Рішення

від 10.08.2011 по справі 51/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  51/273

10.08.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Столиця»    

про стягнення 5 559,71 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

Від позивача: Купер І.О.

Від відповідача: не з'явились  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-К»звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Столиця»про стягнення 5 559,71 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати в повному обсязі поставленого товару згідно з видатковими накладними, які додані до позовної  заяви. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути суму боргу в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.07.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався на підставі п.п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Конверти, що направлялися судом, на зазначену в позовній заяві та у витязі ЄДРПОУ юридичну адресу відповідача, були повернуті до Господарського суду міста Києва з приміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно з п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 10.08.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з досягнутими між позивачем та відповідачем домовленостями Товариством з обмеженою відповідальністю «Артур-К»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Столиця»було здійснено поставку товару – медичних препаратів за наступними товарно-транспортними накладними: № 01020701 від 11.04.2011 р. на суму 2 183,06 грн., № 01020638 від 11.04.2011 р. на суму 3 983,86 грн.,           № 01021284 від 13.04.2011 р. на суму 172,93 грн., № 01020992 від 13.04.2011 р. на суму 131,29 грн., № 01021283 від 13.04.2011 р. на суму 174,78 грн., № 01020993 від 13.04.2011 р. на суму 1 086,18 грн., які в копіях залучені до матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Видаткові накладні, з приводу оплати якої виник спір у даній справі, у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи. Так, останні підтверджують вчинення відповідного правочину між сторонами. Про отримання відповідачем товару за  вказаною видатковою накладною свідчить підпис уповноваженої особи та відтиск штампу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Столиця».

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, сплативши 2 172,39 грн.  Сума боргу за отриманий товар склала 5 559,71 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, складеним станом на 25.07.2011 р., та станом на час вирішення спору не погашена, доказів, які б спростовували визначену суму заборгованості, відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір фактично є договором поставки, а згідно з положеннями ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту товарно-транспортних накладних: № 01020701 від 11.04.2011 р. на суму 2 183,06 грн., № 01020638 від 11.04.2011 р. на суму 3 983,86 грн.,           № 01021284 від 13.04.2011 р. на суму 172,93 грн. строк оплати за такими встановлений до 13.04.2011 р., в свою чергу, за товарно-транспортними накладними № 01020992 від 13.04.2011 р. на суму 131,29 грн., № 01021283 від 13.04.2011 р. на суму 174,78 грн. та № 01020993 від 13.04.2011 р. на суму 1 086,18 грн. строк оплати встановлено –до               13.04.2011 р.

Таким чином, строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару в розмірі 5 559,71 грн. За вищезазначеними накладними є таким, що настав, розрахунку за отриманий товар відповідачем у повному обсязі не здійснено, заборгованість в сумі 5 559,71 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Столиця»не погашена, доказів протилежного до суду не надано.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

У ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати отриманого товару в розмірі 5 559,71 грн. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 5 559,71 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Столиця» (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, б. 3, код 21610949) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, б. 4, код 21643699) 5 559 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 71 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                    Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 12.08.2011 р.