Постанова

від 26.07.2011 по справі 2а-1670/4023/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2011 року м. Полтава Справа № 2а-1670/4023/11

Полтавський окружн ий адміністративний суд у ск ладі:

головуючого судді - Шевя кова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М. ,

за участю:

представника позивача - П рохорова Н.М. ,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного ві дділення Фонду соціального з ахисту інвалідів до Товарис тва з обмеженою відповідальн істю " Лігабуе Україна" про ст ягнення адміністративно-гос подарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2011 року Полтавсь ке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалід ів(надалі - Позивач) звернулос я до Полтавського окружн ого адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариство з обмеженою відп овідальністю " Лігабуе Украї на" (надалі - Відповідач) про ст ягнення адміністративно-гос подарських санкцій.

В обґрунтування своїх поз овних вимог позивач посилав ся на те, що згідно ст. 20 Закону України "Про основи соціальн ої захищеності інвалідів в У країні", відповідач за 1 робоче місце, призначене для працев лаштування інвалідів і не за йняте інвалідами, повинен бу в до 16.04.2011 року самостійно сплат ити адміністративно-господа рські санкції в розмірі 56 953,85 гр н. Враховуючи те, що адміністр ативно-господарські санкції відповідачем добровільно н е були сплачені, йому було на раховано пеню в розмірі 461,43 грн . Вважає, що сума адміністрати вно-господарських санкцій та пені підлягає стягненню в су довому порядку.

У судовому засіданні пред ставник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх з адовольнити.

Відповідач явку свого упов новаженого представника не з абезпечив, хоча був повідомл ений належним чином про час т а місце розгляду справи, що пі дтверджується наявним у мате ріалах справи повідомленням про вручення поштового відп равлення.

Відповідно до ч.4. ст.128 Кодек су адміністративного судочи нства України, у разі неприбу ття відповідача - су б'єкта владних повноважень , належним чином повідомлен ого про дату, час і місце судов ого розгляду, без поважних пр ичин або без повідомлення ни м про причини неприбуття роз гляд справи не відкладається і справу може бути вирішено н а підставі наявних у ній д оказів . Ці ж наслідки заст осовуються у разі повторного неприбуття за таких самих ум ов відповідача, який не є с уб'єктом владних повноважень .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливі сть розгляду справи за даної явки і наявними у ній матеріа лами, оскільки вони повно та в себічно висвітлюють обстави ни спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали спра ви, з' ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтують ся позовні вимоги, об' єктив но оцінивши докази, що мають ю ридичне значення для розгляд у справи і вирішення спору по суті, суд приходить до виснов ку, що позов підлягає задовол енню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціаль ної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, ус танов, організацій, в тому чис лі підприємств, організацій громадських організацій інв алідів, фізичних осіб, які вик ористовують найману працю, у становлюється норматив робо чих місць для працевлаштуван ня інвалідів в розмірі 4 % сере дньооблікової чисельності ш татних працівників обліково го складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості о дного робочого місця.

Відповідно до наявної в мат еріалах справи копії звіту п ро зайнятість та працевлашту вання інвалідів за 2010 рік від 15 .02.2011 року № 53/240/193 (форма № 10-ПІ), надан ого відповідачем Полтавсь кому обласному відділенню Фонду соціального захисту і нвалідів та зареєстрованого 25.02.2011 року за № 3383 , середньооблік ова кількість штатних праців ників облікового складу на п ідприємстві за цей період ст ановила 52 особи. У відповіднос ті до вимог статті 19 зазначено го Закону, норматив робочих м ісць для працевлаштування ін валідів становить 2 робочих м ісця. Разом з тим, згідно вказ аного Звіту, на підприємстві в 2010 році було зайнято лише 1 ро боче місце для працевлаштува ння інваліда.

Таким чином, позивач дійшов висновку, що відповідачем, в п орушення вимог Закону Україн и "Про основи соціальної захи щеності інвалідів в Україні" , не виконано нормативів на 1 р обоче місце, призначене для п рацевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами.

Частиною 3 статті 19 Закону Ук раїни “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Укр аїні ” передбачено, що підпри ємства, установи, організаці ї, у тому числі підприємства, о рганізації громадських орга нізацій інвалідів, фізичні о соби, які використовують най ману працю, самостійно здійс нюють працевлаштування інва лідів у рахунок нормативів р обочих місць, виходячи з вимо г статті 18 цього Закону.

Статтею ж 18 вказаного Закон у передбачено, що забезпечен ня прав інвалідів на працевл аштування та оплачувану робо ту, у тому числі з умовою про в иконання роботи вдома, здійс нюється шляхом їх безпосеред нього звернення до підприємс тв, установ, організацій чи до державної служби зайнятості .

Підбір робочого місця здій снюється переважно на підпри ємстві, де настала інвалідні сть, з урахуванням побажань і нваліда, наявних у нього проф есійних навичок і знань, а так ож рекомендацій медико-соціа льної експертизи.

Підприємства, установи, орг анізації, фізичні особи, які в икористовують найману працю , зобов'язані виділяти та ство рювати робочі місця для прац евлаштування інвалідів, у то му числі спеціальні робочі м ісця, створювати для них умов и праці з урахуванням індиві дуальних програм реабілітац ії і забезпечувати інші соці ально-економічні гарантії, п ередбачені чинним законодав ством, надавати державній сл ужбі зайнятості інформацію, необхідну для організації пр ацевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайня тість та працевлаштування ін валідів у порядку, встановле ному Кабінетом Міністрів Укр аїни.

Отже, нормами цієї статті вс тановлені конкретні обов' я зки підприємств, установ, орг анізацій, у тому числі підпри ємств, установ, організацій г ромадських організацій інва лідів, фізичних осіб, які вико ристовують найману працю (да лі по тексту - роботодавців) ст осовно забезпечення прав інв алідів на працевлаштування, виконання яких роботодавцям и презумує виконання їх обов ' язку щодо самостійного пра цевлаштування інвалідів, вст ановленого частиною 3 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інва лідів в Україні ”. А, оскільки працевлаштування інвалідів роботодавцями неможливе без відповідного волевиявлення інвалідів, то норми статті 18 т акож визначають, хоч і опосер едковано, обов' язок інвалід ів звернутися з метою працев лаштування або до роботодавц ів безпосередньо, або до цент ру зайнятості. В свою чергу ал ьтернативний спосіб реаліза ції прав інвалідів на працев лаштування зумовлює обов' я зок роботодавців звітувати д о центру зайнятості про наяв ність вакантних робочих місц ь, призначених для працевлаш тування інвалідів.

Згідно Наказу Міністерств а праці та соціальної політи ки України від 19.12.2005 №420 “Про затв ердження форм звітності та і нструкцій щодо їх заповнення ” формою звітності роботода вців про наявність вакантних місць, в тому числі призначен их для працевлаштування інва лідів, є форма № 3-ПН „Звіт про н аявність вакансій ”, яка відп овідно до пункту 4 статті 20 Зак ону України “Про зайнятість населення ” подається робото давцями до державної служби зайнятості щомісячно.

У графі 15 цього Звіту наводя ться дані про можливість пра цевлаштування на вільне робо че місце (вакантну посаду) осо би, що належить до окремої кат егорії громадян, які потребу ють соціального захисту і не здатні на рівних умовах конк урувати на ринку праці, у раху нок річної броні, установлен ої місцевими державними адмі ністраціями, виконавчими орг анами відповідних рад за под анням центрів зайнятості, ві дповідно до статті 5 Закону Ук раїни "Про зайнятість населе ння", із змінами та доповнення ми, а також інвалідів, пенсіон ерів, студентів та інших.

З огляду на викладене, звіт за формою 3-ПН є актом інформув ання органу працевлаштуванн я про створені роботодавцем робочі місця для працевлашту вання інвалідів.

Цей звіт є водночас і запито м про направлення до роботод авця інвалідів для працевлаш тування, оскільки центр зайн ятості, отримавши інформацію від інвалідів насамперед пр о їх бажання працювати, а від р оботодавця - про намір та мо жливості працевлаштувати ін валідів, не тільки має змогу, а й зобов' язаний відреагуват и на можливості конкретного роботодавця забезпечити інв алідів певною працею та бажа ння конкретних інвалідів реа лізувати своє право на праце влаштування з врахуванням ін дивідуальних функціональни х можливостей, обумовлених і нвалідністю, наявних у них кв аліфікації та знань. До таког о висновку можна дійти, виход ячи зі змісту норм статті 18-1 За кону України “Про основи соц іальної захищеності інвалід ів в Україні ” та пункту 2 стат ті 19 Закону України “Про зайня тість населення ”.

Рішення про визнання інвал іда безробітним і взяття йог о на облік для працевлаштува ння приймається центром зайн ятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інш их передбачених законодавст вом документів.

Державна служба зайнятост і здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомен дацій МСЕК, наявних у інвалід а кваліфікації та знань, з ура хуванням його побажань.

Державна служба зайнятост і може за рахунок Фонду соціа льного захисту інвалідів над авати дотацію роботодавцям н а створення спеціальних робо чих місць для інвалідів, заре єстрованих у державній служб і зайнятості, а також проводи ти професійну підготовку, пі двищення кваліфікації і пере підготовку цієї категорії і нвалідів у порядку, встановл еному Кабінетом Міністрів Ук раїни.

Згідно з пунктом 2 статті 19 За кону України “Про зайнятість населення ” Державна служба зайнятості має право направ ляти для працевлаштування на підприємства, в установи і ор ганізації всіх форм власност і при наявності там вільних р обочих місць (вакантних поса д) громадян, які звертаються д о служби зайнятості, відпові дно до рівня їх освіти і профе сійної підготовки, а інвалід ів, крім того, - відповідно до р екомендацій МСЕК, наявних у н их кваліфікації і знань та з у рахуванням їх побажань.

Згідно листа Полтавськог о обласного центру зайнято сті від 07.06.2011 року № 043-02-2090/0-11, копія я кого залучена представником позивача до матеріалів спра ви, відповідачем впродовж ус ього 2010 року звіти про наявніс ть вакансій (форми 3-ПН) не пода вались.

Таким чином, відповідач не в живав необхідних заходів дл я працевлаштування інваліді в, а саме, не надавав державній службі зайнятості інформаці ю, необхідну для організації працевлаштування інвалідів , не інформував інші органи пр о наявність вільних робочих місць для інвалідів та не зді йснював самостійного пошуку для працевлаштування інвалі дів.

Згідно ст. 20 Закону України "П ро основи соціальної захищен ості інвалідів в Україні" під приємства (об'єднання), устано ви і організації незалежно в ід форми власності і господа рювання, де кількість працюю чих інвалідів менша, ніж уста новлено нормативом, передбач еним частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачую ть відповідним відділенням Ф онду соціального захисту інв алідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підпр иємстві (в об'єднанні), в устан ові, організації за кожне роб оче місце, не зайняте інвалід ом.

У відповідача в 2010 році працю вало 52 працівники, фонд оплат и праці у вказаному році скла дав 2 961,9 тис. грн., середньорічн а заробітна плата штатного п рацівника складає 56 953,85 грн.

За 1 робоче місце, призначе не для працевлаштування інва лідів і не зайняте інвалідам и, відповідач до 16.04.2011 року, відп овідно до ч.2 ст. 20 Закону, пови нен був самостійно сплатити адміністративно-господарсь кі санкції у розмірі 56 953,85 грн.

Частиною 4 статті 20 Закону Ук раїни "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Укр аїні" встановлено, що адмініс тративно - господарські санк ції розраховуються та сплачу ються підприємствами, устано вами, організаціями, у тому чи слі підприємствами, організа ціями громадських організац ій інвалідів, фізичними особ ами, зазначеними в частині пе ршій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, насту пного за роком, в якому відбул ося порушення нормативу, вст ановленого частиною першою с татті 19 цього Закону.

Відповідно до частини друг ої статті 20 Закону України "Пр о основи соціальної захищено сті інвалідів в Україні" пере дбачено, що порушення термін ів сплати штрафних санкцій т ягне за собою нарахування пе ні в розмірі 120 відсотків річн их облікової ставки Націонал ьного банку України за кожни й календарний день її простр очення, включаючи день сплат и.

Оскільки, відповідачем до 16.04.2011 року самостійно не сплаче но адміністративно - господа рські санкції у розмірі 56 953,85 гр н., які нараховано за 1 робоче м ісце, призначене для працевл аштування інвалідів і не зай няте інвалідами, йому нарахо вано пеню у розмірі в сумі 461,28 г рн.

Оскільки вказані суми так і не були сплачені відповідач ем, то відповідно до частини 5 статті 20 Закону України “Про о снови соціальної захищеност і інвалідів в Україні ”, ці сум и можуть бути стягнуті в прим усовому порядку за відповідн им рішенням суду.

З урахуванням викладеного , суд приходить до висновку п ро наявність підстав для стя гнення з відповідача адмініс тративно-господарських санк цій та пені за несплату цих са нкцій.

Крім того, при вирішенні питання про правомірність ст ягнення адміністративно-гос подарських санкцій суд виход ить із загальних норм права в ідносно відповідальності за порушення зобов'язань та вст ановлення в діях або бездіял ьності роботодавця складу пр авопорушення з метою застосу вання юридичної відповідаль ності у вигляді адміністрати вно-господарських санкцій, п ри цьому враховує, що елемент ами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язк у між самим порушенням та йог о наслідками.

Накладення адміністративн о-господарських санкцій на п ідприємство також врегульов ано Господарським кодексом У країни (ГК України). Так, згідн о ст. 218 ГК України, підставою го сподарсько-правової відпові дальності учасника господар ських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері госп одарювання.

Учасник господарських ві дносин відповідає за невикон ання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійсне ння господарської діяльност і, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього захо дів для недопущення господар ського правопорушення. У раз і якщо інше не передбачено за коном або договором, суб'єкт г осподарювання за порушення г осподарського зобов'язання н есе господарсько-правову від повідальність, якщо не довед е, що належне виконання зобов 'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і не відворотних обставин за дани х умов здійснення господарсь кої діяльності. Не вважаютьс я такими обставинами, зокрем а, порушення зобов'язань конт рагентами правопорушника, ві дсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання т оварів, відсутність у боржни ка необхідних коштів.

Відповідно до частини пер шої статті 11 КАС України розгл яд і вирішення справ в адміні стративних судах здійснюють ся на засадах змагальності с торін та свободи в наданні ни ми суду своїх доказів і у до веденні перед судом їх перек онливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України, кожна ст орона повинна довести ті обс тавини, на яких ґрунтуються ї ї вимоги та заперечення.

В свою чергу, відповідач над аним йому правом не скориста вся, заперечень проти позову , належних доказів в спростув ання позовних вимог чи доказ ів сплати адміністративно - г осподарських санкцій в розмі рі 56 953,85 грн. та пені в розмірі 461 ,28 грн. суду не надав.

Отже, враховуючи викладене , суд дійшов висновку, що позов ні вимоги Полтавського о бласного відділення Фонду со ціального захисту інвалідів про стягнення адміністрати вно-господарських санкцій та пені є обґрунтованими та під лягають задоволенню.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 К одексу адміністративного су дочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціальног о захисту інвалідів до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю " Лігабуе Україна" про с тягнення адміністративно-го сподарських санкцій - задово льнити .

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю " Лі габуе Україна" (код ЄДРПОУ 36190876) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалід ів на р/р 31215230700395 адміністративно - господарські санкції в роз мірі 56 953,85 грн. (п"ятдесят шість т исяч дев"ятсот п"ятдесят три г ривні вісімдесят п"ять копій ок) та пеню в розмірі 461,43 грн. (чо тириста шістдесят одну гривн ю сорок три копійки). Постанова набирає законн ої сили після закінчення стр оку подання апеляційної скар ги. У разі подання апеляційно ї скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає за конної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного пр овадження або набрання закон ної сили рішенням за наслідк ами апеляційного провадженн я.

Постанова може бути оскарж ена до Харківського апеляцій ного адміністративного суду через Полтавський окруж ний адміністративний суд шля хом подання апеляційної скар ги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з од ночасним поданням її копії д о суду апеляційної інстанції . У разі складення постанови у повному обсязі відповідно д о статті 160 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и, а також прийняття постанов и у письмовому провадженні а пеляційна скарга подається п ротягом десяти днів з дня отр имання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 серпня 2011 року.

Суддя І.С . Шевяков