Рішення
від 18.07.2011 по справі 4/90пд/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.11                                                                                 Справа № 4/90пд/2011

Розглянувши матеріали справи за  первісним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –валеологічний центр “Файвер”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укргарт”, м. Луганськ

про визнання договору недійсним

та матеріали зустрічної позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю “Укргарт”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –валеологічний центр “Файвер”, м. Луганськ

про визнання права власності

Суддя: Старкова  Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, довіреність б/н від 29.06.2011;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2, довіреність № 777 від 15.06.2011.

                  

Суть справи за первісним позовом: позивачем заявлена вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу об‘єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011, що знаходиться за адресою: м. Ровеньки Луганської області, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», укладений між ТОВ «НВЦ «Файвер»та ТОВ «Укргарт».

Суть спору за зустрічним позовом:  позивачем заявлена вимога про  визнання права власності на  об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», а саме на:

- інженерні мережі водопостачання у складі: поза майданчиковий трубопровід для технічної води; резервуари запасів технічної води 2*250 куб.м.; резервуари запасів води 2*1000 куб.м.; внутрішньо майданчикові мережі водопостачання; протипожежна господарська насосна станція; резервуар води на 100 куб.м. заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташовані на земельній ділянці 6000 кв. м.;

- котельна на три котли ДЕ 25-14гм заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташована на земельній ділянці 1632 кв. м.;

- живильну лінію електропередач 2 ВЛ -110 кВ у складі: кабельна лінія зв’язку ПС «Боково»- завод: підстанція 11 кВ; силові і освітлювальні кабельні мережі 0,4/10 кВ заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташованій на земельній ділянці 19780 кв. м.;

- головний виробничий корпус в осях 19-37 заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташований на земельній ділянці 16451 кв. м.;

- інженерно-лабораторний корпус заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташований на земельній ділянці 3100 кв.м.;

- компресорну станцію з градирнею заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташовану на земельній ділянці 818 кв. м.;  

- зовнішні мережі теплопостачання заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням);

- пожежне депо на два автомобілі: склад балонів; комплектну трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; ВЛ- 6 кВ до КТП-10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; насосну станцію пінопожежегасіння заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташованого на земельній ділянці 753 кв. м.;

- головний виробничий корпус в осях 1-18 у складі: кабельна лінія зв’язку ш-та «1-2 Ровеньковська»- завод; кабельна лінія зв’язку АТС-2 «Мінзв'язок»- завод; відкритий склад матеріалів; огорожа території заводу; комплектна ТП 10/0,4 кВ біля контрольно-пропускного пункту заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням),розташований на земельній ділянці 11405 кв. м. .

Представник позивача подав заяву про зміну підстави позову ( первісного позову), здану до суду 30.06.2011, в порядку ст. 22 ГПК України, якою позивач змінив підстави первісного позову, посилаючись на те, що відповідно до п.3.4 договору купівлі-продажу об‘єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011, у разі відмови постачальника (позивач) передати проданий товар покупець зобов’язаний відмовитись від виконання цього договору., а пункт 10.3 вказаного договору встановлює, що до вимог у зв’язку з недоліками поставленого товару застосовується позовна давність в три роки, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах, встановлених ст. 680 ЦК України. Однак, вказані положення пунктів Договору зазначені в всупереч вимогам ст. ст. 665,681 ЦК України , тому просить   суд визнати недійсним договір купівлі-продажу об‘єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011. Заява про зміну підстави позову судом розглянута та задоволена, долучається до матеріалів справи.

На підставі викладеного, позовні вимоги за первісним позовом слід вважати з урахуванням заяви про зміну підстави позову( первісного позову), зданої до суду 30.06.2011, в порядку ст. 22 ГПК України.

Представник відповідача за первісним позовом відзивом на первісну позовну заяву та на заяву про зміну підстав позову, здану  до суду 18.07.2011, та з підстав, викладених у зустрічному позові від 01.07.2011, вимоги позову відхилив у повному обсязі, посилаючись на те, що:

- твердження  відповідача за  зустрічним позовом, що за своєю правовою природою спірний договір є договором поставки, і до нього повинні бути застосовані вимоги закону, встановлені для даного виду правовідносин, а саме, в договорі повинні  бути передбачені обов'язкові вимоги, визначені в ст. 712 ЦК України, 265 ГК України - є помилковим;

- виходячи із характеру та мети договору, за своєю правовою природою спірний договір є договором купівлі-продажу і до нього повинні бути застосовані відповідні положення закону, що регулюють даний вид правовідносин. Відповідно  ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Саме такі умови і передбачені були в спірному договорі;

-  між сторонами було досягнуто усіх істотних умов, сторони досягли згоди щодо укладення спірного договору, договір є виконаним, отже спірний договір відповідає вимогам  Закону;

          

- факт повної або часткової несплати за договором (правочином) не є підставою для визнання його недійсним. В даному випадку позивач має право звернутись до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення суми заборгованості за договором.

- спірний договір є виконаним і претензії щодо його виконання відповідачем (за зустрічним позовом) не заявлялись;

-  жодна сторона за договором не скористалась правами, передбаченими в пунктах 3.3 та 10.3 спірного  договору , та з інших підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) запереченням на зустрічний позов, зданим у судове засідання 18.07.2011 зазначив наступне, що оскільки, в силу недійсності  договору  купівлі-продажу   об'єкту   незавершеного будівництва від 05.04.2011 № 05/4, для сторін, в силу 216 ЦК України не виникає ніяких наслідків, у зв'язку з цим він вважає, що сторона за договором - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргарт" (позивач за зустрічним позовом) не набуло право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», а тому вказаний об'єкт підлягає поверненню ТОВ "НВЦ "Файвер" (відповідач за зустрічним позовом).

Також, представник відповідача за зустрічним позовом зазначив, що  відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, на думку відповідача за зустрічним позовом право власності ТОВ "Укргарт" ( позивач за зустрічним позовом) на спірний об'єкт нерухомості набуте неправомірно, та з інших підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору без надання пріоритету жодним із них, господарський суд,

                                                                    в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укргарт” (відповідач за первісним позовом,  позивач за зустрічним позовом ) -  подало до позивача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –валеологічний центр “Файвер” (відповідач за зустрічним позовом) зустрічну позовну заяву від 30.06.2011 № 29, яка надійшла на адресу суду 01.07.2011, з вимогою про визнання права власності на  об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», а саме на:

- інженерні мережі водопостачання у складі: поза майданчиковий трубопровід для технічної води; резервуари запасів технічної води 2*250 куб.м.; резервуари запасів води 2*1000 куб.м.; внутрішньо майданчикові мережі водопостачання; протипожежна господарська насосна станція; резервуар води на 100 куб.м. заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташовані на земельній ділянці 6000 кв. м.;

- котельна на три котли ДЕ 25-14гм заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташована на земельній ділянці 1632 кв. м.;

- живильну лінію електропередач 2 ВЛ -110 кВ у складі: кабельна лінія зв’язку ПС «Боково»- завод: підстанція 11 кВ; силові і освітлювальні кабельні мережі 0,4/10 кВ заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташованій на земельній ділянці 19780 кв. м.;

- головний виробничий корпус в осях 19-37 заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташований на земельній ділянці 16451 кв. м.;

- інженерно-лабораторний корпус заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташований на земельній ділянці 3100 кв.м.;

- компресорну станцію з градирнею заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташовану на земельній ділянці 818 кв. м.;  

- зовнішні мережі теплопостачання заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням);

- пожежне депо на два автомобілі: склад балонів; комплектну трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; ВЛ- 6 кВ до КТП-10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; насосну станцію пінопожежегасіння заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташованого на земельній ділянці 753 кв. м.;

- головний виробничий корпус в осях 1-18 у складі: кабельна лінія зв’язку ш-та «1-2 Ровеньковська»- завод; кабельна лінія зв’язку АТС-2 «Мінзв'язок»- завод; відкритий склад матеріалів; огорожа території заводу; комплектна ТП 10/0,4 кВ біля контрольно-пропускного пункту заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням),розташований на земельній ділянці 11405 кв. м. .

Суд визнав достатніми матеріали зустрічної позовної заяви та прийняв їх для спільного розгляду зустрічного  позову з первісним позовом, оскільки  вказана заява надійшла до суду до початку розгляду господарським судом справи по суті за первісним позовом.

Щодо вимог за первісним  позовом  

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за первісним позовом зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю  “Науково - валеологічний центр “Файвер” (далі- Постачальник, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укргарт” (далі- Покупець, відповідач за первісним позовом) був укладений договір  купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011( далі- Договор), згідно якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупцеві об'єкти незавершеного будівництва згідно з специфікацією, яка є невідмінною частиною договору, об'єкт знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор»на земельній ділянці загальною площею 59939 кв. м., а Покупець зобов’язаний прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов  договору. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у Покупця з моменту  підписання акта приймання - передачі.

Позивач за первісним позовом зазначив, що 05.04.2011 між сторонами був складений акт приймання-передачі об’єкта незавершеного будівництва згідно договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011, відповідно до якого Постачальник (ТОВ “НВЦ “Файвер”) передав, а Покупець (ТОВ “Укргарт”) прийняв у свою власність об'єкт незавершеного будівництва, визначений в акті (а.с.17).

Позивач за первісним позовом вважає  підставою для задоволення позовних вимог, з урахуванням поданої заяви  про зміну підстави позову (за первісним позовом), зданої до суду 30.06.2011, в порядку ст. 22 ГПК України, вважає:

- договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 05.04.2011  за своєю правовою природою є договором поставки, і до нього повинні бути застосовані вимоги закону, встановлені для даного виду правовідносин.

- в договорі поставки повинні бути передбачені положення, обов'язковість яких встановлена Законом для даного виду договору, однак спірний договір не містить вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс", взагалі в договорі відсутнє посилання на вказаний документ, що є порушенням сторонами за договором вимог ст. 265 ГК України, ст.ст. 628, 712 ЦК України.

- відповідач не здійснив сплату на придбане майно, чим порушив умови Договору та вимоги ст. 692, ст. 693 ЦК України;

          - положення п. 3.4,  п. 10.3  Договору  суперечать вимогам ст. 665 та ст. 681 ЦК України;

- сторонами не додержані вимоги ч. 1 ст. 203, ст. ст..665, 681 ЦК України та ст. 265 ГК України, в спірному договорі відсутні обов’язкові умови встановлені Законом, тому договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 05.04.2011 № 05/4 повинен бути визнаний недійсним;

- оскільки, в силу недійсності договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 05.04.2011  № 05/4,  для сторін, в силу 216 ЦК України не виникає ніяких наслідків, тому сторона за договором —ТОВ “Укргарт”(відповідач за первісним позовом) не набуло право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», тому вказаний об’єкт підлягає поверненню позивачу.

Представник відповідача за первісним позовом на первісну позовну заяву та на заяву про зміну підстав позову, здану  до суду 18.07.2011, позовні вимоги за первісним позовом відхилив, з підстав, викладених вище.

Оцінивши доводи представника позивача, відповідача  за первісним позовом у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1-5 ст. 203 ЦК України, правочин має відповідати наступним вимогам:

- зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України.)

З порушенням положень ст. 203 ЦК України, ст. 215 ЦК України пов’язує недійсність договору, як одного з видів правочинів.

Проте, при дослідженні матеріалів справи судом не виявило порушень принципів, викладених у ст. 203 ЦК України, що є ознакою дійсного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття  638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Суд не погоджується з думкою позивача за первісним позовом, що спірний договір за своєю суттю  та змістом є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.  Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з вимогами частини 1-4 ст. 265 Господарського кодексу України вбачається, що  за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" .

Судом встановлено, що  між Товариством з обмеженою відповідальністю  “Науково - валеологічний центр “Файвер” (далі- Постачальник, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укргарт” (далі- Покупець, відповідач за первісним позовом) був укладений договір  купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011( далі- Договор), згідно якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупцеві об'єкти незавершеного будівництва згідно з специфікацією, яка є невідмінною частиною договору, об'єкт знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор»на земельній ділянці загальною площею 59939 кв. м., а Покупець зобов’язаний прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов згідно договору. (п.1.1 Договору)(а.с.14-16).

Відповідно до п. 3.3 Договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у Покупця з моменту  підписання акта приймання - передачі.

Як вбачається,  05.04.2011 між сторонами був складений акт приймання-передачі об’єкта незавершеного будівництва згідно договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011, відповідно до якого Постачальник (ТОВ “НВЦ “Файвер”) передав, а Покупець (ТОВ “Укргарт”) прийняв у свою власність об'єкт незавершеного будівництва, визначений в акті (а.с.17).

Отже,  виходячи із змісту, характеру правовідносин спірного договору, він є договором купівлі-продажу, оскільки містить вимоги та положення, встановлені главою 54  ЦК України, саме для даного виду зобов'язань. Правова природа договору оцінюється судом не за назвою сторін спірного договору, а за його змістом, зокрема, правами та обов'язками сторін за договором.

Відповідно  ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України  предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Отже, ствердження позивача за первісним позовом про відсутність у спірному договорі обов'язкових умов —посилання на вимоги Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс", так як наслідок порушення сторонами договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011 вимог ч. 1 ст. 203, ст.ст. 628, 712 ЦК України, не приймаються судом до уваги.

Крім того, згідно п. 3 Листа Вищого господарського суду України N 01-8/211 від 07.04.2008 “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” відповідно до статті 215  ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У статті 203 ЦК

України зазначається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.  Таким чином, в даній статті мова йде про відповідність закону саме змісту правочину, а не форми, тому визнати договір поставки недійсним, на  підставі, що він не містить вказівки на правила Інкотермс, не можливо.

Не приймаються судом до уваги твердження позивача за первісним позовом, що підставою для визнання недійсним спірного договору є порушення відповідачем за первісним позовом вимог закону при укладенні та виконанні спірного договору в частині оплати товару за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена, виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.  Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, у разі порушення стороною умов договору  щодо оплати товару наступають наслідки, встановлені ст. 692 ЦК України, а також визначені сторонами умовами договору. Але, дані обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним договору.

Суд  приймає  ствердження позивача за первісним позовом, що пункти 3.4 та 10.3  договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011 суперечать вимогам ст. ст..665, 681 ЦК України.

          Відповідно до п. 3.4 Договору у разі відмови Постачальника (позивача за первісним позовом) передати проданий товар Покупець (відповідач за первісним позовом) зобов'язаний відмовитись від виконання цього Договору.

Пункт 10.3 Договору встановлює, що до вимог у зв'язку з недоліками поставленого товару застосовується позовна даність в три роки, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680  Цивільного кодексу України.    

          Однак, вказані положення Договору зазначені всупереч вимогам ст.ст. 665, 681 ЦК України.   

          Відповідно до ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Тому, в цій частині позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню та  пункти. 3.4 та 10.3  Договору  слід визнати недійсними.

Проте суд зазначає, що відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, суд вважає, що недійсність пунктів 3.4 та 10.3  Договору  не може бути підставою для визнання недійсним всього Договору, оскільки сторони могли укласти договір і без наявності зазначених пунктів.

Таким чином, суд не виявив у договорі купівлі-продажу об‘єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011, що знаходиться за адресою: м. Ровеньки Луганської області, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», ознак порушення принципів ст. 203 ЦК України, з якими пов’язується недійсність договору:

- договір  купівлі-продажу від 05.04.2011р. укладено у відповідності до чинного законодавства;

-  позивач за первісним позовом мав всі необхідні повноваження для укладення договору  купівлі-продажу,

- договір  купівлі-продажу відповідає внутрішній волі позивача за первісним позовом ;

- договір  купівлі-продажу  укладено в письмовій формі ;

- договір спрямований на реальне настання юридичних наслідків, що підтверджується передачею майна по акту прийому-пердачі від 05.04.2011.          

На підставі викладеного, суд вважає, що застосувати наслідки недійсності правочину , відповідно до ст. 216 ЦК України щодо спірного  договору купівлі-продажу об‘єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011 не можливо.

За вказаних обставин, вимоги позивача за первісним позовом про визнання недійсним договору № 05/4 від 05.04.2011 купівлі-продажу об‘єкту незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Ровеньки Луганської області, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», укладеного між ТОВ «НВЦ «Файвер»та ТОВ «Укргарт»підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення частково,  з віднесенням  судових витрат відповідача  за первісним позовом.

             

Щодо вимог за зустрічним  позовом  

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укргарт” (позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом,  ) -  подало до позивача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –валеологічний центр “Файвер” (відповідач за зустрічним позовом) зустрічну позовну заяву від 30.06.2011 № 29, яка надійшла на адресу суду 01.07.2011, з вимогою про визнання права власності на  об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», а саме на:

- інженерні мережі водопостачання у складі: поза майданчиковий трубопровід для технічної води; резервуари запасів технічної води 2*250 куб.м.; резервуари запасів води 2*1000 куб.м.; внутрішньо майданчикові мережі водопостачання; протипожежна господарська насосна станція; резервуар води на 100 куб.м. заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташовані на земельній ділянці 6000 кв. м.;

- котельна на три котли ДЕ 25-14гм заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташована на земельній ділянці 1632 кв. м.;

- живильну лінію електропередач 2 ВЛ -110 кВ у складі: кабельна лінія зв’язку ПС «Боково»- завод: підстанція 11 кВ; силові і освітлювальні кабельні мережі 0,4/10 кВ заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташованій на земельній ділянці 19780 кв. м.;

- головний виробничий корпус в осях 19-37 заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташований на земельній ділянці 16451 кв. м.;

- інженерно-лабораторний корпус заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташований на земельній ділянці 3100 кв.м.;

- компресорну станцію з градирнею заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташовану на земельній ділянці 818 кв. м.;  

- зовнішні мережі теплопостачання заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням);

- пожежне депо на два автомобілі: склад балонів; комплектну трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; ВЛ- 6 кВ до КТП-10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; насосну станцію пінопожежегасіння заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташованого на земельній ділянці 753 кв. м.;

- головний виробничий корпус в осях 1-18 у складі: кабельна лінія зв’язку ш-та «1-2 Ровеньковська»- завод; кабельна лінія зв’язку АТС-2 «Мінзв'язок»- завод; відкритий склад матеріалів; огорожа території заводу; комплектна ТП 10/0,4 кВ біля контрольно-пропускного пункту заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням),розташований на земельній ділянці 11405 кв. м. .

Суд визнав достатніми матеріали зустрічної позовної заяви та прийняв їх для спільно розгляду зустрічного  позову з первісним позовом, оскільки  вказана заява надійшла до суду до початку розгляду господарським судом справи по суті за первісним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю  “Науково - валеологічний центр “Файвер” (далі- Постачальник, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укргарт” (далі- Покупець, відповідач за первісним позовом) був укладений договір  купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011( далі- Договор), згідно якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупцеві об'єкти незавершеного будівництва згідно з специфікацією, яка є невідмінною частиною договору, об'єкт знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор»на земельній ділянці загальною площею 59939 кв. м., а Покупець зобов’язаний прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов  договору. (п.1.1 Договору)(а.с.14-16).

Відповідно до п. 3.3 Договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у Покупця з моменту  підписання акта приймання - передачі.

Як вбачається,  05.04.2011 між сторонами був складений акт приймання-передачі об’єкта незавершеного будівництва згідно договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011, відповідно до якого Постачальник (ТОВ “НВЦ “Файвер”) передав, а Покупець (ТОВ “Угргарт”) прийняв у свою власність об'єкт незавершеного будівництва, визначеийі в акті (а.с.17).

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю  “Науково - валеологічний центр “Файвер” (далі- Постачальник, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укргарт” (далі- Покупець, відповідач за первісним позовом) був укладений договір  купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011( далі- Договор), згідно якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупцеві об'єкти незавершеного будівництва згідно з специфікацією, яка є невідмінною частиною договору, об'єкт знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор»на земельній ділянці загальною площею 59939 кв. м., а Покупець зобов’язаний прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов договору.(п.1.1 Договору) До вказаного договору укладена специфікація (а.с.14-16,18) .

Відповідно до п. 3.3 Договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у Покупця з моменту  підписання акта приймання - передачі.

Матеріалами справи підтверджено, що 05.04.2011 між сторонами був складений акт приймання-передачі об’єкта незавершеного будівництва згідно договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011, відповідно до якого Постачальник (ТОВ “НВЦ “Файвер”) передав, а Покупець (ТОВ “Угргарт”) прийняв у свою власність об'єкт незавершеного будівництва, визначений в акті (а.с.17).

Сторони  узгодили всі істотні умови договору та частково виконали його , що підтверджено фактом   на підставі акту приймання-передачі об’єкта незавершеного будівництва згідно договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 05/4 від 05.04.2011 (а.с.17).

Позивач за зустрічним позовом  посилається на  те, що позивач за первісним позовом наполягає на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.  У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.  Оскільки, в силу

недійсності договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 05.04.2011 року № 05/4,  для сторін, в силу 216 ЦК України не виникає ніяких наслідків. У зв’язку з цим, ТОВ НВЦ “Файвер” вважає, що сторона за договором —ТОВ “Укргарт” не набуло право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», а тому вказаний об’єкт підлягає поверненню позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини. Оскільки, судом встановлено, що договір  купівлі-продажу відповідає чинному законодавству та є дійсним, права  власності   на майно, що виникли на підставі цього договору, підлягають судовому захисту.

Відповідно  ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Також, обов’язок відповідача за зустрічним позовом передати майно у  власність позивачу передбачено п.п. 1.1., 3.2  договору  купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні  лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 328  ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, у позивача за зустрічним позовом правомірно виникло права  власності на майно на підставі договору  купівлі-продажу  від 05.04.2011р. № 05/4.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права. Відповідні способи захисту передбачені статтею 20 ГК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як зазначалось, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з вимогами про визнання права власності на  об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», які зазначені у зустрічній позовній заяві від 30.06.2011.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов’язаних з позбавленням володіння.

Відповідно до приписів ст.ст.317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном.

Спірний об’єкт незавершеного будівництва є майном, яке отримано позивачем за зустрічним позовом від відповідача за зустрічним позовом, якому це майно належало на підставі договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Чижи".

Матеріалами справи підтверджено, що об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», був придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю "НВЦ "Файвер" на підставі декількох договорів купівлі-продажу, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Чижи", а саме:

- договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 01 липня 2010 року на придбання Головного виробничого корпусу в осях 1-18 у складі: кабельна лінія зв'язку ш-та «1-2 Ровеньковська»- завод; кабельна лінія зв'язку АТС-2 «Мін зв'язок»-завод; відкритий склад матеріалів; огорожа території заводу; комплектна ТП 10/0,4 кВ біля контрольно пропускного пункту заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 11405 кв.м.;

- договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 01 липня 2010 року на придбання інженерної мережі водопостачання у складі: поза майданчиковий трубопровід для технічної води; резервуари запасів технічної води 2*250 куб.м.; резервуари запасів води 2*1000 куб.м.; внутрішньо майданчикові мережі водопостачання; протипожежна господарська насосна станція; резервуар води на 100 куб. м. заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 6 га;

- договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 01 липня 2010 року на придбання Головного виробничого корпусу в осях 19-37 заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 16541 квадратних метрів

- договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 01 липня 2010 року на придбання інженерно-лабораторного корпусу заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 3100 квадратних метрів;

- договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 01 липня 2010 року на придбання компресорної станції з градирнею заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 818 кв.м.,

- договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 01 липня 2010 року на придбання котельної на три котли ДЕ 25-14 гм заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 1632 квадратних метрів.

- договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 01 липня 2010 року на придбання   живильної лінії електропередач 2 ВЛ-110 кВ. у складі: кабельної лінії зв'язку ПС «Боково»- завод: підстанція 11 кВ; силові і освітлювальні кабельні мережі 0,4/10 кВ заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 19,78 га;

-  договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 01 липня 2010 року на придбання пожежного депо на два автомобілі: склад балонів; комплектну трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; ВЛ-6 кВ до КТП-10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; насосну станцію пінопожежегасіння заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 753 кв.м.,

-  договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 01 липня 2010 року на придбання зовнішньої мережі теплопостачання заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор»(а.с.62-88).

Як вбачається, в свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чижи" придбало вказані об'єкти незавершеного будівництва у регіонального Фонду державного майна України по Луганській області на підставі:

- договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 22.12.1999 року, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Ровеньківської державної нотаріальної контори М.В. Феденко зареєстрованим № 1-2046, на придбання Головного виробничого корпусу в осях 1-18 у складі: кабельна лінія зв'язку ш-та «1-2 Ровеньковська»-завод; кабельна лінія зв'язку АТС-2 «Мін зв'язок»- завод; відкритий склад матеріалів; огорожа території заводу; комплектна ТІЇ 10/0,4 кВ біля контрольно пропускного пункту заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 11405 кв.м.;

-  договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 04 лютого 2000 року, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Ровеньківської державної нотаріальної контори Феденко М.В. зареєстрованим № 2-142, на придбання інженерної мережі водопостачання у складі: поза майданчиковий трубопровід для технічної води; резервуари запасів технічної води 2*250 куб.м.; резервуари запасів води 2*1000 куб.м.; внутрішньо майданчикові мережі водопостачання; протипожежна господарська насосна станція; резервуар води на 100 куб. м. заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 6 га;

-   договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 25 квітня 2000 року, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Ровеньківської державної нотаріальної контори Феденко М.В. зареєстрованим № 1-580, на придбання Головного виробничого корпусу в осях 19-37 заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 16541 квадратних метрів;

-  договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 25 квітня 2000 року, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Ровеньківської державної нотаріальної контори Феденко М.В. зареєстрованим № 1-581, на придбання інженерно-лабораторного корпусу заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 3100 квадратних метрів;

-  договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 31 серпня 1999 року, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Ровеньківської державної нотаріальної контори Феденко М.В. зареєстрованим № 1-1398, на придбання компресорної станції з градирнею заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 818 кв.м.;;

-  договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 22 грудня 1999 року, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Ровеньківської державної нотаріальної контори Феденко М.В. зареєстрованим № 1-2049, на придбання котельньої на три котли ДЕ 25-14 гм заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 1632 квадратних метрів.

- договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 22 грудня 1999 року, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Ровеньківської державної нотаріальної контори Феденко М.В. зареєстрованим № 1-2047, на придбання живильної лінії електропередач 2 ВЛ-110 кВ. у складі: кабельної лінії зв'язку ПС «Боково»- завод: підстанція 11 кВ; силові і освітлювальні кабельні мережі 0,4/10 кВ заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 19,78 га;

-  договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 31 серпня 1999 року, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Ровеньківської державної нотаріальної контори Феденко М.В. зареєстрованим № 1-1399, на придбання пожежного депо на два автомобілі: склад балонів; комплектну трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; ВЛ-6 кВ до КТП-10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; насосну станцію пінопожежегасіння заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням), який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», на земельній ділянці розміром 753 кв.м.,

-  договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 31 серпня 1999 року, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Ровеньківської державної нотаріальної контори Феденко М.В. зареєстрованим № 1-1399, на придбання зовнішньої мережі теплопостачання заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням)(а.с…88-118).

Також, слід зазначити, що спірний об’єкт розташований на земельній ділянці за договором оренди землі від 29 травня 2009 року, укладеного між Ровеньківською міською радою та ТОВ "Чижи", останньому передана земельна ділянка, яка знаходиться у південній частині міста Ровеньки Луганської області, загальною площею 16,4256 га., у тому числі: 0,8961га- під будівлями; 1,4322- під спорудами; 14,0973га –під проходами, проїздами. Договір укладено на строк до 31.12.2034 року.  Договір оренди землі від 29 травня 2009 року зареєстрований у Ровеньківському міському реєстраційному округу Луганської регіональної філії Центру ДЗК 09.07.2009 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.07.2009 (а.с.119-121).

Відповідно до ч.3 ст. 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

У разі необхідності власник може укласти договір щодо об'єктів незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Оскільки, як  встановлено судом, право власності позивача на спірний об’єкт, виникло на законних підставах, суд вважає безсумнівною наявність у позивача права власності на спірний об’єкт.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до п.2 ст.3  Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Як  визначено  положеннями  ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.41  Конституції України, кожен  має  право  вільно володіти,  користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку,  визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки ( цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 ЦК України встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Наразі, ст.321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

За таких обставин, зустрічний позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, підтверджений  матеріалами справи, тому його слід задовольнити.

У судовому засіданні 18.07.2011  оголошена  вступна  та резолютивна частини рішення за первісним та зустрічним позовами.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  за первісним позовом  покладаються на відповідача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю “Укргарт”,  також  витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  за зустрічним  позовом  покладаються на відповідача   за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково –валеологічний центр “Файвер”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

  в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Укргарт”,кв. Шевченко,116, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 32900207   на користь позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –валеологічний центр “Файвер”, кв. Шевченко,116, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 32900207, витрати по державному  миту у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.00 коп., видати на виконання наказ позивачу  за первісним позовом після набрання рішенням законної сили.

3. Зустрічний позов задовольнити повністю.

4. Визнати права власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Укргарт”,кв. Шевченко,116, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 32900207 на  об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, кв. Шахтарський, ДБЗ «Респіратор», а саме на:

- інженерні мережі водопостачання у складі: поза майданчиковий трубопровід для технічної води; резервуари запасів технічної води 2*250 куб.м.; резервуари запасів води 2*1000 куб.м.; внутрішньо майданчикові мережі водопостачання; протипожежна господарська насосна станція; резервуар води на 100 куб.м. заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташовані на земельній ділянці 6000 кв. м.;

- котельна на три котли ДЕ 25-14гм заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташована на земельній ділянці 1632 кв. м.;

- живильну лінію електропередач 2 ВЛ -110 кВ у складі: кабельна лінія зв’язку ПС «Боково»- завод: підстанція 11 кВ; силові і освітлювальні кабельні мережі 0,4/10 кВ заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташованій на земельній ділянці 19780 кв. м.;

- головний виробничий корпус в осях 19-37 заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташований на земельній ділянці 16451 кв. м.;

- інженерно-лабораторний корпус заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташований на земельній ділянці 3100 кв.м.;

- компресорну станцію з градирнею заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташовану на земельній ділянці 818 кв. м.;  

- зовнішні мережі теплопостачання заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням);

- пожежне депо на два автомобілі: склад балонів; комплектну трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; ВЛ- 6 кВ до КТП-10/0,4 кВ у водозабірної свердловини; насосну станцію пінопожежегасіння заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому ( з обладнанням), розташованого на земельній ділянці 753 кв. м.;

- головний виробничий корпус в осях 1-18 у складі: кабельна лінія зв’язку ш-та «1-2 Ровеньковська»- завод; кабельна лінія зв’язку АТС-2 «Мінзв'язок»- завод; відкритий склад матеріалів; огорожа території заводу; комплектна ТП 10/0,4 кВ біля контрольно-пропускного пункту заводу по виготовленню засобів індивідуальної охорони шахтарів Мінвуглепрому (з обладнанням),розташований на земельній ділянці 11405 кв. м. .

5. Стягнути з відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –валеологічний центр “Файвер”, кв. Шевченко,116, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 32900207 на користь позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Укргарт”,кв. Шевченко,116, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 32900207  витрати по державному  миту у сумі 3479 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.00 коп. , видати на виконання наказ позивачу за зустрічним позовом після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено –25. 07.2011.

Суддя                                                                                                             Г.М.Старкова

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення18.07.2011
Оприлюднено13.09.2011
Номер документу18115657
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —4/90пд/2011

Рішення від 18.07.2011

Господарське

Господарський суд Луганської області

Старкова Г.М.

Ухвала від 04.07.2011

Господарське

Господарський суд Луганської області

Старкова Г.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні