Постанова

від 04.07.2011 по справі 2а-8309/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2011 року 09:46 № 2а-8309/11/2670

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі с удді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та предс тавників:

позивача: Негоди А.А.;

відповідача: Аліфанова Т.Ю.

розглянувши у судовому зас іданні адміністративну спра ву

за позовом Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Торговель на продуктова кооперація “ЕК ОЛАЙФ”

до Державної податкової інс пекції у Святошинському райо ні міста Києва

про визнання нечинними подат кових повідомлень-рішень

На підставі частини тре тьої статті 160 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни в судовому засіданні 04 лип ня 2011 року проголошено вступн у та резолютивну частини пос танови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 червня 2011 року (відпов ідно до відмітки служби діло водства суду) Товариство з об меженою відповідальністю То рговельна продуктова коопер ація “ЕКОЛАЙФ” (далі по текст у - позивач, ТОВ “Торговельн а продуктова кооперація “ЕКО ЛАЙФ”) звернулось до Окружно го адміністративного суду мі ста Києва з адміністративним позовом до Державної податк ової інспекції у Святошинськ ому районі міста Києва (далі п о тексту - відповідач, ДПІ у С вятошинському районі м. Києв а), в якому просить визнати неч инними податкові повідомлен ня-рішення ДПІ у Святошинськ ому районі м. Києва від 22 квітн я 2011 року №0001062320 та №0001072320.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 10 червня 2011 року відкрито п ровадження в адміністративн ій справі №2а-8309/11/2670, закінчено пі дготовче провадження та приз начено справу до судового ро згляду на 22 червня 2011 року.

В судовому засіданні 22 черв ня 2011 року, у зв' язку з необхід ністю надання додаткових док азів, оголошено перерву до 04 л ипня 2011 року.

В судовому засіданні 04 липн я 2011 року представник позивач а позовні вимоги підтримав, п редставник відповідача прот и задоволення адміністратив ного позову заперечив.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, всебічно і повно з' ясува вши всі фактичні обставини, н а яких ґрунтується позов, об' єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адмін істративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податко вого повідомлення-рішення ДП І у Святошинському районі м. К иєва від 22 квітня 2011 року №0001072320 зг ідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.2 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 По даткового кодексу України, з а порушення підпункту 5.3.9 пунк ту 5.3 статті 5 Закону України “П ро оподаткування прибутку пі дприємств” ТОВ “Торговельна продуктова кооперація “ЕКОЛ АЙФ” збільшено суму грошовог о зобов' язання з податку на прибуток на суму 614 135,00 грн., в то му числі за основним платеже м - “+” 491 308,00 грн., за штрафними (ф інансовими) санкціями - “+” 122 827,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у С вятошинському районі м. Києв а від 22 квітня 2011 року №0001062320 згідн о з підпунктом 54.3.2 пункту 54.2 ста тті 54, пунктом 123.1 статті 123 Подат кового кодексу України, за по рушення підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пу нкту 7.2, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про подато к на додану вартість” ТОВ “То рговельна продуктова коопер ація “ЕКОЛАЙФ” збільшено сум у грошового зобов' язання з податку на додану вартість н а суму 491 308,75 грн., в тому числі за основним платежем - “+” 393 047,00 г рн., за штрафними (фінансовими ) санкціями - “+” 98 261,75 грн.

Зазначені податкові повід омлення-рішення прийнято на підставі акта від 12 квітня 2011 р оку №80/23-20/37099621 “Про результати по запланової виїзної перевірк и Товариства з обмеженою від повідальністю “Торговельна продуктова кооперація “ЕКОЛ АЙФ” (код за ЄДРПОУ 37099621) з питан ь дотримання вимог податково го законодавства при взаємов ідносинах з ТОВ “Компанія “П рогрес-2010” (код за ЄДРПОУ 37135622) за період з 01.10.2010 по 31.12.2010” (далі по те ксту - Акт перевірки).

Як свідчить Акт перевір ки, у періоді, що перевірявся Т ОВ “Торговельна продуктова к ооперація “ЕКОЛАЙФ” мало вза ємовідносини з ТОВ “Компанія “Прогрес-2010”; договори між вка заними підприємствами, видат кові та податкові накладні в ід імені ТОВ “Компанія “Прог рес-2010” підписано ОСОБА_3; в ідповідно до висновку старшо го експерта сектору техніко- криміналістичного забезпеч ення роботи Броварського МВ від 16 лютого 2011 року №27 підписи в ід імені ОСОБА_3 з деклара ціях з податку на додану варт ість за вересень-грудень 2010 ро ку, виконані не ОСОБА_3, а ін шою особою; при здійсненні ви їзду за місцем реєстрації гр омадянина ОСОБА_3 для його опитування встановлено його відсутність.

На підставі викладеної інф ормації відповідач прийшов д о висновку, що створення ТОВ “ Компанія “Прогрес-2010” було на правлено на здійснення проти правної діяльності, направле ної на ухилення від сплати по датків; операції ТОВ “Компан ія “Прогрес-2010” з контрагента ми не містять у своїй суті роз умних економічних або інших причин, систематичного придб ання та продажу товарів, а нас лідком діяльності ТОВ “Компа нія “Прогрес-2010” є виключно аб о переважно формування подат кових зобов' язань та податк ового кредиту на адресу конт рагентів.

Далі по тексту Акта пер евірки, посилаючись на норми Бюджетного та Цивільного ко дексів України, Закону Украї ни “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, від повідач встановив нікчемніс ть правочину, укладеного між ТОВ “Компанія “Прогрес-2010” та ТОВ “Торговельна продуктова кооперація “ЕКОЛАЙФ”.

З огляду на викладене, в Ак ті перевірки зроблено висн овок про порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподатк ування прибутку підприємств ”, в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квар тал 2010 року в сумі 491 308,00 грн., та пі дпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підп унктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункт у 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону Ук раїни “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану в артість на загальну суму 393 047,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пунк ту 7.2, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, п ідпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 З акону України “Про податок н а додану вартість” - 158 079,00 грн. , за грудень 2010 року - 234 968,00 грн.

Позивач не погоджується ви сновками Акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями -рішеннями, обґрунтовуючи по зов наступним: операції пози вача з ТОВ “Компанія “Прогре с-2010” є реальними та підтвердж уються необхідними первинни ми документами, безпосереднь о пов' язані з господарською діяльністю позивача, укладе ний договір повністю відпові дає вимогам статті 203 Цивільно го кодексу України, належним чином виконані; суми податку на додану вартість, які відне сено до складу податкового к редиту, підтверджені належни м чином оформленими податков ими накладними, а контрагент -продавець на момент їх випис ки був зареєстрований платни ком податку на додану вартіс ть; висновки відповідача про нікчемність правочину не пі дтверджуються жодними належ ними та допустимими доказами .

Доводи відповідача, виклад ені в письмовому запереченні проти позову, повністю співп адають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджуєт ься з висновками Акта пер евірки, що стали підставою дл я збільшення позивачу сум гр ошового зобов' язання з пода тку на прибуток та податку до дану вартість, виходячи з нас тупних мотивів.

В частині висновків Акту перевірки щодо порушення п ідпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 За кону України “Про оподаткува ння прибутку підприємств” Ок ружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 стат ті 5 Закону України “Про опода ткування прибутку підприємс тв” валові витрати виробницт ва та обігу (далі - валові витр ати) - сума будь-яких витрат пл атника податку у грошовій, ма теріальній або нематеріальн ій формах, здійснюваних як ко мпенсація вартості товарів ( робіт, послуг), які придбавают ься (виготовляються) таким пл атником податку для їх подал ьшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункт у 5.2 статті 5 Закону України “Пр о оподаткування прибутку під приємств” до складу валових витрат включаються суми будь -яких витрат, сплачених (нарах ованих) протягом звітного пе ріоду у зв' язку з підготовк ою, організацією, веденням ви робництва, продажем продукці ї (робіт, послуг) і охороною пр аці, у тому числі витрати з при дбання електричної енергії ( включаючи реактивну), з ураху ванням обмежень, установлени х пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Наведені правові норми св ідчать, що визначальною умов ою правомірності формування валових витрат при придбанн і товарів, робіт чи послуг є по дальше використання таких то варів, робіт, послуг у власній господарській діяльності пі дприємства.

Матеріали справи свідчат ь, що 01 листопада 2010 року між ТОВ “Компанія “Прогрес-2010” (прода вець) та ТОВ “Торговельна про дуктова кооперація “ЕКОЛАЙФ ” (покупець) укладено договір №24/11 купівлі-продажу продукці ї, відповідно до якого продав ець по заявкам покупця зобов ' язується здійснити постав ку печива вівсяного в асорти менті та кількості згідно то варних накладних, передати й ого у власність покупця, який зобов' язується прийняти то вар та здійснити його оплату .

На виконання умов вказаног о договору ТОВ “Компанія “Пр огрес-2010” за період листопад-г рудень 2010 року поставило на ад ресу ТОВ “Торговельна продук това кооперація “ЕКОЛАЙФ” пе чиво вівсяне та борошно згід но видаткових накладних на з агальну суму 2 358 278,12 грн., в тому ч ислі податок на додану варті сть - 393 046,35 грн.

Розрахунки за товар здійсн ені у повному обсязі шляхом п ерерахування ТОВ “Торговел ьна продуктова кооперація “Е КОЛАЙФ” на розрахунковий рах унок ТОВ “Компанія “Прогрес -2010” грошових коштів, про що сві дчать відповідні виписки бак у, копії яких знаходять в мате ріалах справи.

Як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців, видами діяльності по зивача є оптова торгівля шок оладними та кондитерськими в иробами, неспеціалізована оп това торгівля харчовими прод уктами, напоями, виробництво продуктів борошномельно-кру п' яної промисловості.

Суд на підставі копій докум ентів, наданих позивачем (дог оворів, видаткових та податк ових накладних, довіреностей на отримання товару, виписок банку, квитанцій до прибутко вих касових ордерів) встанов ив, що придбане позивачем вів сяне печиво та борошно в пода льшому було реалізоване ним іншим суб' єктам підприємни цької діяльності, зокрема, ТО В “Еквітас”, ТОВ “Кондитерсь ка фабрика “Десна”, АТ “Прилу цький хлібозавод”, ТОВ “База матеріально-технічного забе зпечення агропромислового к омплексу”.

Враховуючи наведене, су д встановив, що печиво вівсян е та борошно придбавалися по зивачем з метою та були викор истані у власній господарськ ій діяльності.

За правилами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону Укр аїни “Про оподаткування приб утку підприємств” не належат ь до складу валових витрат бу дь-які витрати, не підтвердже ні відповідними розрахунков ими, платіжними та іншими док ументами, обов' язковість ве дення і зберігання яких пере дбачена правилами ведення по даткового обліку.

В Акті перевірки не вс тановлено відсутність на мом ент перевірки у позивача так их розрахункових, платіжних та інших документів.

Відповідно до частин перш ої та другої статті 9 Закону Ук раїни “Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність” підставою для бухгалтерсько го обліку господарських опер ацій є первинні документи, як і фіксують факти здійснення господарських операцій. Перв инні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а як що це неможливо - безпосередн ьо після її закінчення. Для ко нтролю та впорядкування обро блення даних на підставі пер винних документів можуть скл адатися зведені облікові док ументи.

Первинні та зведені обліко ві документи можуть бути скл адені на паперових або машин них носіях і повинні мати так і обов' язкові реквізити: на зву документа (форми); дату і м ісце складання; назву підпри ємства, від імені якого склад ено документ; зміст та обсяг г осподарської операції, одини цю виміру господарської опер ації; посади осіб, відповідал ьних за здійснення господарс ької операції і правильність її оформлення; особистий під пис або інші дані, що дають змо гу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні го сподарської операції.

З аналізу наданих позивач ем документів, судом встанов лено, що вони повністю відпов ідають вимогам зазначеної ст атті Закону України “Про бух галтерський облік та фінансо ву звітність” та підтверджую ть здійснення господарських операцій., в свою чергу відпов ідачем не визначено, які саме додаткові первинні документ и, окрім наявних в матеріалах справи, мають підтвердити на дання придбаних позивачем по слуг.

Обставини справи свідчать , що підставою для висновку ДП І у Святошинському районі м. К иєва про порушення позивачем норм Закону України “Про опо даткування прибутку підприє мств” та про нікчемність уго ди, укладеної між ним та ТОВ “ Компанія “Прогрес-2010” є висно вок старшого експерта сектор у техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварс ького МВ від 16 лютого 2011 року №27 про те, що підписи від імені ОСОБА_3 з деклараціях з пода тку на додану вартість ТОВ “К омпанія “Прогрес-2010” за верес ень-грудень 2010 року виконані н е ОСОБА_3, а іншою особою.

Доказами в адміністратив ному судочинстві, за визначе нням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного с удочинства України, є будь-як і фактичні дані, на підставі я ких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запе речення осіб, які беруть учас ть у справі, та інші обставини , що мають значення для правил ьного вирішення справи. Ці да ні встановлюються судом на п ідставі пояснень сторін, тре тіх осіб та їхніх представни ків, показань свідків, письмо вих і речових доказів, виснов ків експертів.

У відповідності до частин п ершої та четвертої статті 70 ць ого Кодексу, належними є дока зи, які містять інформацію що до предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, як і не стосуються предмету док азування. Обставини, які за за коном повинні бути підтвердж ені певними засобами доказув ання, не можуть підтверджува тися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, к оли щодо таких обставин не ви никає спору.

За визначенням статті 207 Гос подарського кодексу України , господарське зобов'язання, щ о не відповідає вимогам зако ну, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або ук ладено учасниками господарс ьких відносин з порушенням х оча б одним з них господарськ ої компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, аб о відповідного органу держав ної влади визнано судом неді йсним повністю або в частині .

Відповідно до статті 208 цьо го Кодексу якщо господарське зобов'язання визнано недійс ним як таке, що вчинено з метою , яка завідомо суперечить інт ересам держави і суспільства , то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобо в'язання обома сторонами - в до ход держави за рішенням суду стягується все одержане ним и за зобов' язанням, а у разі в иконання зобов' язання одні єю стороною з другої сторони стягується в доход держави в се одержане нею, а також все на лежне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержан е нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане ос танньою або належне їй на від шкодування виконаного стягу ється за рішенням суду в дохо д держави.

Конфіскаційні санкції, п ередбачені даною нормою, не м ожуть застосовуватися за сам факт несплати податків (збор ів, інших обов' язкових плат ежів) однією зі сторін догово ру. За таких обставин правопо рушенням є несплата податків , а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передб ачених частиною першою статт і 208 Господарського кодексу Ук раїни, необхідним є наявніст ь умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства, наприклад, вчинення у даваного правочину з метою п риховання ухилення від сплат и податків чи з метою неправо мірного одержання з державно го бюджету коштів шляхом від шкодування податку на додану вартість у разі його несплат и контрагентами до бюджету.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підста в для визнання нікчемними уг од, укладених між ТОВ “Торгов ельна продуктова кооперація “ЕКОЛАЙФ” та ТОВ “Компанія “ Прогрес-2010”, а також не надано д оказів, які б свідчили, що прав очин в межах спірних правові дносин, вчинений з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства.

Крім того, суд встановив, що на час здійснення спірних оп ерацій ТОВ “Компанія “Прогр ес-2010” було зареєстроване як с уб' єкт підприємницької дія льності, було включене до Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб-п ідприємців

Відповідно до статті 18 Зако ну України “Про державну реє страцію юридичних осіб та фі зичних осіб-підприємців” від омості, які підлягають внесе нню до Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців, були в несені до нього, вважаються д остовірними і можуть бути ви користані у спорі з третьою о собою, доки до них не внесено в ідповідних змін. Якщо відомо сті, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостові рними і були внесені до нього , то третя особа може посилати ся на них у спорі як на достові рні, за винятком випадків, кол и вона знала або могла знати п ро те, що такі відомості є недо стовірними.

На думку суду позивач, як по купець, не може нести відпові дальність ні за несплату под атків продавцями, ні за можли ву недостовірність відомост ей про них, наведених у зазнач еному реєстрі, за умови необі знаності щодо неї.

Враховуючи викладене, беру чи до уваги наявність підтве рджуючих розрахункових та ін ших документів, а також викор истання позивачем придбаних послуг у власній господарсь кій діяльності, висновок Ак та перевірки про порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункт у 5.3 статті 5 Закону України “Пр о оподаткування прибутку під приємств” є помилковим, а збі льшення позивачу суми податк ового зобов' язання з податк у на прибуток за основним пла тежем на 491 308,00 грн. - протиправ ним.

Відповідно до пункту 123.1 ст атті 123 Податкового кодексу Ук раїни у разі якщо контролююч ий орган самостійно визначає суми податкового зобов' яза ння, зменшення суми бюджетно го відшкодування та/або змен шення від' ємного значення о б' єкта оподаткування подат ком на прибуток або від' ємн ого значення суми податку на додану вартість платника по датків на підставах, визначе них підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пун кту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - т ягне за собою накладення на п латника податків штрафу в ро змірі 25 відсотків суми нарах ованого податкового зобов' язання, неправомірно заявлен ої до повернення суми бюджет ного відшкодування та/або не правомірно заявленої суми ві д' ємного значення об' єкта оподаткування податком на п рибуток або від' ємного знач ення суми податку на додану в артість.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пунк ту 54.3 статті 54 Податкового коде ксу України контролюючий ор ган зобов' язаний самостійн о визначити суму грошових зо бов' язань, зменшення (збіль шення) суми бюджетного відшк одування та/або зменшення ві д' ємного значення об' єкта оподаткування податком на п рибуток або від' ємного знач ення суми податку на додану в артість платника податків, п ередбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо д ані перевірок результатів ді яльності платника податків с відчать про заниження або за вищення суми його податкових зобов' язань, заявлених у по даткових (митних) декларація х, уточнюючих розрахунках.

З огляду на відсутність фак ту заниження позивачем подат кових зобов' язань, безпідст авним є також збільшення гро шового зобов' язання за штра фними (фінансовими) санкціям и на 122 827,00 грн.

Таким чином, позовні вимог и про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 кв ітня 2011 року №0001072320 є обґрунтован ими та підлягають задоволенн ю.

В частині висновків Акт у перевірки щодо порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пун кту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ста тті 7 Закону України “Про пода ток на додану вартість” Окру жний адміністративний суд мі ста Києва звертає увагу на на ступне.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 З акону України “Про податок н а додану вартість”, податков ий кредит - це сума, на яку пл атник податку має право змен шити податкове зобов' язанн я звітного періоду, визначен а згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и “Про податок на додану варт ість” податковий кредит звіт ного періоду визначається ви ходячи із договірної (контра ктної) вартості товарів (посл уг), але не вище рівня звичайни х цін, у разі якщо договірна ці на на такі товари (послуги) від різняється більше ніж на 20 від сотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та скла дається із сум податків, нара хованих (сплачених) платнико м податку за ставкою, встанов леною пунктом 6.1 статті 6 та ста ттею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв ' язку з: придбанням або виго товленням товарів (у тому чис лі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використ ання в оподатковуваних опера ціях у межах господарської д іяльності платника податку; придбанням (будівництвом, сп орудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку. Право на нара хування податкового кредиту виникає незалежно від того, ч и такі товари (послуги) та осно вні фонди почали використову ватися в оподатковуваних опе раціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податково го періоду, а також від того, ч и здійснював платник податку оподатковувані операції про тягом такого звітного податк ового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункт у 7.4 статті 7 Закону України “Пр о податок на додану вартість ” якщо платник податку придб аває (виготовляє) матеріальн і та нематеріальні активи (по слуги), які не призначаються д ля їх використання в господа рській діяльності такого пла тника, то сума податку, сплаче ного у зв' язку з таким придб анням (виготовленням), не вклю чається до складу податковог о кредиту.

Судом встановлено вище, що п ридбання позивачем у ТОВ “Ко мпанія “Прогрес-2010” вівсяного печива та борошна безпосере дньо пов' язано з його госпо дарською діяльністю, а здійс нені господарські операції є реальними та підтверджуютьс я необхідними документами.

За приписом підпункту 7.5.1 пун кту 7.5 статті Закону України “ Про податок на додану вартіс ть” датою виникнення права п латника податку на податкови й кредит вважається дата зді йснення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з в икористанням кредитних дебе тових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Закон України “Про податок на додану вартість” передба чає тільки один випадок не вк лючення до складу податковог о кредиту суми сплаченого (на рахованого) податку у зв' яз ку з придбанням товарів (посл уг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (під пункт 7.4.5 пунтку 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункт у 7.2 статті 7 Закону України “Пр о податок на додану вартість ” платник податку зобов' яза ний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазн ачені окремими рядками: а) пор ядковий номер податкової нак ладної; б) дату виписування по даткової накладної; в) назву ю ридичної особи або прізвище, ім' я та по батькові фізично ї особи, зареєстрованої як пл атник податку на додану варт ість; г) податковий номер плат ника податку (продавця та пок упця); д) місце розташування юр идичної особи або місце пода ткової адреси фізичної особи , зареєстрованої як платник п одатку на додану вартість; е) о пис (номенклатуру) товарів (ро біт, послуг) та їх кількість (о бсяг, об' єм); є) повну назву от римувача; ж) ціну продажу без в рахування податку; з) ставку п одатку та відповідну суму по датку у цифровому значенні; и ) загальну суму коштів, що підл ягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпун кту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на дода ну вартість” право на нараху вання податку та складання п одаткових накладних надаєть ся виключно особам, зареєстр ованим як платники податку у порядку, передбаченому стат тею 9 цього Закону.

Як встановлено судом, на мом ент складання податкових нак ладних контрагент позивача Т ОВ “Компанія “Прогрес-2010” був зареєстрований як платник п одатку на додану вартість у в становленому законодавство м порядку, а тому мав право вид авати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач форму вав податковий кредит, та коп ії яких знаходяться в матері алах справи, відповідають ви могам встановленим підпункт ом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону У країни “Про податок на додан у вартість”.

Враховуючи викладене, суд в важає, що ТОВ “Торговельна пр одуктова кооперація “ЕКОЛАЙ Ф” правомірно сформовано под атковий кредит з податку на д одану вартість за листопад, г рудень 2010 року, а висновки Ак та перевірки про порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пун кту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ста тті 7 Закону України “Про пода ток на додану вартість” є пом илковими, відтак збільшення суми податкового зобов' яза ння з податку на додану варті сть на 393 047,00 грн. є протиправним .

З огляду на відсутність фак ту заниження позивачем подат кових зобов' язань, безпідст авним є також збільшення гро шового зобов' язання за штра фними (фінансовими) санкціям и на 98 261,75 грн.

Враховуючи викладене, позо вні вимоги про скасування по даткового повідомлення-ріше ння ДПІ у Святошинському рай оні м. Києва від 22 квітня 2011 року №0001062320 є обґрунтованими та підл ягають задоволенню.

Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Ко дексу адміністративного суд очинства України передбачен о, що у справах щодо оскарженн я рішень, дій чи бездіяльност і суб' єктів владних повнова жень адміністративні суди пе ревіряють, чи прийняті (вчине ні) вони: на підставі, у межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України; з використанн ям повноваження з метою, з як ою це повноваження надано; об ґрунтовано, тобто з урахуван ням усіх обставин, що мають зн ачення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо ( неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням пр инципу рівності перед законо м, запобігаючи несправедливі й дискримінації; пропорційно , зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення; своєчасно, тобто пр отягом розумного строку.

Згідно з частиною першою ст атті 71 Кодексу адміністратив ного судочинства України кож на сторона повинна довести т і обставини, на яких ґрунтуют ься її вимоги та заперечення , крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб' єкт а владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

На думку Окружного адмініс тративного суду міста Києва, ДПІ у Святошинському районі м. Києва не доведена правомір ність та обґрунтованість при йняття спірних податкових по відомлень-рішень з урахуванн ям вимог встановлених частин ою другою статті 19 Конституці ї України та частиною третьо ю статті 2 Кодексу адміністра тивного судочинства України , а тому, виходячи з меж заявле них позовних вимог, системно го аналізу положень законода вства України та доказів, ная вних у матеріалах справи, адм іністративний позов ТОВ “То рговельна продуктова коопер ація “ЕКОЛАЙФ” підлягає задо воленню.

Відповідно до частини перш ої статті 94 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и якщо судове рішення ухвале не на користь сторони, яка не є суб' єктом владних повноваж ень, суд присуджує всі здійсн ені нею документально підтве рджені судові витрати з Держ авного бюджету України (або в ідповідного місцевого бюдже ту, якщо іншою стороною був ор ган місцевого самоврядуванн я, його посадова чи службова о соба).

Враховуючи викладене, керу ючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний по зов Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Торговель на продуктова кооперація “ЕК ОЛАЙФ” задовольнити повніст ю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідом лення-рішення Державної пода ткової інспекції у Святошинс ькому районі міста Києва від 22 квітня 2011 року №0001062320 та №0001072320.

3. Присудити з Державного бю джету України на користь Тов ариства з обмеженою відповід альністю “Торговельна проду ктова кооперація “ЕКОЛАЙФ” с удові витрати у розмірі 3,40 грн . (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає закон ної сили відповідно до статт і 254 Кодексу адміністративног о судочинства України.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції за правилами, встановл еними статтями 185-187 Кодексу адм іністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко