Постанова

від 09.08.2011 по справі 2а-2911/09/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.08.11

Справа №2а-2911/09/2770

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Маненковій А.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 11.01.2011 року); представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 4532/10 від 09.08.2010 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнивер» до Державної податкової Інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2009 р. № 0000961503/1, від 30.09.2009 р. № 0000961503/2,від 08.12.2009 р. № 0000961503/3,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнивер»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової Інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2009 р. № 0000961503/1, від 30.09.2009 р. № 0000961503/2,від 08.12.2009 р. № 0000961503/3. Вказує, що відповідно до абзацу „в” п/п 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлена компетенція органу податкової служби при проведенні камеральної перевірки, яка обмежується тільки виявленням арифметичної помилки або методологічної помилки в поданої податкової декларації. Отже позивач вважає, що подані їм податкові розрахунки по орендній платі повністю відповідають договору оренди та ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, а органи податкової служби взагалі не мають право вносити будь-які зміни в умови договору оренди, змінювати розмір орендної плати, тім більше не мають право цього робить в рамках камеральної перевірки.

Просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.09.2009 р. № 0000961503/1, від 30.09.2009 р. № 0000961503/2,від 08.12.2009 р. № 0000961503/3.

Ухвалою від 21 грудня 2009 року відкрито провадження у адміністративній справі. Ухвалою суду від 22 грудня 2009 року закінчено підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду. Ухвалою від 14 січня 2010 року провадження по справі було зупинено до розгляду по суті та набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.08.2009 р. по адміністративній справі 2а-2598/09/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнивер»до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя, Головного управління Держкомзему у місті Севастополі про визнання дій неправомірними. Ухвалою від 06.06.2011 року провадження у справі було поновлено та справу призначено до судового розгляду. Ухвалою від 09.08.2011 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що відповідно до абзацу „в” п/п 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлена компетенція органу податкової служби при проведенні камеральної перевірки, яка обмежується тільки виявленням арифметичної помилки або методологічної помилки в поданої податкової декларації. Отже позивач вважає, що подані їм податкові розрахунки по орендній платі повністю відповідають договору оренди та ст. 21 Закону України „Про оренду землі ”, а органи податкової служби взагалі не мають право вносити будь-які зміни в умови договору оренди, змінювати розмір орендної плати, тім більше не мають право цього робить в рамках камеральної перевірки.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що договором оренди землі, укладеним між позивачем та Севастопольською міською Радою передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема, у разі  збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а рішенням Севастопольської міської Ради від 19.10.2005 року №4046 «Про введення в дію нормативної грошової оцінки земель Севастополя в адміністративних межах міста», з 1 січня 2006 року у місті Севастополі введено збільшену порівняно з існуючої раніше, нормативну грошову оцінку земель. Норми збільшеної нормативної грошової оцінки земель позивачем при самостійному нарахуванні зобов’язань з орендної плати за землю за березень 2009 року, не враховані

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнівер» є суб’єктом підприємницької діяльності-юридичної особою, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Балаклавському району м. Севастополя як платник податків і зборів.

05 червня 2009 року працівниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнівер»з питання повноти нарахування і сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за березень 2009 року. За результатами перевірки складений акт №70/190/15-341/32747791 від 05.06.2009 року (а.с.6-7).

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 7 Закону України «Про плату за землю», статті 21 Закону України «Про оренду землі», що  призвело до заниження розміру орендної плати за земельну ділянку за березень 2009 року в сумі  572,44 грн.

На підставі акту перевірки №70/190/15-341/32747791 від 05.06.2009 року керівництвом ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2009 року № 0000531503/0/151 про визначення податкового зобов’язання з орендної плати за землю за основним платежем 572,44 грн. та 286,22 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку, шляхом подачі на ім’я начальника ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя скарги на податкове повідомлення-рішення від 18.06.2009 року № 0000531503/0/151 (а.с.11). За наслідками розгляду вказаної скарги начальником ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя було прийнято рішення про результати первинної скарги за вих. № 6699/10/10/25-042 від 01.09.2009 року (а.с.12-13), відповідно до якого податкове повідомлення - рішення від 18.06.2009 року № 0000531503/0/151 скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 114,49 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін. У зв’язку з чим керівництвом ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2009 року № 0000961503/1 про визначення податкового зобов’язання з орендної плати за землю в розмірі 744,17 грн., з яких 572,44 грн. - за основним платежем, 171,73 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.9).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 01.09.2009 року № 0000961503/1 у адміністративному порядку, шляхом подачі на ім’я начальника Держаної податкової адміністрації у м. Севастополі скарги (а.с.14). За наслідками розгляду вказаної скарги начальником ДПА у м. Севастополі було прийнято рішення про результати повторної скарги за вих. № 1128/10/25-020 від 30.09.2009 року (а.с.15-16), відповідно до якого скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. У зв’язку з чим керівництвом ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2009 року № 0000961503/2 про визначення податкового зобов’язання з орендної плати за землю в розмірі 744,17 грн., з яких 572,44 грн. - за основним платежем, 171,73 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.10).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 30.09.2009 року № 0000961503/2 та рішення  про результати повторної скарги за вих. № 1128/10/25-020 від 30.09.2009 року у адміністративному порядку, шляхом подачі на ім’я начальника Держаної податкової адміністрації у м. Севастополі скарги (а.с.17). За наслідками розгляду вказаної скарги начальником ДПА у м. Севастополі було прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги за вих. № 12646/6/25-0215 від 08.12.2009 року (а.с.18-19), відповідно до якого скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. У зв’язку з чим керівництвом ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2009 року № 0000961503/3 про визначення податкового зобов’язання з орендної плати за землю в розмірі 744,17 грн., з яких 572,44 грн. - за основним платежем, 171,73 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.10а).

          17 червня 2005 року між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та ТОВ «Юнівер»(Орендар)          було укладено договір оренди земельної ділянки №4-М-01 (далі –Договір) (а.с.20).

Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 2809 від 02.03.2005 року надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції відповідно ї будівлі в готельний комплекс з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та загальної забудови, яка знаходиться в м. Севастополі, вул. Каліча, 13.    

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. зі змінами та доповненнями (далі –Закон № 2535)  використання  землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники   земельних  ділянок,  земельних  часток  (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння  земельного  податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 5 Закону № 2535 передбачено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

                    Згідно зі ст. 13 Закону № 2535 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

                  Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону № 2535 Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

                    Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-XIV (далі –Закон № 161) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").  

                    Статтею 14 Закону № 161 передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

                    На виконання статті 14 Закону України «Про оренду землі»постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 затверджено Типову форму договору оренди землі, пунктом 13 якої визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі:

 зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

                    Пунктом 4.1 Договору, передбачено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1348 від 14.10.2003 року, в розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки.

                    Пунктом 4.7 Договору, передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі також зміни розмірів земельного податку, збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції та індексації.

                  Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі –Закон № 280) акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

                  Статтею 27 Закону № 2535 передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби. 

Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181 (далі –Закон № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.

На підставі п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181  контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

                  В акті перевірки №70/190/15-341/32747791 від 05.06.2009 року в обґрунтування його висновків міститься посилання на рішення Севастопольської міської Ради від 19.10.2005 року №4046 «Про введення в дію нормативної грошової оцінки земель Севастополя в адміністративних межах міста», яким з 1 січня 2006 року у місті Севастополі введено нову, порівняно з існуючої раніше, нормативну грошову оцінку земель.    

                  Також у вказаному акті перевірки міститься посилання відповідача на витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 27.02.2006 №2817/1 станом на 01.01.2006 року (а.с.94). Розрахунок орендної плати здійснено відповідачем саме на підставі та с застосуванням відомостей (коефіцієнту) з вказаного витягу.

                  Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 року у справі №2а-2598/09/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнівер»до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі  м. Севастополі, Головного управління Держкомзему у м. Севастополі, за участю третьої особи –Севастопольської міської Ради, про визнання неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволені частково: визнані протиправними дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі по наданню ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу із технічної  документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони (а.с.87-88).  Обставини встановлені судовим рішенням  стосуються відомостей, а саме розміру коефіцієнту зазначеному у  витягу із технічної  документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2817/1 від 27.02.2006 року.

                  Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 року у справі №2а-2598/09/2770, встановлено: «Відповідно до технічної документації «Проведення нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2004 року», виконаної Київським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО»та затвердженої рішенням Севастопольської міської ради № 4046 від 19.10.2005 року, до 97 економіко-планувальної зони, до якої відноситься земля позивача, повинен застосовуватися коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58».

                  При розгляді справи у суді першої інстанції, представник Головного управління Держкомзему у м. Севастополі пояснив, що вказана нормативна грошова оцінка у печатному вигляді відрізняється від електронного (цифрового), який застосовується у роботі Головного управління Держкомзему у місті Севастополі та в якому до даної економіко-планувальної зони застосований коефіцієнт Км2 у розмірі 2,01.

                  На підставі встановлених розбіжностей у зв’язку з технічною помилкою, 24.01.2007 року Київським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО»на адресу Головного управління Держкомзему у місті Севастополі  надіслано грошову оцінку земель міста Севастополя у новій печатній редакції (екземпляр № 5), яку приведено у відповідність до даних програмного комплексу, оригінал якої оглянутий судом та з якої вбачається, що до 97 економіко-планувальної зони повинен застосовуватися коефіцієнт Км2 у розмірі 2,01. Судовою колегію зазначено, що вищевказана помилка (розбіжність) не була виправлена у порядку, способом та на підставі, встановлених законом, оскільки Севастопольською міською Радою не приймалося відповідне рішення з цього питання.

                  Рішення Севастопольської міської Ради №4046 від 19 жовтня 2005 року (а.с.119-120) є нормативно-правовим актом, вказаним рішенням до 97 економіко-планувальної зони встановлений коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58, відповідні зміни до цього рішення Севастопольською міською Радою не вносилися, тому Головне управління Держкомзему у м. Севастополі не мало правових підстав до направлення до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони, що не відповідає положенням технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була затверджена рішенням Севастопольської міської Ради».  

          Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

                           За таких обставин, розрахунок суми орендної плати Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя на підставі відомостей  з витягу із технічної  документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2817/1 від 27.02.2006 року, наданої Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, є таким, що не відповідає положенням технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була затверджена нормативно - правовим актом - рішенням Севастопольської міської Ради  та є протиправним.

          З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя від 01.09.2009 року № 0000961503/1, від 30.09.2009 року № 0000961503/2, від 08.12.2009 року № 0000961503/3 –скасуванню.

Постанову складено у повному обсязі 15 серпня 2011 року.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя від 01.09.2009 року № 0000961503/1, від 30.09.2009 року № 0000961503/2, від 08.12.2009 року № 0000961503/3.

3.          Стягнути з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 24035598, ГУДК України у  м. Севастополі МФО 824509, р/р 31113095700007, код платежу 22090200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнивер»(99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, к. 405, код ЄДРПОУ 32747791) суму судового збору  в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                      О.І. Майсак