Рішення

від 29.08.2011 по справі 48/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/283

29.08.11

За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

доПриватного підприємства «Фірма »

простягнення 8 625,51 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача: Трегуб О.А.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»(надалі –«Банк») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Фірма »(надалі –«Підприємство») про стягнення 8 514,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2007 р. позивач передав у тимчасове користування нежитлове приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендних та комунальних платежів не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 5 931,20 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 637,13 грн., інфляційних у розмірі 1 629,48 грн. та 3% річних у розмірі 427,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 29.08.2011 р.

В судове засідання 29.08.2011 р. представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала заяву про збільшення позовних вимог до 8 625,51 грн. (у зв'язку із нарахуванням штрафних санкцій за більший період).

Представник відповідача в судове засідання 29.08.2011 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01015, м. Київ, вул. Московська, 36, кв. 5, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9907238 від 11.05.2011 р. та вказано в позові.

Також, судом додатково було відправлено ухвали суду на адресу відповідача: 01023, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 8, що вказана в договорі.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 р. між Банком (орендодавець) та Підприємством (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (надалі –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 2, загальною площею –40,3 кв.м.  

Згідно із п. 2.1 Договору передача приміщення, що орендується, здійснюється згідно актом прийому-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу в оренду.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено, орендна плата за орендне приміщення складає 151,5 грн. в т.ч. ПДВ 25,25 грн. за один кв.м.  Загальна сума орендної плати за місяць 6 105,45 грн. в т.ч. ПДВ –1 017,57 грн.

За змістом п.п. 3.2, 3.3 Договору орендна плата за перший та останній місяці перераховується авансом до 26.10.2007 р., а послідуючі орендні платежі з 01.11.2007 р. по 31.05.2008 р. перераховується на рахунок орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.6 Договору до орендної плати не включаються комунальні платежі (витрати за електроенергію, водопостачання, тепло та інші послуги), а сплачується окремо на підставі рахунків, які надаються орендодавцем, протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунків.   

Згідно п. 7.2 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати). Закінчення терміну дії договору не звільняє орендаря від обов'язків сплати заборгованості, що виникла протягом дії цього Договору, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції, передбачені цим Договором.

Додатковою угодою №1 від 30.06.2008 р. до Договору, строк дії договору було продовжено до 31.08.2008 р. та збільшено розмір орендної плати до 158,70 грн. за 1 м.кв. Загальна сума орендної плати за користування орендованим приміщенням з 30.06.2008 р. становить 6 395,62 грн. (в т.ч. ПДВ).

Додатковою угодою №2 від 25.12.2008 р. було продовжено строк дії Договору до 30.06.2009 р.

На виконання умов Договору від 01.10.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за січень 2009 року та комунальних платежів за грудень 2008 року по січень 2009 року, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 5 931,20 грн.

Договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі орендованого майна) підтверджується факт передачі нежилого приміщення в оренду, часткову сплату грошових коштів відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів за січень 2009 року та комунальних платежів за грудень 2008 року по січень 2009 року у розмірі 5 931,20 грн.

Доказів повернення орендованого майна до січня 2009 року відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 3 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.п. 3.2, 3.3, 3.6 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних та комунальних платежів за Договором на момент подачі позову настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 5 931,20  грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Банку про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 5 931,20  грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 637,13 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у визначений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Згідно п. 7.2  Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати). Закінчення терміну дії договору не звільняє орендаря від обов'язків сплати заборгованості, що виникла протягом дії цього Договору, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції, передбачені цим Договором.

За змістом п. 3.3 Договору останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідачем по сплаті орендних платежів є 10 число місяця за який нараховується орендна  плата. З огляду на положення ч. 5 ст. 251 Цивільного кодексу України, останній день внесення орендної плати за січень 2009 р. (10.01.2009 р.) припадає на суботу, а тому переноситься на понеділок. Отже, позивач правомірно нараховує пеню за січень  2009 р. з 13.01.2009 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, пеня нараховується з 13.01.2009 р. по 12.07.2009 р. (шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (12.01.2009 р.))

За перерахунком суду з огляду на викладене розмір, пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 633,87 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 3,26 грн. необхідно відмовити, оскільки вона обрахована невірно (за більший період).

До винесення судом рішення, відповідач заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подав, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 1 629,48 грн. та 3% річних у розмірі 427,70 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати січень 2009 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір інфляційних та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 1 516,17 грн. та 427,70 грн. відповідно.

Із поданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач помилково застосував у грудні 2010 року індекс інфляції у розмірі 102,9%, в той час як його розмір становить 100,8%.

В іншій частині заявлених інфляційних у розмірі 113,31 грн. необхідно відмовити з огляду на помилки в розрахунках.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з підприємства на користь Банку заборгованість у розмірі 5 931,20 грн., пені у розмірі 633,87 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 516,17 грн. та 3% річних у розмірі 427,70 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ: 

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фірма »(01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 36, кв. 5; ідентифікаційний код 21646841) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869) заборгованість у розмірі 5 931 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 20 коп., пені у розмірі 633 (шістсот тридцять три) грн. 87 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 516 (одна тисяча п'ятсот шістнадцять) грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 427 (чотириста двадцять сім) грн. 70 коп., державне мито у розмірі 100 (сто) грн. 62 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 81 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –31.08.2011 р.