Постанова

від 18.06.2008 по справі 22/198д/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/198д/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 червня 2008 р.                                                                                    № 22/198д/07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуНауково-технічного центру панорамних акустичних систем Національної академії наук України       

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від  05.02.2008 року

у справі№22/198д/07 господарського суду Запорізької області   

за позовомНауково-технічного центру панорамних акустичних систем Національної академії наук України

до1)          Запорізької міської ради2)          ТОВ “Самшит, ЛТД”

провизнання договору недійсним,  

за участю представників сторін від:

позивачів:Кукурудз Р.О. –за довіреністю від 21.01.2008р.

відповідачів:1)          не з'явились2)          не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.11.2007р. (суддя Скиданова Ю.О.) позов задоволено; визнано недійсним договір оренди землі, укладений 21.03.2006р. між Запорізькою міською радою та ТОВ “Самшит, ЛТД”; стягнуто з відповідачів на користь позивача по 42,50грн. державного мита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. (судді Антонік С.Г. –головуючий, Юхименко О.В., Яценко О.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 14.11.2007р.скасовано; в позові відмовлено; стягнуто з позивача на користь ТОВ “Самшит, ЛТД” 42,50грн. державного мита за апеляційний перегляд.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду – залишити в силі.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Запорізької міської ради від 25.01.2006р. №55/91 передано в оренду строком на 10 років ТОВ “Самшит, ЛТД” земельну ділянку площею 0,5926га по вул.Луначарського, 15. На підставі даного рішення між Запорізькою міською радою та ТОВ “Самшит, ЛТД” 21.03.2006р. укладено договір оренди земельної ділянки.

Звертаючись з позовом, Науково-технічний центр панорамних акустичних систем Національної академії наук України свою вимогу про визнання недійсним договору від 21.03.2006р., з підстав ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України, мотивувало тим, що постановою господарського суду Запорізької області від 30.10.2007р. визнано нечинним рішення Запорізької міської ради від 25.01.2006р. №55/91 “Про передачу в оренду ТОВ “Самшит, ЛТД” земельної ділянки по вул. Луначарського, 15 для розташування тимчасових складських приміщень та тимчасового елінгу для зберігання та ремонту плавзасобів”.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Предмет позову це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Вже після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок щодо відповідності заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваних законом інтересу позивача. Якщо буде встановлено, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач не є стороною спірного договору та не має права на користування даною земельною ділянкою, а також позивачем не доведено факту того, що при укладанні відповідачами оспорюваного договору порушено його права та інтереси.

Відтак, матеріали справи не дають підстав для висновку щодо порушення суб'єктивного цивільного права Науково-технічного центру панорамних акустичних систем Національної академії наук України, яке потребує правового захисту.

Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам  чинного  законодавства,  а  доводи касаційної скарги  визнаються  непереконливими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року у справі  №22/198д/07 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      Д.Кривда

           Судді                                                                                         Г.Жаботина

       А.Уліцький