Рішення

від 06.09.2006 по справі 16/222-06-6294

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2006 р.

Справа  № 16/222-06-6294

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

З участю представників сторін:

Від прокуратури:  не з'явився;

Від позивача:         не з'явився;

Від відповідачів:

-          ПП ОСОБА_1 ОСОБА_1;

-          ПП ОСОБА_2:   ОСОБА_1 по дов. НОМЕР_1;

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовом прокурора Овідіопольського району Одеської області

в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Дальницької сільської

ради до фізичної особи -підприємця 

ОСОБА_1, фізичної особи -підприємця 

ОСОБА_2 про визнання будівництва об'єкту нерухомості самочинним та

зобов'язання знести самовільно збудований об'єкт  нерухомості, а також за зустрічним позовом

фізичної особи -підприємця  ОСОБА_1,

фізичної особи - підприємця  ОСОБА_2 до

Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області про

визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Овідіопольського району

Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з

позовними  вимогами в інтересах держави в

особі органу місцевого самоврядування Дальницької сільської ради до фізичної

особи -підприємця  ОСОБА_2 (далі по

тексту  ПП ОСОБА_1), фізичної особи -підприємця  ОСОБА_2 (далі по тексту ПП ОСОБА_2) про

визнання будівництва об'єкту нерухомості самочинним та зобов'язання

відповідачів знести самовільно збудований об'єкт нерухомості за власний

рахунок. Свої вимоги прокурор Овідіопольського району обґрунтовує здійсненням

відповідачами будівництва об'єкту нерухомості 

без дозволу на виконання будівельних робіт, що в свою чергу є порушенням

положень Закону України “Про планування і забудову територій”.

Заявою вих. НОМЕР_3 прокурором

Овідіопольського району Одеської області позовні вимоги були уточненні в

частині визначення самочинно збудованого об'єкта нерухомості, а саме: кам'яний

навіс для зберігання автомобілів, який знаходиться на території ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представником Дальницької сільської

ради Овідіопольського району Одеської  

області правова позиція прокуратури Овідіопольського району була

повністю підтримана. 

Не погоджуючись з позовними

вимогами, ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 

07.08.2006р. звернулись до господарського суду Одеської області з

зустрічною позовною заявою по справі № 16 / 222 -06 -6294 про визнання за ними

права власності на самочинно збудовану споруду адміністративного офісу та

кам'яний навіс для зберігання автомобілів, які знаходяться на території

ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою суду  від 11.08.2006р. зустрічна позовна заява ПП

ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 була прийнята до розгляду, а позовні вимоги за зустрічним

позовом  були об'єднані  з 

вимогами прокурору Овідіопольського району Одеської області в одне

провадження.

21.08.2006р. ПП ОСОБА_1 та ПП

ОСОБА_2 були надані  уточнення  позовних вимог, відповідно до яких  останні просять визнати за ними право

власності  на самочинно збудовану споруду

адміністративного офісу, позначену згідно 

технічного паспорту під літ. “З”, загальною площею 53,2 кв.м.,  та кам'яний навіс для зберігання автомобілів,

позначений  згідно  технічного паспорту під літ. “И”, загальною

площею 205,6 кв.м.,  які знаходяться на

території ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Прокуратура Овідіопольського району

по тексту позову стверджує про відсутність у відповідачів при здійсненні

будівництва будинку відпочинку необхідної дозвільної документації, а саме:

дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю   на виконання робіт; проектної документації

на будівництво. При цьому, посилаючись на положення ст. 376 ЦК України,

прокурор Овідіопольського району просить визнати будівництво кам'яного навісу

для зберігання автомобілів, яке було здійснено відповідачами  самочинним та наполягає на знесенні даного

об'єкту.

Як вбачається з матеріалів справи,

на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2004р. відповідачами  були придбані у власність будівлі та споруди

ІНФОРМАЦІЯ_1 та складаються з  будинків

відпочинку  під  літ. “Б”, “В”, “Г”, “Д”, “Е”, господарчого

блоку під літ. “Ж”, споруди №1, літнього будинку для відпочинку під літ. “А”,

загальною площею 493,7кв.м., розташованих на земельній ділянці розміром 2040

кв.м. Договір купівлі-продажу був посвідчений у нотаріальному порядку за

реєстровим НОМЕР_2.

На підставі зазначеного договору

Овідіопольским районним бюро технічної інвентаризації була здійснена реєстрація

права  власності  ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 на будівлі та

споруди ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованих на земельній ділянці розміром 2040 кв.м., що

підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно та  їх обмежень НОМЕР_3.

Пізніше ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2

було здійснено будівництво на території бази відпочинку споруди

адміністративного офісу, загальною площею 53,2 кв.м.,  та кам'яного навісу для зберігання

автомобілів, загальною площею 205,6 кв.м.

11.08.2006р. на підставі рішення

Дальницької сільської ради НОМЕР_4 “Про виготовлення технічної

документації  на земельну ділянку площею

1020 кв.м., ІНФОРМАЦІЯ_1” та  рішення

Дальницької сільської ради НОМЕР_5 “Про виготовлення технічної

документації  на земельну ділянку площею

1020 кв.м., ІНФОРМАЦІЯ_1”, між позивачем та ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 були

укладені договори про право тимчасового користування землею НОМЕР_6 та НОМЕР_7

відповідно.

 На підставі зазначених договорів,

відповідачами за первісним позовом було 

прийнято в строкове  (на 1 рік)

платне користування земельні ділянки, загальною площею 2040 кв.м., для

розміщення ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи, що прокурором Овідіопольського

району висуваються вимоги про визнання будівництва, яке було здійснено

відповідачами самочинним, суд вважає за необхідне звернутися до правових

положень ст.376 ЦК України, якою врегульовані 

питання самочинного будівництва.

Положення приведеної статті 376 ЦК

України визначають поняття самочинного будівництва як забудови на земельній

ділянці, яка не була належним чином відведена, або була відведена для іншого

цільового призначення, або будівництво здійснювалося без належного дозволу чи

належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і

правил.

Наведене дозволяє суду зробити

висновок, що проведення ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 будівельних робіт на території

належній їм ІНФОРМАЦІЯ_1 підпадає під категорію самочинного будівництва.

Однак, положеннями ч. 3, 5 ст. 376

ЦК України  передбачено, що право

власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням 

суду визнане за особою,  яка

здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для

цієї мети,  за  умови надання земельної ділянки у

встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.  На 

вимогу  власника  (користувача) 

земельної ділянки суд може визнати 

за  ним  право 

власності  на  нерухоме 

майно,  яке самочинно збудоване на

ній, якщо це не порушує права інших осіб.

ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 відповідно

до договорів про право тимчасового користування землею  НОМЕР_6 отримали у встановленому законом

порядку земельну ділянку на умовах оренди під уже збудоване нерухоме майно.

За переконанням суду, прокурором

Овідіопольського району з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України не було

доведено факту  порушення  прав інших осіб при здійсненні ПП ОСОБА_1 та

ПП ОСОБА_2 самочинного будівництва споруди адміністративного офісу, загальною

площею 53,2 кв.м.,  та кам'яного навісу

для зберігання автомобілів, загальною площею 205,6 кв.м. Більш того, як

вбачається з фототаблиць, наданих відповідачами за первісним позовом,

спорудження спірних будівель фактично запобігає зсуву земляної кручі, тобто

зазначені будівлі виконують землеукріплювальну функцію.

З огляду на викладене,  відповідно до положень ч.3, 5 ст. 376 ЦК

України, суд доходить висновку щодо наявності підстав для задоволення  позовних вимог, заявлених  ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2, про визнання за

ними права власності на самочинно збудовані споруду адміністративного офісу,

позначену згідно  технічного паспорту під

літ. “З”, загальною площею 53,2 кв.м.,  та

кам'яний навіс для зберігання автомобілів, позначений  згідно 

технічного паспорту під літ. “И”, загальною площею 205,6 кв.м.,  які знаходяться на території ІНФОРМАЦІЯ_1.

З урахуванням наведеного, суд

вважає за  необхідне звернути увагу

прокурору Овідіопольського району Одеської області на наступне.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 376

ЦК України, якщо  власник  (користувач) 

земельної  ділянки  заперечує проти  визнання 

права власності на нерухоме майно за особою,  яка здійснила 

(здійснює)  самочинне  будівництво 

на  його  земельній ділянці,  або 

якщо  це  порушує права інших осіб,  майно підлягає знесенню особою,  яка здійснила (здійснює) самочинне  будівництво, або за її рахунок. Згідно із ч.

7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення  від 

проекту,  що  суперечить суспільним  інтересам 

або  порушує  права 

інших осіб,  істотного порушення

будівельних норм і правил суд  за  позовом 

відповідного органу 

державної  влади  або органу місцевого самоврядування може

постановити  рішення,  яким 

зобов'язати  особу,   яка  

здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо

проведення такої перебудови є неможливим або особа,  яка здійснила (здійснює) будівництво,

відмовляється від її проведення, таке 

нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи,  яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа,

яка здійснила (здійснює)   самочинне   будівництво,   зобов'язана  

відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до

попереднього стану.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні

дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору.

Положеннями статті 376 ЦК України,

наведеними по тексту рішення вище, передбачені випадки знесення самочинного

будівництва, а саме:  заперечення

власником земельної ділянки проти визнання права власності  на нерухоме майно за особою, яка здійснила

будівництво або у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить  суспільним інтересам або порушує інтереси

інших осіб.

Дальницькою сільською радою не

заперечується можливість визнання  права

власності відповідачів за первісним позовом на споруди адміністративного офісу,

загальною площею 53,2 кв.м.,  та

кам'яного навісу для зберігання автомобілів, загальною площею 205,6 кв.м. Більш

того, підписанням вже підчас судового розгляду даної справи Дальницькою

сільською радою  договорів про право

тимчасового користування землею  НОМЕР_6,

відповідно до умов яких відповідачі отримали у встановленому законом порядку

земельну ділянку під уже збудоване нерухоме майно, Дальницькою сільською радою

фактично підтверджується можливість визнання права власності на зазначені

споруди.

Крім того, позивачем в якості

правових підстав на підтвердження своїх вимог про зобов'язання відповідачів за

первісним позовом знести самовільно збудований об'єкт нерухомості не

висуваються доводи щодо істотного відхилення при здійсненні відповідачем

будівництва  від проекту, що суперечить  суспільним інтересам або порушує інтереси інших

осіб.

Наведений аналіз зазначеної

законодавчої норми, а також встановлення судом 

наявності підстав для визнання права власності ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2

на споруди адміністративного офісу, загальною площею 53,2 кв.м.,  та кам'яного навісу для зберігання

автомобілів, загальною площею 205,6 кв.м., дозволяє суду дійти висновку про

відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора

Овідіопольського району Одеської області.

Підсумовуючи зазначене, суду

вбачається за правомірне, позовні вимоги ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 про визнання

за ними права власності на самочинно збудовані споруду адміністративного офісу,

позначену згідно  технічного паспорту під

літ. “З”, загальною площею 53,2 кв.м., 

та кам'яний навіс для зберігання автомобілів, позначений  згідно 

технічного паспорту під літ. “И”, загальною площею 205,6 кв.м. слід

задовольнити у повному обсязі, у зв'язку з чим у задоволенні позову прокурора

Овідіопольського району Одеської області, 

заявленого в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування

Дальницької сільської ради, до ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 - відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 8

Декрету КМУ “Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93 сплачене державне мито

підлягає поверненню позивачу частково або повністю у випадках внесення мита в

більшому розмірі, ніж  передбачено  чинним законодавством, у зв'язку з чим

сплачене фізичною особою -підприємцем  ОСОБА_1 держмито у сумі 500 грн. згідно квитанції

НОМЕР_7, підлягає поверненню позивачу частково у сумі 415 грн., про що слід

видати довідку.

Судові витрати по держмиту, витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на рахунок

позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК

України, суд, -

В И Р І Ш И

В:

1.          В позові відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити.

3.          Визнати право власності в рівних

частинах фізичної особи -підприємця  ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер

НОМЕР_8 /, фізичної особи -підприємця 

ОСОБА_2  / АДРЕСА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_9 / на споруду адміністративного офісу,

позначену згідно  технічного паспорту під

літ. “З”, загальною площею 53,2 кв.м., 

та кам'яний навіс для зберігання автомобілів, позначений  згідно 

технічного паспорту під літ. “И”, загальною площею 205,6 кв.м. ,

розташовані на території ІНФОРМАЦІЯ_1.

4.          Стягнути з

Дальницької сільської ради /67842, Одеська область, Овідіопольський район, с.

Дальник, вул. Леніна, 126 код ЄДРПОУ 22508650/ на користь

фізичної особи -підприємця  ОСОБА_1

/АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 /, фізичної особи -підприємця  ОСОБА_2 

/ АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 /  85,00 грн. /вісімдесят п'ять грн.00 коп./

- витрат на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрат

на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

5.          Видати  фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 /АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_8 / довідку на одержання з державного бюджету

України зайве сплаченого державного мита 

на загальну суму 415,00 грн. /чотириста п'ятнадцять грн. 00 коп./.

           Рішення

набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

            Рішення підписане 09.10.2006р.

Суддя                                                               

                       Желєзна

С.П.