Постанова

від 01.07.2008 по справі 05-5-35/13431-35/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

05-5-35/13431-35/18

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.07.2008                                                                                           № 05-5-35/13431-35/18

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Алданової  С.О.

          Коротун  О.М.

 при секретарі:           Царук І.О.

 За участю представників:

 від позивача - Вічна М.В. (довіреність № 1д від 09.01.2008 р.)

від відповідача   - Каленіченко С.М. (довіреність № б/н від 17.06.2008 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Херсонська кондитерська фабрика"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2008

 у справі № 05-5-35/13431-35/18 (Літвінова М.Є.)

 за позовом                               Акціонерного товариства закритого типу "Херсонська кондитерська фабрика"

 до                                                   Приватного підприємства "Топаз-Регіон"

 про                                                  стягнення 72934,31 грн.

  В судовому засіданні 24.06.2008 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 01.07.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

 Акціонерне товариство закритого типу “Херсонська кондитерська фабрика” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного підприємства “Топаз-Регіон” про стягнення заборгованості за поставлені кондитерські вироби.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив розрахунки за отриманий товар.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.04.2008 р. у справі        № 05-5-35/13431-35/18 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не було надано суду відповідних доказів та нормативного обґрунтування суми заборгованості, що стягується з відповідача, з посиланням на первинні документи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 56911,34 грн. – основного боргу, 9920,30 – інфляційних збитків, 2188,91 грн. – 3 % річних.

Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, фактичним обставинам справи.

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції, представником позивача подано заяву про відмову останнього від апеляційних вимог в частині стягнення інфляційних збитків в розмірі 9920,30 грн. та 3 % річних в розмірі 2188,91 грн. в порядку ст. 100 ГПК України.

Зазначено відмову було прийнято судом та винесено з цього приводу ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції розглядає тільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 56911,34 грн.

 Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 06.10.2006 р. між сторонами по справі було укладено договір № 6/10 (далі - Договір), предметом якого є довгострокове співробітництво сторін по реалізації покупцеві кондитерської продукції.

Відповідно до п. 1.3. Договору, необхідність постачання партії товару Покупець узгоджує з Продавцем як у письмовій, так і в усній формі (листом, телеграмою, телексом, факсом, електронною поштою, по телефону і т.п.).

Товар супроводжується наступними товаросупроводжувальними документами: видатковою, податковою, сертифікатом відповідності та гігієнічним висновком, в яких вказуються якість, асортимент, ціна і загальна вартість товару, що поставляється (п.п. 1.4., 1.5. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору фактична передача товару проводиться в терміни й у місці, погодженими сторонами. Прийом передача товару проводиться: по кількості відповідно до товаросупроводжувальних накладних, по якості – відповідно до документів, що засвідчують якість товару.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Продавця. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок Продавця. Оплата вартості товару здійснюється з відстрочкою платежу на 21 банківський день.

Встановивши вищевикладені обставини та дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зі змісту наданих позивачем первинних документів неможливо прийти до висновку щодо стягуваної суми заборгованості.  

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням, викладеним в оскаржуваному рішенні суду, виходячи з наступного.

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог до матеріалів справи додав копії накладних на поставку товару та копії банківських виписок, які підтверджують оплату поставленої продукції.

Відповідно до розрахунку позивача (міститься в матеріалах справи), який підтверджується первинними документами (накладними та банківськими виписками), позивач на виконання умов договору поставив відповідачу кондитерські вироби загальною вартістю 173979,81 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар та перерахував на розрахунковий рахунок позивача основний борг в розмірі 117068,47 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких додано до матеріалів справи.

Отже, сума основного боргу відповідача за поставлену згідно договору № 6/10 від 06.10.2006 р. продукцію становить 173979,81 грн. – 117068,47 грн. =  56911,34 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, що підтверджується ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач належним чином своїх обов'язків не виконав, суму боргу сплатив лише частково, отже, з відповідача підлягає стягненню 56911,34 грн. основного боргу.

Щодо стягнення основного боргу представник відповідача не заперечував в судовому засіданні.

Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідачем було подано клопотання про розстрочку сплати основного боргу в сумі 56911,34 грн.

Відповідно до цього клопотання відповідач просить розстрочити сплату основного боргу в сумі 56911,34 грн. до 15.07.2009 р. згідно графіка погашення боргу:

-          5000 грн. до 15.07.2008 р.

-          5000 грн. до 15.08.2008 р.

-          5000 грн. до 15.09.2008 р.

-          5000 грн. до 15.10.2008 р.

-          5000 грн. до 15.11.2008 р.

-          5000 грн. до 15.12.2008 р.

-          5000 грн. до 15.01.2009 р.

-          5000 грн. до 15.02.2009 р.

-          5000 грн. до 15.03.2009 р.

-          5000 грн. до 15.04.2009 р.

-          5000 грн. до 15.05.2009 р.

-          2765,01 грн. до 15.06.2009 р.

Представник позивача  в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував проти заявленого представником відповідача клопотання.

Відповідно до п. 5 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови або ухвали апеляційної чи касаційної інстанції за наявності обставин, передбачених частиною першою статті 121 ГПК, вирішує сама апеляційна чи касаційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі до винесення ухвали або постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність розстрочити сплату суми основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача 56911,34 грн. згідно графіку погашення заборгованості.

       Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем були надані Господарському суду м. Києва належні докази на підтвердження наявного у відповідача основного боргу в розмірі   56911,34 грн., отже, в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог – 569 грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита та        97 грн. 30 коп.  витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104,    ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -   

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу “Херсонська кондитерська фабрика” задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 05-5-35/13431-35/18  від 21.04.2008 р. скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Топаз-Регіон” (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 20, поштова адреса: 03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 11, кв. 10, р/р 26000104182101 Експобанк МФО 322294, код ЄДРПОУ 31243891), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерного товариства закритого типу “Херсонська кондитерська фабрика” (73024, м. Херсон, вул. Перекопська, 12, р/р 260044073 в “Райффайзенбанк “Аваль” МФО 352093, код ЄДРПОУ 00382272) суму боргу в розмірі 56911 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 34 коп. згідно графіку погашення заборгованості:

-          5000 грн. до 15.07.2008 р.

-          5000 грн. до 15.08.2008 р.

-          5000 грн. до 15.09.2008 р.

-          5000 грн. до 15.10.2008 р.

-          5000 грн. до 15.11.2008 р.

-          5000 грн. до 15.12.2008 р.

-          5000 грн. до 15.01.2009 р.

-          5000 грн. до 15.02.2009 р.

-          5000 грн. до 15.03.2009 р.

-          5000 грн. до 15.04.2009 р.

-          5000 грн. до 15.05.2009 р.

-          2765,01 грн. до 15.06.2009 р.,

569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита та 97 (дев'яносто сім) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Справу № 05-5-35/13431-35/18 повернути до Господарського суду        м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Алданова  С.О.

                                                                                          Коротун  О.М.