Постанова

від 23.06.2008 по справі 1/509-19/95

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/509-19/95

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 червня 2008 р.                                                                                    № 1/509-19/95  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Ковтонюк Л.В.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Мамонтової О.М.  

за участю представників:

позивача                                           не з'явився       

відповідачів                                     не з'явився третіх осіб                                        не з'явився прокуратури                                   Савицька О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Львівського регіонального відділення

на  постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008

у справі

господарського суду № 1/509-19/95

Львівської області

за  позовомУкраїнської державної інноваційної компанії в особі Львівського регіонального відділення

до відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостинне"

2. Відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1  

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів  

за участю

про

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНПРО"

Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській області

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати-Еко"

прокуратури Львівської області

визнання договору недійсним

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.10.2007 (колегія у складі суддів: Левицька Н.Г., Деркач Ю.Б., Синчук М.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 (колегія у складі суддів: Якімець Г.Г., Дубник О.П., Дух Я.В.) вказане рішення залишено без змін.

Українська Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Львівського регіонального відділення, не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008, звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 та рішення господарського суду Львівської області від 04.10.2007 як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В травні 2007 року Українська Державна інноваційна компанія в особі Львівського регіонального відділення звернулась із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинне" (далі –ТОВ "Гостинне") та Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі –ВАТ "Укрексімбанк") про визнання недійсним іпотечного договору № 6005Z137 від 02.09.2005, укладеного між ТОВ "Гостинне" та  ВАТ "Укрексімбанк" в особі філії ВАТ "Укрексімбанк" у м. Львові.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказав, що до комплексу та холодильно -заморожувальних складів для довготривалого зберігання сільського господарських продуктів загальною площею 1993,7 кв.м (розташованого за адресою: Львівська обл. Стрийський р-н., село Дуліби, вул. Шевченка, 2), що є предметом іпотеки за цим договором, який було укладено ТОВ "Гостинне" як іпотекодавцем в забезпечення виконання своїх зобов'язань перед ВАТ "Укрексімбанк" згідно умов кредитної угоди № 600 К58 від 27.07.2005, увійшло, зокрема, майно, яке не належить на праві власності іпотекодавцю, оскільки було ним отримано у користування за умовами договору фінансового лізингу № 15-21/30/09/03 від 30.09.2003, укладеного між ним як лізингоодержувачем та  Українською державною інноваційною компанією, яка в свою чергу придбала це майно у приватного підприємства торгово-комерційної фірми "Аякс Віт" (далі –ПП ТКФ "Аякс Віт") за договором купівлі-продажу № 5і  від 28.05.2003. Із зазначеного в договорі іпотеки майна за умовами договору фінансового лізингу № 15-21/30/09/03 від 30.09.2003 Українською державною інноваційною компанією було передано в користування ТОВ "Гостинне" одноповерхову металевокаркасну обшиту панелями типу "Сендвич" окреморозташовану будівлю офісу, складу приймання сировини-лісових ягід, сортувального цеху і складу зберігання сировини площею 1402,9 кв.м.  Посилаючись на те, що згідно ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки мають бути об'єкти нерухомого майна за умови належності його на праві власності іпотекодавцю, а вказане майно було одержано ТОВ "Гостинне" у користування для реалізації інноваційного проекту на умовах платності об'єктів лізингу, що належать лізингодавцю на праві власності, позивач просив на підставі статей 203, 215 ЦК України визнати недійсним договір іпотеки № 6005Z137 від 02.09.2005.

ВАТ "Укрексімбанк" позов не визнало, вказало про те, що предметом іпотеки за умовами договору № 6005Z137 від 02.09.2005 є будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дуліби, вул. Шевченка, буд. 2, в той час як предметом фінансового лізингу є обладнання, перелік якого зазначено у відповідних додатках до договорів купівлі-продажу № 5і від 28.05.2003 та фінансового лізингу № 15/21/30/09/03 від 30.09.2003.

26.06.2007 ТОВ "Карпати –Еко" звернулось до господарського суду Львівської області із клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів, посилаючись на те, що 29.06.2006 між ВАТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Карпати –Еко"  було укладено договір про відступлення йому банком прав вимоги до боржника за кредитною угодою № 6005К58 від 27.07.2005, іпотечним договором №  6005Z137 від 02.09.2005, іпотечним договором №  6005Z124 від 27.07.2005, договором застави № 6005Z125 від 27.07.2005, про що було повідомлено ТОВ "Гостинне" листом № 060/2559 від 04.07.2006. На думку ТОВ "Карпати –Еко", у зв'язку із невиконанням боржником зобов'язань за кредитною угодою, право власності на майно, що є предметом іпотеки за договором № 6005Z137 від 02.09.2005, перейшло до ТОВ "Карпати –Еко".

Ухвалою від 17.07.2007 господарським судом Львівської області залучено до участі у справі  ТОВ "Карпати – Еко" як третю особу на боці відповідачів  без самостійних вимог на предмет спору.

29.01.2008 до Львівського апеляційного господарського суду надійшла заява від позивача про те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1007 від 08.08.2007 Українську державну інноваційну компанію перейменовано Державну інноваційну фінансово-кредитну установу, на цій підставі 02.10.2007 було внесено зміни до найменування юридичної особи у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи.

Приймаючи рішення у справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено належними доказами право власності на спірне майно, тому з посиланням на ст. 33 ГПК України в позові відмовлено.      

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” № 11 від 29.12.1976 обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанції не було з'ясовано яке саме майно було передано Українською державною інноваційною компанією за договором фінансового лізингу № 15-21/30/09/03 від 30.09.2003, та яке майно є предметом іпотечного договору № 6005Z137 від 02.09.2005, чи не йдеться у цих договорах про одне й те ж майно; всупереч вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного та повного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності також судами не було досліджено рішення виконкому № 64 від 29.07.2005 Дулібської сільської Ради, на підставі якого ТОВ "Гостинне" було видане свідоцтво про право власності (арк.с. 99); крім того, судом апеляційної інстанції не надано відповідної оцінки доводам позивача, викладеним в апеляційній скарзі, про те, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 5і від 28.05.2003, укладеного між ПП ТКФ "Аякс Віт" та Українською державною інноваційною компанією, за умовами укладеного ПП ТКФ "Аякс Віт" із ЗАТ БК "Стрийбудмонтаж" договору № 06-03 КБ від 03.06.2003 (арк.с. 235) було здійснено загально-будівельні та будівельно-монтажні роботи для влаштування фундаментів під морозильні камери, внаслідок чого передане Українською Державною інноваційною компанією обладнання було змонтовано на фундаменті, а відтак наділене ознаками нерухомого майна.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Львівського регіонального відділення задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 та рішення господарського суду Львівської області від 04.10.2007  у справі № 1/509-19/95 скасувати.  

Справу № 1/509-19/95 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя                                                                        Л.Ковтонюк       

судді:                                                                                                М.Михайлюк

                                                                                                  О.Мамонтова