Постанова

від 22.06.2006 по справі а17/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А17/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.06.06р.

Справа № А17/152

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “МТ”, м. Марганець  Дніпропетровської області

до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Марганець Дніпропетровської області

про скасування рішення №0000102306/0 від 03.03.2006р.

Суддя —Стрелець Т. Г.

                                                                 Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.

Представники:

від позивача: Дяченко А.П., довіреність № 3 від 01.03.2006р., представник;

від відповідача: Нанічкіна Н.М., довіреність № 4727/7/10-022 від 05.06.2006р., старший державний податковий інспектор.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “МТ” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про скасування акту ненормативного характеру —рішення Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції (у подальшому —відповідач) №0000102306/0 від 03.03.2006р.   

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час перевірки працівники відповідача не врахували наявність у позивача квитанції до прибуткового касового ордеру №5 від 31.05.2005р. на суму 8450,00 грн., внаслідок чого ними був зроблений неправомірний висновок про порушення позивачем вимог використання готівкових коштів без подання підтверджуючих платіжних документів на суму 8450,00 грн. Також позивач зазначає, що незважаючи на своєчасне подання позивачем скарги на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на ім'я відповідача, останній ніяким чином не відреагував на неї, не направив позивачеві рішення про результати розгляду скарги і не переслав скаргу за належністю іншому органу. З наведеного позивач робить висновок про задоволення скарги у зв'язку з ненаданням рішенням про результати її розгляду.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що у позивача на час перевірки були відсутні будь-які документи, які б підтвердили оприбуткування готівкових коштів в сумі 8450,00 грн. в касу позивача, в тому числі не надано квитанції до прибуткового касового ордеру від 31.05.2005р. №5. З наведеного відповідач робить висновок, що позивачем використані готівкові кошти у сумі 8450,00 грн., видані з каси реєстратора розрахункових операцій, без надання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем (позивачем) готівкових коштів. Також відповідач посилається на те, що вимога позивача визнати його скаргу задоволеною не відповідає чинному законодавству, а саме п. 16 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України №82 від 02.03.2001р. (у подальшому —Положення).

У судовому засіданні 22.06.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —

В с т а н о в и в :

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., за результатами якої був складений акт перевірки № 107/230-20192473 від 21.02.2006р., згідно з яким виявлено порушення п. п. 2.6, 3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004р. (у подальшому —Положення про касові операції), внаслідок чого порушено вимоги ви користування готівкових коштів без надання платіжних документів в сумі 8450,00 грн. у травні 2005р.  

На підставі акту перевірки відповідачем було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102306/0 від 03.03.2006р., яким до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 8450,00 грн. на підставі абз. 6 ч. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. № 436/95 (у подальшому —Указ № 436/95).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до відповідача зі скаргою № 2 від 13.03.2006р., у якій просив скасувати його.

Листами від 20.03.2006р. і від 05.05.2006р. відповідач повідомляв позивача про те, що Положенням передбачено звернення зі скаргою на рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій до податкового органу вищого рівня, тобто до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, а не до відповідача.

З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:

- згідно Z–звіту по РРО № 0142 від 31.05.2005р. позивач одержав готівкові кошти в сумі 10474,79 грн.;

- у розділі 2 Книги обліку розрахункових операцій “Облік руху готівки та облік сум розрахунків” була відображена сума отриманої позивачем готівки у розмірі 10474,79 грн.;

- згідно видаткового чеку від 31.05.2005р. з каси РРО було видано готівкою 10474,79 грн.;

- відповідно до прибуткового ордеру № 206 від 31.05.2005р. в касу позивача оприбутковано готівку у розмірі 2024,79 грн.;

- відповідно до п. 1.1 договору постачання нафтопродуктів від 25.05.2005р., укладеного між позивачем (покупець) і ПП Доля В.П. (продавець), продавець зобов'язується передати, а покупець оплатити та прийняти нафтопродукти (бензин А-76) на загальну суму 16900,00 грн.;

- згідно з п. 4.2 вказаного договору покупець здійснює 100% передплату за нафтопродукти у касу продавця, після чого протягом 5-ти днів здійснюється постачання товару;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 5 від 31.05.2005р., наданою позивачем у матеріали справи, підтверджується здійснення ним на користь ПП Доля В.П. передплати за бензин А-76 за договором від 25.05.2005р. у розмірі 8450,00грн.;

- з витягу з журналу-ордеру по рахунку 301 “Каса” позивача вбачається, що 31.05.2005р. у касу позивача було отримано 10474,79 грн.;

- з витягу з журналу-ордеру по рахунку 631 “Постачальники” позивача вбачається, що 31.05.2005р. ним було здійснено оплату на користь ПП Доля В.П. у розмірі 8450,00 грн.;

- відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків, складеного та підписаного позивачем і ПП Доля В.П.,  станом на 09.06.2006р. заборгованість позивача перед ПП Доля В.П. становить 8450,00 грн. (16900,00 –8450,00);

- згідно з прибутковим касовим ордером № 422 від 13.06.2006р. позивач отримав від ПП Доля В.П. суму у розмірі 8450,00 грн. у якості повернення передплати за бензин.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі на підставі наступного.

Згідно з преамбулою Положення про касові операції воно визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 2.6 Положення про касові операції передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

У відповідності з п. 3.1 Положення про касові операції касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до абз. 6 п. 1 Указу № 436/95 передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються наступні фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

З аналізу наведених норм вбачається, що квитанція до прибуткового касового ордеру є належним платіжним документом, який підтверджує сплату покупцем готівкових коштів при здійсненні розрахункової операції.

Враховуючи докази, надані позивачем у матеріали справи, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за не підтвердження сплати готівкових коштів на користь ПП Доля В.П. відсутні.

Стосовно посилань відповідача неоприбуткування готівкових коштів, то слід зазначити, що абз. 6 п. 1 Указу №436/95 не містить посилань на неоприбуткування грошових коштів як на підставу застосування штрафних санкцій.

Також неправомірними є посилання відповідача на те, що актом про результати планової перевірки своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів, додержання валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця Долі В.П. від 22.12.2005р. № 444/200/17-0/2305100258, складеним Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією, не встановлено взаємовідносин між позивачем і ПП Доля В.П., а також не було надано квитанції до прибуткового касового ордеру № 5 від 31.05.2005р. з наступних підстав.

Слід зазначити, що вказана перевірка не має статусу зустрічної перевірки, а з її змісту вбачається посилання Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції лише на 2 (двох) основних покупців продукції, що реалізується ПП Доля В.П. Будь-яких посилань на інших юридичних осіб в акті перевірки від 22.12.2005р. № 444/200/17-0/2305100258 немає.

Таким чином, у зазначеному акті перевірки не обов'язково повинні бути посилання на господарські операції між ПП Доля В.П. і позивачем.

Тим більше, як видно з матеріалів справи, постачання нафтопродуктів позивачеві фактично не відбулось у зв'язку із розірванням договору і поверненням здійсненої передплати. Тобто, позивач у будь-якому випадку не може бути основним покупцем ПП Доля В.П.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій  0000102306/0 від 03.03.2006р. винесене з порушенням чинного законодавства і тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, посилання позивача на те, що його скарга № 2 від 13.03.2006р. вважається задоволеною у зв'язку з ненаданням відповідачем відповіді на неї, не відповідають чинному законодавству.

Так, відповідно до п. 2 Положення воно визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків, зокрема, при оскарженні ними в адміністративному порядку застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з п. 16 Положення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій органу державної податкової служби, крім штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про оподаткування та за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня протягом одного року з моменту (дня) його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання (вручення) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій платнику податків, якщо інший порядок та строки оскарження не зазначено в законодавчому акті, яким передбачено штрафні (фінансові) санкції та їх застосування органами державної податкової служби.

Таким чином, скарга на спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій мала подаватись позивачем до державну податкову адміністрацію вищого рівня, тобто до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.

Стосовно посилання позивача на п. 3 Положення, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 7 Положення якщо питання, порушені у скарзі (заяві), одержаній органом державної податкової служби, не входять до повноважень органів державної податкової служби, то така скарга (заява) в термін не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу (заяву). Скарга (заява), подана з порушенням порядку, установленого цим Положенням, не підлягає розгляду по суті і повертається особі, яка подала скаргу (заяву), з роз'ясненням порядку і строків оскарження податкових повідомлень, рішень або постанов по справі про адміністративне правопорушення.  

Оскільки розгляд  скарги на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій входить до повноважень органів державної податкової служби, відповідач правомірно повернув позивачеві скаргу з роз'ясненням порядку і строків оскарження.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —

П о с т а н о в и в :

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “МТ” повністю.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000102306/0 від 03.03.2006р.

Стягнути  з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “МТ” (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 41А, код ЗКПО 20192473) 3,40  грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                 Т. Г. Стрелець

26.06.2006р.