Рішення
від 27.07.2011 по справі 56/226
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/226

27.07.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали справи

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Союз»

до

Спільне Українсько - Канадське підприємство «Везувіо ЛТД»

про

стягнення 9 911,06 грн.

Представники сторін:

від позивача

ОСОБА_1. дов. № 79 від 01.04.2011 р.

від відповідача

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Союз»про стягнення з Спільного Українсько - Канадського підприємства «Везувіо ЛТД»заборгованості за договором купівлі - продажу № 78 від 01.09.2010 р. у розмірі 9 911,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором купівлі –продажу № 78 від 01.09.2010 р., оскільки своєчасно не здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору № 78 від 01.09.2010 р. на загальну суму 9 911,06 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі отримана відповідачем про, що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуті відділенням поштового зв’язку.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.09.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Айрон Союз»(надалі - продавець, позивач) та Спільним Українсько - Канадським підприємством «Везувіо ЛТД»(надалі - покупець, відповідач) укладено договір купівлі - продажу № 78 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язується продати, а покупець купити товар в асортименті, за цінами та у кількості відповідно до накладних (рахунків - фактур), які є невід’ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 10 566,06 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ АС - 002254 від 21.12.2010 р. на загальну суму 599,94 грн.

№ АС - 002244 від 20.12.2010 р. на загальну суму 1 320,00 грн.

№ АС - 001877 від 22.11.2010 р. на загальну суму 859,98 грн.

№ АС - 001972 від 30.11.2010 р. на загальну суму 1 259,94 грн.

№ АС - 0000129 від 21.01.2011 р. на загальну суму 1 460,00 грн.

№ АС - 0000255 від 07.02.2011р. на загальну суму 1 500,00 грн.

№ АС - 0000420 від 25.02.2011 р. на загальну суму 2 626,20 грн.

№ АС - 0000419 від 25.02.2011 р. на загальну суму 940,00 грн.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що умова оплати 14 календарних днів відстрочення платежу.

Відповідно до пояснень позивача, відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 655,00 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 911,06 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу відповідно до якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Якщо договором встановлений обов‘язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі –продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 9 911,06 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, та з урахуванням строку оплати передбаченого п. 3.1. договору позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 9 911,06 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем надано суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача та на майно відповідача.

Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”від 22.12.06р. № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За змістом інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. “Про деякі питання практики забезпечення позову”, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів, без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках, не вказано номери поточних рахунків на які він просить накласти арешт.

Тому, клопотання позивач про забезпечення позову, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, 78, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -          

В И Р І Ш И В:

 

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Спільного Українсько - Канадського підприємства «Везувіо ЛТД»(юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Чкалова, 47-В; фактична адреса: 01030, м. Київ, вул. Гончара, 47/В, ідентифікаційний код 14299913) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Союз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 37046681) суму основного боргу у розмірі 9 911,06 (дев’ять тисяч дев’ятсот одинадцять) грн. 06 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 (сто дві) грн. 00 коп. та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволені клопотання про забезпечення позову відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                 В.В. Джарти

Дата підписання повного тексту рішення 28/07/2011 р.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення27.07.2011
Оприлюднено29.08.2011
Номер документу17871811
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —56/226

Рішення від 27.07.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 06.07.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Постанова від 26.11.2008

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білоконь Н.Д.

Ухвала від 08.10.2007

Господарське

Господарський суд Харківської області

Кухар Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні