Постанова

від 01.07.2008 по справі 5/349-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/349-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

01 липня 2008 р.                                                             Справа  № 5/349-А

За позовом:        Ужгородського комунального підприємства теплових мереж „Ужгородтеплокомуненерго”, м.Ужгород

До відповідача:  КРУ в Закарпатській області, м.Ужгород

Про  визнання протиправною та скасування вимоги № 01-13/443 від 16.11.2007р. про усунення порушень та недоліків, виявлених ревізією та про зобов'язання Контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області внести зміни до Акту № 29 від 16.10.2006р. шляхом виключення з нього таких, що не відповідають дійсності відомостей про допущені порушення КП „Ужгородтеплокомуненерго”, а саме абзац 4 сторінки 16;

                                  Суддя                О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача:       Ракушинець А.А. - представник

відповідача:  Курта Г.І. - представник

Розглянувши матеріали справи за позовом Ужгородського комунального підприємства теплових мереж „Ужгородтеплокомуненерго” м.Ужгород до  КРУ в Закарпатській області м.Ужгород про визнання протиправною та скасування вимоги № 01-13/443 від 16.11.2007р. про усунення порушень та недоліків, виявлених ревізією та про зобов'язання Контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області внести зміни до Акту № 29 від 16.10.2006р. шляхом виключення з нього таких, що не відповідають дійсності відомостей про допущені порушення КП „Ужгородтеплокомуненерго”, а саме абзац 4 сторінки 16 (із урахуванням заяви про зміну позовних вимог),

                                             ВСТАНОВИВ:

Контрольно-ревізійним управлінням в Закарпатській області (його структурним підрозділом, у відповідності  до ст. 7 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу України”) 16.10.2007р. було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Ужгородського комунального підприємства теплових мереж „Ужгородтеплокомуненерго” за період 2004-2005р.р. та І півріччя 2006 р., за результатами якої складено акт ревізії № 29. Згідно з даним актом ревізії, перевіряючими були зафіксовані вчинені позивачем порушення, які полягали у наступному.

Ревізією встановлено (стор.16 абз.4 акту), що згідно даних бухгалтерського обліку балансового рахунку № 92.10 „Адміністративні витрати”, які відносяться до собівартості виробництва та реалізації теплової енергії протягом 2004-2005 років зайво включено вартість витрат, пов'язаних з оплатою юридичних послуг сторонніх організацій –51 480 грн. (2005 рік), оплатою аудиторських послуг –19 300 грн. (2004 рік) та оплатою за оцінку майна –54 500 грн. (2005 рік), чим порушено п. 17.18 П (С) БО № 16 „Витрати” в частині включення до адміністративних витрат, витрат які не включаються до фактичної собівартості реалізованої продукції (послуг). Крім того, відповідачем встановлено та зафіксовано у акті на сторінці 25 абзацу 11, що у порушення вимог п. 17 Методики розрахунку і порядку використання за оренду державного майна, затвердженою Постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786, підприємством не перераховувались обов'язкові відрахування до бюджету в розмірі 50%, як це передбачено рішенням сесії Ужгородської міської ради. Отже, втрати місцевого бюджету склали 624,49 грн., а на сторінці 9 абзац 5-7 та сторінці 10 абзацу 1-2, що прострочена дебіторська заборгованість станом на 01.07.2006 року складала 70 000 тис. грн., яка утворилась з квітня 2000 року з ЗАТ „Українська фінансова компанія” м. Київ.

У акті ревізії стверджується, що інвентаризація розрахунків на протязі ревізійного періоду не проводилась. Підконтрольним підприємством також не вживались заходи щодо запобігання простроченої дебіторської заборгованості з ЗАТ „Українська фінансова компанія” м. Київ. Цим самим було допущено збільшення збитків на підприємстві.

Перевіркою правильності відображення дебіторської заборгованості по бухгалтерському обліку КП „Ужгородеплокомуненрго” було встановлено, що така відображена по балансовому рахунку 63.11 „Розрахунки за покупний газ”, що є порушенням п 7 ст. 8, ст.. 10 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996 та Положення (стандартів) бухгалтерського обліку № 10 „Дебіторська заборгованість”, п. 11 „Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків” від 11.08.1994р. № 69, оскільки прострочена дебіторська заборгованість в сумі 70 000 грн. є сумнівним боргом і мала бути віднесена до безнадійної дебіторської заборгованості, як такої, за якою минув строк позовної давності (бал. Рах. № 944 „Сумнівні та безнадійні борги”). Вказане порушення призвело до викривлення фінансових звітів та впливає на результати фінансової діяльності підприємства протягом ревізійного періоду, тобто на збільшення непокритих збитків на суму 70 000 грн. (безнадійної дебіторської заборгованості).

На підставі означених висновків відповідачем винесено вимогу про усунення порушень та недоліків, виявлених, за твердженням відповідача, при проведенні перевірки, за № 01-13/443 від 16.11.2006р., згідно з якою ліквідатора-арбітражного керуючого КП „Ужгородтеплокомуненерго” та головного бухгалтера КП „Ужгородтеплокомуненерго” зобов”язано:

- розробити і здійснити заходи по усуненню порушень та недоліків;

- прийняти міри по зменшенню дебіторської заборгованості в сумі 70000 грн. та кредиторської заборгованості в сумі 42700 грн.

- провести звірки розрахунків щодо підтвердження дебіторської заборгованості у відповідності до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996 та до Положення стандартів бухгалтерського обліку № 10 „Дебіторська заборгованість”, затвердженого Наказом МФУ від 08.10.1999р. за № 237;

- забезпечити відшкодування до місцевого бюджету належних йому платежів у розмірі 50% від отриманих сум орендної плати, що складає 624,49 грн.;

- дотримуватись вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-ХІV в т.ч. в частині забезпечення організації контролю за повнотою і своєчасністю відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх проведених господарських операцій.

Не погодившись із такими висновками відповідача позивачем заявлено вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги № 01-13/443 від 16.11.2007р. „Про усунення порушень та недоліків, виявлених ревізією” та про зобов'язання Контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області внести зміни до Акту № 29 від 16.10.2006р. шляхом виключення з нього таких, що не відповідають дійсності відомостей про допущені порушення КП „Ужгородтеплокомуненерго”, а саме абзац 4 сторінки 16.

Підставою для задоволення позовних вимог позивач вказує на акт спеціальної нормативної дії, який діяв у період проведення ревізії 2002-2006 років - Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затверджені Наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України № 47 від 06.03.2002р.; позивач визнає факт перерахування коштів відповідному бюджету, однак вказує, що їх неперерахування не є порушенням з боку позивача, оскільки на КП „Ужгородтеплокомуненерго” як комунальне підприємство не поширюються положення п. 17 „Методики розрахунку і порядку використання за оренду державного майна”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року, також відповідно до ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з моменту введення процедури санації, повноваження власника переходять до керуючого санацією, і рішення Ужгородської міської ради для КП „Ужгородтеплокомуненерго” з моменту відкриття процедури санації жодного зобов‘язального характеру не несуть.

Крім того, позивач стверджує, що передача векселю фактично відбулася, а тому відбулось фактичне виконання Акту прийому-передачі векселю за ціною 100000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості КП „Ужгородтеплокомуненерго” перед ВАТ „Закарпатгаз” в розмірі 100000 грн., перевірка повинна здійснюватись з врахуванням первинних документів, які свідчать про погашення заборгованості перед ВАТ „Закарпагаз” у розмірі 100000 грн.

За твердженнями позивача, первинними документами спростовуються також інші факти порушень вимог діючого законодавства, відомості про які включено до Акту за № 29 від 16.10.2006р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях. Зокрема стверджує, що Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 13.11.2007р. було відмовлено судом у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом УКПТМ „Ужгородтеплокомуненерго” до Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області про визнання протиправних дій щодо включення до акту за № 29 від 16.10.2006р. неправдивих та таких, що не відповідають дійсності відомостей та зобов'язання включити їх з висновків про порушення комунальним підприємством діючого законодавства, у зв”язку із неналежністю розглядати спір в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, згідно із запереченнями відповідача, відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ та вимог п. 17 Методики розрахунку і порядку використання за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786, а також рішення ХVІ сесії міської ради ІV скликання від 14.05.2003 року № 48 підприємство зобов'язано від орендної плати відраховувати до бюджету в розмірі 50%. Означена сума позивачем перерахована до відповідного бюджету.

Діла, перевіркою правильності дебіторської заборгованості по бухгалтерському обліку КП „Ужгоодтеплокомуненрго” встановлено, що по бухгалтерському обліку рахунку 63.11 „Розрахунки за покупний газ” та в реєстрах бухгалтерського обліку значиться дебіторська заборгованість в сумі 70 000 грн. за ЗАТ „Українська фінансова компанія” м. Київ, як станом на 01.01.2004р., так і станом на 01.07.2006р., що підтверджується представленим по запереченню платіжних доручень про перерахування КП „Ужгородтеплокомуненерго” коштів в сумі 70 000 грн. ЗАТ „Українська фінансова компанія” у вигляді оплати за вексель, згідно договору та акту прийому-передачі векселів від 01.09.2001р., вексель є недіючим, по бухгалтерському обліку передача векселя та його погашення не відображено по розрахунках з ВАТ „Закарпатгаз”, що свідчить оборотна відомість балансового рахунку 63.11 „Розрахунки за покупний газ” та недостовірність відображення вибуття даного векселя.

Відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі за позовом УКПТМ „Ужгородтеплокомуненерго”, яке відхилене судом за безпідставністю, оскільки, з огляду на правила ст. 157 КАС України, відсутні такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.11.2007р. було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом комунального підприємства „Ужгородтеплокомуненерго” до Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області щодо іншого предмету спору. Дії відповідача про включення до Акту за № 29 від 16.10.2006р. неправдивих та таких, що не відповідають дійсності відомостей про КП „Ужгородтеплокомуненерго”, не є предметом позову в даній  адміністративній справі.

          Провадження у справі зупинялось у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи. У зв'язку з несплатою коштів за проведення експертизи остання проведена не була.

У попередніх судових засідання оголошувались перерви, відповідно о  ст.150 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2008р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов частково, виходячи з наступного:

У відповідності до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормою п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як передбачено ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

За своїм правовим статусом відповідач як орган державної влади є органом владних повноважень, позаяк, при виконанні визначених законодавством функцій і завдань, відповідач вчиняє дії, які є актами усвідомленої та вольової поведінки,  і які мають певні юридичні правові наслідки, спрямовані на досягнення певного правового результату.  

Статтею 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” визначено права державної контрольно-ревізійної служби, згідно з якими, зокрема, органи контрольно-ревізійної служби України мають право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо). При цьому, з огляду на визначені  означеним Законом повноваження відповідача у справі, він позбавлений правових підстав для визначення способу формування тарифів.

Стаття 13 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” надає право оскаржити дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби в судовому або адміністративному порядку.

З огляду на норми ч. 2 ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснення відповідачем захисту прав та охоронюваних законом інтересів шляхом звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пункт 1 вимоги відповідача № 01-13/443 від 16.11.2006р. в частині зобов'язання ліквідатора - арбітражного керуючого та головного бухгалтера КП «Ужгородтеплокомуненерго» розробити і здійснити заходи по усуненню порушень та недоліків судом визнається протиправним та скасовується, оскільки даною частиною вимоги не визначено, які порушення та недоліки слід усунути на виконання даної вимоги. В цій частині вимога  не може бути виконана, оскільки не відповідає положенням п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та п. 1 ст. 12 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу векселів від 24.07.2000р. ЗАТ „Українська Фінансова компанія” продало, а КП „Ужгородтеплокомуненерго” придбало у власність цінний папір - простий вексель № 3204784303, виданий НАК „Нафтогаз України” загальною номінальною вартістю 100000 грн. за ціною з врахуванням дисконту 30% в розмірі 70000 грн. Прийом-передача векселю засвідчена актом № 1 від 29.08.2000р. Вартість векселів сплачена позивачем у розмірі 70000 грн. у серпні 2000р. 27 липня 2001 року КП „Ужгородтеплокомуненерго” звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу для опротестування векселя. Акт про протест векселя про неоплату був вчинений 31.07.2001р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. 01.09.2001р. вексель був переданий шляхом укладення  акту прийому-передачі у власність ВАТ „Закарпатгаз” за ціною 100000 грн. в рахунок погашення заборгованості КП „Ужгородтеплокомуненерго” перед ВАТ „Закарпатгаз” в розмірі 100000 грн.

Отже, пункт 2 оскаржуваної вимоги не грунтується на вимогах чинного законодавства та наявним документам в матеріалах справи.

Наявність або відсутність дебіторської заборгованості та вимога про її погашення не можуть ставитись в залежність від складення акту звірки взаємних розрахунків, оскільки виникнення та припинення зобов'язань (і відповідно, дебіторської та кредиторської заборгованості між суб'єктами господарювання) здійснюється в залежності від складення первинних документів відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Таким чином, матеріали справи не містять достовірних даних про наявність заборгованості у сумі 70000 грн., а за таких обставин суд констатує пункт 2 Вимоги відповідача № 01-13/443 від 16.11.2006р. в частині зобов'язання ліквідатора-арбітражного керуючого прийняти міри по зменшенню дебіторської заборгованості в сумі 70 000 грн. Головному бухгалтеру провести звірки розрахунків щодо підтвердження дебіторської заборгованості у відповідності до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996 та до Положення стандартів бухгалтерського обліку № 10 „Дебіторська заборгованість”, затвердженого Наказом МФУ від 08.10.1999р. за № 237.

Пункт 3 вимоги відповідача № 01-13/443 від 16.11.2006р. в частині зобов'язання забезпечити відшкодування до місцевого бюджету належних йому платежів у розмірі 50% від отриманих сум орендної плати, що складає 624,49 грн., судом визнається протиправним та скасовується в силу вимог ст. 23, 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів та поданих пояснень сторін, вимога про сплату 50% орендної плати до бюджету пред'явлена в процедурі ліквідації КП „Ужгородтеплокомуненерго”. Ліквідаційна процедура в провадженні справи про банкрутство встановлює особливий порядок пред'явлення вимог про сплату боргу (ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») та їх черговість (ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”), які відповідачем в даному випадку дотримані не були.

Крім того, після відкриття процедури санації провадження справи про банкрутство погашення вимог кредиторів здійснюється в особливому порядку, встановленому ст.ст. 17, 18, 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

З дня винесення ухвали про санацію, відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. В процедурі провадження справи про банкрутство КП „Ужгородтеплокомуненерго” може перерахувати кошти відповідному бюджету, одна їх неперерахування не є порушенням з боку позивача.

Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання КРУ в Закарпатській області внести зміни до акту ревізії №29 від 16.10.2007р. шляхом виключення абз.4 на стор.16, щодо включення до бухгалтерського обліку балансового рахунку № 92.10 „Адміністративні витрати”, які відносяться до собівартості виробництва та реалізації теплової енергії протягом 2004-2005 років вартості витрат, пов'язаних з оплатою юридичних послуг сторонніх організацій –51,48 тис.грн. (2005 рік), оплатою аудиторських послуг –19,3 тис.грн. (2004 рік) та оплатою за оцінку майна – 54,5 тис.грн (2005 рік), чим порушено п. 17.18 П (С) БО № 16 «Витрати»в частині включення до адміністративних витрат, витрат які не включаються до фактичної собівартості реалізованої продукції (послуг), суд констатує наступне.

Стаття 5 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначає одним з повноважень центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства питання розроблення в межах повноважень системи нормативно-правових актів щодо формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, стандартів, нормативів, норм, порядків та правил у сфері житлово-комунальних послуг, а також щодо експлуатації, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду.

Указом Президента України № 1342/97 від 09 грудня 1997 року затверджено Положення про Державний комітет будівництва архітектури та житлової політики України, відповідно до п. 1 якого вказано, що даний Державний комітет є центральним органом виконавчої влади. Вказане положення діяло станом на 06.03.2002р., коли Наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України № 47 від 06.03.2002р. затверджено Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства. Відповідно до п. 1.4 вказаних Методичних рекомендацій, повна собівартість (собівартість звичайної діяльності) - це виражені в грошовій формі сукупні поточні витрати звичайної діяльності підприємства. З метою ціноутворення та аналізу підприємство (на свій розсуд) може здійснювати калькулювання собівартості звичайної діяльності. З цією метою в калькуляції окремо виділяються статті фінансових, інвестиційних та інших витрат звичайної діяльності з наступним розподілом загальної суми між окремими об'єктами витрат. Пунктом 4.8.5 даних методичних рекомендацій, вказані в Акті витрати входять до складу адміністративних витрат, які відповідно до п. 4.1. та 4.8 входять до складу витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією робіт (послуг) та управління підприємством. Нормативний акт - Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства є актом спеціальної дії щодо підприємств теплоенергетики та мають вищу юридичну силу щодо загальних норм П(С)БО.

Однак, , акт ревізії (перевірки) це службовий документ, який підтверджує факт проведення обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності об'єкта перевірки чи контролю. Акт описує порядок проведення перевірки та висновки, до яких прийшли особи, які проводили перевірку. Акт перевірки не породжує юридичних наслідків, однак є документом, що містить позицію, яка, у встановленому законом порядку, слугує підставою для прийняття компетентним органом власних повноважень рішення.

Тому, вимоги позивача про внесення змін до службового документу не можуть бути задоволені судом.

             Тому, керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України,  

                              СУД ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволитичастково.

Визнати нечинним та скасувати пункт 1 та пункт 3 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області в особі його структурного підрозділу –Контрольно-ревізійного відділу в м. Ужгород № 01-13/443 від 16.11.2006р., прийнятим по відношенню до Ужгородського комунального підприємства теплових мереж „Ужгородтеплокомуненерго”.

Визнати нечинним та скасувати пункт 2 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області в особі його структурного підрозділу –Контрольно-ревізійного відділу в м. Ужгород - № 01-13/443 від 16.11.2006р., прийнятим по відношенню до Ужгородського комунального підприємства теплових мереж „Ужгородтеплокомуненерго”, в частині зобов'язання ліквідатора-арбітражного керуючого прийняти міри по зменшенню дебіторської заборгованості в сумі 70 000 грн., Головному бухгалтеру провести звірки розрахунків щодо підтвердження дебіторської заборгованості у відповідності до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996 та до Положення стандартів бухгалтерського обліку № 10 „Дебіторська заборгованість”, затвердженого Наказом МФУ від 08.10.1999р. за № 237.

2.В решті вимог у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя                                                                   О.С.Йосипчук