Рішення

від 15.08.2011 по справі 48/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/286

15.08.11

За позовомПублічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"

доДержавної судової адміністрації України

простягнення 19 362,97 грн.

Суддя  Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Затилкіна Л.А.

від відповідача:Бурлаченко С.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" (надалі –ПАТ "Хмельницькобленерго") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Державної судової адміністрації України про стягнення 19 362,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог наказу №269 від 30.04.2010 р. "Про організацію роботи щодо забезпечення надання пільг працівникам суду" позивач надав 50% знижку з оплати послуг енергопостачання суддям Хмельницької області згідно ч. 9 ст. 44 Закону України "Про статус суддів", у зв'язку з чим вказує на заподіяння відповідачем йому збитків у розмірі 19 362,97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.08.2011 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача  в судове засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що згідно додатку №9 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", яким встановлюється розподіл коштів між судами, не передбачено конкретизації видатків за напрямками використання, тобто кошти на компенсацію 50% знижки на оплату електроенергії суддям окремо у Державному бюджеті не виділяються, а тому в задоволенні позову просить відмовити повністю. Також, представник відповідача посилався на судові рішення суду касаційної інстанції (постанова від 18.07.2007 р. у справі №31/211, постанова від 11.12.2007 р. у справі №5/587-05, постанова від 02.12.2010 р. у справі №51/340).

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2010 р. позивачем було видано наказ №269, відповідно до якого з 01.05.2010 р. затверджено ввести 50% знижку на оплату житлово-комунальних послуг суддям   Хмельницької області. Протягом квітня –грудня 2010 р. розмір наданої знижки за даними позивача становить 19 362,97 грн.

Спірні правовідносини стосуються наданої суддям Хмельницької області 50% знижки за спожиту електроенергію у період з квітня по грудень 2010 р. та обов'язку Державної судової адміністрації України відшкодувати позивачу заявлені до стягнення збитки у розмірі    19 362,97 грн., які складались із вартості наданої знижки.   

Частиною 4 ст. 17 Закону України "Про електроенергетику" визначені загальні принципи встановлення тарифів на енергію, серед яких передбачено, що збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Правовий статус суддів у відповідний період визначався в тому числі Законом України "Про статус суддів" (до 30.07.2010 р.), Законом України "Про судоустрій України"                   (до 30.07.2010 р.) та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (з 30.07.2010 р.).

Абзацом 2 ч. 9 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" (який був чинним на момент існування правовідносин) передбачено, що суддям надається 50% знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном). Такі ж пільги зберігаються за ними і після виходу у відставку.

Наведена норма зберігає чинність до 31.12.2010 р. відповідно до п. 1 ч. 2 розділу 12 Прикінцевих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (який набрав чинність з 30.07.2010 р.) визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає статус професійного судді, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Із змісту п. 2 ч. 2 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вбачається, що Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.

Пунктом 1 ст. 140 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що фінансування та належні умови функціонування судів і діяльності суддів забезпечуються державою відповідно до Конституції України.

Аналогічні положення були закріплені в Законі України "Про судоустрій України", який діяв до 30.07.2010 р.

Відповідно ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

Частиною 2 ст. 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України "Про Державний бюджет України".

Бюджетний кодекс  України (в редакції, чинній у 2010 році) регулює відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та Законом України про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями.

Таким чином, Державна судова адміністрація України має право здійснювати платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Судом встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", не передбачено відповідних бюджетних призначень Державній судовій адміністрації України, як головному розпоряднику бюджетних коштів на здійснення виплат вартості наданих суддям комунальних послуг (в тому числі електроенергії).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В розумінні вказаної норми права, збитками, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 623 Цивільного кодексу України вбачається, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги те, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які у Законі України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Державній судовій адміністрації України (як головному розпоряднику бюджетних коштів) на здійснення виплат вартості наданих суддям комунальних послуг не передбачено, суд дійшов висновку про відсутність вини та протиправної поведінки відповідача, що виключає наявність підстав для стягнення збитків.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –22.08.2011 р.