Рішення

від 27.06.2008 по справі 3163-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3163-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

27.06.2008Справа №2-2/3163-2008

За позовом: ТОВ «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд» (69005, м. Запоріжжя, Бульвар Центральний, буд. 26)

до відповідача: Приватного підприємства «Нью-Фарма» (97020, АР Крим,                       Красногвардійський р-н, вул. Ювілейна, 12)

про стягнення 43 144,13 грн.

                                                                                                         Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : : не з'явився

Від відповідача : не з'явився

      Суть спору:  

Позивач  звернувся  до Господарського суду АР Крим  із позовом до відповідача про  стягнення  41 326,92 грн. суми основного боргу, 730,32 грн. процентів за користування коштами, 478,33 грн. інфляційних витрат та 608,56 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно п. 1.1 Договору в редакції від 03.04.2006 р. позивач прийняв зобов'язання продати, а відповідач зобов'язався придбати та сплатити лікарські засоби та вироби медичного призначення в асортименті, кількості та за цінами відповідно до видаткових накладних рахунків до Договору на кожне відвантаження (п. 1.2 Договору). На виконання цього зобов'язання позивач здійснював поставку товару, претензій щодо кількості та якості товару відповідач не висував. Згідно п. 5.1 Договору відповідач повинен був оплатити відповідно до видаткових накладних рахунків товар в термін, зазначений у видаткових накладних-рахунках на кожну поставку товару. Однак, в порушення умов договору відповідач грошове зобов'язання не виконав. Станом на 12.03.2008 р. сума основного боргу складає 41 326,92 грн.  На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача 43 144,13грн.

06 травня 2008 р. на адресу ГС АР Крим від позивача надійшла заява №360 від 24.4.2008р про збільшення позовних вимог, у якій він просить стягнути з відповідача 33 732,66 грн. основного боргу, 1 843,38 грн. процентів за користування коштами, 3 343,37 грн. інфляційних витрат та 1 536,41 грн. пені, а  у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу у розмірі 9 900,00 грн. -  у цій частині провадження у справі  просить припинити.

09.6.2008 р. від позивача на адресу ГС АР Крим надійшла заява № 544 від 04.6.2008 р., якою він збільшує позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування коштами, просить стягнути  2725,75 грн.,  та 2362,06 грн. пені. У зв'язку з частковою сплатою боргу – зменшує позовні вимоги в частині боргу та просить стягнути 29 882,66 грн. В частині сплаченого відповідачем боргу  просить припинити провадження по справі.

24 червня 2008 року до суду від позивача надійшла заява, у якій позивач зазначив, що відповідач здійснив платежі на суму 1500,00грн у рахунок погашення основного боргу, та у цій частині позовних вимог просить суд припинити провадження по справі. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 382грн66коп основного боргу, 2725грн.75коп. відсотків за користування коштами, 2362грн.06коп. пені та 3 343грн.37коп. інфляційних витрат.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази,   суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за  договором   поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений  строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.     

Між ТОВ «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд» та  Приватним підприємством «Нью-Фарма» було укладено договір поставки №4032 від 03.4.2006р,відповідно до п.1.1якого, постачальник – позивач зобов'язується на умовах та у порядку, визначених договором, поставляти покупцю – відповідачу (передавати у власність покупця) лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та санітарії косметичні засоби тощо, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цім договором, приймати товар та оплачувати його.

Відповідно до п.1.2 договору асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом поставки за цім договором, узгоджуються сторонами на кожну окрему партію та вказуються у відповідній видатковій накладній – рахунку. Загальна сума договору становить сумарну вартість відвантаженого товару  за видатковими накладними – рахунками протягом дії цього договору.

Розділ 3 договору передбачає порядок та умови поставки, так відповідно до п.3.1 договору постачання товару здійснюється товарними партіями, строк постачання кожної окремої товарної партії узгоджується сторонами.

У п.5.1 договору зазначено, що розрахунки за кожну  поставлену партію товару  здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника не пізніше  30 календарних днів з моменту здійснення поставки на підставі отриманих разом з товаром рахунків (видаткових накладних – рахунків), якщо інше не обумовлено у видатковій накладній – рахунку.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

На виконання умов вищевказаного договору, позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 44 085грн51коп,  що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими  накладними – рахунками №770650 від 18.12.2007р на 2167,51грн, №770735 від 18.12.2007р на 4233,05грн, №771261 від 21.12.2007р на 1300,13грн, №771279 від 21.12.2007р на 133,61грн, №771338 від 21.12.2007р на 1511,98грн, №773382 від 11.01.2008р. на 2070,51грн, 3773387 від 11.01.2008р на 950,64грн, №773794 від 15.01.2008р на 4320,63грн, №773799 від 15.01.2008р на 1028,25грн, №774382 від 18.01.2008р на 5857,61грн, №774393 від 18.01.2008р на 1561,19грн,  №774429 від 18.01.2008р на 183,24грн, №775392 від 25.01.2008р на 2470,30грн, №775459 від 25.01.2008р на 1009,57грн, №775747 від 29.01.2008р на 3297,86грн,  №775750 від 29.01.2008р на 1497,09грн,  №776359 від 01.02.2008р на 2739,98грн, №776418 від 01.02.2008р на 956,01грн, №776758 від 05.02.2008р на 1549,42грн, №776817 від 05.02.2008р на 2941,19грн, №777795 від 12.02.2008р на 1292,70грн та №777796 від 12.02.2008р на 1013,04грн.

Відповідач у порушення п.5.1 договору грошові зобов'язання у повному об'ємі не виконав, повну оплату товару не здійснив та,  як встановлено матеріалами справи, на момент звернення позивача з позовом у суд заборгованість за отриманий товар склала 43 632грн66коп, що підтверджується матеріалами справи.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог тоді як він такі до суду не надав.  

Судом також встановлено, що сума в розмірі 15 250,00грн., яка була позивачем первісно включена до суми основного боргу, була погашена відповідачем  відповідно до платіжних доручень та банківських виписок у період з 31.3.2008р по 10.6.2008р, тобто після звернення позивача з позовом у суд, оскільки позивач, відповідно до штемпелю на конверті, звернувся з позовом до суду  12.3.2008р,  у зв'язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 15 250,00грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню по п.1-1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

У частині стягнення боргу  за неоплачений товар у розмірі 28 382грн66коп. позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення відсотків за користування коштами, пені та інфляційних витрат, які підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.  625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Тоді як п.5.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення розрахунку покупець повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 24% річних (від простроченої суми) за користування коштами постачальника за кожен день, починаючи з першого дня прострочення подень здійснення платежу включно, шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника.

Отже у частині  стягнення 2725грн.75коп –  24% річних  за період з лютого по травень 2008р та  3 343грн.37коп – інфляційних втрат за період з лютого по травень 2008р  позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що покупець за прострочення оплати отриманого товару сплачує постачальнику пеню за весь період прострочення оплати у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Але відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне  виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, суд вважає, що розрахунок пені позивачем здійснений правильно та позов у частині стягнення 2362грн.06коп. пені  за період з 15.02.2008р до 04.6.2008р обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст..44 ГПК України судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до п.6.4 договору  у разі порушення покупцем своїх зобов'язань (в тому числі по оплаті) він відшкодовує постачальнику усі понесенні останнім збитки (в тому числі витрати на оплату юридичних послуг).

Факт надання юридичних послуг адвокатом позивачу, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних  зобов'язань, на суму 4300,00грн підтверджується матеріалами справи, а саме угодою про надання правової допомоги №1 від 11.01.2006р, додатковою угодою від 11.03.2008р  до угоди про надання правової допомоги №1 від 11.01.2006р,  актом про надання правової допомоги від 12.3.2008р та платіжними дорученнями про сплату послуг адвокату.

Витрати на оплату послуг адвокату у розмірі 4 300,00грн, а також витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу  відносяться на відповідача, тому, що частина суми основного боргу у розмірі 15 250,00грн відповідачем була сплачена після звернення позивача з позовом у суд, що підтверджується матеріалами справи

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене та підписане 02.7.2008р.

Керуючись ст.ст.44,49,75,п.1-1 ст.80,ст..ст.82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Приватного підприємства «Нью-Фарма» (97020, АР Крим,                       Красногвардійський р-н, вул. Ювілейна, 12,ЄДРПОУ 32814265, р/р 26008000141001 в «ІНДЕКС- БАНК» м.Сімферополь) на користь  ТОВ «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд» (69005,  м. Запоріжжя, Бульвар Центральний, буд. 26, ЄДРПОУ 23855371, р/р 26008315108671 в ЗФ АКБ «Укрсоцбанк» , МФО 313010) 28 382грн66коп основного боргу, 2 725грн.75коп. відсотків за користування коштами, 2 362грн.06коп. пені та 3 343грн.37коп. інфляційних витрат, 520грн.63коп. державного мита, 118грн. витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та 4 300,00грн оплати послуг адвокату.

3.          У частині стягнення 15 250,00грн боргу припинити провадження по справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.