Рішення

від 29.03.2007 по справі 6/42-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/42-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 березня 2007 р.           Справа 6/42-07

за позовом: Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах Жмеринської міської Ради   м. Жмеринка   

до:Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз "  

про визнання договору недійсним

Головуючий суддя     Говор Н.Д.     

При секретарі судового засідання Мовчан Г.

Представники

позивача :      С.Карман  ( дор. від  23.01.07)   Д.Григоришин ( дор. від  23.01.07)

відповідача  :     Ю.Задойко ( дор. від  03.01.2007)   

прокурор    не з'явився

Місце розгляду справи  : приміщення суду к.1107

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.03.2007

ВСТАНОВИВ :

Подано позов  про   визнання недійсним договору № 166 від 30.03.2005    між Територіальною громадою м. Жмеринка та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз” про купівлю-продаж вбудованих нежитлових приміщень в житловому будинку за адресою м. Жмеринка Вінницької обл.,  вул. Леніна 3, загальною площею 141,4 м2.

Позов мотивовано тим, що договір суперечить ч.2 ст.5 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств”, оскільки покупцями державного майна не можуть бути юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків. Крім цього зазначає, що договір укладено на підставі рішення виконкому № 295 від 16.11.2004 р, яке прийняте з перевищенням повноважень  та суперечить рішенню 6 сесії 24 скликання № 96 від 21.01.2003 „Про затвердження програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Жмеринка на 2003-2005 роки” в частині площі викупленого майна.

Позивач подав клопотання від 26.03.2007 , яким уточним підстави позову та просить його визнати недійсним з підстав ст. 203, 215 ЦК України , як такий , що суперечить ст. 5 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств” та ч.6 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідач у відзиві від 31.01.07, поясненні від 27.02.2007 та його представник у судовому засіданні проти позову заперечує з тих підстав, що  відповідач не має у своїй власності частки державного майна, що стверджується   Розпорядженням ФДМУ  та довідкою з ЄДРПОУ , договір вчинено у відповідності до норм чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив, що 30.03.2005 р. Територіальна громада м. Жмеринки в особі Жмеринської міської ради  та Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз” уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом  Богутенко 30.03.2005 р.,   згідно з яким позивач продав, а відповідач купив вбудовані нежитлові приміщення в житловому будинку за адресою м. Жмеринка Вінницької області вул.Леніна,3, загальною площею 141,4 м2. На підставі вказаного договору відповідачу видано реєстраційне посвідчення КП ВООБТІ на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, про реєстрацію права власності на об'єкт 3 приміщення №65 по вул. Леніна в м. Жмеринка, що в цілому складається з вбудованих нежитлових приміщень з №65-1 по №65-11 загальною площею 141,4 м2.

На думку позивача, при укладанні договору від 30.03.2005 р.  сторонами не було дотримано вимог ст. 5 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), згідно з якою не можуть бути покупцями  юридичні особи, у майні яких частка державної власності  перевищує 25 відсотків. Вважає, що у майні відповідача є 47% державної власності , оскільки  така інформація розміщена на офіційній  WEB- сторінці Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до Статуту  Відкритого акціонерного товариства  „Вінницягаз”, останнє засноване  шляхом перетворення  державного підприємства  по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз” у Відкрите акціонерне товариство, та  є власником майна та майнових прав ,переданих йому засновником, акціонерами або іншими особами у власність, одержаних доходів, продукції , виробленої Товариством в результаті господарської діяльності, іншого майна та майнових прав, набутих на підставах, не заборонених чинним законодавством України.

       Відповідно до  ст. 141  ГК України  до  державного  майна  у  сфері  господарювання   належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів,  нерухоме майно,  інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств,  акції (частки,  паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм  власності.

Відповідно до ст.168 ГК України  корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами  в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

Розпорядженням № 367-РРА від 24.03.99  Фонд державного майна України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. №747  акції  ВАТ „Вінницягаз” у розмірі 47,06% статутного фонду передав АК „Нафтогаз України”, зазначивши, що державного пакету акцій не залишилося.

Таким чином , на момент вчинення купівлі-продажу майна за договором від 30.03.2005 р.  пакет акцій товариства  у розмірі 47,06% статутного фонду знаходився не у власності держави, а юридичної особи  НАК „Нафтогаз України”.

За таких обставин   договір від 30.03.2005 р. не суперечить  ст. 5 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).

На думку позивача, при укладанні договору від 30.03.2005 р.  сторонами не було дотримано вимог ч.6 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, згідно з якою доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності  визначаються відповідною радою. Вважає, що  рішення про приватизацію прийняте не радою, а виконкомом з перевищенням своєї компетенції.

Судом встановлено, що 21.01.2003 Жмеринською міською радою  було прийняте рішення № 96  про затвердження програми приватизації на 2003-2005 р.

30.03.2004 р. Жмеринською міською радою було прийняте рішення №271 про внесення змін до рішення №96 від 21.03.2003, згідно з яким до переліку об'єктів , що підлягають приватизації способом аукціону внесено нежитлове приміщення площею 124,5 м2 по вул. Леніна,3 .

24.06.2004 р. Жмеринською міською радою було прийняте рішення №301 про внесення змін до рішення №96 від 21.03.2003, згідно з яким виключено об'єкт приватизації способом аукціону   нежитлове приміщення площею 124,3 м2 по вул. Леніна,3 та включено приватизацію об'єкта способом викупу  нежитлового приміщення пл.124,3 м2 по вул. Леніна,3.

16.11.2004 Виконавчим комітетом Жмеринської міської ради було прийняте рішення № 295 , згідно з п.1  якого  вирішено надати дозвіл Жмеринському управлінню газового господарства  ВАТ „Вінницягаз” приватизувати орендоване приміщення, яке розташоване в місті  Жмеринка по вул. Леніна №3 загальною площею  142 ,5 м2 способом викупу  та винести  його на затвердження чергової сесії міської ради.

На думку відповідача , розбіжність у площі об'єкта , зазначеного у рішеннях ради –124,5 м2 та фактично переданого на приватизацію ( 142,5 м2) та фактично  викупленого відповідачем ( 141,4 м2)   виникло внаслідок технічної помилки.

Надавши правову оцінку  наведеним вище актам суд дійшов висновку, що рішення про порядок та умови приватизації (відчуження)  об'єкту комунальної власності приймалось Жмеринською міською радою в межах компетенції та у відповідності  до норм закону.

Щодо рішення виконкому про  внесення змін у площу відчужуваного об'єкту, то слід зазначити, що позивач не надав доказів винесення вказаного рішення на затвердження сесії міської ради, відповідно до вимог  п.5 цього ж рішення,  та розгляду його у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також позивачем не надано доказів скасування чи визнання недійсним рішення виконкому Жмеринської міської ради № 295 від 16.11.2004 р. у порядку, визначеному законом.

Отже питання належного оформлення відчуження майна в частині 16,9 м2 в даний час знаходиться у стадії вирішення    Жмеринською міською радою у межах її компетенції.

За таких обставин відсутні підстави вважати , що договір від 30.03.2005 р. суперечить  вимогам  ч.6 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позов із заявлених у ньому підстав задоволенню не підлягає.

Керуючись    ст.ст. 33,34,46, 49,  82,84,85    ГПК України ,-

ВИРІШИВ :

В позові відмовити .

Суддя                                             Говор Н.Д.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України  29.03.07