Ухвала

від 08.02.2012 по справі 2а-8309/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8309/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Гром Л.М .

У Х В А Л А

Іменем України

"08" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний а дміністративний суд у склад і:

Головуючого-судді - Гром Л .М.

суддів - Денісова А.О.,

Міщука М.С.

при секретарі судового засідання - Губі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу за апеляційно ю скаргою Державної податков ої інспекції у Святошинськом у районі м. Києва на постанову Окружного адміністративног о суду м. Києва від 04 липня 2011 рок у у справі за адміністративн им позовом Товариства з обме женою відповідальністю «Тор говельна продуктова коопера ція «Еколайф»до Державної по даткової інспекції у Святоши нському районі м. Києва про ви знання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговел ьна продуктова кооперація «Е колайф» (надалі - позивач) звер нулось до Окружного адмініст ративного суду м. Києва з позо вом до Державної податкової інспекції у Святошинському р айоні м. Києва (надалі - відпо відач) про визнання нечинним и податкових повідомлень-ріш ень від 22 квітня 2011 року №0001062320 та №0001072320.

Постановою Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 04 липня 2011 року позов задово лено повністю, визнано проти правними та скасовано податк ові повідомлення-рішення Дер жавної податкової інспекції у Святошинському районі міс та Києва від 22 квітня 2011 року №000 1062320 та №0001072320.

Не погоджуючись із прийнят им судовим рішенням відповід ач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оска ржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм м атеріального права та прийня ти нову, якою відмовити в задо воленні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповіда ча, учасників процесу, які з`яв ились у судове засідання, пер евіривши за матеріалами спра ви наведені у апеляційній ск арзі доводи, колегія суддів д ійшла висновку, що апеляційн а скарга не підлягає задовол енню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направле ння від 01.04.2011 року № 902/23-2011 та наказ у на чальника ДПІ у Святошинс ькому районі м. Києва від 01.04.2011р . № 1009 інспектором ДПІ у Святоши нському районі м. Києва була п роведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податковог о законодавства при взаємові дносинах з ТОВ «Компанія «Пр огрес-2010»(код ЄДРПОУ 37135622) за пері од з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р.

За результатами перевірки складено Акт від 12 квітня 2011 ро ку №80/23-20/37099621 “Про результати поз апланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відп овідальністю “Торговельна п родуктова кооперація “ЕКОЛА ЙФ” (код за ЄДРПОУ 37099621) з питань дотримання вимог податковог о законодавства при взаємові дносинах з ТОВ “Компанія “Пр огрес-2010” (код за ЄДРПОУ 37135622) за п еріод з 01.10.2010 по 31.12.2010” (далі по тек сту - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято подат кові повідомлення-рішення ві д 22 квітня 2011 року №0001062320 та №0001072320.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у С вятошинському районі м. Києв а від 22 квітня 2011 року №0001072320 згідн о з підпунктом 54.3.2 пункту 54.2 ста тті 54, пунктом 123.1 статті 123 Подат кового кодексу України, за по рушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про о податкування прибутку підпр иємств” ТОВ “Торговельна про дуктова кооперація “ЕКОЛАЙФ ” збільшено суму грошового з обов' язання з податку на пр ибуток на суму 614 135,00 грн., в тому числі за основним платежем - 491 308,00 грн., за штрафними (фінансо вими) санкціями - 122 827,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у С вятошинському районі м. Києв а від 22 квітня 2011 року №0001062320 згідн о з підпунктом 54.3.2 пункту 54.2 ста тті 54, пунктом 123.1 статті 123 Подат кового кодексу України, за по рушення підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пу нкту 7.2, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про подато к на додану вартість” ТОВ “То рговельна продуктова коопер ація “ЕКОЛАЙФ” збільшено сум у грошового зобов' язання з податку на додану вартість н а суму 491 308,75 грн., в тому числі за основним платежем - “+” 393 047,00 г рн., за штрафними (фінансовими ) санкціями - “+” 98 261,75 грн.

Перевіряючим, в Акті переві рки зазначено, що у періоді, що перевірявся ТОВ “Торговельн а продуктова кооперація “ЕКО ЛАЙФ” мало взаємовідносини з ТОВ “Компанія “Прогрес-2010”; до говори між вказаними підприє мствами, видаткові та податк ові накладні від імені ТОВ “К омпанія “Прогрес-2010” підписан о ОСОБА_3; відповідно до ви сновку старшого експерта сек тору техніко-криміналістичн ого забезпечення роботи Бров арського МВ від 16 лютого 2011 рок у №27 підписи від імені ОСОБА _3 з деклараціях з податку на додану вартість за вересень -грудень 2010 року, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою; при з дійсненні виїзду за місцем р еєстрації громадянина ОСО БА_3 для його опитування вст ановлено його відсутність.

На підставі викладеної інф ормації відповідач прийшов д о висновку, що створення ТОВ “ Компанія “Прогрес-2010” було на правлено на здійснення проти правної діяльності, направле ної на ухилення від сплати по датків; операції ТОВ “Компан ія “Прогрес-2010” з контрагента ми не містять у своїй суті роз умних економічних або інших причин, систематичного придб ання та продажу товарів, а нас лідком діяльності ТОВ “Компа нія “Прогрес-2010” є виключно аб о переважно формування подат кових зобов' язань та податк ового кредиту на адресу конт рагентів.

Далі по тексту Акта перевір ки, посилаючись на норми Бюдж етного та Цивільного кодексі в України, Закону України “Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність”, відповід ач встановив нікчемність пра вочину, укладеного між ТОВ “К омпанія “Прогрес-2010” та ТОВ “Т орговельна продуктова коопе рація “ЕКОЛАЙФ”.

Відповідно до пункту 5.1 стат ті 5 Закону України “Про опода ткування прибутку підприємс тв” валові витрати виробницт ва та обігу (далі - валові витр ати) - сума будь-яких витрат пл атника податку у грошовій, ма теріальній або нематеріальн ій формах, здійснюваних як ко мпенсація вартості товарів ( робіт, послуг), які придбавают ься (виготовляються) таким пл атником податку для їх подал ьшого використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачає ться, що 01 листопада 2010 року між ТОВ “Компанія “Прогрес-2010” (пр одавець) та ТОВ “Торговельна продуктова кооперація “ЕКОЛ АЙФ” (покупець) укладено дого вір №24/11 купівлі-продажу проду кції, відповідно до якого про давець по заявкам покупця зо бов' язується здійснити пос тавку печива вівсяного в асо ртименті та кількості згідно товарних накладних, передат и його у власність покупця, як ий зобов' язується прийняти товар та здійснити його опла ту.

На виконання умов вказаног о договору ТОВ “Компанія “Пр огрес-2010” за період листопад-г рудень 2010 року поставило на ад ресу ТОВ “Торговельна продук това кооперація “ЕКОЛАЙФ” пе чиво вівсяне та борошно згід но видаткових накладних на з агальну суму 2 358 278,12 грн., в тому ч ислі податок на додану варті сть - 393 046,35 грн.

Розрахунки за товар здійсн ені у повному обсязі шляхом п ерерахування ТОВ “Торговел ьна продуктова кооперація “Е КОЛАЙФ” на розрахунковий рах унок ТОВ “Компанія “Прогрес -2010” грошових коштів, про що сві дчать відповідні виписки бак у, копії яких знаходять в мате ріалах справи.

Суд на підставі копій докум ентів, наданих позивачем (дог оворів, видаткових та податк ових накладних, довіреностей на отримання товару, виписок банку, квитанцій до прибутко вих касових ордерів) встанов ив, що придбане позивачем вів сяне печиво та борошно в пода льшому було реалізоване ним іншим суб' єктам підприємни цької діяльності, зокрема, ТО В “Еквітас”, ТОВ “Кондитерсь ка фабрика “Десна”, АТ “Прилу цький хлібозавод”, ТОВ “База матеріально-технічного забе зпечення агропромислового к омплексу”.

Враховуючи наведене, печив о вівсяне та борошно придбав алися позивачем з метою та бу ли використані у власній гос подарській діяльності.

За правилами підпункту 5.3.9 пу нкту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-я кі витрати, не підтверджені в ідповідними розрахунковими , платіжними та іншими докуме нтами, обов' язковість веден ня і зберігання яких передба чена правилами ведення подат кового обліку.

Відповідачем не встановле но відсутність на момент пер евірки у позивача таких розр ахункових, платіжних та інши х документів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для виснов ку ДПІ у Святошинському райо ні м. Києва про порушення пози вачем норм Закону України “П ро оподаткування прибутку пі дприємств” та про нікчемніст ь угоди, укладеної між ним та Т ОВ “Компанія “Прогрес-2010” є ви сновок старшого експерта сек тору техніко-криміналістичн ого забезпечення роботи Бров арського МВ від 16 лютого 2011 рок у №27 про те, що підписи від імен і ОСОБА_3 з деклараціях з п одатку на додану вартість ТО В “Компанія “Прогрес-2010” за ве ресень-грудень 2010 року викона ні не ОСОБА_3, а іншою особо ю.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господ арського кодексу України гос подарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, а бо вчинено з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, або укладе но учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської ко мпетенції (спеціальної право суб'єктності), може бути на вим огу однієї із сторін, або відп овідного органу державної вл ади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсніс ть господарського зобов' яз ання пов' язує з наступним: н евідповідністю його змісту в имогам закону; наявністю мет и, що за відомо суперечить інт ересам держави і суспільства ; укладенням учасниками госп одарських відносин з порушен ням хоча б одним із них господ арської компетенції (спеціал ьної правосуб' єктності).

Частиною 1 ст. 208 Господарсько го кодексу України передбаче но, якщо господарське зобов'я зання визнано недійсним як т аке, що вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за н аявності наміру в обох сторі н - у разі виконання зобов'язан ня обома сторонами - в доход де ржави за рішенням суду стягу ється все одержане ними за зо бов'язанням, а у разі виконанн я зобов'язання однією сторон ою з другої сторони стягуєть ся в доход держави все одержа не нею, а також все належне з н еї першій стороні на відшкод ування одержаного. У разі ная вності наміру лише у однієї і з сторін усе одержане нею пов инно бути повернено другій с тороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодува ння виконаного стягується за рішенням суду в доход держав и.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин). До оспорювани х правочинів належить зокрем а фіктивний правочин, який вч инено без наміру створення п равових наслідків, які обумо влювалися цим правочином. Фі ктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК Украї ни).

Відповідно до статті 228 ЦК Ук раїни правочин вважається та ким, що порушує публічний пор ядок, якщо він був спрямовани й на порушення конституційни х прав і свобод людини і грома дянина, знищення, пошкодженн я майна фізичної або юридичн ої особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіал ьної громади, незаконне заво лодіння ним. Правочин, який по рушує публічний порядок, є ні кчемним.

Наявність мети, включеної д о складу правопорушення підл ягає обов' язковому доведен ню. Наявність мети зазначено ї в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримі нальну відповідальність за в ідповідними статтями кримін ального кодексу України за с коєний злочин, замах на злочи н або готування до злочину. Та кі обставши можуть бути дове дені лише обвинувальним виро ком.

Відповідачем не наведено п ідстав для визнання нікчемни ми угод, укладених між ТОВ “То рговельна продуктова коопер ація “ЕКОЛАЙФ” та ТОВ “Компа нія “Прогрес-2010”, а також не над ано доказів, які б свідчили, що правочин в межах спірних пра вовідносин, вчинений з метою , яка завідомо суперечить інт ересам держави і суспільства .

Крім того, суд встановив, що на час здійснення спірних оп ерацій ТОВ “Компанія “Прогр ес-2010” було зареєстроване як с уб' єкт підприємницької дія льності, було включене до Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб-п ідприємців.

Відповідно до статті 18 Зако ну України “Про державну реє страцію юридичних осіб та фі зичних осіб-підприємців” від омості, які підлягають внесе нню до Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців, були в несені до нього, вважаються д остовірними і можуть бути ви користані у спорі з третьою о собою, доки до них не внесено в ідповідних змін. Якщо відомо сті, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостові рними і були внесені до нього , то третя особа може посилати ся на них у спорі як на достові рні, за винятком випадків, кол и вона знала або могла знати п ро те, що такі відомості є недо стовірними.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком су ду першої інстанції, що збіль шення позивачу суми податков ого зобов' язання з податку на прибуток за основним плат ежем на 491 308,00 грн. є протиправни м.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пунк ту 54.3 статті 54 Податкового коде ксу України контролюючий орг ан зобов' язаний самостійно визначити суму грошових зоб ов' язань, зменшення (збільш ення) суми бюджетного відшко дування та/або зменшення від ' ємного значення об' єкта о податкування податком на при буток або від' ємного значен ня суми податку на додану вар тість платника податків, пер едбачених цим Кодексом або і ншим законодавством, якщо да ні перевірок результатів дія льності платника податків св ідчать про заниження або зав ищення суми його податкових зобов' язань, заявлених у по даткових (митних) декларація х, уточнюючих розрахунках.

З огляду на відсутність фак ту заниження позивачем подат кових зобов' язань, суд перш ої інстанції вірно зазначив, що збільшення грошового зоб ов' язання за штрафними (фін ансовими) санкціями на 122 827,00 гр н. є безпідставним.

Таким чином, висновок суду п ершої інстанції про скасуван ня податкового повідомлення -рішення від 22 квітня 2011 року №000 1072320 є обґрунтованим.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и “Про податок на додану варт ість” податковий кредит звіт ного періоду визначається ви ходячи із договірної (контра ктної) вартості товарів (посл уг), але не вище рівня звичайни х цін, у разі якщо договірна ці на на такі товари (послуги) від різняється більше ніж на 20 від сотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та скла дається із сум податків, нара хованих (сплачених) платнико м податку за ставкою, встанов леною пунктом 6.1 статті 6 та ста ттею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв ' язку з: придбанням або виго товленням товарів (у тому чис лі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використ ання в оподатковуваних опера ціях у межах господарської д іяльності платника податку; придбанням (будівництвом, сп орудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку. Право на нара хування податкового кредиту виникає незалежно від того, ч и такі товари (послуги) та осно вні фонди почали використову ватися в оподатковуваних опе раціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податково го періоду, а також від того, ч и здійснював платник податку оподатковувані операції про тягом такого звітного податк ового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункт у 7.4 статті 7 Закону України “Пр о податок на додану вартість ” якщо платник податку придб аває (виготовляє) матеріальн і та нематеріальні активи (по слуги), які не призначаються д ля їх використання в господа рській діяльності такого пла тника, то сума податку, сплаче ного у зв' язку з таким придб анням (виготовленням), не вклю чається до складу податковог о кредиту.

Судом встановлено вище, що п ридбання позивачем у ТОВ “Ко мпанія “Прогрес-2010” вівсяного печива та борошна безпосере дньо пов' язано з його госпо дарською діяльністю, а здійс нені господарські операції є реальними та підтверджуютьс я необхідними документами.

За приписом підпункту 7.5.1 пун кту 7.5 статті Закону України “ Про податок на додану вартіс ть” датою виникнення права п латника податку на податкови й кредит вважається дата зді йснення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з в икористанням кредитних дебе тових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Закон України “Про податок на додану вартість” передба чає тільки один випадок не вк лючення до складу податковог о кредиту суми сплаченого (на рахованого) податку у зв' яз ку з придбанням товарів (посл уг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (під пункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

З матеріалів справи вбачає ться, що на момент складання п одаткових накладних контраг ент позивача ТОВ “Компанія “ Прогрес-2010” був зареєстровани й як платник податку на додан у вартість у встановленому з аконодавством порядку, подат кові накладні, на підставі як их позивач формував податков ий кредит, та копії яких знахо дяться в матеріалах справи є належно оформленими.

Враховуючи викладене, судо ва колегія погоджується з ви сновком суду першої інстанці ї, що ТОВ “Торговельна продук това кооперація “ЕКОЛАЙФ” пр авомірно сформовано податко вий кредит з податку на додан у вартість за листопад, груде нь 2010 року, а тому збільшення су ми податкового зобов' язанн я з податку на додану вартіст ь на 393 047,00 грн. є протиправним, а збільшення грошового зобов' язання за штрафними (фінансо вими) санкціями позивача є бе зпідставним.

З огляду на зазначене, суд п ершої інстанції дійшов прави льного висновку про скасуван ня податкового повідомлення -рішення від 22 квітня 2011 року №000 1062320.

Доводи апелянта спростову ються вищенаведеним, матеріа лами справи та не відповідаю ть вимогам чинного законодав ства, а отже, не підлягають зад оволенню.

Таким чином, враховуючи від повідні правові норми та вст ановлені обставини, суд апел яційної інстанції дійшов вис новку про застосування статт і 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Святошинському районі м. Киє ва - залишити без задоволенн я.

Постанову Окружного адмін істративного суду м. Києва ві д 04 липня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпо середньо до Вищого адміністр ативного суду України в поря док і строки, визначені ст.212 КА С України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О.

Мі щук М.С.

Ухвала виготовлена в п овному обсязі 13.02.2012 року.