Постанова

від 10.10.2006 по справі 9/498н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/498н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

Іменем України

10.10.2006 року                                                Справа № 9/498н-ад

      Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді            Бородіної Л.І.

     суддів                                Журавльової Л.І.

                                             Якушенко  Р.Є.

     Судова колегія призначена розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 у складі головуючого судді Бородіної Л.І., суддів Іноземцевої Л.В. та Журавльової Л.І. Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.10.2006 у зв”язку з відпусткою виключено зі складу судової колегії суддю Іноземцеву Л.В. та введено до складу судової колегії суддю Якушенко Р.Є.

     При секретарі

     судового засідання               Мартинцевій Н.М.

     та за участю представників сторін:

     від позивача                         Нікульнікова Г.В., за дов. від 01.06.2006 № 17

     від  відповідача               Меркулова М.В., за дов. від 01.09.2006 № 12/10

                                             Сараєва Н.О., за дов. від 10.10.2006 № 26/10

     Розглянувши

     апеляційні скарги            Приватного підприємства „МВН”, м.Алчевськ

                                            Луганської області

     та                                            Державної податкової інспекції у м.Брянка

                                               Луганської області                      

     на постанову

     господарського суду        Луганської області

                                                  від 21.08.2006

     у справі                             № 9/498н-ад (суддя Ворожцов А.Г.)

     за позовом                        Приватного підприємства „МВН”, м.Алчевськ

                                             Луганської області

     до                                             Державної податкової інспекції у м.Брянка

                                               Луганської області                    

     про                                    визнання недійсними податкових повідомлень-

                                            рішень

Постановою господарського суду Луганської області від 21.08.2006 у справі            № 9/498н-ад (суддя Ворожцов А.Г.) частково задоволений позов Приватного підприємства (ПП) „МВН”, м.Алчевськ Луганської області до Державної податкової інспекції у м.Брянка Луганської області: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Брянка від 29.06.2006 № 0000552301/0 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування в сумі 11356 грн. 74 коп.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Брянка від 29.06.2006 № 0000602301/0; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП „МВН” судові витрати у розмірі 42 грн. 50 коп. В решті задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.06.2006 № 0000572301/0 та                    № 0000562301/0 в частині визначення штрафних санкцій у сумі 510 грн. в задоволенні позову відмовлено.

          В частині задоволення позову щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.06.2006 № 0000552301/0 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі                      11356 грн. 74 коп. та № 0000602301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 39450 грн., постанова суду мотивована тим, що помилки в податкових накладних в індивідуальному податковому номері, найменуванні вулиці, відсутності номенклатури товарів тощо, що не завдали збитків державі, не впливають на достовірність і правильність нарахування ПДВ. При цьому ДПІ у м.Брянка не доведено, що суми по спірних податкових накладних, які включені до податкового кредиту, не включені його контрагентами до податкових зобов'язань.

 Відмовляючи в задоволенні позову щодо визнання недійсними  податкових повідомлень-рішень від 29.06.2006 № 0000572301/0 та № 0000562301/0 в частині визначення штрафних санкцій в сумі 510 грн. місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість прийняття названих рішень податковим органом та відповідно до чинного  законодавства.

Так, в першому випадку, посилаючись на Указ Президента України від 03.07.1998 № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності” (далі –Указ Президента № 727), пункт 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва –юридичними особами, що застосовують  спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом ДПА України від 12.10.1999 № 544 (далі –Порядок № 544), господарський суд зазначив, що для оподаткування єдиним податком підприємства враховують всі надходження, отримані на їх рахунок та в касу  від продажу товарів, робіт, послуг, суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу та виручку від іншої реалізації.

По другому податковому повідомленню-рішенню місцевий господарський суд вказав на встановлений факт ненадання позивачем податкових розрахунків збору за забруднення  навколишнього природного середовища, встановлених Законом України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ „Про охорону навколишнього природного середовища” протягом І-ІІІ кварталів 2005 року, що є підставою для застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181).

ПП „МВН” (позивач у справі) не погодилось з прийнятою постановою та подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Луганської області від 21.08.2006 у справі № 9/498н-ад скасувати частково через неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на неправильне застосування судом пункту 1 Указу Президента № 727, згідно з яким надходження, отримані на розрахунковий рахунок у вигляді поворотної фінансової допомоги, не відносяться до об'єкту оподаткування, оскільки не є виручкою.

Заявник скарги вважає, що поворотна фінансова допомога неправильно кваліфікована судом як позареалізаційні доходи, оскільки вичерпний перелік таких доходів встановлений Порядком № 554 і поворотної фінансової допомоги в ньому немає. При цьому Порядок № 554 визначає тільки облікові аспекти діяльності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і не встановлює порядок оподаткування єдиним податком.

Крім того, позивач вказує, що суд не відобразив в постанові про помилку ДПІ у м.Брянка щодо суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 200 грн. 21.12.2005, яка не надходила на розрахунковий рахунок ПП „МВН”. Сума в податковому повідомленні-рішенні від 29.06.2006 № 0000572301/0 повинна дорівнювати                     20204 грн. 20 коп.

Щодо вимоги про визнання недійсним повідомлення-рішення від 29.06.2006                № 0000562301/0 в частині визначення штрафних санкцій в сумі 510 грн. позивач вважає, що суд неповністю з'ясував обставини справи, а саме: ДПІ у м.Брянка зобов'язання по збору за забруднення навколишнього середовища не нараховувались, а тому і штрафні санкції відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 не могли бути нараховані позивачу.

ДПІ у м.Брянка Луганської області (відповідач у справі) також не погодилась з прийнятою постановою та подала апеляційну скаргу в якій просить постанову господарського суду Луганської області від 21.08.2006 у справі № 9/498н-ад скасувати в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.06.2006 № 0000552301/0 та № 0000602301/0  через порушення норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач, посилаючись на підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 2181, Наказ ДПА України від 30.05.1997 № 165 „Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення” вказує, що подані накладні, в яких відсутні деякі реквізити, не дають права позивачу відносити зазначені в них суми податку на додану вартість до податкового кредиту. У разі, коли суми податку, що включені до складу податкового кредиту, не підтверджені податковими чи митними деклараціями, платник податку несе відповідальність  у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим господарським судом обставин справи, апеляційний господарський суд

в с т а н о в и в :

З 01.06.2006 по 15.06.2006 ДПІ у м.Брянка проведено виїзну перевірку                   ПП „МВН” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.03.2006, про що складений відповідний акт від 21.06.2006  № 124/23/30921576 (т.І, а.с.17-29).

За результатами перевірки відповідачем встановлені порушення (т.І, а.с.28):

1) підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість”, а саме: занижено податок на додану вартість за 2004 рік –на суму 16850 грн., за 2005 рік –на суму 20747 грн., у 2006 році –на суму 559 грн., тобто суб'єктом господарювання до податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по податкових накладних, які оформлені неналежним чином. Перелік таких податкових накладних наведений в таблиці підпункту 3.1.2 акту перевірки (т.І, а.с.23-25);

2) статті 44 Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ „Про охорону навколишнього природного  середовища”, внаслідок чого занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища за викиди пересувними джерелами забруднення в сумі 664 грн. 51 коп., в тому числі по періодах:

І-й квартал 2004 року у розмірі 50 грн. 33 коп.;

ІІ-й квартал 2004 року у розмірі 190 грн. 68 грн.;

ІІІ-й квартал 2004 року у розмірі 276 грн. 26 коп.;

ІУ квартал 2004 року у розмірі 68 грн. 47 коп.;

ІУ квартал 2005 року у розмірі 40 грн. 59 коп.;

І-й квартал 2006 року у розмірі 38 грн. 18 коп.

ПП „МВН” не надавались податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2004 року та за                    І квартал 2006 року (т.І, а.с.26).

3) Указу Президента № 727, в результаті чого занижено єдиний податок:

за 2004 рік –на суму 1831 грн.,

за 2005 рік –на суму 432 грн.,

за 2006 рік –на суму 15000 грн.

ПП „МВН” не включені до розрахунку єдиного податку грошові кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок у вигляді поворотної фінансової допомоги (інші звичайні доходи) від фізичної особи Нікульнікова М.В. за договорами займу:

  договір займу                 дата                   сума

                                  надходження

                                       коштів

від 01.04.2004 № 2   –  02.04.2004   –  в сумі 17520 грн.;

                                     05.04.2004   –  в сумі 12000 грн.;

                                     19.04.2004   –  в сумі 1000 грн.;

від 20.01.2005 № 1   –  21.01.2005   –  в сумі 8000 грн.;

від 19.07.2005 б/н     –  19.07.2005   –  в сумі 3000 грн.;

від 20.01.2006 б/н     –  20.01.2006   –  в сумі 250000 грн.

без договору займу  –   22.12.2005   –  в сумі 200 грн. (т.І, а.с.22-23).

На підставі наведеного вище акту перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 29.06.2006:

1. № 0000552301/0, яким у зв'язку з порушенням підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі      12556 грн. (т.І, а.с.12);

2. № 0000602301/0, яким відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 та підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 26300 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 13150 грн. (т.І, а.с.15);

3. № 0000562301/0, яким відповідно до підпункту 17.1.1, підпункту 17.1.2, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, статті 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” визначено суму податкового зобов'язання за платежем:  інші збори за забруднення  природного середовища у сумі 664 грн. 51 коп. та застосовані штрафні санкції у сумі 2890 грн. (т.І, а.с.14);

4. № 0000572301/0, яким відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, Указу Президента № 727 визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у сумі 17263 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 3141 грн. 20 коп.

Позивач, не погодившись з названими рішеннями 07.07.2006 звернувся з позовом до господарського суду Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень ДПІ у м.Брянка Луганської області від 29.06.2006                                    №№ 0000572301/0, 0000602301/0, 0000552301/0 –в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування в сумі 11356 грн. 74 коп., № 0000562301/0 –в частині визначення штрафних санкцій в сумі  510 грн. (т.І, а.с.2-7).

Постановою господарського суду Луганської області від 21.08.2006 позов задоволений частково з підстав, викладених вище (т.І, а.с.83-88).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997                              № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою  пунктом  6.1  статті  6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або  виготовленням товарів  (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних   операціях   у   межах  господарської  діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення  права платника  податку  на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

             - або дата списання коштів  з  банківського  рахунку платника податку  в  оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного  рахунку  (товарного  чека)  -  в  разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

              - або дата  отримання  податкової накладної,  що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Виходячи з наведених приписів, позивач, перерахувавши кошти продавцеві та отримавши податкові накладні на придбаний товар, правомірно відніс суми по даних податкових накладних до податкового кредиту.

          Податкова накладна, включена до податкового кредиту, повинна містити усі реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Разом з тим, недотримання покупцем порядку, встановленого частиною 2 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, при існуванні незначних недоліків в заповненні податкових накладних, одержаних від продавця, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обгрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій. Згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

          Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідачем не доведено, що суми по спірних накладних, які включені до податкового кредиту, не включені його контрагентами до податкових зобов”язань, а також не доведено що незначні недоліки в заповненні цих податкових накладних завдали збитків державі.

          Таким чином, оскільки на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, не дивлячись на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні.

          Отже, ДПІ у м.Брянка необгрунтовано не прийняла до уваги спірні податкові накладні та неправомірно зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 29.06.2006                                    № 0000552301/0 та визначила суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість з застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 29.06.2006 № 0000602301/0, що стало підставою для правомірного  задоволення позову в цій частині місцевим господарським судом та визнання цих податкових актів недійсними.

          В частині постанови суду про відмову в задоволенні позову судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень про визначення суми податкового зобов”язання за платежем: єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб та нарахування штрафних санкцій за неподання розрахунків збору за забруднення природного середовища, з наступного.

          По-перше, відповідно до статті 3 Указу Президента № 727 об'єктом оподаткування є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору.

          Відповідно до статті 1 цього Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

          Вказаними правовими нормами чітко визначено підстави для віднесення сум, отриманих суб'єктами підприємницької діяльності, до об'єкту оподаткування. Позареалізаційні доходи (дивіденди) та надходження, отримані на розрахунковий рахунок у вигляді поворотної фінансової допомоги до них не відносяться, оскільки не є виручкою.

          Крім того, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про те, що судом та податковим органом неправильно кваліфікована поворотна фінансова допомога, як позареалізаційні доходи, які повинні відображатися у графі 5 книги обліку доходів і витрат суб”єктами малого підприємництва, оскільки згідно Порядку № 554 у графі 5 „Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації” відображаються суми, фактично отримані суб”єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди), якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Даний список є вичерпним і поворотної фінансової допомоги у цьому переліку немає.

          Отже, поворотна фінансова допомога (позика) повинна бути повернута платником єдиного податку позикодавцеві в повному обсязі й тому не може бути віднесена до доходів платника єдиного податку. У зв”язку з цим відповідач необгрунтовано донарахував позивачеві податкове зобов”язання з єдиного податку на безпідставно віднесену до доходів платника єдиного податку суму поворотної фінансової допомоги.

          Таким чином, місцевий господарський суд помилково визнав обгрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства податкове повідомлення-рішення від 29.06.2006 № 0000572301/0, яким визначено суму податкового зобов”язання з єдиного податку у сумі 20404 грн. 20 коп. та відмовив у задоволенні позову в цій частині.

          По-друге, податковим повідомленням-рішенням від 29.06.2006                                   № 0000562301/0 визначені штрафні санкції у сумі 510 грн. відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 за ненадання позивачем розрахунків збору за забруднення природного середовища протягом І-ІІІ кварталів 2005 року.

          Так, підпунктом 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 встановлено, що у  разі  коли  контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання  платника  податків  за  підставами, викладеними  у  підпункті  "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього  пункту,  платник  податків  сплачує  штраф у розмірі десяти відсотків суми  податкового  зобов'язання  за  кожний повний або неповний місяць затримки податкової  декларації,  але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

          Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди пересувними джерелами забруднення у сумі 664 грн. 51 коп. за періоди І-ІУ квартали 2004 року; ІУ квартал 2005 року; І квартал 2006 року (т.І, а.с.28).

          Вказана сума збору визначена і в оспорюваному податковому повідомненні-рішенні від 29.06.2006 № 0000562301/0 (т.І, а.с.14).

          Тобто матеріалами справи підтверджено, що за спірний період: І-ІІІ квартал 2005 року, збір за забруднення природного середовища відповідачем не визначався, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за неподання розрахунків за цей період відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181.

          Таким чином, в даному випадку місцевий господарський суд, не з”ясувавши підстави нарахування штрафних санкцій (підпункт 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, а ні підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17.1 цього Закону), помилково дійшов висновку про правомірність їх нарахування за податковим повідомленням-рішенням від 29.06.2006 № 0000562301/0.

          За таких обставин, апеляційна скарга Приватного підприємства „МВН” вважається судовою колегією Луганського апеляційного господарського суду обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Брянка Луганської області слід залишити без задоволення.

          Постанова господарського суду Луганської області від 21.08.2006 у справі                      № 9/498н-ад підлягає скасуванню.

          Позов слід задовольнити у повному обсязі та визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Брянка Луганської області від 29.06.2006 №№ 0000572301/0, 0000602301/0, 0000552301/0 –в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування в сумі 11356 грн. 74 коп.,              № 0000562301/0 –в частині визначення штрафних санкцій в сумі  510 грн.

          Відповідно до частини 1 статті 94, підпункту 2 пункту 3 розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., сплачений за позовною заявою, та у сумі 1 грн. 70 коп. –за апеляційною скаргою слід повернути з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 ст.94, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.3, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ч.4 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „МВН”, м.Алчевськ Луганської області  на постанову господарського суду Луганської області від 21.08.2006 у справі             № 9/498н-ад задовольнити.

          2. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Брянка Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 21.08.2006 у справі                          № 9/498н-ад залишити без задоволення.

          3. Постанову господарського суду Луганської області від 21.08.2006 у справі                    № 9/498н-ад скасувати.

          4. Позов задовольнити.

          5. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Брянка Луганської області від 29.06.2006 №№ 0000572301/0, 0000602301/0, 0000552301/0 –в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування в сумі 11356 грн. 74 коп., № 0000562301/0 –в частині визначення штрафних санкцій в сумі  510 грн.

          6. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „МВН”, 94100, Луганська область, м.Алчевськ,  вул.Будівельна, буд.3, ід.код 30921576,  судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., сплачений за позовною заявою, та у сумі 1 грн. 70 коп. –за апеляційною скаргою.

          Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у місячний строк.

Постанова складена в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України   16.10.2006.

           Головуючий суддя                                                       Л.І.Бородіна

           Суддя                                                                              Л.І.Журавльова

           Суддя                                                                              Р.Є.Якушенко

Надруковано 5 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 –ГСЛО;

5 - до наряду          

Внесено