Постанова

від 25.06.2008 по справі 8/499-07     

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/499-07     

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 червня 2008 р.                                                                                    № 8/499-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Панової І.Ю.

розглянувши касаційну скаргу

Управління пенсійного фонду України в Білопільському районі, м. Білопілля Сумської області

на постанову

та ухвалувід 25.03.2008 р.  Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2008 р. господарського суду Сумської області

у справі№ 8/499-07 господарського суду Сумської області

за заявою Управління пенсійного фонду України в Білопільському районі, м. Білопілля Сумської області

дозакритого акціонерного  товариства "Білопільска меблева фабрика", м. Білопілля Сумської області

провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники:

Управління пенсійного фонду України в Білопільському районіФесенко І.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.12.2007 р. за заявою Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі (далі –Кредитор, Фонд) порушено провадження у справі № 8/499-07 про банкрутство закритого акціонерного  товариства "Білопільска меблева фабрика" (далі –Боржник, Товариство) в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.02.2008 р. (головуючий суддя –Кіяшко В.І., судді: Гордієнко М.І., Рижкова М.Б.) провадження у справі про банкрутство Товариства припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати "постанову" господарського суду Сумської області від 14.02.2008 р. та прийняти нове рішення, яким визнати Товариство банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року (головуючий суддя –Олійник В.Ф., судді: Бабакова  Л.М., Гончар Т.В.) апеляційну скаргу Фонду залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області –без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 14.02.2008 року, та прийняти нове рішення, яким визнати Товариство банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 52 Закону про банкрутство та ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ст. 52 Закону про банкрутство у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи   боржника   -   юридичної   особи    відсутні  за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за  наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької  діяльності  боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути  подана  кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Аналізуючи викладену норму, слід зазначити, що законодавець, визначаючи підстави для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, встановлює альтернативу серед таких підстав, тобто для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника та визнання його банкрутом у відповідному порядку достатньо однієї із вказаних в п. 1 ст. 52 Закону про банкрутство підстав, підтверджених відповідно до ст.ст. 4-3, 4-7, 22, 32-34, 43 ГПК України відповідними належними доказами.

З цього приводу Фондом як в апеляційній, так і в касаційній скаргах зроблений правомірний висновок. Між тим, посилання заявника касаційної скарги на підтвердженність матеріалами справи наявності відповідних обставин   щодо Боржника спростовується відповідними доказами у справі.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що внесення згідно ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" до Єдиного державного реєстру інформації щодо відсутності підтвердженності відомостей про юридичну особу не є тотожнім категорії "відсутності підтвердженності відомостей про місцезнаходження такої юридичної особи", у зв'язку з чим відповідний  висновок  Кредитора з посиланням на запис № 5 довідки Єдиного державного реєстру станом на 09.10.2007 року є помилковим. У зв'язку з цим, також не є належним відповідно до ст. 34 ГПК України та норм вказаного закону посилання заявника касаційної скарги на акт від 03.07.2007 р. про встановлення місцезнаходження Боржника.      

Крім цього, суд касаційної інстанції підтримує висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо підтвердженності ведення Боржником підприємницької діяльності: шляхом надання в оренду нежитлових приміщень, надання послуг автомобільного профілю, здійснення розрахункового обслуговування  в банківських установах  (згідно наявних в справі відповідних укладених та виконаних договорів, актів виконаних робіт, платіжних документів). Посилання ж при цьому, Фондом на те, що Товариство здійснює підприємницьку діяльністю не за основним видом діяльності, передбаченим статутними документами Боржника, не відповідає ні вимогам ст. 34 ГПК України, ні вимогам п. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, норми якого не встановлюють обмеження щодо видів підприємницької діяльності, якими має право та займається боржник.

Висновки Фонду про наявність інших підстав, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності Товариства, здійснені помилково: на підставі вибірково визначених Кредитором документів та без урахування наявних в матеріалах справі (у тому числі наданих Боржником) доказів на підтвердження:

-          звітування Боржником у 2007 році перед податковими органами, органами соціального страхування, Кредитором,

- відсутності заборгованості перед визначеними органами,

а також без урахування наявних довідок про надання послуг з електропостачання, електрозв'язку, водопостачання, теплопостачання, газопостачання та електропостачання.    

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання Товариства банкрутом, як відсутнього боржника в порядку ст. 52 Закону про банкрутство.

За таких обставин справи доводи касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

З урахуванням наведеного та керуючись, ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 4-3, 4-7, 22, 32-34, 43, 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі залишити без задоволення.

2.          Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 р.  та ухвалу господарського суду Сумської області від 14.02.2008 р. у справі № 8/499-07 залишити без змін.

Головуючий                                                                       Б.М. Поляков

         Судді                                                                                    В.М. Коваленко                                                                           

                                                                                                       І.Ю. Панова