Постанова

від 18.06.2008 по справі 3/350-13/391

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/350-13/391

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

18.06.08                                                                                           Справа  № 3/350-13/391

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Бойко С.М.,

суддів:                                         Бонк Т.Б.,

                                                    Марко Р.І.,

при секретарі   Чаплик І.,

з участю представників:

від скаржника (позивача) –    не   з”явився,

відповідача 2     з”явився,

інших учасників  -  не з»явилися,

розглянув апеляційну скаргу сільськогосподарського  товариства з обмеженою відповідальністю  «Агрофірма ім.Шевченка», с.Рудники Миколаївського району

на рішення    господарського суду Львівської області від 09.11.2007 року, суддя Судова-Хом»юк Н.М.,   у справі    № 3/377-27/356 (3/350-13/391)

за позовом: сільськогосподарського  товариства з обмеженою відповідальністю  «Агрофірма ім.Шевченка», с.Рудники Миколаївського району

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю   «Рудники», с.Рудники

до відповідача 2: АТ   «Український інноваційний банк», м.Київ в особі  Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», м.Дрогобич

до відповідача 3: науково-виробничого малого колективного підприємства   «Плай»

за участю третьої особи на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю «Лебідь», с.Рудники Миколаївського району

про  визнання недійсним рішення про призначення директора ТзОВ  «Рудники»оформленого  протоколом зборів учасників ТзОВ «Рудники»від 11.11.2003 року №6;

визнання недійсними кредитних договорів від 29.04.2004 року №40440, від 21.05.2004 року №40503 та іпотечного договору від 30.04.2004 року і  договору застави від 22.06.2004 року,

                                                      в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 09.11.2007 року відмовлено в позові   сільськогосподарського  товариства з обмеженою відповідальністю  «Агрофірма ім.Шевченка»до товариства з обмеженою відповідальністю   «Рудники», АТ   «Український інноваційний банк», м.Київ в особі  Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк»та науково-виробничого малого колективного підприємства   «Плай» про визнання нелигітимності  призначення директора ТзОВ  «Рудники» п.Ярошовича М.М. з визнанням недійсним (фіктивним) протоколу зборів учасників ТзОВ «Рудники»від 11.11.2003 року №6 та визнання недійсними кредитних договорів від 29.04.2004 року №40440 та від 21.05.2004 року №40503 і укладених на їх основі іпотечного договору від 30.04.2004 року та договору застави від 22.06.2004 року.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено підстав для визнання недійсним (фіктивним) протоколу зборів учасників ТзОВ «Рудники»від 11.11.2003 року №6 з визнанням нелигітимності  призначення директора ТзОВ  «Рудники»п.Ярошовича М.М. та відповідно  визнання недійсними кредитних договорів від 29.04.2004 року №40440, від 21.05.2004 року №40503, укладених цим директором з підстав його  нелигітимності, а також  укладених на їх основі іпотечного договору від 30.04.2004 року та договору застави від 22.06.2004 року.

В апеляційній скарзі  скаржник (позивач) просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що спірні збори учасників товариства з приводу призна чення п.Ярошовича директором, а також збори учасників з приводу узгодження питання оформлення кредитних договорів та передачі майна відповідача-1 в заставу не скликались і відповідно   згоди на вчинення таких дій учасники товариства не надавали, наявність якої є обов»язковою згідно Правил вчинення нотаріальних дій при оформленні кредитного договору.

Скаржник не погоджується з висновком суду про віднесення до компетенції директора вирішення питання укладення кредитних договорів, оскільки один з кредитів було   оформлено на придбання основних фондів –автомобіля, а вирішення питання придбання основних фондів у відповідності до статуту ТзОВ "Рудники" віднесено до виключної компетенції вищого органу товариства, а не його директора.

Скаржник вважає, що укладення спірних договорів нелигітимним директором та без згоди інших учасників є підставою для визнання цих договорів недійсними згідно  ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки їх зміст суперечить актам цивільного законодавства. Крім цього, з аналізу бухгалтерської документації товариства вбачається збільшення його кредиторської заборгованості на значну суму, що свідчить про використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, а згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач- 1 просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що позивачем не доведено та не представлено доказів  як порушення відповідачем вимог діючого законодавства та статуту товариства при проведення спірних зборів та укладенні спірних договорів, так і порушення його корпоративних чи майнових прав на майно товариства.  

У відзиві на апеляційну скаргу  відповідач 2 просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що ст.10 та ст.11 Закону України «Про господарські товариства»позивачу, як учаснику товариства надано право брати участь в діяльності  товариства, а також отримувати інформацію про його діяльність, проте своїм правом позивач не скористався і жодних доказів  цього не подав.

Відповідач- 2 вважає, що підтвердженням легітимності призначення директором ТзОВ  «Рудники»п.Ярошовича М.М. та проведення зборів 11.11.2003 року №6 є постанова     Миколаївського міжрайонного прокурора від 04.05.2006 року про відмову в порушені кримінальної    справи    щодо    вчинення    засновниками    ТзОВ    «Рудники»   злочину, передбаченого ст.366 КК України у зв'язку з відсутністю у їх діях складу злочину, а також зазначає  про відповідність дій директора щодо укладення спірних договорів  п.8.13 статуту товариства та ст.62 Закону України «Про господарські товариства».

В судове засідання на проголошення постанови з»явився представник відповідача- 2. Інші учасники процесу в судове засідання не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на судових засіданнях, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі,  вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Рудники" створено 18.12.1998 р. юридичними особами у відповідності до умов Установчої угоди. Статут товариства зареєстрований Миколаївською райдержадміністрацією 29.12.1998р. і „Установчої угоди про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Рудники", посвідченої 18.12.1998р. приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу за реєстровим номером 2366. На момент створення товариства його учасниками виступали чотири юридичні особи.

Розпорядженням  №430   від   02.11.1999 р.  зареєстровано  зміни  до   статуту   ТзОВ «Рудники», згідно яких учасниками товариства  виступили  юридичні особи: спілка   власників   селянських   господарств   ім.Т.Г.Шевченка,   ТзОВ     „Лебідь" та     НВМКП „Плай". Угодою про внесення змін до „Установчої угоди про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Рудники", зареєстрованою 29.06.1999р. державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної контори,  внесено зміни у розмір часток учасників товариства, а саме: СВСГ ім.Т.Г.Шевченка - 11,33% статутного фонду товариства, ТзОВ Лебідь" - 19,21 %, НВМКП „Плай" - 69,46%.

Судом також встановлено, що предметом даного спору є визнання нелигітимності  призначення директора ТзОВ  «Рудники»п.Ярошовича М.М. з визнанням недійсним (фіктивним) протоколу зборів учасників ТзОВ «Рудники»від 11.11.2003 року №6 та визнання недійсними кредитних договорів від 29.04.2004 року №40440 та від 21.05.2004 року №40503, укладених цим директором з підстав його  нелигітимності та без згоди інших учасників, а також  укладених на їх основі іпотечного договору від 30.04.2004 року та договору застави від 22.06.2004 року.

Відповідно до  ст.62  Закону  України  „Про  господарські  товариства"  у  товаристві  з    обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний ( дирекція ) або   одноособовий ( директор ). Дирекція ( директор) вирішує всі  питання діяльності товариства, за   винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, установленим цим законом та установчими документами.

У відповідності до ст.58 Закону України „Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Згідно ст.60 вказаного Закону збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників ), що володіють у сукупності більш як 60 відсотків, а згідно ст.59 -  з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

П.8.3 статуту ТзОВ „Рудники" визначено, що до компетенції зборів учасників відноситься визначення та звільнення директора товариства. П.8.5 вказаного статуту зазначає, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які в сукупності володіють не менше 60% вкладів до статутного фонду, а з питань, що потребують одностайної згоди учасників - всі учасники. До питань, вирішення яких потребує одностайного схвалення всіх учасників товариства відноситься : визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту, виключення учасника з товариства. З решти питань, рішення приймається простою більшістю голосів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення зборів учасників ТзОВ «Рудники»від 11.11.2003 року №6, в тому числі і щодо призначення директора ТзОВ  «Рудники»п.Ярошовича М.М. прийнято повноваженим складом учасників, оскільки НВМКП „Плай" володіє 69,46 % голосів, що відповідає вимогам ст.60 Закону України „Про господарські товариства" та з питань, віднесених до компетенції зборів учасників, що відповідає  п.»г»ст.41 вказаного закону.

Як зазначено вище, призначення на посаду директора товариства не потребує одностайного схвалення всіх учасників товариства, вирішення цього питання потребує участі учасників, які в сукупності володіють не менше 60% вкладів до статутного   фонду.   Учасник   товариства   „Рудники"   -   НВМКП   „Плай"   володіє   правом вирішального голосу при розгляді питання про призначення на посаду директора товариства. Питання повноважень, умов діяльності та матеріального забезпечення директора визначаються контрактом, який укладають з ним збори учасників ( п.8.11 статуту ).

Позивачем не наведено та не представлено інших доказів для визнання спірних рішень недійсними та нелегітимності призначення директором ТзОВ  «Рудники»п.Ярошовича М.М.

Крім цього, ст.63 Закону України «Про господарські товариства» передбачено можливість створення контролю за діяльністю дирекції товариства у вигляді ревізійної комісії. Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень.  Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства. 

Також, ст.11 Закону України «Про господарські товариства»позивачу, як учаснику товариства надано право брати участь в діяльності  товариства та отримувати інформацію про його діяльність. Проте, позивач  наданими йому вищезгаданими правами не скористався і жодних доказів  цього не подав.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства. Проте, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Позивачем не доведено наявність в спірному випадку вищевстановлених підстав для визнання недійсним (фіктивним) протоколу зборів учасників ТзОВ «Рудники» від 11.11.2003 року №6 та відповідно нелигітимності  призначення директора ТзОВ  «Рудники»п.Ярошовича М.М. на підставі цього рішення, а тому місцевий суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Ст.145 Цивільного кодексу України визначено порядок управління товариством з обмеженою відповідальністю,   у  відповідності  до   якого   компетенція   виконавчого   органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюється цим Кодексом, законом і статутом товариства.

Повноваження директора визначені в пп. 8.12, 8.13, 8.14 Статуту, зокрема його можливість самостійного укладення договорів від імені товариства.

Як вбачається з матеріалів справи,  ТзОВ „Рудники" укладено з АТ «Український інноваційний банк»кредитний договір №40440 від 29.04.2004р., відповідно до положень якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію у розмірі 30000 грн., та кредитний договір №40503 від 21.05.2004р., згідно якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію у розмірі 37000 грн.. З метою забезпечення кредитних зобов'язань сторонами також укладено іпотечний договір від 30.04.2005р., об"єктом якого виступали: нежитлова будівля молокоцеху, нежитлова цегляна будівля насосної та навіс. Крім того, договором застави від 22.05.2004р. передано в заставу автомобіль RENAULT Master, реєстраційний номер кузова VFIFВ30АL15609341, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ІНА 5685, видане 22.05.2004р.МРЕВ ДАІ ГУ-УМВСУ м.Стрий,реєстраційний номер № В5126АА

Підставою визнання вказаних договорів недійсними позивач зазначає нелигітимність призначення директора ТзОВ  «Рудники»п.Ярошовича М.М. на підставі рішення  зборів учасників ТзОВ «Рудники»від 11.11.2003 року №6, що досліджувалось судом вище, та відсутність згоди  учасників  товариства у вигляді рішення зборів.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою —третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно протоколу №6 зборів учасників  ТзОВ  „Рудники"  від   11.11.2003р.   на посаду директора призначено Ярошовича М.М. на період з 11.11.2003р.по 31.12.2004р. з правом підпису на всіх  фінансово-банківських документах. Правомірність вказаного рішення встановлена судом вище.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено необхідність письмової згоди у вигляді рішення зборів учасників для укладення спірних договорів.

Ст.218 Цивільного кодексу України зазначає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема, шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Матеріалами кредитної справи, належні копії якої відповідачем 2  надано в матеріали справи, підтверджується факт укладення та виконання спірних договорів, що також визнано сторонами цього договору.

З наведеного суд першої інстанцї прийшов також до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і в частині  визнання недійсними кредитних договорів від 29.04.2004 року №40440, від 21.05.2004 року №40503, укладених директором ТзОВ  «Рудники»з підстав його  нелигітимності, а також  укладених на їх основі іпотечного договору від 30.04.2004 року та договору застави від 22.06.2004 року.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.99,103,105 ГПК України, суд,               

                                                              постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 09.11.2007 року в справі за номером 3/377-27/356 (3/350-13/391) залишити без змін, а апеляційну скаргу сільськогосподарського  товариства з обмеженою відповідальністю  «Агрофірма ім.Шевченка» –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              С.М.Бойко

Судді:                                                                      Т.Б.Бонк

                                                                                 Р.І.Марко