Постанова

від 25.06.2008 по справі 6/42-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/42-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 червня 2008 р.                                                                                    № 6/42-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Головуючого:Дунаєвської  Н.Г.,

Суддів : Михайлюка М.В.,  Воліка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

на  постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року

у справі№ 6/42-07 господарського суду Вінницької області

за позовомЖмеринського міжрайонного прокурора в інтересах Жмеринської міської ради

доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

провизнання недійсним договору № 166 від 30.03.2005 р. та повернення майна  

за  участю:прокурора:                               Сахно Н.В.,представників  сторін:

позивача             Магляк В.А., Карман С.В.,

відповідача           Бабійчук О.А., Задойко Ю.А.,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.03.2007 року у справі № 6/42-07 (суддя: Говор Н.Д.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року (судді: Пасічник С.С., Гулова А.Г., Щепанська Г.А.) зазначене рішення скасовано, прийнято нове рішення: визнано недійсним договір купівлі-продажу № 166 від 30.03.2005 р., укладений сторонами. Зобов'язано відповідача повернути у комунальну власність вбудовані нежитлові приміщення в житловому будинку за адресою: м. Жмеринка Вінницької області, вул. Леніна, 3, площею 141,4 м2.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права просить її скасувати.

Перевіривши матеріали справи доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановив апеляційний господарський суд, 21.01.2003 р. Жмеринська міська рада прийняла рішення №96 "Про затвердження програми приватизації об'єктів комунальної власності на 2003-2005р." Додатком №2 до рішення визначено Перелік об'єктів, що підлягають приватизації в 2003-2005 р.

Згідно рішення Жмеринської міської ради №271 від 30.03.2004р. "Про внесення змін до рішення №96 6 сесії міської ради 24 скликання від 21.01.2003 р." внесено зміни до п.2 рішення №96 від 21.01.2003р. "Про затвердження програми приватизації об'єктів комунальної власності на 2003-2005р.", а саме до додатку №2 "Перелік об'єктів, що підлягають приватизації в 2003-2005 році" внесено нежитлове приміщення площею 124,5 м2 по вул. Леніна, 3 й визначено спосіб приватизації  приміщення - шляхом аукціону.

Рішенням Жмеринської міської ради №301 від 24.06.2004р. "Про внесення змін до рішення 6 сесії міської ради 24 скликання від 21.01.2003р. №96" внесено зміни до додатку №2 "Перелік об'єктів, що підлягають приватизації в 2003-2005 р." до рішення 6 сесії 24 скликання Жмеринської міськради №96 від 21.01.2003р. "Про затвердження програми приватизації об'єктів комунальної власності на 2003-2005р." та виключено з об'єктів приватизації способом аукціону нежитлове приміщення по вул. Леніна, 3 площею 124,3 м2 та включено до переліку об'єктів приватизованих способом викупу нежитлове приміщення по вул. Леніна, буд. 3 площею 124,3 м2.

Рішенням Жмеринської міської ради №350 від 11.11.2004р. "Про внесення змін до рішення 16 сесії 24 скликання Жмеринської міської ради від 30.03.2004р. №271" внесено зміни до п.1 рішення 16 сесії 24 скликання Жмеринської міськради №271 від 30.03.2004р. "Про внесення змін до рішення №96 6 сесії міської ради 24 скликання від 21.01.2003р.", а саме додаток №2 викладено в новій редакції й вказано, що способом викупу підлягає приватизації нежитлове приміщення по вул. Леніна, 3.

16.11.2004 р. виконком Жмеринської міськради прийняв рішення №295 "Про використання комунального майна", згідно з п.1 якого надано дозвіл Жмеринському управлінню газового господарства ВАТ "Вінницягаз" приватизувати орендоване приміщення у м. Жмеринка по вул. Леніна №3,  площею 142,5 м2 способом викупу. Пунктом 5 вказаного рішення вирішено винести його п.1 на затвердження чергової сесії міської ради.

Рішенням виконкому Жмеринської міської ради №61 від 22.03.2005р. "Про внесення змін до рішення виконкому від 16.11.2004р. №295 "Про використання комунального майна" внесено зміни до п.1 рішення виконкому №295 від 16.11.2004р. та змінено площу приміщення з 142,5 м2 на 141,4 м2, а також доповнено після слів "способом викупу" словами "згідно експертного висновку".

30.03.2005р. територіальна громада м.Жмеринки в особі Жмеринської міськради(продавець) та відповідач(покупець) уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Богутенко О.В. (реєстр. №166), згідно п.1 якого Продавець на підставі рішення №295 виконкому Жмеринської міськради від 30.03.2004р. "Про використання комунального майна", на підставі рішення №61 виконкому Жмеринської міської ради від 22.03.2005р. "Про внесення змін до рішення виконкому від 16.11.2004р. №295 "Про використання комунального майна" та на підставі рішення №301 Жмеринської міської ради від 24.06.2004р. передав у власність (продав), а Покупець набув у власність (купив) вбудовані нежитлові приміщення в житловому будинку, означеному на плані літерою "А", за адресою: Вінницька обл., м.Жмеринка, вул.Леніна, 3, площею 141,4 м2.

Предметом позову є визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в будинку у м. Жмеринка по вул. Леніна, 3, площею 141,4 м2 як такого, що суперечить ст.5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" та ч.6 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Згідно ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Законом України "Про приватизацію державного майна" у ч. 4 ст. 3 передбачено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

За ч. 6 ст.60 названого Закону доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Відповідно п.30 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не  підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів  права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним.

Частинами 1, 3 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до місцевих програм приватизації або з ініціативи покупців, які згідно зі статтею 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" подають до органу приватизації відповідну заяву.

В частині 4 ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" також передбачено, що покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про  включення  підприємства  до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Згідно ч. 5 ст. 7 цього Закону орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у ч. 1 цієї статті.

Тобто, законодавство України передбачає порядок здійснення приватизації об'єктів нерухомості, яка здійснюється відповідно до місцевих програм приватизації або за заявою покупців. Заява покупця має мати певну форму, подається у встановленому порядку, розглядається органом приватизації та за відсутності підстав для відмови підприємство включається до відповідного (у визначений спосіб) переліку об'єктів, що підлягають приватизації, який затверджується радою.

Як з'ясував апеляційний господарський суд, з такою заявою ні відповідач, ні Жмеринське управління газового господарства (філія ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз") до органу приватизації, яким відповідно до Програми приватизації об'єктів комунальної власності м.Жмеринка на 2003-2005р. є Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міськради, що діє згідно Положення, затвердженого рішенням ради від 18.12.2002р., не звертались.

Рішенням Жмеринської міськради від 21.01.2003р. №96 визначено Перелік об'єктів, що підлягають приватизації, і в подальшому шляхом внесення змін (рішення №271 від 30.03.2004р., №301 від 24.06.2004р., №350 від 11.11.2004р.) Жмеринська міськрада остаточно (рішення №350 від 11.11.2004р.) включила у вказаний перелік такий об'єкт як нежитлове приміщення в м.Жмеринка по вул. Леніна, 3, що підлягає приватизації шляхом викупу. Таке рішення прийнято відповідно до програми приватизації та без вказівки на площу приміщення.

Апеляційний господарський суд відхилив посилання в рішенні Жмеринської міськради від 24.06.2004р. №301 на лист управління газового господарства №258 від 15.06.2004 р., оскільки такий лист не може бути розцінено як заяву покупця в розумінні приписів ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Отже, рада в межах наданих їй повноважень визначилась щодо вказаного об'єкту, як такого, що підлягає приватизації способом викупу. Але відносно конкретної особи (покупця), який мав би придбати цей об'єкт, рішень не приймала.

Крім того, господарський суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що рішення виконкому Жмеринської міськради від 16.11.2004р. №295 та від 22.03.2005р. №61 не узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Згідно п.п. 4 п. "а" ч.1 ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, підготовка і внесення на  розгляд  ради  пропозицій  щодо порядку  та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності  та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результати  відчуження комунального майна.

Рішеннями №295 від 16.11.2004р.виконкому Жмеринської міськради  "Про використання комунального майна" та №61 від 22.03.2005р. "Про внесення змін до рішення виконкому від 16.11.2004р. №295 "Про використання комунального майна" вирішено надати дозвіл Жмеринському управлінню газового господарства ВАТ "Вінницягаз" приватизувати орендоване приміщення,  розташоване в м. Жмеринка по вул. Леніна, 3, площею 141,4 м2 способом викупу згідно експертного висновку. При цьому, в п. 5 рішення міськвиконкому №295 від 16.11.2004р. зазначалось про необхідність винесення цього питання на затвердження чергової сесії міської ради.

Однак, згідно листа виконкому Жмеринської міськради №02-5/9-369 від 04.03.2008р. в рішеннях сесій міськради "Про затвердження рішень виконкому і розпоряджень міського голови, прийнятих у міжсесійний період" за період з 24.11.2004р. по 12.01.2008р. п.1 рішення виконкому від 16.11.2004р. №295 не затверджувався.

Відтак, апеляційний суд зазначив, що приймаючи рішення №295 від 16.11.2004р. "Про використання комунального майна" та №61 від 22.03.2005р. "Про внесення змін до рішення виконкому від 16.11.2004р. №295 "Про використання комунального майна" виконком Жмеринської міськради діяв з перевищенням повноважень, наданих йому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та всупереч порядку, передбаченому Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Листи за №405 від 25.10.2004р. та №46 від 20.02.2005р. Жмеринського управління газового господарства на ім'я міського голови м.Жмеринка суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги з тих же підстав, що і лист №258 від 15.06.2004р.

Крім того, як доказ незаконності договору купівлі-продажу апеляційний господарський суд взяв до уваги розбіжності площі приміщення в договорі оренди та в рішеннях виконкому.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що договір від 30.03.2005 р., укладений територіальною громадою м.Жмеринки в особі Жмеринської міської ради та відповідачем щодо вбудованих нежитлових приміщень в житловому будинку за адресою: м. Жмеринка, вул. Леніна, 3, площею 141,4 м2 має бути визнаний недійсним, оскільки відчуження майна комунальної власності за ним відбулося всупереч вимог чинного законодавства. Крім того, суд зобов'язав відповідача повернути у комунальну власність вбудовані нежитлові приміщення в житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Жмеринка, вул. Леніна, 3, загальною площею 141,4 м2.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не прийняв рішення щодо повернення відповідачу витрат за договором купівлі-продажу від 30.03.2005р. та зазначив, що у позові така позовна вимога відсутня.

Однак, погодитись з таким висновком апеляційного господарського суду неможливо з огляду на наступне.

Застосовуючи наслідки недійсного правочину суд апеляційної інстанції неправомірно повернув у попередній стан, який існував до укладення спірного правочину лише відповідача, зобов'язавши його повернути нежитлове приміщення позивачу, адже ст. 216 ЦК України передбачено, що в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Окрім того, на спірні договірні (приватизаційні) відносини, пов'язані з відчуженням об'єкта права комунальної власності м. Жмеринка, поширюється дія ч.4 ст.3, ч.7 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст.4, ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", чим спростовуються помилкові посилання суду апеляційної інстанції в обгрунтування своїх висновків на загальні норми ч.ч.5,6 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відчуження об'єкта права комунальної власності м. Жмеринки на користь відповідача відбулося в рамках процесу приватизації комунального майна, а саме після включення спірного об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу відповідно до рішення Жмеринської міської ради №96 від 21.01.2003 "Про затвердження програми приватизації об'єктів комунальної власності на 2003-2005р." (зі змінами та доповнення).

Положеннями ст.4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" передбачено, що продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності є органи приватизації, створені місцевими радами.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Частиною 5 ст. 7 вищезазначеного Закону визначено, що орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті.

З аналізу зазначених положень вбачається, що місцева рада уповноважена затверджувати перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації. Водночас, повноваження щодо включення конкретного підприємства до даного переліку належить не місцевій раді (орган місцевого самоврядування), а органу приватизації (виконавчий орган).

Таким чином, неправомірним є висновок апеляційного господарського  суду про те, що Жмеринська міська рада уповноважена вирішувати питання щодо включення підприємства до переліку в якому визначені об'єкти, які підлягають приватизації.

Помилковим також є висновок суду апеляційної інстанції про незаконність дій виконкому Жмеринської міськради та про перевищення повноважень, оскільки Жмеринська міська рада не приймала рішення про затвердження рішення №295 від 16.11.2004р. виконкому Жмеринської міськради "Про використання комунального майна".

Водночас, органом приватизації відповідно до Програми приватизації об'єктів комунальної власності м.Жмеринка на 2003-2005р. є Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міськради, що діє згідно Положення, затвердженого рішенням ради від 18.12.2002 р.

Пунктами 1.2., 1.9. Положення про Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міськради передбачено, що управління є виконавчим органом Жмеринської міської ради, підзвітним та підконтрольним раді, підпорядкованим виконавчому комітету та міському голові. Управління виконує функції органу приватизації комунального майна.

Рішенням №295 від 16.11.2004р. виконавчого комітету Жмеринської міської ради надано дозвіл відповідачу приватизувати орендоване приміщення, а також зобов'язано управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради  підготувати необхідні документи для приватизації.

Окрім того, при прийнятті оскаржуваної постанови суд не врахував, що Жмеринською міською радою вчинено дії що свідчать про схвалення правочину та повну згоду з умовами договору купівлі-продажу, адже, стороною оспорюваного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою м. Жмеринка, вул. Леніна, буд. 3 є саме Жмеринська міська рада (Продавець), а отже вона надала згоду на викуп спірного приміщення саме відповідачем та погодилась з істотними умовами договору, зокрема, і щодо площі викупленого приміщення.

Крім того, рішення №295 від 16.11.2004 р. виконавчого комітету Жмеринської міської ради "Про використання комунального майна", яким надано дозвіл Жмеринському управлінню газового господарства ВАТ "Вінницягаз" приватизувати спірне нежитлове приміщення ніким не оскаржено та не скасовано, а відтак висновок апеляційного господарського суду про його незаконність є передчасним.

Варто звернути увагу на те, що згідно з доводами скаржника, саме у нього як у орендаря нежитлового приміщення, що знаходиться у м. Жмеринка, вул. Леніна, буд. 3  було право викупу спірного приміщення, яке передбачено договором оренди спірного приміщення. Крім того, відповідач за власні кошти здійснив значні поліпшення орендованого майна з дозволу орендодавця.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що оспорюваний договір купівлі-продажу, укладений сторонами з дотриманням вимог чинного законодавства та без порушення прав територіальної громади м.Жмеринки.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що питання щодо приватизації 16,9 м2 знаходиться на стадії вирішення у Жмеринської міської ради, оскільки процес приватизації нежитлових приміщень в будинку у  м. Жмеринка по вул. Леніна, 3, площею 141,4 м2 завершився укладенням договору-купівлі продажу. Однак, дана обставина не вплинула на суть прийнятого рішення, а відтак рішення підлягає залишенню без змін.

Наведене свідчить, що апеляційним господарським судом було неправильно застосовано вимоги норм матеріального права, тому постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 р. у справі № 6/42-07 скасувати, а рішення господарського суду Вінницької області від 29.03.2007 року в даній справі залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                       Н. Дунаєвська

Судді:                                                                               М. Михайлюк

                                                                                        І. Волік