СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛ ЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 серпня 2011 року Справа № 20-12/515
Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:
головуючого судді Ткаче нка М.І.,
суддів Градо вої О.Г.,
Сі корської Н.І.,
за участю:
прокурор - Шульги Антон а Миколайовича, посвідчення № 574 від 18 листопада 2008 року (Сакський міжрайонний проку рор)
позивача - не з'явився (фі зична особа-підприємець ОС ОБА_2);
відповідача - не з'явився (Товариство з обмеженою відп овідальністю „Кетеринг Серв ис Плюс”);
третьої особи - не з'явив ся (Кримське республіканське підприємство „Бюро реєстрац ії та технічної інвентаризац ії міста Євпаторія”)
розглянувши апеляційну ск аргу Сакського міжрайонн ого прокурора на рішення гос подарського суду міста Севас тополя (суддя Харченко І.А.) ві д 22 січня 2007 року у справі № 20-12/515
за позовом фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_1, 65000)
(АДРЕСА_2, АР Крим, 96500)
до Товариства з обмежен ою відповідальністю „Кетери нг Сервис Плюс” (проспект Нах імова, 11 „а”, місто Севастопол ь, 99011)
за участю Сакського між районного прокурора
(вулиця Леніна, 34, місто Саки, АР Крим, 95000)
(для відома прокурору міста Севастополя: вулиця Павліче нко, 1 місто Севастополь, 99011)
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору: Кримське республ іканське підприємство „Бюро реєстрації та технічної інв ентаризації міста Євпаторія ”
(вулиця Некрасова, 45, місто Єв паторія, АР Крим, 97400)
про визнання договору купі влі-продажу дійсним
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2006 року фізичн а особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарськ ого суду міста Севастополя з позовною заявою до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю „Кетеринг Сервис Плюс”, в якій, з врахуванням уточнень від 22 січня 2007 року просить виз нати дійсним договір купівлі -продажу майна від 16 березня 2004 року - пансіонату санаторног о типу для батьків з дітьми на 500 місць, який розташований за адресою: АР Крим, Сакський рай он, село Прибережне, вулиця Ка ламітська (станція Прибрежна ) будинок 20, що складається з бу дівель:
- літера „А” загальною пло щею 416,8 м2, площею забудови 506,9 м2 в артістю 2400 грн.;
- літера „Б” загальною площе ю 839, 4 м2, площею забудови 934,9 м2 вар тістю 3305 грн.;
- літера „В” загальною площе ю 102,3 м2, площею забудови 129,2 м2 вар тістю 2300 грн;
- літера „Г” площею забудов и 3333 м2 вартістю 2000 грн.;
- літера „Д” загальною площе ю 13,2 м2, площею забудови 42,2 м2 вар тістю 1300 грн.;
- літера „Е” загальною площе ю 220,8 м2, площею забудови 254,8 м2 вар тістю 2740 грн.;
- літера „Е1” площею забудов и 62, 8 м2 вартістю 2200 грн.;
- літера „Е2” площею забудов и 84,9 м2 вартістю 1040 грн.;
- літера „З” загальною площе ю 16,2 м2, площею забудови 25,7 м2 варт істю 900 грн.;
- літера „Ж” загальною площе ю 25,8 м2, площею забудови 66,7 м2 варт істю 800 грн.;
- літера „И” загальною площе ю 281,6 м2, площею забудови 321,8 м2 вар тістю1920 грн.;
- літера „К” площею забудови 1047,5 м2 вартістю 2800 грн.;
- літера „К1” площею забудов и 83,7 м2 вартістю 750 грн.;
- літера „К2” площею забудов и 84, 9 м2 вартістю 850 грн., укладени й між Товариством з обмежено ю відповідальністю „Кетерин г Сервис Плюс” та фізичною ос обою-підприємцем ОСОБА_2 д ійсним, а також просить визна ти право власності на придба ний пансіонат санаторного ти пу для батьків з дітьми на 500 мі сць та зобов'язати КРП „Бюро р еєстрації та технічної інвен таризації міста Євпаторії” з дійснити реєстрацію права вл асності на зазначене вище ма йно.
Позовні вимоги мотив овані тим, що 16 березня 2004 року м іж сторонами по справі уклад ено договір купівлі-продажу майна та 18 травня 2004 року підпи сано акт прийому-передачі (т.1 а.с. 20-22).
Пунктом 5.1.2 укладеного договору передбачено, що про давець (Товариство з обмежен ою відповідальністю „Кетери нг Сервис Плюс”) протягом міс яця з моменту підписання акт у прийому-передачі майна зоб ов'язаний підготувати докуме нти, необхідні для нотаріаль ного посвідчення укладеного договору.
Однак нотаріальне по свідчення договору не здійсн ено, що стало підставою для зв ернення до суду.
Рішенням господарськ ого суду міста Севастополя в ід 22 січня 2007 року по справі № 20-12/ 515 позов задоволено.
Не погодившись з прийн ятим рішенням, Сакський міжр айонний прокурор звернувся д о Севастопольського апеляці йного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росить рішення суду скасуват и та прийняти нове, яким у задо волені позову відмовити.
Прокурор вважає, що до говір, укладений між сторона ми не відповідає вимогам ста тті 657 Цивільного кодексу Укра їни, яка передбачає, що догові р купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового к омплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухом ого майна укладається у пись мовій формі і підлягає нотар іальному посвідченню та держ авній реєстрації, крім догов орів купівлі-продажу майна, щ о перебуває в податковій зас таві.
Крім того, прокурор з азначає, що позивач не мав під став звертатися до суду з вим огою про визнання права влас ності на спірне майно, оскіль ки позивач не є власником спі рного майна, і, відповідно, йог о право не порушено.
Письмових заперечень проти апеляційної скарги до суду не надходило.
Ухвалою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 6 липня 2011 року ві дновлено Сакському міжрайон ному прокурору строк на пода чу апеляційної скарги на ріш ення господарського суду міс та Севастополя від 22 січня 2007 р оку по справі 20-12/515.
Ухвалою Севастопольс ького апеляційного господар ського суду від 6 липня 2011 року апеляційна скарга прийнята д о провадження суду у складі к олегії: головуючого судді Тк аченка М.І., судді Фенько Т.П., су дді Воронової Н.В. та призначе на до розгляду на 19 липня 2011 рок у.
Цією ж ухвалою залучен о до участі по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору - КРП „Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії”.
Ухвалою Севастопо льського апеляційного госпо дарського суду від 19 липня 2011 р оку слухання по справі було в ідкладено на 2 серпня 2011 року. Ухвалою Севастопольського апеляцій ного господарського суду від 2 серпня 2011 року слухання по сп раві було відкладено на 23 серп ня 2011 року.
Розпорядженням керівництва суду від 23 серпня 2011 року у зв'язку з відпусткою суддів Фенько Т.П. та Воронцов ої Н.В. була здійснена їх замін а на суддю Градову О.Г. та судд ю Сікорську Н.І.
У судове засіда ння 23 серпня 2011 року представни ки сторін та третьої особи не з'явились. Про дату, час та міс це розгляду справи повідомле ні належним чином.
Частина 3 статті 22 Гос подарського процесуального кодексу України зобов'язує с торони добросовісно користу ватись належними їм процесуа льними правами.
Оскільки явка в судове засідання представ ників сторін - це право, а не об ов'язок, справа може розгляда тись без їх участі, якщо нез'яв лення цих представників не п ерешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що с лухання справи неодноразово відкладалось та матеріали с прави в достатній мірі харак теризують взаємовідносини с торін, то судова колегія вваж ає можливим розглянути справ у у відсутність представникі в сторін.
Розглянувши спр аву повторно, в порядку статт і 101 Господарського процесуал ьного кодексу України судова колегія встановила наступне .
З матеріалів сп рави вбачається, що 16 березня 2004 року між фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_2 (покупец ь) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кетеринг Сервис Плюс” (продавець) було укладено договір купівлі-пр одажу майна - пансіонату сана торного типу для батьків з ді тьми на 500 місць, який розташов аний за адресою: АДРЕСА_3.
Однак, позивач з вернувся до суду з позовною з аявою про визнання укладеног о договору дійсним, мотивуюч и тим, що відповідач ухиляєть ся від його нотаріального по свідчення.
Вивчивши матері али справи, обговоривши дово ди апеляційної скарги, перев іривши правильність застосу вання судом першої інстанції норм матеріального та проце суального права та відповідн ість висновків суду обставин ам справи, судова колегія вва жає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, вих одячи з наступного.
Як було зазначе но вище, 16 березня 2004 року між фі зичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) та ТОВ „Ке теринг Сервис Плюс” (продаве ць) було укладено договір куп івлі-продажу майна - пансіона ту санаторного типу для бать ків з дітьми на 500 місць, який ро зташований за адресою: АДРЕ СА_3.
Відповідно до п ункту 1.1 укладеного договору, продавець передає у власніст ь покупця, належне продавцю м айно, а покупець зобов'язуєть ся прийняти це майно та оплат ити його.
Вартість догово ру складає 25305 грн.
Передача майна за договором здійснюється пр отягом трьох днів з моменту о плати вартості майна.
У пункті 5.1.1 зазна чено, що продавець зобов'язан ий у встановлений договором строк передати покупцю придб ане майно за актом прийому-пе редачі.
На виконання ць ого пункту, 18 травня 2004 року між сторонами по справі підписа но акт прийому-передачі.
Пунктом 9.1 укладе ного договору передбачено, щ о протягом місяця договір пі длягає нотаріальному посвід ченню.
Статтею 225 ЦК УРС Р, чинного на момент укладенн я спірного договору, передба чалося, що право продажу майн а, крім випадків примусового продажу, належить власников і. Якщо продавець майна не є йо го власником, покупець набув ає права власності лише в тих випадках, коли згідно з статт ею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від ньог о майно.
Пунктом першим статт і 209 Цивільного кодексу Україн и передбачено, що правочин, як ий вчинений у письмовій форм і, підлягає нотаріальному по свідченню лише у випадках, вс тановлених законом або домов леністю сторін.
Згідно зі статтею 793 Ци вільного кодексу України дог овір оренди будівлі або іншо ї капітальної споруди (їх окр емої частини) строком на три р оки і більше підлягає нотарі альному посвідченню.
Відповідно до частин и 3 статті 640 Цивільного кодекс у України договір, який підля гає нотаріальному посвідчен ню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його но таріального посвідчення або державної реєстрації, а в раз і необхідності і нотаріально го посвідчення, і державної р еєстрації - з моменту державн ої реєстрації.
Статтею 220 Цивільного ко дексу України встановлено, щ о у разі недодержання сторон ами вимоги закону про нотарі альне посвідчення договору т акий договір є нікчемним.
Судова колегія не п огоджується з доводами суду першої інстанції про задовол ення позовних вимог, оскільк и договір укладено з порушен ням встановленої форми, зокр ема без дотримання вимог щод о нотаріального посвідчення та державної реєстрації уго д.
Посилання позивача про те, що відповідач ухиляєт ься від нотаріального посвід чення укладеного договору су дова колегія вважає необґрун тованими, виходячи з наступн ого.
Згідно зі статте ю 1 Закону України „Про держав ну реєстрацію речових прав н а нерухоме майно та їх обмеже нь” відповідна державна реєс трація - офіційне визнан ня і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмеж ень, що супроводжується внес енням даних до Державного ре єстру речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень.
Відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положе ння” Закону України „Про дер жавну реєстрацію речових пра в на нерухоме майно та їх обме жені” до створення єдиної си стеми органів реєстрації пра в, а також до формування Держа вного реєстру прав у складі д ержавного земельного к адастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться підприємствами бюро техні чної інвентаризації.
Державна реєстр ація прав власності на нерух оме майно - це внесення запису до Реєстру прав власнос ті на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням аб о припиненням права власност і на нерухоме майно, що здійсн юється БТІ за місцезнах одженням об'єктів нерух омого майна на підставі прав овстановлюючих документів к оштом особи, що звернулася до БТІ
Оскільки БТІ є о рганом єдиної системи реєстр ації відповідних прав, відпо відачами за позовами про виз нання права власності на об'є кт нерухомого майна мають ви ступати БТІ.
Згідно зі статтею 655 Ци вільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (прода вець) передає або зобов' язується передати майно (тов ар) у власність другій с тороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується п рийняти майно (товар) і с платити за його певну гр ошову суму.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України , правочином є дія особи , спрямована на придбання, змі ну або припинення цивіл ьних прав та обов'язків.
Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено , що договір купівлі-продажу з емельної ділянки, майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого не рухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідчен ню та державній реєстра ції.
Згідно фактичних обставин правовідносин сто рін, „договір”, який є в матері алах справи, не можна вважати договором купівлі-прод ажу в розумінні закону - догов ір купівлі-продажу неру хомості з самого початк у має бути засвідчений н отаріально і даному „договор і” не відображені всі необхі дні істотні умови для догово рів даного виду.
Але, з матеріалів спра ви вбачається, що ця вимога ст оронами виконана не була.
Приймаючи рішення, су д першої інстанції посилаєть ся на статтю 220 Цивільного код ексу України, яка передбачає , що у разі недотримання сторо нами вимоги закону про нотар іальне посвідчення дог овору, такий договір є нікчем ним.
Судова колегія зверт ає увагу на частину 2 зазначен ої цієї статті, в якій вказано , що якщо сторони домови лися щодо всіх істотних умов ах договору, що підтверд жується письмовими доказами і чинилася повне або частков е виконання договору, але одн а із сторін ухилилася від йог о нотаріального посвід чення, суд може визнати такий договір дійсним - у цьом у випадку подальше нота ріальне посвідчення договор у не вимагається.
На підставі вищев икладеного, судова колегія в важає, що позовні вимоги задо воленню не підлягають, оскіл ьки в матеріалах справи відс утні докази ухилення відпові дача від нотаріального посві дчення укладеного договору, а також сторонами не надано п ідтвердження оплати за догов ором.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України , власник майна може пред'явля ти позов про визнання його пр ава власності, якщо це право о спорюється або не визнається іншою особою, а також у разі в трати ним документа, який під тверджує його право власност і.
В силу наведених вище норм, позивач не мав права зве ртатися до суду з вимогою про визнання права власності на нерухомість, у зв'язку з тим, щ о він не є власником спірного майна.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верх овний Суд України, який у пунк ті 13 постанови Пленуму Верхов ного Суду України „Про судов у практику розгляду цивільни х справ про визнання правочи нів недійсними” від 6 листопа да 2009 року № 9 роз'яснив, що, вир ішуючи спір про визнання пра вочину, який підлягає нотарі альному посвідченню, дійсним , судам необхідно враховуват и, що норма частини другої ста тті 220 Цивільного Кодексу Укра їни не застосовується щодо п равочинів, які підлягають і н отаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскіль ки момент вчинення таких пра вочинів відповідно до статей 210 та 640 Цивільного кодексу Укр аїни пов'язується з державно ю реєстрацією, а тому вони не є укладеними і не створюють пр ав та обов'язків для сторін.
Враховуючи вищевикладен е, колегія суддів Севастопол ьського апеляційного господ арського суду вважає, що госп одарський суд міста Севастоп оля дійшов до помилкового ви сновку щодо можливості засто сування положень статті 220 Цив ільного кодексу України та в изнання спірного договору ку півлі-продажу об'єктів нерух омості дійсними, оскільки ос танній підлягає державній ре єстрації і є вчиненими з моме нту її здійснення, зазначені обставини не були враховані господарським судом першої інстанції, що призвело до при йняття незаконного та необґр унтованого рішення.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського проц есуального кодексу України п ідставами для скасування або зміни рішення місцевого гос подарського суду є порушення або неправильне застосуванн я норм матеріального та проц есуального права.
Враховуючи вищенаведене, с удова колегія вважає, що ріше ння суду першої інстанції пр ийнято з неправильним засто суванням норм матеріального права, а тому підлягає скасув анню.
За такими обставинами судо ва колегія скасовує судове р ішення.
При прийнятті новог о рішення судова колегія від мовляє у задоволені позовних вимог фізичній особі-підпри ємцю ОСОБА_2 у повному обс язі.
Керуючись статт ями 46, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пун ктом 4 частини 1 статті 104, статт ею 105 Господарського процесу ального кодексу України, суд П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скар гу Сакського міжрайонного пр окурора задовольнити.
Рішення господа рського суду міста Севастопо ля від 22 січня 2007 року у справі № 20-12/515 скасувати.
Прийняти нове рішення .
У задоволені позову ві дмовити.
Головуючий суддя < Підпис > М.І. Ткаченко
Судді < Підпис > О.Г. Градова
< Підпис > Н.І. Сікорська
Розсилка:
фізична особа-підприємець ОСОБА_2
(АДРЕСА_1, 65000)
(АДРЕСА_2, АР Крим, 96500)
ТОВ „Кетеринг Сервис Плюс”
(проспект Нахімова, 11 „а”, міс то Севастополь, 99011)
Сакський міжрайонний прок урор
(вулиця Леніна, 34, місто Саки, АР Крим, 95000)
(для відома прокурору міста Севастополя: вулиця Павліче нко, 1 місто Севастополь, 99011)
Кримське республіканське підприємство „Бюро реєстрац ії та технічної інвентаризац ії міста Євпаторія”
(вулиця Некрасова, 45, місто Є впаторія, АР Крим, 97400)
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2011 |
Оприлюднено | 29.08.2011 |
Номер документу | 17873438 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Ткаченко Михайло Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Ткаченко Михайло Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Ткаченко Михайло Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Ткаченко Михайло Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Ткаченко Михайло Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні