Рішення

від 22.08.2011 по справі 48/265

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/265

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/265

22.08.11

За позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції

доКомунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м. Києва"

простягнення 36 418,02 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Дибов Є.О.

від відповідача:Савченко Г.М.

від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції (надалі –УДППЗ "Укрпошта") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва (надалі –КП "УЖГ") про стягнення 36 418,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно набув та утримує грошові кошти у розмірі 28 641,78 грн., що належать позивачу, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача таких коштів. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 6 272,55 грн. та 3% річних у розмірі 1 503,69 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.07.2011 р.

В судовому засіданні представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, вказує на те, що переплата на спірну суму виникла у зв'язку із підвищенням у період з січня по вересень 2007 року орендної ставки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м. Києва" (надалі –КП "ДУОНФ"), розгляд справи відкладено до 17.08.2011 р.

16.08.2011 р. через канцелярію суду представником третьої особи подано пояснення, в якому вказується на безпідставність виставлення відповідачем рахунку позивача на сплату орендної плати за лютий 2009 року з огляду на те, що орендодавцем спірного приміщення з 01.03.2008 р. є КП "ДУОНФ".

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні 17.08.2011 р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів оголошено перерву до 22.08.2011 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просять задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю.

Третя особа, повідомлена про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується підписом її представника в розписці в повідомленні про перерву від 17.08.2011 р., своїх повноважних представників у судове засідання не направила, оскільки явку представника не було визнано обов'язковою.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2004 р. між КП "УЖГ" (орендодавець) та УДППЗ "Укрпошта" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №4-494 (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 07.04.2004 р. №277 п. 2 та ордера №048 від 07.04.2004 р., що виданий Райдержадміністрацією, передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (будівлю, споруду, приміщення), розташоване за адресою: вул. Вербицького, 32, загальною площею 486,3 кв.м., згідно викопійовки поверхового плану, на 2 листах, що додається і є невід'ємною частиною цього договору. Приміщення здійється для використання під поштове відділення №121.

Згідно із п. 2.1 Договору вступ орендаря у строкове платне користування нерухомим майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного нерухомого майна.

Положеннями п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої сесією районної у місті києві ради. Орендна плата на момент укладення договору встановлюється в розмірі, визначеному відповідно до розрахунку орендної плати (додаток 1) і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Крім орендної плати орендар сплачує комунальні послуги та відшкодовує орендодавцю експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням нерухомого майна (включаючи відшкодування податку на землю). Розмір орендної плати та комунальних платежів може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

У відповідності до п.п. 3.5 , 3.7 Договору платежі, пов'язані з орендою нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар вносить на підставі переданого орендодавцем платіжної вимоги-доручення. Наднормативна сума орендної плати, що надійшла орендодавцеві, підлягає поверненню орендареві в установленому порядку, або, за письмовою згодою орендаря, зараховується в рахунок наступних платежів.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що цей договір діє з 16.02.2004 р. до 31.12.2005 р.

Додатковою угодою №217 до Договору від 03.01.2006 р. сторонами погоджено продовжити дію договору з 01.01.2006 р. до 31.12.2008 р.

На виконання умов Договору відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Вербицького, 32, загальною площею 486,3 кв.м.

Розпорядженням виконавчого органу Дарницької районної в місті Києві ради (Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації) від 11.02.2008 р. №105 "Про діяльність комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва" передано з балансу КП "УЖГ" на баланс КП "ДУОНФ" в т.ч. спірне приміщення та делеговано останньому функції орендодавця з 01.03.2008 р.

Повідомленням №45/429 від 03.03.2008 р. відповідач повідомив позивача про те, що згідно із розпорядженням виконавчого органу Дарницької районної в м. Києві ради (Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації) функції орендодавця та балансоутримувача спірних нежитлових приміщень делеговані КП "ДУОНФ" та запропонував з 01.03.2008 р. здійснювати сплату орендної плати за користування спірним майном на рахунок вказаної особи.

01.03.2008 р. між КП "ДУОНФ" (орендодавець) та УДППЗ "Укрпошта" було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва №190/16 (надалі –"Договір 2"), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 17.03.2008 р. №278 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади Дарницького у місті Києві району, за адресою: вул. Вербицького, 32.

На виконання умов Договору 2 КП "ДУОНФ" передало, а позивач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Вербицького, 32, загальною площею 486,3 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі орендованого приміщення.

11.02.2009 р. відповідач звернувся до позивача з платіжною вимогою-дорученням №616 на суму 28 641,78 грн. з призначенням плету орендна плата за лютий 2009 року згідно договору №4-494 від 16.02.2004 р.

Платіжним дорученням №2662 від 13.02.2009 р. на виконання вказаної платіжної вимоги-доручення №616 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 28 641,78 грн.

Листом №22-433 від 10.03.2009 р. позивач звернувся до відповідача з проханням зарахувати переплату по орендній платі на оплату комунальних послуг по інших договорах.

04.03.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №13-03-32, в якій у зв'язку із припиненням дії Договору в частині відносин оренди спірного майна з 01.03.2008 р. вказував на безпідставне отримання відповідачем коштів у розмірі 28 641,78 грн. та вимагав їх повернути на рахунок позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із набуттям, на думку позивача, відповідачем грошових коштів на загальну суму 28 641,78 грн. без достатньої правової підстави.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами підтверджується факт передачі відповідачем та прийняття позивачем в оренду спірного майна за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із частинами 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

З огляду на викладені норми вбачається обов'язок орендаря сплачувати оренду плату за весь час користування об'єктом оренди строки, порядок та розміри якої встановлюються відповідним договором оренди.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно розпорядження виконавчого органу Дарницької районної в місті Києві ради (Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації) від 11.02.2008 р. №105 "Про діяльність комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва" орендодавцем спірного майна визначено КП "ДУОНФ", а 01.03.2008 р. між позивачем та КП "ДУОНФ" було укладено відповідний договір оренди спірного майна (Договір 2).

Тобто, з 01.03.2008 р. Договір припинив свою дію в частині оренди спірного майна, а в частині надання комунальних послуг –з 01.01.2009 р. у зв'язку із укладення між сторонами окремого договору про надання комунальних послуг (договір на комунальні послуги №3-171 о.К/04 від 01.01.2009 р.).

Відтак, на момент виставлення спірної платіжної вимоги-доручення №616 від 11.02.2009 р. Договір, як в частині оренди спірного майно, так і в частині надання комунальних послуг не діяв, а враховуючи відсутність заборгованості позивача за Договором на момент виставлення такої вимоги, сплачені позивачем за платіжним дорученням №2662 від 13.02.2009 р. грошові кошти у розмірі 28 681,78 грн. фактично є переплатою за Договором.

Посилання відповідача на наявність заборгованості позивача по сплаті орендної плати за Договором у період з січня 2007 року по лютий 2008 року, яка виникла у зв'язку із збільшенням розміру орендної ставки згідно Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади Дарницького району м. Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Дарницької районної в місті Києві ради від 20.12.2006 р. №31., судом відхиляється з огляду на наступне.

Внесення змін до Методики в частині визначення орендної ставки за користування комунальним майном з урахуванням приписів ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 286 Господарського кодексу України, ст. 762 Цивільного кодексу України є лише підставою для внесення змін до відповідного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати, а не підставою для здійснення перерахунку орендної плати в односторонньому порядку.

Доказів наявності волевиявлення сторін на внесення змін у Договір (укладення додаткової угоди тощо) в частині збільшення розміру орендної плати чи відповідного рішення суду про внесення змін до Договору матеріали справи не містять, а відтак посилання відповідача на наявність, станом на 11.02.2009 р., заборгованості позивача за Договором є безпідставним, що також підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2008 р. у справі №4/494.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що станом на 10.03.2009 р. за позивачем рахувалася заборгованість перед відповідачем по оплаті наданих останнім комунальних послуг згідно договору на комунальні послуги №3-171 о.К/04 від 01.01.2009 р. у розмірі 7 299,22 грн., обов'язок по сплаті якої, станом на 10.03.2009 р., настав.

В той же час, листом №22-433 від 10.03.2009 р. позивач звернувся до відповідача з проханням зарахувати переплату по орендній платі на оплату комунальних послуг.

Судом встановлено існування переплати позивача за Договором станом на 10.03.2009 р. у 28 641,78 грн., а враховуючи наявність відповідного листа про зарахування її частини в якості погашення існуючої заборгованості по оплаті комунальних послуг, суд приходить до висновку, що зобов'язання позивача по сплаті заборгованості за спожиті комунальні послуги припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Твердження сторін про відсутність двостороннього акту про зарахування зустрічних вимог не ґрунтується на положеннях ст. 601 Цивільного кодексу України щодо форми правочину по зарахуванню зустрічних однорідних вимог.

За таких обставин, розмір переплати позивача на користь відповідача за Договором становить 21 342,56 грн. (28 641,78 грн. –7 299,22 грн.), а з огляду на припинення дії Договору та відсутність заборгованості позивача перед відповідачем, суд приходить до висновку про відсутність правової підстави володіння КП "УЖГ" грошовими коштами у розмірі 21 342,56 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи.

Статтею 177 Цивільного кодексу України унормовано, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном, як особливим об'єктом згідно зі статтею 190 цього Кодексу вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зі змісту наведених норм вбачається, що положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові суми.

Відтак, в силу юридичного факту володіння грошовими коштами без достатньої правової підстави у володільця згідно ст.ст. 11, 1212 Цивільного кодексу України виникає зобов'язання повернути такі кошти на користь особи, яка має відповідні права на такі кошти.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача (вимога №13-03-32 від 04.03.2011 р.) до відповідача з вимогою перерахувати спірні кошти.

Таким чином, оскільки Договір припинив свою дію, доказів повернення отриманих грошових коштів відповідачем не надано, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено порядок повернення безпідставно отриманого майна, у відповідача виникло зобов'язання по поверненню позивачу 21 342,56 грн., які отримані відповідачем без достатніх правових підстав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем 21 342,56 грн., відсутність правової підстави для володіння такими коштами та наявність вимоги позивача про повернення коштів. В той же час, відповідачем наведені обставини не спростовані, доказів повернення коштів не надано.

За таких обставин, вимоги УДППЗ "Укрпошта" про стягнення з КП "УЖГ" безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 21 342,56 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

В задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 7 299,22 грн. необхідно відмовити, оскільки зобов'язання відповідача по поверненню таких коштів було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно листа позивача №22-433 від 10.03.2009 р., тобто до звернення позивача з позовом до суду.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 6 272,55 грн. та 3% річних у розмірі 1 503,69 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення наведеної норми застосовуються за невиконання грошових зобов'язань та знаходиться в 51 Главі Цивільного кодексу України, яка має назву "Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання", а дана глава міститься у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги п'ятої Цивільного кодексу України. Наведене свідчить, що положення такої статті стосуються як договірних, так і не договірних зобов'язань, тобто до порушення грошового зобов'язання, незалежно від визначених ст. 11 Цивільного кодексу України підстав їх виникнення.

Грошове зобов'язання –це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що згідно п. 4 ч. 2 ст. 11, 509, 1212 Цивільного кодексу України в силу юридичного факту набуття КП "УЖГ" грошових коштів у розмірі 21 342,56 грн. без достатньої правової підстави, у відповідача виникло зобов'язання повернути такі кошти.

Тобто, має місце правовідношення в якому КП "УЖГ" (боржник) зобов'язано вчинити на користь УДППЗ "Укрпошта" (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання по поверненню коштів, яке за змістом правовідношення є грошовим, відповідач не виконав ні після отримання коштів, ні після отримання вимоги від позивача, а відтак, нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних є правомірним.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня 2009 року по травень 2011 року від суми 28 641,78 грн., а в частині 3% річних чітких періодів нарахування в позові не наведено, а з розрахунку вбачається, що фактичне нарахування здійснено за періоду з квітня 2009 року по грудень 2010 року від суми 28 641,78 грн., однак суд здійснює перерахунок з огляду на наступне.

Вимога позивача №13-03-32 від 04.03.2011 р. про повернення безпідставно отриманих грошових коштів отримана відповідачем 09.03.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №75986329 від 04.03.2011 р., а відтак, згідно приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання відповідача по повернення безпідставно отриманих грошових коштів мало бути виконано до 16.03.2011 р., і з 17.03.2011 р. відповідач є таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Аналогічний висновок про можливість застосування приписів ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України у випадку володіння грошовими коштами без достатньої правової підстави міститься в постановах Вищого господарського суду України від 08.02.2010 р. у справі №30/72, від 03.06.2009 р. у справі 16/336 та від 27.03.2008 р. у справі 12/197.

Отже, з урахуванням викладеного, враховуючи встановлений судом розмір грошових коштів, що підлягають поверненню на користь позивача та визначений позивачем строк нарахування інфляційних втрат (з квітня 2009 року по травень 2011 року), правомірним є стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню грошових коштів у розмірі 21 342,56 грн., нарахованої за період з квітня по травень 2011 року у розмірі 448,19 грн.

Правові підстави для нарахування інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання у березні 2011 року відсутні, оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 17.03.2011 р., а згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. у випадку, якщо прострочення триває менше 15 днів протягом календарного місяця, інфляційні витрати за такий місяць не нараховуються.

В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат (5 824,36 грн.) необхідно відмовити, оскільки вони обраховані невірно (за більший період та від більшої суми).

В задоволенні позову в частині стягнення 3% річних необхідно відмовити, оскільки вони обраховані за період, в який відповідач не є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з КП "УЖГ" на користь УДППЗ "Укрпошта" грошових коштів у розмірі 21 342,56 грн. та інфляційних втрат у розмірі 448,19 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва (02091, м. Київ, Харківське шосе, 148-А; ідентифікаційний код 31722755) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22; ідентифікаційний код 21560045) грошові кошти у розмірі 21 342 (двадцять одна тисяча триста сорок дві) грн. 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 448 (чотириста сорок вісім) грн. 19 коп., державне мито у розмірі 217 (двісті сімнадцять) грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 141 (сто сорок одна) грн. 21 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –29.08.2011 р.