Рішення

від 03.08.2011 по справі 7/186пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.11 р. Сп рава № 7/186пд

Господарський суд Донецьк ої області у складі головуюч ого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового зас ідання М.І. Прилуцьких

Розглянув у відкритому суд овому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обм еженою відповідальністю „АН П - СХІД” м.Маріуполь

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальніст ю „ДИНАТА” м.Донецьк

Предмет спору: визнання дог овору постачання нафтопроду ктів №22 від 09.02.2011р. недійсним

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - до вір.

від відповідача: ОСОБА_2 - довір.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою від повідальністю „АНП- СХІД” м .Маріуполь звернулося до гос подарського суду Донецької о бласті з позовом до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю „ДИНАТА” м.Донецьк про ви знання договору постачання н афтопродуктів №22 від 09.02.2011р. нед ійсним.

В обґрунтування свої х вимог позивач надав суду ко пії: договору постачання наф топродуктів №22 від 09.02.2011р., товар но-транспортних накладних № 18 від 09.02.2011 року, № 25 від 10.02.2011 року, № 30 від 15.02.2011 року; № 38 від 22.02.2011 року; № 38/1 від 22.02.2011 року; № 38/2 від 22.02.2011 року; № 45 від 23.02.2011 року; № 45/1 від 23.02.2011 року; № 51/1 від 23.02.2011 року; № 51/2 від 23.02.2011 року; № 51/3 від 23.02.2011 року; № 59 від 24.02.2011 року ; № 59/1 від 24.02.2011 року; № 59/2 від 24.02.2011 рок у; № 59/3 від 24.02.2011 року; № 17 від 10.03.2011 рок у; № 17/1 від 10.03.2011 року; № 26 від 11.03.2011 рок у; рахунків-фактур № 18 від 09.02.2011 р оку; № 25 від 10.02.2011 року; № 30 від 15.02.2011 р оку; № 38 від 22.02.2011 року; № 45 від 23.02.2011 р оку; № 51 від 23.02.2011 року; № 59 від 24.02.2011 р оку; № 17 від 10.03.2011 року; № 22 від 11.03.2011 р оку; платіжних доручень № 6738 ві д 09.02.2011 року в сумі 280090,00 грн.; № 6809 від 10.02.2011 року в сумі 274320,00 грн.; № 6971 від 1 5.02.2011 року в cyмi 39002,26 грн.; № 7181 від 22.02.2011 р оку в cyмi 366757,50 грн.; № 7274 від 23.02.2011 року в cyмi 153133,20 грн. № 7268 від 23.02.2011 року в су мі 322517,50 грн.; № 7302 від 24.02.2011 року в cyмi 22 0674,96 грн., акту ДПІ у Орджонікідз евському районі м. Маріуполя від 29.06.2011 року № 808/23-113/36842343.

Позивач у судовому засідан ні наполягав на визнанні дог овору постачання нафтопроду ктів №22 від 09.02.2011р. недійсним, пос илаючись на те, що даний догов ір не містить посилань на Між народні правила щодо тлумаче ння термінів „Інкотермс” та на акт ДПІ у Орджонікідзевсь кому районі м. Маріуполя від 29 .06.2011 року № 808/23-113/36842343.

Відповідач у судовому засі данні та у відзиві на позов пр оти позову заперечив, посила ючись на той факт, що договір п остачання нафтопродуктів №22 від 09.02.2011р. містить всі істотні умови, сторони по цьому догов ору належним чином виконують його умови, відповідач поста чав позивачу нафтопродукти, які належали не лише ПП „ЛФ Чи ж-2010”, а й інших підприємств.

Розглянувши матеріали спр ави та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТ АНОВИВ:

Між Товариством з обмежено ю відповідальністю „ДИНАТА” м.Донецьк (Постачальник) та То вариством з обмеженою відпов ідальністю „АНП- СХІД” м.Мар іуполь (Покупець) укладено до говір постачання нафтопроду ктів №22 від 09.02.2011р. (далі: Договір ).

Відповідно до п. 8.8 Договору с трок дії договору: з моменту й ого підписання до 01.01.2012р., а в час ті виконання зобов' язань ст оронами - до їх повного вико нання.

Згідно п.п. 1.1, 1.2 Договору пост ачальник зобов' язався в пор ядку та на умовах, визначених цим договором поставити та п ередати у власність, а покупе ць оплатити та прийняти нафт опродукти, найменування, кіл ькість, ціна яких зазначаєть ся в розрахункових та наклад них документах, які оформлюю ться на кожну партію товару. Я кість товару повинна відпові дати ТУ та ГОСТ, які діють на т ериторії України та підтверд жуватися паспортом, сертифік атом якості заводу - виробн ика.

Відповідно до п.п. 2.7, 2.9 Догово ру ціна товару узгоджується сторонами. Факт узгодження ц іни підтверджується наявніс ть підпису покупця на товарн ій накладній. Покупець зобов ' язується здійснювати опла ту вартості Товару за ціною, з азначеною у товарній накладн ій протягом 2 банківських дні в з моменту оформлення товар ної накладної.

Порядок приймання товару у згоджено сторонами у розділі 3 Договору.

У виконання умов Договору в ідповідач поставив позивачу нафтопродукти, що підтвердж ується підписаними обома сто ронами товарно-транспортним и накладними № 18 від 09.02.2011 року, № 25 від 10.02.2011 року, № 30 від 15.02.2011 року; № 38 від 22.02.2011 року; № 38/1 від 22.02.2011 року; № 38/2 від 22.02.2011 року; № 45 від 23.02.2011 року; № 45/1 від 23.02.2011 року; № 51/1 від 23.02.2011 року; № 51/2 від 23.02.2011 року; № 51/3 від 23.02.2011 року ; № 59 від 24.02.2011 року; № 59/1 від 24.02.2011 року ; № 59/2 від 24.02.2011 року; № 59/3 від 24.02.2011 рок у; № 17 від 10.03.2011 року; № 17/1 від 10.03.2011 рок у; № 26 від 11.03.2011 року та виставив н а оплату рахунки-фактури № 18 в ід 09.02.2011 року; № 25 від 10.02.2011 року; № 30 в ід 15.02.2011 року; № 38 від 22.02.2011 року; № 45 в ід 23.02.2011 року; № 51 від 23.02.2011 року; № 59 в ід 24.02.2011 року; № 17 від 10.03.2011 року; № 22 в ід 11.03.2011 року. В зазначених това рно-транспортними накладних та рахунках визначено перел ік товару, кількість та ціну у відповідності до умов Догов ору.

Відповідно до статті 9 Зако ну України “Про бухгалтерськ ий облік і фінансову звітніс ть в Україні” накладні є перв инними звітними документами , на підставі яких проводитьс я звіт господарської діяльно сті.

Факт поставки також підтве рджується податковими накла дними. Відповідно до ст.7 Закон у України „Про податок на дод ану вартість”, поставка това рів (робіт, послуг) здійснюєть ся за договірними (контрактн ими) цінами з додатковим нара хуванням податку на додану в артість. Підпунктами 7.2.1 пункт у 7.2 статті 7 названого Закону в изначено, що платник податко ву зобов' язаний надати поку пцю податкову накладну. Згід но підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статт і 7 цього Закону, податкова нак ладна складається в момент в иникнення податкових зобов' язань продавця у двох примір никам. Податкова накладна є з вітнім податковим документо м і одночасно розрахунковим документом. Податкова наклад на виписується на кожну повн у або часткову поставку това рів (робіт, послуг).

Отриманий за Договором тов ар позивачем оплачений згідн о платіжних доручень № 6738 від 09 .02.2011 року в сумі 280090,00 грн.; № 6809 від 10.0 2.2011 року в сумі 274320,00 грн.; № 6971 від 15.02. 2011 року в cyмi 39002,26 грн.; № 7181 від 22.02.2011 ро ку в cyмi 366757,50 грн.; № 7274 від 23.02.2011 року в cyмi 153133,20 грн. № 7268 від 23.02.2011 року в сум і 322517,50 грн.; № 7302 від 24.02.2011 року в cyмi 220674 ,96 грн.

ТОВ „АНП- СХІД” звернулос ь до суду з вимогою визнати ви щевказаний договір постачан ня нафтопродуктів №22 від 09.02.2011р . недійсним, посилаючись на те , що даний договір не містить п осилань на Міжнародні правил а щодо тлумачення термінів „ Інкотермс”.

При розгляді даної вимоги, с уд виходить з наступного.

Відповідно до ст.626 Цивільно го кодексу України, договоро м є домовленість двох або біл ьше сторін, спрямована на вст ановлення, зміну або припине ння цивільних прав та обов'яз ків.

Сторони є вільними в укладе нні договору, виборі контраг ента та визначенні умов дого вору з урахуванням вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розу мності та справедливості (ст .627 Цивільного кодексу України ).

Вирішуючи спір про визнанн я договору недійсним, суд пов инен встановити наявність ти х обставин, з якими закон пов' язує визнання договорів неді йсними: відповідність догово ру вимогам закону, додержанн я встановленої форми договор у, дієздатність сторін за дог овором, у чому конкретно поля гає порушення вільного волев иявлення та не відповідність його внутрішній волі учасни ка правочину, не спрямованіс ть сторони на реальне настан ня правових наслідків правоч ину та інші обставини, що мают ь значення для правильного в ирішення спору.

Крім того, суд звертає увагу сторін на той факт, що заявляю чи позов про визнання недійс ним договору, позивач має дов ести наявність тих обставин, з якими закон пов' язує визн ання угод недійсними і наста нням відповідних наслідків.

За приписами статті 207 Госпо дарського кодексу України, г осподарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закон у, або вчинено з метою, яка зав ідомо суперечить інтересам д ержави і суспільства, або укл адено учасниками господарсь ких відносин з порушенням хо ча б одним з них господарсько ї компетенції (спеціальної п равосуб'єктності), може бути н а вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державн ої влади визнано судом недій сним повністю або в частині. Н едійсною може бути визнано т акож нікчемну умову господар ського зобов'язання, яка само стійно або в поєднанні з інши ми умовами зобов'язання пору шує права та законні інтерес и другої сторони або третіх о сіб. Нікчемними визнаються, з окрема, такі умови типових до говорів і договорів приєднан ня, що: виключають або обмежую ть відповідальність виробни ка продукції, виконавця робі т (послуг) або взагалі не покла дають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускают ь односторонню відмову від з обов'язання з боку виконавця або односторонню зміну вико навцем його умов; вимагають в ід одержувача товару (послуг и) сплати непропорційно вели кого розміру санкцій у разі в ідмови його від договору і не встановлюють аналогічної са нкції для виконавця. Виконан ня господарського зобов'язан ня, визнаного судом недійсни м повністю або в частині, прип иняється повністю або в част ині з дня набрання рішенням с уду законної сили як таке, що в важається недійсним з момент у його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на м айбутнє, таке зобов'язання ви знається недійсним і припиня ється на майбутнє.

Відповідно до статті 215 Циві льного кодексу України, підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою, п 'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочи н, якщо його недійсність вста новлена законом (нікчемний п равочин). У цьому разі визнанн я такого правочину недійсним судом не вимагається. У випад ках, встановлених цим Кодекс ом, нікчемний правочин може б ути визнаний судом дійсним. Я кщо недійсність правочину пр ямо не встановлена законом, а ле одна із сторін або інша заі нтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорювани й правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного коде ксу України, зміст правочину не може суперечити цьому код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтер есам держави і суспільства, й ого моральним засадам.

Правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним (стаття 204 Цивільного коде ксу України).

Способи волевиявлення та ф орми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу Укр аїни, за якою правочин може вч инятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій форм і, якщо його зміст зафіксован ий в одному або кількох докум ентах. Правочин вважається т аким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний йо го сторонами. Правочин, який в чиняє юридична особа, підпис ується особами, уповноважени ми на це її установчими докум ентами, довіреністю, законом або іншими актами цивільног о законодавства, та скріплює ться печаткою (ст.207 Цивільног о кодексу України).

Сторони не заперечують, що с пірний договір підписаний по вноважними особами сторін.

За своїм змістом та правово ю природою, укладений між сто ронами договір №22 від 09.02.2011р. є до говором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодек су України передбачено, що за договором поставки продавец ь (постачальник), який здійсню є підприємницьку діяльність , зобов'язується передати у вс тановлений строк (строки) тов ар у власність покупця для ви користання його у підприємни цькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особист им, сімейним, домашнім або інш им подібним використанням, а покупець зобов'язується при йняти товар і сплатити за ньо го певну грошову суму. До дого вору поставки застосовуютьс я загальні положення про куп івлю-продаж, якщо інше не вста новлено договором, законом а бо не випливає з характеру ві дносин сторін. Законом можут ь бути передбачені особливос ті регулювання укладення та виконання договорів поставк и, у тому числі договору поста вки товару для державних пот реб.

Відповідно до ст.67 Господар ського кодексу України, відн осини підприємства з іншими підприємствами, організація ми, громадянами в усіх сферах господарської діяльності зд ійснюються на основі договор ів; підприємства вільні у виб орі предмета договору, визна ченні зобов'язань, інших умов господарських взаємовіднос ин, що не суперечать законода вству України.

Відповідно до ст. 179 Господар ського кодексу України при у кладенні господарських дог оворів сторони можуть визнач ати зміст договору на основі вільного волевиявлення, кол и сторони мають право погод жувати на свій розсуд будь-як і умови договору, що не супер ечать законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи, даний Договір не є обо в' язковим для укладення йог о сторонами, не має виду типов ого договору для взаємовідно син з поставки вугільної про дукції та укладений між стор онами саме за взаємною згодо ю і іншого позивачем не довед ено.

За приписами статті 180 Госпо дарського кодексу України, з міст господарського договор у становлять умови договору, визначені угодою його сторі н, спрямованою на встановлен ня, зміну або припинення госп одарських зобов'язань, як пог оджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язк ові умови договору відповідн о до законодавства. Господар ський договір вважається укл аденим, якщо між сторонами у п ередбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щод о усіх його істотних умов. Іст отними є умови, визнані таким и за законом чи необхідні для договорів даного виду, а тако ж умови, щодо яких на вимогу од нієї із сторін повинна бути д осягнута згода. При укладенн і господарського договору ст орони зобов'язані у будь-яком у разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови п ро предмет у господарському договорі повинні визначати н айменування (номенклатуру, а сортимент) та кількість прод укції (робіт, послуг), а також в имоги до їх якості. Вимоги щод о якості предмета договору в изначаються відповідно до об ов'язкових для сторін нормат ивних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у ра зі їх відсутності - в договірн ому порядку, з додержанням ум ов, що забезпечують захист ін тересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у госпо дарському договорі визначає ться в порядку, встановленом у цим Кодексом, іншими закона ми, актами Кабінету Міністрі в України. За згодою сторін у г осподарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продук цію (роботи, послуги) вищої яко сті або виконання робіт у ско рочені строки порівняно з но рмативними. У разі визнання п огодженої сторонами в догово рі ціни такою, що порушує вимо ги антимонопольно-конкурент ного законодавства, антимоно польний орган має право вима гати від сторін зміни умови д оговору щодо ціни. Строком ді ї господарського договору є час, впродовж якого існують г осподарські зобов'язання сто рін, що виникли на основі цьог о договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладенн я ними господарського догово ру, не поширюються умови укла деного договору, якщо догово ром не передбачено інше. Закі нчення строку дії господарсь кого договору не звільняє ст орони від відповідальності з а його порушення, що мало місц е під час дії договору.

Згідно ст. 638 Цивільного коде ксу України, договір є укладе ним, якщо сторони в належній ф ормі досягли згоди з усіх іст отних умов договору. Істотни ми умовами договору є умови п ро предмет договору, умови, що визначені законом як істотн і або є необхідними для догов орів даного виду, а також усі т і умови, щодо яких за заявою хо ча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно наявних у справі док ументів та умов самого Догов ору постачання нафтопродукт ів №22 від 09.02.2011р., господарський с уд дійшов висновку, що всі йог о істотні умови сторонами по годжені в передбаченому діюч им законодавством порядку.

Отже, якщо сторони договору вказали в ньому всі істотні у мови поставки, але виклали їх не за правилами Інкотермс (у в ипадку якщо ні одна зі сторін не вимагала застосування пр авил Інкотермс), то в даному ви падку не можна вважати догов ір поставки недійсним.

Акт ДПІ у Орджонікідзевськ ому районі м. Маріуполя від 29.06. 2011 року № 808/23-113/36842343, на якій посилає ться позивач, також не є підст авою для визнання договору п остачання нафтопродуктів №22 від 09.02.2011р. недійсним з огляду н а вище перелічені приписи ді ючого законодавства.

Стаття 129 Конституції Украї ни відносить до основних зас ад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляє ться в тому, що, як зазначаєтьс я в частині 1 статті 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Статтею 34 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що обставини с прави, які відповідно до зако нодавства повинні бути підтв ердженні певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

З урахуванням вимог ст. 43 Гос подарського процесуального кодексу України, господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене , а також з огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку, щ о позивач не надав суду будь-я ких доказів, які б підтверджу вали той факт, що спірний дого вір суперечить нормам Цивіль ного кодексу України чи інши м актам цивільного законодав ства, не відповідає вимогам з акону, або укладений з метою, я ка завідомо суперечить інтер есам держави і суспільства т а не довів належними доказам и наявності правових підстав для визнання договору недій сним.

Таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладають ся на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуа льного Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституці ї України, ст.ст.203-205, 215, 626, 627, 638, 712 Циві льного кодексу України, ст.67, 179 , 180, 188, 207 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського проце суального Кодексу України, г осподарський суд

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вим ог Товариства з обмеженою ві дповідальністю „АНП- СХІД” м.Маріуполь до Товариства з о бмеженою відповідальністю „ ДИНАТА” м.Донецьк про визнан ня договору постачання нафто продуктів №22 від 09.02.2011р. недійсн им відмовити.

Рішення може бути оскаржен е до Донецького апеляційного господарського суду в поряд ку, передбаченому діючим зак онодавством.

В судовому засіданні оголо шено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення склад ено та підписано 03.08.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список > < Дов ідник >

< Список > < Довід ник >

< Текст >