Постанова

від 21.08.2006 по справі 9/498н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/498н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21.08.06                                                                                 Справа № 9/498н-ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «МВН», м. Алчевськ Луганської області

до  Державної податкової інспекції у м. Брянка,

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

в присутності представників:

від позивача –Никульникова Г.В., дов. № 17 від 01.06.06,

від відповідача –Меркулова М.В., зав.юрид.сектором, дов. № 1/10 від 11.01.06, Сараєва Н.О., гол.держ.под.інсп., дов. № 11/23 від 31.07.06.

Суть спору: позивач звернувся з позовом про:

-          визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Брянка від 29.06.06р. № 0000572301/0,

-          визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Брянка від 29.06.06р. № 0000552301/0 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування в сумі 11356 грн. 74 коп.,

-          визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Брянка від 29.06.06р. № 0000562301/0 в частині визначення штрафних санкцій в сумі 510 грн. 00 коп.,

-          визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Брянка від 29.06.06р. № 0000602301/0.

Відповідач, Брянківська ДПІ, відзивом на позовну заяву від 31.07.06р. № 7686/10 просить у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

·          По податковому повідомленню-рішенню від 29.06.06р. № 0000572301/0 щодо включення до виручки від реалізації з метою оподаткування єдиним податком поворотної фінансової допомоги відповідно до норм чинного законодавства у книзі обліку доходів і витрат в доходній частині відображаються всі надходження, отримані на рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва і реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.

Таким чином, на думку податкового органу, підприємства для оподаткування єдиним податком враховують всі надходження, отримані на їх рахунки та в касу від продажу товарів, робіт, послуг, суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу та виручку від іншої реалізації.

·          Щодо неприйняття віднесених позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, податкових повідомлень-рішень від 29.06.06р. № 0000552301/0, № 0000602301/0 на загальну суму 50806,74 грн., відповідач посилається на пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі –Закон про ПДВ), згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та підтверджений відповідно податковими накладними. Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна має містити окремими рядками у т.ч. місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість,

Відповідач стверджує, що податкові накладні, які вказані в акті перевірки та видані постачальниками позивача, визнані недійсними і, відповідно, не надають права позивачу відносити зазначені в них суми ПДВ до податкового кредиту та посилається на пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ;

·          По податковому повідомленню-рішенню від 29.06.06р. № 0000562301/0 відповідач пояснив, що відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.91р. № 1264-ХІІ (далі –Закон 1264) платник збору складає податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища та подає його до органу податкової служби за місцем реєстрації. Базовий податковий період по збору дорівнює календарному кварталу. Податкові розрахунки збору надаються платником до податкового органу строком 40 календарних днів наступним за останнім календарним днем звітного кварталу. У випадку, коли в майбутніх податковий періодах платник збору самостійно виявляє помилки, які знаходяться в раніше наданих розрахунках, такий платник повинен надати уточнюючий податковий розрахунок, утримуючий виправлені показники.

Відповідач посилається на пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі –Закон 2181) щодо визначення штрафу за неподання або затримку подання податкових декларації (розрахунків).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Відповідачем, ДПІ у м. Брянка, була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.04р. по 31.03.06р. та валютного законодавства за період з 01.01.04р. по 31.03.06р., за результатами якої був складений акт від 21.06.06р. № 124/23/30921576.

Не погоджуючись з висновками перевірки позивач надав податковому органу заперечення, але відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

1)          від 29.06.06р. № 0000572301/0, яким була визначена сума податкового зобов'язання за платежем єдиний податок в сумі 20404,20 грн.,

2)          № 0000552301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 12556,0 грн.,

3)          № 0000562301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем збір за забруднення природного середовища в сумі 3554,51 грн.  

4)          № 0000602301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 39450,0 грн.

Оцінивши доводи позивача та відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

1.          Щодо податкового повідомлення-рішення від 29.06.06р. № 0000572301/0.

Відповідно до норм Указу Президента України від 03.07.98р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», Порядку ведення книги обліку доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва –юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затв. наказом ДПА України від 12.10.99р. № 544 (далі –Порядок 544) у книзі обліку доходів і витрат в доходній частині відображаються всі надходження, отримані на рахунок та в касу підприємства від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту господарювання і реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.

Відповідно до п. 5 Порядку 544 у графі 5 «позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації»відображаються суми фактично отримані суб'єктом малого підприємництва на рахунок та в касу від інших операцій (фіксований1 результат від продажу цінних паперів, малоцінних предметів, матеріалів палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги тощо.

Згідно із законодавством про спрощену систему оподаткування підприємства для оподаткування єдиним податком враховують всі надходження, отримані на їх рахунок та в касу від продажу товарів, робіт, послуг, суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу та виручку від іншої реалізації.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від 29.06.06р. № 0000572301/0 прийняте податковим органом обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.

2.          Щодо вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.06.06р. № 0000562301/0 в частині визначення штрафних санкцій в сумі 510,00 грн.

Відповідно до 1264 платник збору складає податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища та подає його до органу податкової служби за місцем податкової реєстрації. Базовий податковий період з цього збору дорівнює календарному кварталу. Податкові розрахунки збору надаються податковому органу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. У випадку коли в майбутніх податкових періодах платник збору самостійно виявляє помилки, які знаходяться в раніше наданих податкових розрахунках збору, такий платник повинен надати уточнюючий розрахунок, утримуючий виправлені показники.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Позивачем не надавалися податкові розрахунки протягом 1-3 кварталів 2005 року, проти чого позивач у судовому засіданні не заперечував, тому спірне податкове повідомлення-рішення № 0000562301/0 з урахуванням чинного законодавства та не може бути визнане недійсним.

3. Щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000552301/0 та № 0000602301/0 від 29.06.06р.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач, перерахувавши кошти, отримав податкові накладні та у відповідності з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” відніс суми по даних податкових накладних до податкового кредиту.

В пункті 3.1.2 “Податок на .додану вартість” на стор. 12 акту перевірки зазначено про те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних з порушенням пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ. Основними порушеннями, вважає податковий орган, є:

* відсутність місцезнаходження;

* відсутність індивідуального податкового номеру та номеру свідоцтва;

* відсутність адреси або зазначення неправильного найменування вулиці;

* відсутність номенклатури товарів.

Податковий орган посилається на пп. 7.2.1 «д»п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого податкова накладна має містити у т.ч. місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Копії спірних податкових накладних, які містяться у матеріалах справи, дійсно містять недоліки, які вказані у акті перевірки. Так, наприклад податкові накладні:

·          від 10.01.05р. № ДЦ-0000022/4; від 31.01.05р. № ДЦ-0000364/4; від 26.01.05р. № 888 та інші містять адресу позивача: Частное предприятие МВН г. Алчевськ, а назва вулиці помилково вказана з міста Брянка,

·          від 22.11.04р. № 443; від 21.10.04 № 419 та інші в якості номенклатури поставки товарів (робіт, послуг) продавця містять ознаку –оборудование,

·          від 30.11.04р. № 2063; від 31.10.04р. № 1881 та інші не містять адресу позивача, а м. Алчевськ значиться у місці номеру телефону: 25028 (Алчевск),

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Податкова накладна включена до податкового кредиту повинна містити усі реквізити передбачені пп.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Суд вважає, що помилка у вищеперлічених податкових накладних в індивідуальному податковому номері, найменуванні вулиці, відсутності номенклатури товарів тощо, не завдала збитків державі, відповідачем не доведено, що суми по спірних податкових накладних, які включені до податкового кредиту, не включені його контрагентами до податкових зобов'язань, тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню.

          Такої ж думки з цього питання додержуються Вищий господарський суд України у постанові від 09.09.04р. за справою № 5/3258-12/433, а також ДПА України у листі від 30.06.2000р. № 9070/7/16-1220-26 та Держкомпідприємництва у листі від 16.07.03р. № 4229.

          За таких обставин вимоги позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення податкового органу від 29.06.06р. № 0000552301/0 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування в сумі 11356 грн. 74 коп. та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.06.06р. № 0000602301/0 слід задовольнити.

          Відповідно до п. 3 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

          Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Брянка від 29.06.06р. № 0000552301/0 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування в сумі 11356 грн. 74 коп.

          3. Визнати недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Брянка від 29.06.06р. № 0000602301/0.

4.  Стягнути з Державного бюджету України з рахунку 31111095600006, банк –УДК в Луганській області, одержувач –ВДК Ленінського р-ну м. Луганська, МФО 804013, код 24046582, КБК 22090200, символ звітності 095, на користь позивача, приватному підприємству «МВН», код ЄДРПОУ 30921576, 94100, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Московська, 2, на рахунок 26001026120051 у Сєвєродонецькій філії АКІБ «Укрсиббанк», МФО 304568, судові витрати у розмірі 42 грн. 50 коп.

5. Повернути позивачу зайво сплачену суму за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки це не передбачено  КАС України, видавши з матеріалів справи відповідне платіжне доручення

6.  В решті позовних вимог відмовити.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 28.08.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                               А.Г.Ворожцов