний термін.

З урахуванням вищезазначених норм, а також листа позивача від 23.02.2011 р. про відмову від договору оренди № 1/В-1 та повернення орендованого приміщення, договір вважається розірваним.

Частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняється.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач орендоване майно позивачу на даний час не повернув.

Оскільки відповідач на дату розгляду справи не повернув приміщення, то вимоги позивача про виселення відповідача з займаного приміщення площею 15,4 кв. м., за адресою: 07300, АДРЕСА_1, та стягнення 1 930,13 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за три місяці та чотири дні підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Карат Авто» (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, код 35632330) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (07300, АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) 2954 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 95 коп. боргу з урахуванням інфляційних втрат, 1930 (одну тисячу дев’ятсот тридцять) грн. 13 коп. подвійної плати за користування річчю, 176 (сто сімдесят шість) грн. 97 коп. пені, 187 (сто вісімдесят сім) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виселити товариство обмеженою відповідальністю «Карат Авто»(01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, код 35632330) з нежилого приміщення площею 15,4 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Суддя                                                                                           О.Г. Удалова

Рішення підписано 27.07.2011 р.