Постанова

від 04.07.2008 по справі ас16/162-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС16/162-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.08           Справа №АС16/162-08.

Господарський суд Сумської області у складі

Судді Моїсеєнко В.М                                              .

При секретарі судового засідання   Данілова Т.А.

За участю представників сторін:

від позивача –      Дроздов В.К.

від відповідача –  Петрищев О.О., Кравченко Г.П.

Розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільгоспзабезпечення», смт. Низи Сумського району

до відповідача : Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинними  податкових повідомлень-рішень

Суть спору: позивач просить суд визнати нечинними  податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ  № 0000642300/0/85/23 від 25.01.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33160 грн.00 коп.. та № 0000632300/0/84/23  від 25.01.2008 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі  1961 грн.00 коп. , штрафних ( фінансових санкцій) у розмірі 658 грн.00 коп., як прийняті з порушенням норм діючого законодавства України.

Відповідач  просить суд відмовити в задоволенні позову, подав суду  письмові заперечення.

Позивач подав пояснення по справі, в яких вважає , що матеріалами перевірки не доведено, що платником податків порушені вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.7.1.п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану  вартість», п.12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів спрямованих для виплати  сільськогосподарським товаровиробником за продані ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 із змінами та доповненнями.

Позивач подав клопотання від 31.03.2008р.  про призначення судово- бухгалтерської експертизи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.04.2008р. по справі № АС16/162-08  залучено  до участі у справі спеціаліста-фахівцуя Сумського відділення ХНДІСЕ ім.. заслуженого професора Бокаріуса М.С. – Стрелецьку І.В., по клопотанню  представників сторін , провадження у справі зупинено до одержання висновку  спеціаліста –фахівця  Сумського відділення ХНДІСЕ ім.. заслуженого професора Бокаріуса М.С.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.06.2008р. провадження по справі було поновлено та призначено її розгляд в судовому засіданні на 10.06.2008р.

16.05.2008р. до господарського суду Сумської області надійшов  висновок  спеціаліста-економіста № 1956 по справі № АС16/162-08, який долучений до матеріалів справи.

Проведення дослідження  доручено співробітнику Сумського відділення ХНДІСЕ ім. заслуженого професора Бокаріуса М.С. Стрілецькій І.В. , кваліфікований клас судового  експерта – 3. Для проведення дослідження  використані первинні бухгалтерські та податкові документи позивача, акт Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 4/23/23817873/2 від 16.01.2008р., а також  нормативні та законодавчі акти , закони України.

У заключній частині висновку    спеціаліст-економіст  Сумського відділення ХНДІСЕ ім. заслуженого професора Бокаріуса М.С. зазначив, що  Закон України « Про податок  на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР ( п.п.7.4.1 п.7.4ст.7) не обмежує право сільськогосподарських товаровиробників всіх форм власності  і господарювання при поставці переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою на формування податкового кредиту та включення його до податкової декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Таким чином, висновки які були зроблені судовим експертом за результатами проведених досліджень можуть вважатися такими, що відповідають фактичним обставинам справи, оскільки дані висновки були зроблені на підставі  дослідження всіх первинних бухгалтерських та податкових документів позивача , а також при проведенні дослідження використані  нормативні і законодавчі акти, а саме : Закон України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями ; Порядок нарахування , виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 із змінами та доповненнями; Порядок заповнення та подання декларацій з податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997р. № 166, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997р. № 250/2054.

Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31.03.2008 року оголошувалася перерва до 10 год.00 хв.  08.04.2008 року ,  до 10 год.00 хв. 15.04.2008р .та до 9 год.30 хв. 04.07.2008р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд,-

ВСТАНОВИВ :

Посадовими особами Сумської міжрайонної державної податкової інспекції  на підставі акту перевірки від 16.01.2008 року № 4/23/23817873/2  про результати  виїзної позапланової перевірки  з питань  достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень  2007 року були прийняті  наступні  податкові повідомлення-рішення: № 0000642300/0/85/23 від 25.01.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на 33160 грн. та № 0000632300/0 від 25.01.2008р. про донарахування ПДВ на 2619 грн., в т.ч. 1961 грн. основного боргу і 658 грн. штрафних санкцій.

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 , п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» ( далі – Закон України)  від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 12 Порядку нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі зі змінами та доповненнями ( далі – Порядок).

Заперечуючи вимоги позивача, відповідач посилається на слідуюче:

Норми п.п.6.2.6 п.6.2 ст.6 Закону України « Про податок на додану вартість» встановлюють лише  розмір ставки податку ( «0» ставка) ,а право акумуляції сільськогосподарськими підприємствами усіх форм  власності сум податку на додану вартість за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти , вироблені у власних переробних цехах визначено абзацом 2 п.11.21 ст.11 Закону України« Про податок на додану вартість» та п.12 Порядку. При реалізації сільськогосподарськими підприємствами продукції власного виробництва на переробні підприємства та здійснення розрахунків за поставлену продукцію грошовими коштами  застосовується «0» ставка податку на додану вартість, а при реалізації такої продукції  іншим покупцям застосовується ставка ПДВ 20%. .  Позивач є виробником сільськогосподарської продукції, тому  як  вважає відповідач , відповідно до абз.2 п.11.21 ст.11 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997року № 168/97-ВР сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а  також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Відповідно до п.12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам  за продані ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 із змінами та доповненнями – у разі одержання  за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому  цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять  на податковий  кредит по розрахунках з таких  сільськогосподарських операцій.

Як стверджує відповідач, суми податку на додану вартість придбаних ТМЦ, робіт, послуг, які використані в господарській  діяльності для виробництва молока і м'яса живою вагою  та при реалізації переробним підприємствам,  позивач повинен відображати  по спец. декларації № 1. Порядком встановлено, що  залишок податкового зобов'язання відповідно до податкової декларації з ПДВ  з  поставленої  продукції перераховується підприємством  з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів. Крім того, як стверджує відповідач,  Порядок не містить норми, яка дозволяє відносити суми ПДВ по придбаних товарах, пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляється сільгосппідприємствами переробним підприємствам , до складу податкового кредиту, який відображається в декларації з розрахунків з бюджетом.

Позивачем завищено суми податкового кредиту на 33160,00 грн., в т.ч. вересень 20007р. – 36672,00 грн. та жовтень 2007р. – 49257,00 грн. та занижено суму податкового зобов'язання ПДВ на 2619 грн.00 коп., в т.ч. : вересень  2007р. – 975,80 грн. та жовтень 2007р. – 1643,20 грн. З цих підстав, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Суд не погоджується з висновком відповідача, викладеним в акті перевірки  № та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями від огляду на наступне:

Позивач є виробником сільськогосподарської продукції та здійснює поставки м'яса живою вагою переробним підприємствам. Відповідно до п.п. 6.2.6. п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” від  03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) встановлено, що до 1 січня 2008 року операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарським товаровиробникам всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.

Поставки  молока, худоби, птиці, вовни, які оподатковуються податком на додану вартість в розмірі 20% відповідно до абз.2 п.11.21 ст.11 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, не мають жодного відношення до операцій з поставки переробним  підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання , як оподатковуються за нульовою ставкою. Ці норми Закону України  Про податок на додану вартість» не перетинаються, оскільки регулюють принципово різні  види операцій, тобто облік ПДВ у цих двох операціях різний, оскільки його регулюють різні норми Закону України «Про податок на додану вартість».

Пункт 11.29 ст.11 Закону України « Про податок на додану вартість» встановлює, що до 1 січня 2008 року  зупинити дію п.7.7 ст.7 , п.10.1 і 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету  податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів ( робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію ( крім  підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської  сировини, за винятком операцій з поставки переробним  підприємствам  молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від  організаційно- правової форми та форми  власності. Таким чином, позивач як виробник сільськогосподарської  продукції, що здійснює поставки  м'яса живою вагою переробним підприємствам , правомірно керується п.7.7ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість», яким  встановлюється порядок визначення суми податку, що підлягає  сплаті ( перерахувнню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України ( бюджетному відшкодуванню). Отже, позивач як виробник сільськогосподарської продукції , що здійснює поставки м'яса живою вагою переробним підприємствам, вправі заявляти  відшкодування податку на додану вартість та подати загальну декларацію по податку на додану вартість.

Що стосується п.12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам  за продані ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 із змінами та доповненнями, то цей  пункт  розповсюджується на  сільськогосподарські  підприємства зазначені в абзаці 2 п.11.21 ст.11 Закону України « Про податок на додану вартість», тобто на ті підприємства, які проводять операції, названі в абзаці 2 п.11.21 ст.11 Закону України « Про податок на додану вартість» , нараховуючи податок на додану вартість за ставкою 20%.

Судом встановлено, що в  жовтні 2007 року позивачем було   подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2007 року, де в графі 25 не була зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

В вересні 2007 року позивач  реалізувало переробним підприємствам м'яса живою вагою за нульовою ставкою на суму 243 402,29 грн., в вересні 2007 року податковий кредит складав суму - 37184,00 грн.,  податкові зобов'язання склали суму  35 975,00 грн.

Таким чином, за вересень 2007 року у позивача  відсутні  зобов'язання по сплаті ПДВ до державного бюджету.

Сума відшкодування ПДВ в розмірі 35 975, 00 грн. перенесена  в жовтневу декларацію згідно розрахунку в рядок 24 загальної декларації.

Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 33 160, 00 грн., яка зазначена в графі 25 загальної декларації.

В листопаді 2007 року позивач  подав відповідачу  податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2007 року, в графі 25 якої  була зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 33 160, 00 грн.

В жовтня 2007 року податковий кредит складав суму - 50 534, 00 грн.

В вересні податкові зобов'язання склали суму  47 993, 00 грн.

Таким чином, за жовтень 2007 року у позивача відсутні  зобов'язання по сплаті ПДВ до державного бюджету.

Сума відшкодування ПДВ в розмірі 47 993, 00 грн. перенесена в декларацію за листопад 2007 року в рядок 24 загальної декларації.

Таким чином , суд вважає, що відповідач  безпідставно  зменшив  позивачу

суму бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року в сумі 33160, 00 грн. та нарахував податок на додану вартість за вересень 2007 року в сумі 697,00 грн., за жовтень 2007 року в сумі 1264 грн.00 коп.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а крім того, обов'язок доказування в даній справі покладається саме на відповідача.

Відповідач не довів  фактів порушень позивачем  п.п.7.4.1.п.7.4 та п.7.7 ст.7 Закону  України  «Про податок на додану вартість», п.12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів спрямованих для виплати  сільськогосподарським товаровиробником за продані ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 із змінами та доповненнями.

Таким чином, податкові  повідомлення-рішення відповідача від 25.01.2008 року № 0000642300/0/85/23 та № 0000632300/0/84/23 не відповідають вимогам  Закону  “Про податок на додану вартість” і підлягають  визнанню нечинними.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем  судові витрати відшкодовуються з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                           ПОСТАНОВИВ :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинними  податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції ( 40009, м. Суми, вул. Баумана,43)  від 25.01.2008 року  № 0000642300/0/85/23 про  зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 33160,00 грн. та № 0000632300/0/84/23 про визначення  суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1961,00 грн., штрафні  ( фінансові) санкції у розмірі 658,00 грн., всього в сумі 2619,00 грн.

3.          Відшкодувати з  Державного бюджету України  Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгоспзабезпечення» ( 42355, Сумська обл., Сумський район, смт. Низи, вул. Радгоспна,19, код 23817873) 3 грн.40 коп. витрат по сплаті державного мита .

4.          Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили.

5.          Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.

6.          Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду  першої інстанції, якщо інше не встановлено цим  Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          СУДДЯ                                                                     В.М.МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови  складений та  підписаний 07.07.2008р.

З оригіналом згідно