5016/1536/2011(16/122)
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2011 р. Справа № 5016/1536/2011(16/122)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бандури
суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш
за участю представників сторін:
від позивача — не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
від відповідача —О.В. Черних
від прокуратури — не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібне виробниче підприємство"Продовольчі товари"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.07.2011 р.
у справі № 5016/1536/2011(16/122)
за позовом Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення завданої шкоди у розмірі 2604,32 грн.
ВСТАНОВИВ:
В травні 2011 року Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібне виробниче підприємство "Продовольчі товари" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 100 кв. м шляхом знесення літньої палатки для відвідувачів бару поблизу кінотеатру "Юність" по пр. Жовтневому, 39-Б у м. Миколаєві, та стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям в сумі 2604,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує зазначену земельну ділянку без правовстановлюючих документів на право користування, чим завдає шкоду міській раді як власнику землі.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.07.2011 р. (суддя В.Д. Фролов), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 25.07.2011 р., позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Не погодившись з даним рішенням, ТОВ "Оптово-роздрібне виробниче підприємство "Продовольчі товари" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права; неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, скаржник послався на те, що судом не встановлено самовільне зайняття земельної ділянки саме відповідачем, а також зазначає, що Державна інспекція з охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області не наділена чинним законодавством повноваженнями щодо контролю за використанням та охороною земель.
Заслухавши доводи представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:
03.04.2006 р. між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Оптово-роздрібне виробниче підприємство "Продовольчі товари" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення від 24.02.2006 р. № 43/30 передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 142 кв. м. (у т. ч. 141 кв. м. під забудовою, 1 кв. м. під проходами та проїздами) для обслуговування павільйону-бару поблизу кінотеатру "Юність" по пр. Жовтневому, 39-Б у м. Миколаєві, строком на 5 років (п. п. 1.1, 2.1, 3.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору на земельній ділянці знаходиться павільйон-бар, що належить ТОВ "ОРВП "Продовольчі товари".
В пункті 2.4 договору вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 21.03.2006 р. № 182 на час укладення договору становить 81162,94 грн. Розмір орендної плати за рік складає 973,97 грн.
Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною 08.02.2011 р. Державною екологічною інспекцією в Миколаївській області, встановлено самовільне зайняття земельної ділянки, а саме: ТОВ "ОРВП "Продовольчі товари" розмістило літню палатку для відвідувачів бару без будь-яких дозвільних документів і використовує її в комерційних цілях, що є порушенням ст. ст. 123, 124, 126, 211 Земельного кодексу України. Самовільно зайнята земельна ділянка (літній майданчик) має розміри 10м х 10м і займає площу 100 кв. м.
Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки товариством, яка становить 2604,32 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 123, ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Задовольняючи позов в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, місцевий господарський суд виходив із того, що зайняття товариством спірної земельної ділянки без законних підстав підтверджено актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.02.2011 р., та воно порушує права та інтереси власника землі - Миколаївської міської ради.
Проте апеляційна інстанція не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Пунктом 3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державного агентства земельних ресурсів України Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110, передбачено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки (п. 4.3 Методичних рекомендацій).
У даній справі відсутні матеріали про адміністративне провадження, які б підтверджували факт вчинення правопорушення ТОВ "ОРВП "Продовольчі товари".
Більш того, Державна екологічна інспекція в Миколаївській області не є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.
Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, а саме: державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким є Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи (далі - Держземінспекція); державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю покладено на Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. № 312 затверджено Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Згідно з п. 1.2 вказаного Порядку державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) та її територіальні органи.
Таким чином, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, який полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, покладено на Держземінспекцію. Відповідно, вжиття заходів щодо усунення порушень земельного законодавства, здійснення функцій держави у спірних правовідносинах в частині відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, належить до повноважень Держземінспекції, а не Державної екологічної інспекції, яке є спеціальним підрозділом Мінприроди, підзвітний та підконтрольний у частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. № 548).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь держави в особі Миколаївської міської ради шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в сумі 2604,32 грн., судова колегія зазначає наступне.
Вказана вимога є похідною від вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, тому відмова в задоволенні основної вимоги тягне за собою відмову в задоволенні позову в частині стягнення 2604,32 грн.
Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.07.2011 р., складений Управлінням Держкомзему у місті Миколаїв, не може бути належним доказом у справі, оскільки відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують позов. Натомість, даний акт складено після порушення провадження у справі.
Крім того, при розгляді апеляційної скарги відповідач надав договір оренді земельної ділянки загальною площею 4250 кв. м., розташованої по пр. Жовтневому, 39-а в м. Миколаєві, укладений 03.07.2008 р. між Миколаївською міською радою та ТОВ "КИНОМИР"; акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки від 04.08.2008 р.; акт про перенесення меж земельної ділянки від 10.04.2008 р. та план земельної ділянки, з яких вбачається, що літня палатка, яку позивач вимагає знести, знаходиться на земельній ділянці, що була передана ТОВ "КИНОМИР", і за твердженням відповідача йому не належить. Докази, які б спростовували таке твердження, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на вищевикладене, рішення суду першої інстанції слід скасувати, в позові відмовити.
Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.07.2011 р. у справі № 5016/1536/2011(16/122) скасувати, в позові відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.Б. Туренко
Повний текст постанови підписано 31.08.2011 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2011 |
Оприлюднено | 13.09.2011 |
Номер документу | 18117119 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Бандура Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні