Рішення

від 29.08.2011 по справі 9/128/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/128/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.11                                                                                 Справа № 9/128/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", м. Енергодар Запорізької області

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 13 072 грн. 27 коп.

в присутності представників:

від позивача – не прибув,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2890,86 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 10181,41 грн. за договором № 19-563гп від 30.04.09.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1651,16 грн. за період з 1 травня 2010 року по 31 травня 2011 року, інфляційні нарахування залишені у первісно заявленому розмірі.

Відповідач, ДП "Ровенькиантрацит", участь представника у судовому засіданні не забезпечив, однак здав до канцелярії суду відзив за № 2212, яким не погодився із сумою нарахованої інфляції, зазначивши, що строк його заборгованості перед позивачем становить 15 місяців (з березня 2010 року по травень 2011 року). За розрахунком відповідача за цей період інфляційні нарахування повинні складати суму 8829,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Луганської області від 31.05.10 по справі № 6/105, за яким з відповідача на користь позивача було стягнуто борг в сумі 80485,44 грн., інфляційні нарахування в сумі 6149,09 грн. та 3% річних –1891,96 грн., крім того, судові витрати.

Стягнення вказаних грошових коштів відбулося з порушенням строків оплати, передбачених договором, фактично оплата здійснена відповідачем 1 червня 2011 року.

Позивач посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляційні втрати за час прострочення платежу у розмірі 10181,41 грн. та 3% річних - 2890,86 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Як вбачається з предмету позову, інтерес позивача, ТОВ "Україна", полягає у стягненні з відповідача 3% річних та інфляційних нарахуваннях за порушення грошового зобов'язання.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.

За правилом ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду… під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Луганської області від 31.05.10 по справі № 6/105 з відповідача, ДП "Ровенькиантрацит", стягнуто на користь позивача, ТОВ "Україна", основний борг в сумі 80485,44 грн., інфляційні нарахування за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року в сумі 6149,09 грн. та 3% річних за період з 16.07.09 по 30.04.10 –1891,96 грн.

Як вбачається зі змісту наведеного рішення, між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки  № 19-563гп від 30.04.09,  за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач –прийняти і оплатити відповідний товар.

На час звернення з цим позовом відповідач погасив зазначені вище грошові суми, однак з порушенням строків, передбачених вказаним договором, тому позивач звернувся з цим позовом про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання тощо, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання в частині оплати вартості виконаних робіт, а приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення стягнення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом відповідних рішень, суд вважає правомірним застосування позивачем вимог ст. 625 ЦК України при подачі цього позову.

Перевіривши правильність розрахунків фактичним обставинам з урахуванням заяви про зменшення розміру позову, суд вважає, що заявлена сума річних відсотків в розмірі 1651,16 грн. за період з 1 травня 2010 року по 31 травня 2011 року відповідає фактичним обставинам.

Щодо доводів відповідача стосовно нарахування інфляційних втрат.

Норма ч. 2 ст. 625 ЦК України надає право кредитору стягувати суму, на яку заборгованість за грошовими зобов'язаннями підвищена в порядку індексації (індексу інфляції) за весь час прострочення.

Оскільки інфляційні втрати з відповідача на користь позивача за рішенням суду № 6/105 від 31.05.10 були стягнуті по лютий 2010 року, позивач за цією справою має право стягнути інфляційні втрати на суму боргу в розмірі 80485,44 грн. з березня 2010 року по травень 2011 року (термін нарахування  визначений у наданому позивачем розрахунку - а.с. 9), розмір яких має бути: 89314,86 грн. (борг з урахуванням індексу інфляції) –80485,44 грн. (борг, стягнутий за судовим рішенням) = 8829,42 грн.

За таких обставин вимога про стягнення інфляційних нарахувань підлягає задоволенню частково в сумі 8829,42 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ДП "Ровенькиантрацит", 94700, Луганська обл., м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код 32320704, на користь позивача, ТОВ "Україна", 71503, Запорізька обл., м. Енергодар, а/с 98, код 25215440, 3% річних в сумі 1651,16 грн. за період з 1 травня 2010 року по 31 травня 2011 року та інфляційні нарахування у розмірі 8829,42 грн. за період з березня 2010 року по травень 2011 року, разом –10480,58 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –104,80 грн. та інформаційно-технічні витрати –189,21 грн.

3. В частині позову щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1351,99 грн. –відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 30.08.11.

Суддя                                                                                А.Г.Ворожцов