Рішення

від 22.08.2011 по справі 45/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  45/147

22.08.11

За позовом: Закритого акціонерного товариства "Взльот"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Взлет Прем'єр"

Про: стягнення 6.203.222,00 руб. РФ

                                                                      Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Дубіняк Д.І.

Відповідача: Афинович Г.П.

Суть спору: стягнення 6.203.222,00 руб. РФ заборгованості, з яких 4.746.584,00 руб РФ –основного боргу за контрактом від 01.02.2007 № В-002-07, 1.456.638,00 руб. РФ –основного боргу за контрактом від 16.10.2008 № В-021-08.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по оплаті товару за контрактом від 01.02.2007 № В-002-07 та контрактом від 16.10.2008 № В-021-08. Позивач зазначає, що відповідач товар за вказаними контрактами отримав, проте оплатив його лише частково, чим порушив прав позивача.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якій позив визнав повністю.

Ухвалою від 25.07.2011 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.08.2011.

В судовому засіданні 22.08.2011 оголошено перерву до 17:00 того ж дня, про що сторони повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 22.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено контракт № В-002-07 від 01.02.2007 (далі –Контракт 1) та контракт № В-021-08 від 16.10.2008 (далі –Контракт 2) за якими позивач зобов'язувався поставляти відповідачеві  товар (розділ 1 Контракту 1, розділ 1 Контракту 2).

Згідно до Розділу 1 «Предмет контракта»Контракту 1 та Контракту 2 передбачено що позивач зобов'язувався поставити, а відповідач - приймати та оплачувати прилади та обладнання (в подальшому - товар) у відповідності до специфікації, яка підписується сторонами та додається до даних контрактів та є їх невід'ємними частинами.

Згідно Додатку №10 «Специфікація №10»до Контракту 1 позивач зобов'язується передати відповідачеві товар на суму 2.207.392,00 рублі Російської Федерації. Свої зобов'язання позивач виконав, що підтверджується копією накладної №20341/07 від 13.12.2007. Відповідач за придбаний товар не розрахувався.

Згідно Додатку №11 «Специфікація №11»до Контракту 1 позивач зобов'язується передати відповідачеві товар на суму 2.077.301,00 рубль Російської Федерації. Свої зобов'язання позивач виконав, що підтверджується копією накладної №20275/07 від 12.12.2007. Відповідач за придбаний товар не розрахувався.

Згідно Додатку №12 «Специфікація №12»до Контракту 1 позивач зобов'язується передати відповідачеві товар на суму 831.891,00 рубль Російської Федерації. Свої зобов'язання позивач виконав, що підтверджується копією накладної №3209/08 від 13.03.2008. Відповідач за придбаний товар розрахувався не в повному обсязі, а саме: сплатив 04.10.2009 року 370.000,00 рублів Російської Федерації. Тобто сума основного боргу за Специфікацією №12 складає 461.891,00 рубль Російської Федерації.

Згідно Додатку №1 «Специфікація №1»до Контракту 2 позивач зобов'язується передати відповідачеві товар на суму 1.456.638, 00 рублів Російської Федерації. Свої зобов'язання позивач  виконав, що підтверджується копією накладної №18301/08 від 31.10.2008. відповідач за придбаний товар не розрахувався.

31.03.2011 сторони уклали Додаткову угоду № 17 до Контракту 1, відповідно до якої узгодили внести зміни:

1)          до Розділу 6 «Умови та строку платежу»: «Сплата в розмірі 100% від суми підписаної Специфікації, здійснюється в рублях Російської Федерації, банківським переказом на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 1230 календарних днів з моменту поставки товару по Специфікації. Податки, митні збори та інші витрати, що виникають в країні Постачальника, сплачує Постачальник, а в країні Покупця - сплачує Покупець»;

2)          до Розділу 14 «Загальні положення»та пункт 14.1.: «14.1. Цей Контракт укладено в двох екземплярах на російській мові: один екземпляр - Постачальнику, один - Покупцю. Обидва тексти мають однакову силу. Строк дії Контракту - з моменту його підписання Сторонами до 30 квітня 2011 року».

31.03.2011 року Сторони уклали Додаткову угоду № 14 до Контракту 2, відповідно до якої узгодили внести зміни:

1)          До Розділу 6 «Умови та строку платежу»: «Сплата в розмірі 100% від суми підписаної Специфікації, здійснюється в рублях Російської Федерації, банківським переказом на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 904 календарних днів з моменту поставки товару по Специфікації. Податки, митні збори та інші витрати, що виникають в країні Постачальника, сплачує Постачальник, а в країні Покупця - сплачує Покупець»;

2)          До Розділу 14 «Загальні положення»та пункт 14.1.: «14.1. Цей Контракт укладено в двох екземплярах на російській мові: один екземпляр - Постачальнику, один - Покупцю. Обидва тексти мають однакову силу. Строк дії Контракту - з моменту його підписання Сторонами до 30 квітня 2011 року».

З метою досудового врегулювання даного спору, позивач направив на поштову адресу відповідача Лист-вимогу №04/05 від 04.05.2011 про повернення суми боргу, однак відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Станом на 04.05.2011 відповідач свої зобов'язання не виконав в повному обсязі та надав лист відповідь № 59 від 04.05.2011, в якому борг визнає, однак зазначає, що не має матеріальної змоги сплатити борг. Загальна сума боргу відповідача перед позивачем за товар отриманий за  Контрактом 1 складає 4.746.584,00 рублі Російської Федерації, а загальна сума боргу відповідача перед позивачем за товар отриманий за  Контрактом 2 складає 1.456.638,00 рублів Російської Федерації

Відповідно до розділу 12 Контракту 1 та пункту 12 Контракту 2 сторонами узгоджено, що в разі, якщо спори не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вони підлягають розгляду в Арбітражному суді країни Відповідача.

Оскільки місцем складання вказаних контрактів є Санкт-Петербург, то очевидно термін "арбітражні суди", як його розуміють в Російській Федерації, вжито саме в значенні судів, компетенція яких поширюється на спори, які в Україні носять назву господарських (комерційних). Тому, вказаними умовами контрактів визначено, що спори між сторонами контрактів мають розглядатися державним судом, компетенція якого поширюється на спірні відносини, за місцем знаходження відповідача.

Враховуючи те, що місцезнаходженням відповідача є Україна, то вказаний спір підвідомчий господарському суду.

Відповідно до пункту 14.4. Контракту 1 та пункту 14.4 Контракту 2: «Цим сторони визначили, що всі питання, не врегульовані положеннями цього Контракту, підлягають вирішенню у відповідності до матеріального права Російської Федерації, яке є правом, що застосовується до цього Контракту».

Відповідно до п. 4 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право»сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Оскільки застосування права Російської Федерації у спірних відносинах законами України не заборонено, то має до спірних правовідносин має застосовуватися право Російської Федерації.

Відповідно до ст. 506 Цивільного кодексу Російської Федерації за договором поставки постачальник - продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений строк або строки товари, що ним виробляються або купуються Покупцю для використання в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням.

Частина 1 ст. 516 Цивільного кодексу Російської Федерації встановлює, що Покупець сплачує за поставлені товари з дотриманням порядку та форми розрахунків, передбачених договором постачання.

Відповідно до ст. 309 Цивільного кодексу Російської Федерації зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов зобов'язання та вимог закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 310 Цивільного кодексу Російської Федерації одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна його умов не допускаються, за виключенням випадків, передбачених законодавством. Одностороння відмова від виконання зобов'язання, пов'язаного із здійсненням його сторонами підприємницької діяльності або одностороння зміна умов такого зобов'язання допускаються також у випадках, передбачених договором, якщо інше не випливає із закону або суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 314 Цивільного кодексу Російської Федерації якщо зобов'язання передбачає або дозволяє визначити день його виконання або період часу, протягом якого воно має бути виконано, зобов'язання підлягає виконанню в цей день або, відповідно, в будь-який момент в межах цього періоду. Зобов'язання, не виконане в розумні строки, а також зобов'язання, строк виконання якого визначено моментом пред'явлення вимоги, боржник зобов'язаний виконати в семиденний строк з дня пред'явлення кредитором вимоги про його виконання, якщо обов'язок виконання в інший термін не випливає із закону, інших правових актів, умов зобов'язання, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином зобов'язань за контрактами не виконав, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 6.203.222,00 руб. РФ є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, під час розгляду спору, генеральним директором відповідача у відзиві на позовну заяву було  визнано позов. Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, воно приймається господарським судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно  до ст. 49 ГПК України судові витрати  покладаються  на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, ст.ст. 78, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Взлет Прем'єр" (код 31351972) на користь Закритого акціонерного товариства "Взльот" (190068, Восійська Федерація, м. Санкт-Петербург, пр. Вознесенський, буд. 45, приміщ. 18, ІНН 7826013976, КПП 783801001) - 6.203.222 (шість мільйонів двісті три тисячі двісті двадцять два) рубля  Російської Федерації – основного боргу, 62.032 (шістдесят дві тисячі тридцять два) рубля Російської Федерації 22 копійки Російської Федерації –витрат по сплаті державного мита, 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя:                                                                      С. Балац

Дата підписання рішення: 23.08.2011