Рішення

від 02.08.2011 по справі 44/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/176

02.08.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВФ Електросвіт"

До Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ю - КОМ"

Про стягнення 18 863,40 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивачаПроцяк А.І. –представник

Від відповідача  не з'явився

У судовому засіданні 02.08.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПВФ Електросвіт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ю - КОМ" 18 863,40 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.03.2011р. порушено провадження у справі № 44/176, призначено розгляд справи на 04.04.2011р.

          04.04.2011р. у зв'язку з відпусткою судді розгляд справи не відбувся.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2011р. призначено розгляд справи на 23.05.2011р.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2011р. відкладено розгляд справи на 21.06.2011р.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.06.2011р. відкладено розгляд справи на 01.07.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2011р. відкладено розгляд справи на 19.07.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2011р. відкладено розгляд справи на 02.08.2011р.

У судовому засіданні представник позивача на виконання ухвали про порушення провадження у справі подав додаткові документи до матеріалів справи та підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причини неявки свого представника суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПВФ Електросвіт" –покупець (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Ю - КОМ" –постачальник (далі - відповідач) був укладений договір поставки  № Ю-0002 (далі –договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивачу, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію електрорадіокомпонентів в асортименті, кількості та за цінами у відповідності до рахунків-фактур, товарних накладних або специфікацій.

Відповідно до п. 3.1. договору позивач зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок відповідача передоплату у розмірі 100% від суми рахунку, виставленого відповідачем, протягом трьох банківських днів з дня його виписки, але за додатковою домовленістю сторін термін сплати може бути змінено.

Згідно п. 4.1. договору терміни постачання товарів за даним договором визначаються сторонами у специфікаціях та/або у рахунках та обчислюються з дня надходження повної суми рахунку на розрахунковий рахунок відповідача.

05.10.2010р. відповідачем був виставлений рахунок-фактура № 170 для  здійснення оплати позивачем у розмірі 17 880,00 грн. У зазначеному рахунку відповідачем було вказано, що поставка товару буде здійснена протягом 45 днів.

Позивачем вказаний рахунок був оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями № 10899 від 13.10.2010р. та № 10943 від 22.10.2010р. на загальну суму 17 880,00 грн.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач поставку товарів не здійснив.

Таким чином, станом на дату розгляду справи сума основного боргу відповідача складає 17 880,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплати товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплачуваного товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 880,00 грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до  ст. 551 ЦК України предметом неустойки може  бути  грошова  сума,  рухоме  і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки  є  грошова  сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку несвоєчасної поставки відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла  в період прострочення виконання зобов'язання.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені у розмірі 983,40 грн. Натомість з доданого до позовної заяви рахунку-фактури № 170 від 05.10.2010р., виданого відповідачем на здійснення попередньої оплати товару немає посилання на договір, відповідно до умов якого він виставлявся.

З огляду на викладене суд вважає за доцільне відмовити позивачу в задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 983,40 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач  не оспорив ціну позову, відзив на позовну заяву не подав, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 178,81 грн. –витрат по сплаті державного мита та 223,70 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610 - 612, 626, 629 Цивільного кодексу України,  ст.  193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ю - КОМ" (03083, м. Київ, пр-т. Науки, 54-б, код ЄДРПОУ 34804222) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробнича фірма Електросвіт" (46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 34, код ЄДРПОУ 32578132) 17 880 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. –основного боргу, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 81 коп.  –витрат по сплаті державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 70 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                   П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення: 03.08.2011р.