2/008-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"08" липня 2008 р. Справа № 2/008-08
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг», м. Київ,
до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Земля Бориспільщини», м. Бориспіль Київської області
про стягнення 245466,83 грн.
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача: Сизов Ю.Ю., адвокат, довіреність від 03.01.2008р., б/н;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг», м. Київ –05.05.2008р. звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 24.04.2008р. № 71 до відповідача –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Земля Бориспільщини», м. Бориспіль в якій просить стягнути з відповідача борг за договором фінансово лізингу в сумі
198164,01 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 30590,40 грн., проценти в сумі 3220,78 грн. та пеню в сумі 13491,64 грн., всього 245466,83 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.
В судовому засіданні позивач подав витребувані судом документи та повністю підтримав позовні вимоги. Позивач стверджує, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором фінансового лізингу від 16.08.2005р. № 12/1, та не сплачує позивачу лізингові платежі з березня 2007року. Також позивач стверджує, що за прострочення сплати лізингових платежів з відповідача належать до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 30590,40 грн., проценти в сумі 3220,78 грн. та пеня в сумі 13491,64 грн. Крім того, позивачем заявлено усне клопотання про розгляд справи по суті без присутності представника відповідача, оскільки матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, позовні вимоги та представлені позивачем докази не спростував, в судове засідання свого представника не направив, про причини не направлення суд належним чином не повідомив, хоча про день час та місце його проведення повідомлявся судом вчасно належним чином.
Враховуючи те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку відповідача, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг», м Київ (далі –ТОВ “Енерголізинг”) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Земля Бориспільщини”, м. Бориспіль Київської області (далі –СТОВ “Земля Бориспільщини”), вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши додатково подані документи, суд
встановив:
Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг»16.08.2005р. договір фінансового лізингу № 12/1 (Договір).
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно розділу 1 Договору ТОВ “Енерголізинг” (лізингодавець) зобов'язується придбати у ТОВ «Тридента Агро»(постачальника) сільськогосподарське обладнання (майно) та передати у платне користування СТОВ “Земля Бориспільщини” (лізингоодержувачу). Пунктом 1.3 Договору визначена вартість майна, яка складає 432000,00 грн. Пунктом 3.3 Договору встановлено, що лізингоодержувач здійснює лізингові платежі за цим Договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів наведеному у додатку № 2 до Договору. Згідно п. 3.4 Договору перерахування лізингових платежів проводиться лізингоодержувачем на розрахунковий рахунок лізингодавця, вказаний у рахунку-фактурі згідно графіку сплати лізингових платежів не пізніше 25 робочого дня місяця, вказаного в графіку. Пунктом 2.1 Договору визначено строк дії лізингу, який складає 36 місяців з моменту передачі майна в лізинг.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до припису ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов Договору фінансового лізингу від 16.08.2005р. № 12/1 позивачем передано, а відповідачем прийнято майно, а саме бурякозбиральний пристрій МРЛ 6/45, що підтверджено накладною від 23.08.2005р. та актом прийому-передачі від 23.08.2005р. (копії залучені до матеріалів справи).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” та п. 5.3.1 Договору лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
В порушення умов Договору та вищезазначених норм закону відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, а саме не сплачує лізингові платежі, строк яких настав, починаючи з березня 2007р. В результаті у відповідача, на момент подачі позовної заяви, утворилась заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 198164,01 грн.. Позивачем до СТОВ «Земля Бориспільщини»направлявся лист-вимога № 89 від 13.06.2008р., в якому позивач вимагав сплатити заборгованість, але відповіді не отримав.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної сплати лізингових платежів, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі – 198164,01 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як вбачається з пункту 3,5 Договору, відповідно до вищевказаних норм закону сторони передбачили оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у випадку затримки лізингових платежів. Таким чином, заявлена до стягнення з відповідача сума пені 13491,64 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно до частини 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Таким чином, враховуючи:
- строки та порядок лізингових платежів, встановлені розділом 3 Договору;
- фактичні суми та строки сплати відповідачем лізингових платежів;
- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначену ст. 625 ЦК України;
- оприлюднені Державним комітетом статистики України в офіційних друкованих органах індекси інфляції за відповідний період;
вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 30590,40 грн. та три проценти річних в сумі 3220,78 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
За таких обставин суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг»повністю, приймає рішення про стягнення з відповідача –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Земля Бориспільщини»заборгованості в сумі 245466,83 грн., в тому числі основного боргу в сумі 198164,01 грн., збитків, завданих інфляційними процесами 30590,40 грн., три проценти річних 3220,78 грн та пені в сумі 13491,64 грн., та відповідно до ст.49 ГПК України покладає на відповідача судові (господарські) витрати.
Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 2, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 11, 16, 525, 526, 546, 547, 610, 614, 625, 629, 806 ЦК України, ст.ст. 173, 230, частиною 4 ст. 231, частиною 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг»до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Земля Бориспільщини»задовольнити повністю.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Земля Бориспільщини» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Радгоспна, буд. 1, ідентифікаційний. код 31885230, р/р № 260031716 в АППБ «Аваль»в м. Бориспіль, МФО 321789),
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 15, ідентифікаційний код 24595280, р/р 2650300100741 в ВАТ „БІГ Енергія”, м. Київ, МФО 322603) 198164,01 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч сто шістдесят чотири гривні одна копійка) основного боргу, 30590,40 грн. (тридцять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень сорок копійок) збитків, завданих інфляційними процесами, 3220,78 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень сімдесят вісім копійок) три проценти річних, 13491,64 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто одна гривня шістдесят чотири копійки) пені, державне мито в сумі 2454,67 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири гривні шістдесят сім копійок) та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.В. Конюх
Повний текст рішення підписаний 11.07.2008р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2008 |
Оприлюднено | 14.07.2008 |
Номер документу | 1803790 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Конюх О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні