Рішення

від 15.08.2011 по справі 10/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

10/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  10/287

15.08.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Косметікмаркет Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсел»

про стягнення 180 125,40 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники сторін:

від позивача:      не з'явились;  

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Косметікмаркет Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсел»про стягнення грошових коштів в сумі 161 616,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 05/10-р від 18 червня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові  засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2.06.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 25.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 1.08.2011р.

В судовому засіданні представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та, з урахуванням поданих уточнень, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі –138 706,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1.08.2011 року за клопотанням позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 15.08.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2010 року між позивачем (надалі –Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту – Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір № 05/10-р (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі –Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого  Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка товару Постачальником здійснюється з метою його роздрібної реалізації Покупцем через Мережу магазинів «Бебі Бум».

Позивач зазначає, що в період з 18 червня 2010 року по травень 2011 року Продавець передавав товар Покупцю на загальну суму –375 900,34 грн.

Позивач вказує, що у встановлені Договором строки Покупець в повному обсязі за товар не розрахувався, при цьому, позивач зазначив, що Покупець частково оплатив товар на суму –106 648,00 грн. та частково повернув товар на суму –130 545,61 грн., внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, станом на 1.08.2011р. утворилась заборгованість за Договором в розмірі –138 706,73 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний  оплатити   товар  за  ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу, а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору,  актів цивільного законодавства або вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 1.1. Договору встановлено, що якого  Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що плата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в строк до 30 (тридцять) календарних днів з дати його реалізації. У випадку, якщо день сплати припадає на вихідний або святковий день, оплата здійснюється в перший банківський день, що слідує за датою оплати.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, а відповідач, в свою чергу, прийняв зазначений у видаткових накладних товар та лише частково його оплатив на суму –106 648,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями  (копії платіжок містяться в справі) та частково повернув товар, що підтверджується накладними на повернення товару (копії містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, враховуючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів про оплату товару чи його часткове повернення на більшу суму аніж вказано позивачем в заяві, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором в розмірі –138 706,73 грн., що становить різницю між 375 900,34 грн. (загальною сумою товару) –106 648,00 грн. (частково оплачений товар) –130 545,61 грн. (частково повернутий товар).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат по справі.

Судом встановлено, що 15 лютого 2011 року між позивачем (Клієнт) та адвокатом Полтавець Владиславом Олександровичем (Виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг та ведення справи в суді № 1 (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується надавати Замовнику консультаційні послуги та юридичну допомогу, в тому числі, здійснювати представництво Клієнта в суді і зокрема, за позовом до ТОВ «Продсел».

З матеріалів справи вбачається, що за надані по договору послуги Клієнт сплатив на користь Виконавця грошові кошти в розмірі – 15 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 75 від 25.05.2011р. (копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності з пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що подана до суду в інтересах Клієнта позовна заява, уточнена позовна заяви готувались Виконавцем, що надає підстави суду дійти до висновку, що Виконавець належними чином виконував взяті на себе зобов'язання в частині надання правової допомоги Клієнту.

В свою чергу, Виконавець був присутній не на всіх призначуваних судом судових засіданнях, а копії документів, які були додані до позовної заяви засвідчувалися не адвокатом, а головним бухгалтером позивача.  

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених Клієнтом судових витрат за отримання послуг адвоката підлягають частковому задоволенню на суму –1 500,00 грн., з розрахунку: 15 000,00 грн. Х 10%.  

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?»довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить –138 706,73 грн.

Таким чином, судові витрати позивача в сумі 3 123,06 грн. (1 387,06 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 500,00 грн. –витрати за послуги адвоката) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсел»(ідентифікаційний код: 37038600, адреса: 04070, м. Київ, Подільський район, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 25, п/р 2600000531221 у ПАТ КБ «Правекс-Банк»в м. Києві, МФО 321983 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Косметікмаркет Україна»(ідентифікаційний код: 34859748, юридична адреса: 61105,     м. Харків, вул. Морозова, 18, фактична адреса: 61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, корпус 1, офіс 601, р/р 26006000072255 в ХОФ ПАО «Укрсоцбанк», МФО 300023, ІПН 348597420323, № свідоцтва 100310395) грошові кошти: основного боргу - 138 706,73 грн. (сто тридцять вісім тисяч сімсот шість гривень 73 копійки) та судові витрати в сумі –3 123,06 грн. (три тисячі сто двадцять три гривні 06 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                    О.В. Котков

                    Дата підписання повного тексту рішення  22.08.2011р.