Рішення

від 22.08.2011 по справі 48/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/244

22.08.11

За позовом

Прокурора міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

до

Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила»

третя особа

Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство        Жовтневого району

про

стягнення 3 501,20 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:

не з'явився

від відповідача:

не з'явився

від третьої особи:

не з'явився

від прокуратури:

не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор міста Дніпропетровська звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради з позовом до Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила»про стягнення 3 501,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.04.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №264-УВК/09 на виконання умов якого позивачем було передано відповідачу у строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення. Натомість відповідач свого грошового зобов’язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв’язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 2 234,39 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 266,81 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2011 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району, розгляд справи призначено на 18.07.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. у зв’язку із неявкою представників сторін, невиконанням сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено до 03.08.2011 р.

01.08.2011 р. до канцелярії суду від Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району надійшло письмове пояснення тексті якого останнє позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.   

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2011 р. у зв’язку із неявкою представників сторін, невиконанням сторонами вимог ухвал суду, розгляд справи відкладено до 22.08.2011 р.

Представники прокуратури, позивача та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 22.08.2011 р. не з’явились, вимог ухвал суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Належне повідомлення представників прокуратури, позивача та третьої особи про час та місце розгляду справи підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №15740055 згідно якого ухвала суду від 03.08.2011 р. отримана прокурором 02.08.2011 р., №15740063 та №15740080 згідно яких ухвала суду від 03.08.2011 р. отримана позивачем та третьою особою 08.08.2011 р.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 22.08.2011 р. не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27, на яку було відправлено ухвалу суду від 03.08.2011 р., підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №10775483 від 11.08.2011 р. та вказано в позовній заяві.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2009 p. між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та Всеукраїнською громадською організацією «Громадська сила»(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №264-УВК/09 (надалі –«Договір»).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору, на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 р.  №41/11 із змінами та доповненнями орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне нерухоме майно –нежитлове приміщення (надалі - "об’єкт оренди") загальною площею 42,4 кв. м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, буд. 3, у цокольному поверсі двохповерхового будинку, вартість якого, згідно зі незалежною оцінкою становить 504 800,00 грн. без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що передача об’єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 29.01.2009 р. на підставі акта приймання-передачі об’єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем.

Згідно з п. 3.1 Договору  розрахунок орендної плати здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою, при цьому орендна ставка за використання комунального нерухомого майна, встановлена згідно з Протоколом №14/09 від 13.04.2009 р. засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об’єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста.

Відповідно п. 3.2 Договору розмір орендної плати згідно до розрахунку орендної плати, що є невід’ємною частиною цього договору, становить 2 227,56 грн. без ПДВ (базова за березень місяць 2009 р.) Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.  

Пунктами 3.3, 3.4 Договору встановлено, що за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує  - 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 у розмірі 1 113,78 грн., 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 1 113,78 грн. на рахунок балансоутримувача об’єкта оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно п. 3.5 Договору орендна плата, сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання, об’єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об’єкта оренди, включно.

Із змісту п. 3.8 Договору вбачається, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п. 3.3 цього договору.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що орендар зобов’язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об’єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об’єкта оренди, включно.  

Із змісту п. 10.1 Договору вбачається, що цей договір діє: з 27.04.2009 р. до 12.04.2012 р.

15.06.2009 р. на виконання умов Договору позивач на підставі акту приймання-передачі передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення у цокольному поверсі двохповерхового будинку загальною площею 42,4 кв. м., що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, буд. 3.

03.11.2010 р. позивач звернувся до відповідача із претензією №19/9-362 про сплату заборгованості по орендній платі та пені на суму 5 072,01 грн., а також запропонував з’явитися відповідачу для розірвання договору №264-УВК/09 у випадку несплати заборгованості в строк до 01.12.2010 р.

24.11.2010 р. відповідач на підставі акту приймання-передачі комунального нерухомого майна передав, а позивач прийняв з оренди нежитлове приміщення.  

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку прокурора, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по сплаті до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська орендних платежів за Договором №264-УВК/09 від 27.04.2009 р., у зв’язку з чим прокурор вказує на існування заборгованості у розмірі 2 234,39 грн.

Договір №264-УВК/09 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує  - 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401, 50% від орендної плати на рахунок балансоутримувача об’єкта оренди.

Матеріалами справи (акти приймання-передачі в оренду нерухомого майна) підтверджується факт передачі нерухомого майна  в оренду, користування ним відповідачем у період з 15.06.2009 р. по 24.11.2010 р. та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості у розмірі 2 234,39 грн. в частині орендної плати, яка сплачується до міського бюджету.

Вказані акти містять відтиск печатки та підпис відповідача, будь-яких заперечень щодо користування об’єктом оренди у спірний період відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.5 Договору строк виконання грошового зобов’язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів на користь фонду міського бюджету м. Дніпропетровська у розмірі 2 234,39 грн. на підставі Договору №264-УВК/09 від 27.04.2009 р. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всеукраїнською громадською організацією «Громадська сила»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення з Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила»заборгованості у розмірі 2 234,39 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі                   1 266,81 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів окремо за кожен місяць за Договором у період з 17.12.2009 р. по 18.05.2011 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Із змісту п. 3.8 Договору вбачається, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п. 3.3 цього договору.

Суд відзначає, що згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність (один рік), проте відповідачем заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення пені нарахованої з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі  1 266,81 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.   

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Ст. 361 Закону України «Про прокуратуру»передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Дніпропетровська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Дніпропетровськ.

Враховуючи викладене, прокурор м. Дніпропетровська згідно діючого законодавства наділений правом звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 2 234,39 грн. та пені у розмір 1 266,81 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги прокурора міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Громадська сила" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27; ідентифікаційний код 35394792) на користь міського бюджету (Управління державного казначейства у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, р/р 33212871700004, МФО 805012, призначення платежу; 101; 22080401*35394792*264-УВК/09*27.04.09*25973910*1*) заборгованість у розмірі 2 234 (дві тисячі двісті тридцять чотири) грн. 39 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Громадська сила" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27; ідентифікаційний код 35394792) на користь міського бюджету (Управління державного казначейства у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, р/р 33212871700004, МФО 805012, призначення платежу ;101; 22080401*35394792*264-УВК/09*27.04.09*25973910*2*) пеню у розмірі 1 266 (одна тисяча двісті шістдесят шість) грн. 81 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Громадська сила" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27; ідентифікаційний код 35394792) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –25.08.2011 р.