Постанова

від 12.06.2008 по справі 5/572-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/572-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" червня 2008 р.                                                          Справа №  5/572-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: Малахова С.А. - представника за довіреністю від 07.09.2006р.,

від відповідача: Друзенко Н.В. - представника за довіреністю від 20.01.2008р.,

Томашевської Н.В. - представника за довіреністю від 03.01.2008р.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс", с.ГородокРівненського району Рівненської області   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "17" січня 2008 р. у справі № 5/572-07 (суддя Бенівський В.І.)

за позовом відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області     

до товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс", с.ГородокРівненського району Рівненської області  

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на майно,  

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.01.2008р. у справі №5/572-07  позов відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс", с.Городок Рівненського району Рівненської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на майно задоволено та визнано недійсними:

- договір купівлі-продажу від 27.06.2005р. згідно якого ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" (продавець) продало, а ТзОВ "УкрТехноФос-Плюс" (покупець) купило транспортні засоби в кількості 12 одиниць за ціною 35853,60грн., а саме: Автомобіль Камаз-5511 №83-98 1988р.; Автомобіль            ЗІЛ-ММЗ-554 №84-66 1988р.; Автомобіль ЗІЛ-431410 №15-38 1989р.; Автомобіль            ЗІЛ-431410 №84-80 1997р.; Бензовоз на базі Газ -52 №38-54 1991р.; Автомобіль                Ваз-21213 №16-39 1999р.; Напівпричіп-цистерна АРУП 8 №23-00 1989р.; Напівпричіп ГКБ-819 №87-26 1990р.; Трактор Т-150 К 1990р.; Трактор Т-150К №26-77 1988р.; Навантажувач Т-156 КО 1994р.,

- договір від 27.06.2005р., згідно якого ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" (продавець) продало, а ТзОВ "УкрТехноФос-Плюс" (покупець) купило сільськогосподарське обладнання та техніку в кількості 56 одиниць загальною вартістю 46138,80грн., а саме: Розкидач РМГ-4 1990 року;                 Плуг ПЛН-5-35 1996р.; Рама плуга ПЛН-5-35 1996р.; Дискова борона БДГ-6,5 1999р.; Зернонавантажувач ЗМ-60; Котки водоналивні ЗКВГ-1,4 - 6 шт; Райборони ЗОР-07; Стойка культиватора КПС-4; Культиватор КПС-4; Причіп 2ПТС-4 1990р.; Оприскувач ОП-2000 1996р.; Протруювач ПСШ-5 1997р.; Культиватор КПС-4 1985р.; Культиватор КРН-5,6 1996р.; Культиватор КФ-5,4 1999р.; Сівалка СЗ-3,6 1999р.; Зерноочисна машина ОВС-25 1986 р.; Резервуар 75 м3 1989 р; Резервуар 75 м3 1991р.; Резервуар 75 м3 1991р.; Резервуар 75 м3 1987р.; Автонавантажувач 1991р.; Верстат токарний 1М63 1982 р.; Верстат 2Н-135 1983р.; Верстат 2Н-1 12 1983р.; Верстат токарний 1А616 1975р.; Верстат свердлильний ВС-410 1982р.; Місце майстра 1983р.; Верстат Р-1 14 1983р.; Телефакс 1992р.; Гайковерт 1988; Стенд 110-11-01 1987р.; Стенд ОЩ-300 1987р.; Млинок для кормів лабораторний 1990; Сушильна шафа 1990р.; Нітратомір 1990р.; Фотокалориметр КФ 1990р.; Витяжна шафа 1990р.; Вага в/п 30т 1983р.; Колонка АДАСТ; Колонка АДАСТ 1982р.; Колонка ТІСА; Колонка ТІСА; Колонка НАІНА; Ємкість 11,369м3; Ємкість 11,3 м3; Ємкість 1,556 м3; Ємкість 11,0 м3; Ємкість 5,3 м3; Ємкість 51,293 м3; Ємкість 50,597 м3; Ємкість 10,0 м3 ; Ємкість 11,0 м3; Ємкість 4,0 м3; Ємкість 10,0м3; Ємкість 10,5 м3

з проведенням двосторонньої реституції за вказаними договорами.

Крім того, судовим рішенням визнано недійсними:

- укладений між сторонами у справі 27.06.2005р. договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться в місті Іллінці, Вінницької області по вул.Кірова,116, а саме: огорожі ЗБВ 1611,0 кв.м., дві площадки з твердим покриттям №2,№3; склад ПММ літери Г,Д №№7,8,9 площею 64,6кв.м., прохідну, літера А площею 51,3 кв.м.,  дві  площадки №10, №11;  піднавіс для стоянки літерою Ж-392,4кв.м.; сарай для автомашин (приміщення 1,2,3) літерою 3 площею 458,7кв.м., котельню літерами К,Л №10, площею 139,6кв.м., майстерню, літерами Б,М, площею 1052,7кв.м.; а всього нерухоме майно загальною площею 2159,30кв.м.;

-  укладений між сторонами у справі 27.06.2005р. договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: с.Жадани, вул.Горького,29 а Іллінецького району, Вінницької області,  а саме:  складу ЖКУ 4 шт.  400куб.м.,  Зшт.-200куб.м., складу міндобрив №1, складу міндобрив №2 заг.площею 1287,8кв.м., площадки для міндобрив, складу ЖКУ 10 шт. 75 куб.м., 5 шт.- 5 куб.м., автоваги, залізничного тупіка.

Визнано право власності відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" на майно, що було передано товариству з обмеженою відповідальності "УкрТехноФос-Плюс", а саме:

- сільськогосподарське обладнання та техніку в кількості 56 одиниць, загальна вартість якого склала 46138,80грн., а саме: Розкидач РМГ-4 1990р.; Плуг ПЛН-5-35 1996р.; Рама плуга ПЛН-5-35 1996р.; Дискова борона БДГ-6,5 1999р.; Зернонавантажувач ЗМ-60; Котки водоналивні ЗКВГ-1,4 - 6 шт; Райборони ЗОР-07; Стойка культиватора КПС-4; Культиватор КПС-4; Причіп 2ПТС-4 1990р.; Оприскувач ОП-2000 1996р.; Протруювач ПСШ-5 1997р.; Культиватор КПС-4 1985р.; Культиватор КРН-5,6 1996р.; Культиватор КФ-5,4 1999р.; Сівалка СЗ-3,6 1999р.; Зерноочисна машина ОВС-25  1986р.; Резервуар 75 м3 1989р; Резервуар 75 м3 1991р.; Резервуар 75м3 1991р.; Резервуар 75м3 1987р.; Автонавантажувач 1991р.; Верстат токарний 1М63 1982р.; Верстат2Н-135 1983р.; Верстат 2Н-1 12 1983р.; Верстат токарний 1А616 1975р.; Верстат свердлильний ВС-410 1982р.; Місце майстра 1983р.; Верстат Р-1 14 1983р.; Телефакс 1992р.; Гайковерт 1988; Стенд 110-11-01 1987р.; Стенд ОЩ-300 1987р.; Млинок для кормів лабораторний 1990; Сушильна шафа 1990р.; Нітратомір 1990р.; Фотокалориметр КФ 1990р.; Витяжна шафа 1990р.; Вага в/п 30т 1983р.; Колонка АДАСТ; Колонка АДАСТ 1982р.; Колонка ТІСА; Колонка ТІСА; Колонка НАІНА; Ємкість 11,369м3; Ємкість 11,3м3; Ємкість 10,556 м3; Ємкість 11,0м3; Ємкість 5,3м3; Ємкість 51,293м3; Ємкість 50,597 м3; Ємкість 10,0 м3; Ємкість 11,0м3; Ємкість 4,0м3; Ємкість 10,0м3; Ємкість 10,5 м3;

- транспортні засоби в кількості 12 одиниць за ціною 35853,60грн., а саме: Автомобіль Камаз -5511 №83-98 1988р.; Автомобіль ЗІЛ-ММЗ-554 №84-66 1988р.; Автомобіль ЗІЛ-431410 №15-38 1989р.; Автомобіль ЗІЛ-431410 №84-80 1997р.; Бензовоз на базі Газ-52 №38-54 1991р.; Автомобіль Ваз-21213 №16-39 1999р.; Напівпричіп-цистерна АРУП 8 №23-00 1989р.; Напівпричіп ГКБ-819 №87-26 1990р.; Трактор Т-150 К 1990р.; Трактор Т-150К №26-77 1988р.; Навантажувач Т-156 КО 1994р.

Визнано право власності відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" на об'єкти нерухомості, що розташовані на території с. Жадани, Іллінецького р-ну, Вінницької обл. на:

- нерухоме майно, що складає цілу частку, яке знаходиться в місті Іллінці, Вінницької області по вул.Кірова,116, а саме: огорожі ЗБВ 1611,0 кв.м., дві площадки з твердим покриттям №2,№3; склад ПММ літери Г,Д №№7,8,9 площею 64,6кв.м., прохідну, літера А, площею 51,3 кв.м., дві площадки №10,№11; піднавіс для стоянки, літерою Ж- 392,4 кв.м.; сарай для автомашин (приміщення 1,2,3), літерою 3, площею 458,7кв.м., котельню, літерами К,Л №10 площею 139,6кв.м., майстерню літерами Б,М площею 1052,7 кв.м.; а всього нерухоме майно загальною площею 2159,30кв.м.;

- нерухоме майно за адресою: с.Жадани, вул.Горького,29а, Іллінецького району, Вінницької області, а саме: склад ЖКУ 4шт. 400куб.м., Зшт.-200куб.м., склад міндобрив №1, склад міндобрив №2 заг.площею 1287,8кв.м., площадка для міндобрив, склад ЖКУ 10 шт. 75куб.м., 5 шт.- 5куб.м., автовага, залізничний тупік.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальності "УкрТехноФос-Плюс" на користь відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" 85-00 грн. витрат на державне мито, 118-00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи вказане рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, правил територіальної та виключної підсудності, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати повністю та прийняти нове- про відмову в позові.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач, зокрема, зазначає наступне:

- місцевий господарський суд, встановивши, що спірні угоди виконано повністю сторонами у 2005 році, водночас, не врахував, що згідно з ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, між іншим, щодо подання до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених ч.10 ст.17 названого Закону, частиною ж 10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право керуючого санацією відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, а тому, у ліквідатора ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" - Марковського С.С. не було правових підстав для звернення до господарського суду із заявою про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених ч.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- не зважив місцевий господарський суд й на те, що підстави для визнання угод боржника недійсними містяться у ч.11 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однак, положення зазначеної норми, яка є спеціальною і передбачена для застосування судом виключно на стадії санації за відповідною заявою керуючого санацією, не підлягають застосуванню у випадку подання заяви про визнання угоди недійсною ліквідатором;

- Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості визнання недійсною угоди боржника, яка не відповідає цивільному законодавству; визнання зазначеної угоди недійсною відбувається у позовному провадженні і не може бути предметом розгляду у справі про банкрутство, про що прямо зазначено у Постанові Вищого господарського суду України №1б/71-б-2 від 06.11.2002р.;

- суд не врахував, що зміст укладених між ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" та ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" договорів купівлі-продажу не суперечать ні ЦК України, ні іншим актам цивільного законодавства, зворотного господарським судом першої інстанції не встановлено, а посилання суду на невідповідність угод вимогам Закону України "Про господарські товариства" є безпідставними. Зміст позовних зводився до того, що спірні договори є недійсними, оскільки вищим органом - загальними зборами акціонерів ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" рішення щодо відчуження транспортних засобів не приймалося, а відтак, голова правління товариства, укладаючи відповідні угоди, діяв з перевищенням своєї компетенції. Однак, законодавством такої передумови для укладення договорів з продажу рухомого майна, як відповідне рішення загальних зборів акціонерів не передбачено. Згідно з ст.47 Закону України "Про господарські товариства" виконавчий орган товариства  вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. А в силу ст.48 цього Закону голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати всі дії  від імені товариства. Аналогічні положення містить ст.161 Цивільного кодексу України.             Пунктом 10.3.1 Статуту ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" затвердження всіх угод, які укладаються товариством, віднесено до компетенції спостережної (наглядової) ради, а згідно п.9.2.2 Статуту питання щодо надання згоди на відчуження рухомого майна товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів не віднесено. З протоколу №3 засідання спостережної ради ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" від 24.06.2005р. вбачається, що радою було надано дозвіл правлінню товариства провести операцію з відчуження транспортних засобів та сільськогосподарського обладнання  за ціною 70852грн. - згідно висновку експертної оцінки, а голові правління надано повноваження  укласти і підписати угоди з                    ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" про відчуження; даним рішенням також затверджено договори. Таким чином, під час укладення і підписання оспорених договорів, ні вимог Закону України "Про господарські товариства", ні вимог Статуту позивача, останнім не було порушено;

- у позовній заяві, заяві про доповнення до предмету позову і в ході судового розгляду справи ліквідатор позивача доводив, що загальні збори акціонерів ні                       у 2004 році, ні у 2005 році товариством не проводились, відтак, Піган В.В., який діяв від імені товариства, як голова правління при підписанні спірних угод, є неуповноваженою особою. З тих же міркувань ліквідатор відхилив протокол спостережної ради про надання згоди на операцію з відчуження, як неуповноваженого органу товариства. Разом з тим, відповідачем належними доказами (документацією по скликанню зборів, в т.ч. докази публікації в пресі оголошень про збори, доказами надсилання персональних повідомлень акціонерам, доказами наявності кворуму на зборах, протоколами зборів, зокрема, від 12.03.2004р., 29.03.2005р.) доведено, що чергові річні загальні збори акціонерів позивача проводились та підтверджено наявність у органів управління позивача відповідних повноважень на відчуження майна товариства;

- доводи позивача про те, що гр.Супрунюка Ю.П. не могло бути обрано головою спостережної ради позивача у зв'язку з тим, що він не являється акціонером                   ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" та є директором ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" спростовуються тим, що акціонером позивача з часткою 62,44487% було і є ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", яке уповноважило своєю довіреністю від 12.02.2004р. гр.Супрунюка Ю.П. представляти його інтереси як акціонера ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", в тому числі з правом участі у Загальних зборах і правом на обрання до персонального складу Спостережної ради даного товариства. Законодавством встановлено обмеження лише у вигляді заборони одній особі бути членом ради акціонерного товариства (спостережної ради) та членом його виконавчого органу і ревізійної комісії й жодних інших обмежень не встановлено.

Відповідач також вважає, що справу розглянуто господарським судом Вінницької області з порушенням встановлених ст.ст.15,16 ГПК України правил про територіальну та виключну підсудність спорів.

В доповненні №49 від 05.02.2008р. до апеляційної скарги (т.2 а.с.14-16) відповідач вказав на те, що місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що предметом спору згідно позовної заяви та доповнення до неї є вимога про визнання права власності на транспортні засоби, відчужені відповідачу згідно договорів купівлі-продажу від 27.06.2005р. шляхом визнання таких договорів недійсними із застосуванням двосторонньої реституції, однак, суд першої інстанції за відсутності відповідної заяви позивача про збільшення позовних вимог, в порушення принципу диспозитивності та п.2 ч.1 ст.83 ГПК України неправомірно вийшов за межі позовних вимог та визнав право власності на об'єкти нерухомого майна шляхом визнання недійсними двох договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених між позивачем та відповідачем 27.06.2005р.   

Позивач свою позицію відносно доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, у письмовому вигляді не надав. Однак, пояснення по суті спору виклав в письмових поясненнях №61 від 18.04.2008р., №83 від 02.06.2008р. (т.2 а.с.31-32).

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, надавши пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважають рішення господарського суду Вінницької області таким, що прийняте без повного з'ясування всіх обставин та з порушенням норм чинного законодавства. Просять його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте  з додержанням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2007р. в господарський суд Вінницької області звернулось ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" про:

- визнання права власності позивача на майно, що було передано у власність відповідачу відповідно до договорів купівлі-продажу від 27.06.2005р., а саме: 56 одиниць обладнання та техніки (перелік яких вказано в прохальній частині позовної заяви), 12 одиниць транспортних засобів (згідно переліку у позовній заяві)   

- визнання права власності на об'єкти нерухомості, розташовані на території с.Жадани Іллінецького району Вінницької області та об'єкти нерухомості, розташовані в м.Іллінці по вул.Кірова,1, які незаконно знаходяться у користуванні відповідача.

Від імені ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" позовну заяву подано арбітражним керуючим - ліквідатором товариства.

Обгрунтовуючи позов, ліквідатор зазначив, що в процесі здійснення передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноважень в ході ліквідаційної процедури, ним було виявлено порушення в керуванні та функціонуванні підприємства, зокрема, при укладенні 27.06.2005р. між ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" та відповідачем двох договорів купівлі-продажу                     56 одиниць сільськогосподарського обладнання та техніки вартістю 46138,80грн. та               12 одиниць транспортних засобів вартістю 35853,60грн. (найменування сільськогосподарського обладнання та техніки, а також транспортних засобів вказано на арк.2 позовної заяви, т.1 а.с.3).

Так, ліквідатор стверджує, що звітна документація та довідка Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку свідчить про те, що загальні збори акціонерів з приводу вирішення питання про відчуження майна боржника не скликалися, й  усі угоди та договори укладалися за рішеннями спостережної ради та правління товариства з перевищенням своїх повноважень, без дозволу та звітності перед загальними зборами акціонерів.

Крім того, як зазначає ліквідатор, гр.Супрунюк Ю.П., який підписав протокол  №3 від 24.06.2005р. засідання спостережної ради ВАТ "Іллінецький Райагрохім" як голова спостережної ради, одночасно являється генеральним директором товариства "УкрТехноФос-Плюс". За твердженням ліквідатора, чинним законодавством заборонено особисто, через представників або інших осіб входити до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Ліквідатор також вказує, що у незаконному користуванні відповідача знаходяться 2 об'єкти нерухомості, що розташовані на території с.Жадани та в м.Іллінці.

Відповідач у письмовому відзиві №30 від 30.11.2007р. на позовну заяву                        (т.1 а.с.100-104) заперечив проти позову, зазначивши, що до повноважень зборів акціонерів ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім"  ні Законом України "Про господарські товариства", ні Статутом вказаного товариства погодження договорів щодо відчуження майна ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" не віднесено, жодних рішень щодо особливого порядку відчуження майна вищим органом товариства правлінням, спостережною (наглядовою) радою не приймалося, а згідно Статуту даного товариства укладення договорів щодо відчуження майна товариства здійснюється головою правління за згодою спостережної (наглядової) ради й такий дозвіл на відчуження спірних сільськогосподарського обладнання, техніки та транспортних засобів спостережна рада ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" надала, про що свідчить протокол засідання спостережної ради №3 від 24.06.2005р.

Стосовно тверджень позивача про неможливість у гр.Супрунюка Ю.П. законних підстав займати одночасно посаду генерального директора відповідача та бути головою спостережної ради позивача, відповідач зазначив, що ч.6 ст.46 Закону України "Про господарські товариства" чітко встановлені обмеження члена спостережної ради бути членами виконавчого органу та ревізійної комісії й будь-яких інших обмежень щодо суміщення посад чинне законодавство не містить.

Відповідач стверджує, що набув права власності на спірне майно у встановленому законом порядку, за договорами, які в судовому порядку недійсними не визнавалися.

22.11.2007р. ліквідатор позивача надав доповнення до позову (т.1 а.с.148-151), в якому просив після слів "договорів купівлі-продажу від 27.06.2005р." вказати "визнавши їх недійсними з проведенням двосторонньої реституції".

Решта позовних вимог залишені без змін.

Таким чином, вимоги про визнання недійсними двох договорів купівлі-продажу від 27.06.2005р., за якими продано відповідачу нерухоме майно, розташоване у м.Іллінці та у с.Жадани, у позовній заяві та доповненні до неї не ставились.

Місцевий господарський суд, оцінивши доводи сторін, обставини справи, які підтверджені відповідними доказами, дійшов висновку, що сторонами не доведено, що загальні збори акціонерів позивача мали місце і були проведені у відповідності із чинним законодавством, з повідомленням акціонерів у встановленому Статутом позивача ст.43 Закону України "Про господарські товариства" порядку, а видані Супрунюком Ю.П., як головою спостережної ради ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", нормативні акти та укладені ним договори не можуть бути взяті до уваги, оскільки він не є акціонером            ВАТ "Райагрохім", а його обрання головою спостережної ради не відповідає нормам закону, та, як зазначалося вище, суд прийняв рішення про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів від 27.06.2005р., обладнання та техніки від 27.06,2005р., нерухомого майна від 27.06.2005р., на які посилався позивач у своїй позовній заяві та доповненні до неї, а також визнав право власності позивача на майно, що було передано товариству з обмеженою відповідальності "УкрТехноФос-Плюс", за вказаними договорами.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та вважає, що судове рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення - про відмову в позові, виходячи з наступних підстав.

Колегія суддів, розглянувши вимоги позивача та дослідивши обставини справи, які підтверджуються відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, враховує наступне.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2005р. між ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" та товариством з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" було укладено договір купівлі-продажу обладнання та техніки (т.1 а.с.14-15,105,141), відповідно до якого                       ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" (за договором "продавець") зобов'язалось передати у власність ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" (за договором "покупець") сільськогосподарське обладнання та техніку в кількості 56 одиниць загальною вартістю 46138,80грн. (з врахуванням ПДВ), а покупець, в свою чергу, - прийняти майно та оплатити його на умовах, визначених у договорі, зокрема, в строк до 31.12.2005р. (п.п.1.1, 3.1, 3.2 договору).

Згідно п.1.2 договору вартість майна та повний перелік наведений в додатку №1 до договору (т.1 а.с.16-17,145).

До переліку майна включено: Розкидач РМГ-4 1990 року; Плуг ПЛН-5-35 1996р.; Рама плуга ПЛН-5-35 1996р.; Дискова борона БДГ-6,5 1999р.; Зернонавантажувач         ЗМ-60; Котки водоналивні ЗКВГ-1,4 - 6 шт; Райборони ЗОР-07; Стойка культиватора КПС-4; Культиватор КПС-4; Причіп 2ПТС-4 1990р.; Оприскувач ОП-2000 1996р.; Протруювач ПСШ-5 1997р.; Культиватор КПС-4 1985р.; Культиватор КРН-5,6 1996р.; Культиватор КФ-5,4 1999р.; Сівалка СЗ-3,6 1999р.; Зерноочисна машина ОВС-25 1986 р.; Резервуар 75 м3 1989 р; Резервуар 75 м3 1991р.; Резервуар 75 м3 1991р.; Резервуар 75 м3 1987р.; Автонавантажувач 1991р.; Верстат токарний 1М63 1982 р.;                   Верстат 2Н-135 1983р.; Верстат 2Н-1 12 1983р.; Верстат токарний 1А616 1975р.; Верстат свердлильний ВС-410 1982р.; Місце майстра 1983р.; Верстат Р-1 14 1983р.; Телефакс 1992р.; Гайковерт 1988; Стенд 110-11-01 1987р.; Стенд ОЩ-300 1987р.; Млинок для кормів лабораторний 1990; Сушильна шафа 1990р.; Нітратомір 1990р.; Фотокалориметр КФ 1990р.; Витяжна шафа 1990р.; Вага в/п 30т 1983р.; Колонка АДАСТ; Колонка АДАСТ 1982р.; Колонка ТІСА; Колонка ТІСА; Колонка НАІНА; Ємкість 11,369м3; Ємкість 11,3 м3; Ємкість 1,556 м3; Ємкість 11,0 м3; Ємкість 5,3 м3; Ємкість 51,293 м3; Ємкість 50,597 м3; Ємкість 10,0 м3 ; Ємкість 11,0 м3; Ємкість 4,0 м3; Ємкість 10,0м3; Ємкість 10,5 м3.

Додаток №1 до договору підписаний представниками продавця і покупця.

Перехід права власності на майно відбувається в момент його передачі покупцю, що оформляється актом приймання-передачі (п.2.3 договору).

Такий акт складено та підписано представниками сторін 27.06.2005р.                         (т.1 а.с.106-107,144).

Цієї ж дати, тобто 27.06.2005р., між ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" та товариством з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" було укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів (т.1 а.с.18,109-110,143), відповідно до якого ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" (за договором "продавець") зобов'язалось передати у власність ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" (за договором "покупець") транспортні в кількості 12 одиниць загальною вартістю 35853,60грн. (з врахуванням ПДВ), а саме: Автомобіль Камаз-5511 №83-98 1988р.; Автомобіль ЗІЛ-ММЗ-554 №84-66 1988р.; Автомобіль ЗІЛ-431410 №15-38 1989р.; Автомобіль ЗІЛ-431410 №84-80 1997р.; Бензовоз на базі Газ -52 №38-54 1991р.; Автомобіль Ваз-21213 №16-39 1999р.; Напівпричіп-цистерна АРУП 8 №23-00 1989р.; Напівпричіп ГКБ-819 №87-26 1990р.; Трактор Т-150 К 1990р.; Трактор Т-150К №26-77 1988 р.; Навантажувач Т-156 КО 1994р., а покупець, в свою чергу, - прийняти рухоме майно (автотранспорт) та оплатити його на умовах, визначених у договорі, зокрема, в строк до 31.12.2005р. (п.п.1.1, 3.1, 3.2 договору).

Перехід права власності на транспортні засоби відбувається з моменту їх реєстрації покупцем в органах МРЕВ ДАІ (п.2.3 договору).

Акт приймання-передачі транспортних засобів складено 27.06.2005р.                        (т.1 а.с.111,142, т.2 а.с.26) й вказані засоби зареєстровані відповідачем в Рівненському МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України та Рівненській районній інспекції державного технічного нагляду з видачею свідоцтва власнику (т.1 а.с.137-140).

Договори купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання й техніки та транспортних засобів від 27.06.2005р. зі сторони продавця підписано головою правління Піганом В.В., а зі сторони покупця – генеральним директором товариства                                Супрунюком Ю.П.  

28.02.2006р. сторони підписали угоду про припинення зобов'язання заліком зустрічних однорідних вимог (т.2 а.с.140), згідно з якою припиняється зобов'язання покупця (відповідача) перед продавцем (позивачем) щодо оплати вартості отриманого майна на суму 81992,40грн., яка відповідає вартості майна за договорами купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання та техніки й транспортних засобів від 27.06.2005р.

Таким чином, договори купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання й техніки та транспортних засобів від 27.06.2005р. сторонами виконано.

Матеріали справи свідчать, що 27.06.2005р. між сторонами у справі було укладено також договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке складається зі складу ЖКУ 4 шт.  400куб.м.,  Зшт.-200куб.м., літера В, №2, №16; складу міндобрив; площадки для міндобрив, №18; складу ЖКУ 10 шт. 75 куб.м., 5 шт.- 5 куб.м., літера №2, №19; автоваги, літера А, №20;, залізничного тупика 270п.м., літера №3, №21, а всього майна загальною площею 2583,50кв.м., розташованого в с.Жадани Іллінецького району Вінницької області по вул.Горького,29а (т.1 а.с.38,39).

Крім того, 27.06.2005р. сторони уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, що складається з огорожі ЗБВ 1611,0кв.м.; двох площадок з твердим покриттям №2,№3; складу ПММ літери Г,Д, №№7,8,9 площею 64,6кв.м.; прохідної, літера А, площею 51,3 кв.м.;  двох  площадок №10,№11; піднавісу для стоянки                           літерою Ж-392,4кв.м.; сараю для автомашин (приміщення 1,2,3) літерою 3 площею 458,7кв.м.; котельні, літерами К,Л, №10, площею 139,6кв.м.; майстерні, літерами Б,М, площею 1052,7кв.м.; а всього нерухомого майна загальною площею 2159,30кв.м., розташованого по вул.Кірова,116  у м.Іллінці Вінницької області (т.1 87,88).

Право власності на предмет договорів, згідно їх пунктів 12, переходить до покупця в момент державної реєстрації договору.

На підставі цих договорів купівлі-продажу нерухомого майна КП "Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації зареєструвало за відповідачем право власності на майно, яке є предметом договорів (т.1 а.с.40-43,89-90,95,96).

04.10.2005р. між сторонами у справі укладено договір про припинення зобов'язання зарахуванням, відповідно до якого сторони погодили зарахувати зустрічні однорідні зобов'язання на суму 249061,00грн. по договорах купівлі-продажу нерухомого майна, укладених 27.06.2005р. та по інших договорах.

Сторони у договорі підтвердили, що договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, відповідає статутним цілям та завданням сторін договору.

Згідно укладеного між сторонами у справі договору від 11.11.2005р. (т.2 а.с.132) було внесено зміни до договору про припинення зобов'язання зарахуванням від 04.10.2005р., та зараховано зустрічні однорідні зобов'язання на суму 298819,20грн. по договорах купівлі-продажу нерухомого майна від 27.06.2005р. та по інших договорах.

Договір про припинення зобов'язання зарахуванням та договір про внесення до нього змін нотаріально посвідчені.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2007р. господарським судом Вінницької області у справі №5/226-06 було прийнято постанову про визнання                   ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Марковського С.С., який подав до суду позов про визнання договорів купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання та техніки й транспортних засобів від 27.06.2005р. недійсними.

Відповідно до ст.25 Закону України від 14.05.1992р. №2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент укладення договорів від 27.06.2005р, а також на день звернення ліквідатора до господарського суду) ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, між іншим, щодо подання до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених ч.10 ст.17 цього Закону.

Частиною 10 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що керуючий санацією має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково.

Проте, у ліквідатора боржника – ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" - не було правових підстав для звернення до господарського суду з заявою про визнання договорів купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання та техніки й транспортних засобів від 27.06.2005р. недійсними, оскільки дані договори було виконано сторонами в 2006 році.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанови від 20.06.2006р. у справі №10/176, від 04.10.2006р. №01-08/104).

Стосовно доводів позивача про те, що загальні збори акціонерів з приводу вирішення питання про відчуження майна боржника не скликалися, й усі угоди та договори укладалися за рішеннями спостережної ради та правління товариства з перевищенням своїх повноважень, без дозволу та звітності перед загальними зборами акціонерів, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори акціонерного товариства є його вищим органом.

Наведеною нормою визначено питання, що віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і які не можуть бути передані іншим органам товариства.

Дана стаття передбачає, що Статутом товариства  до компетенції  загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Ч.1 ст.46 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.

Однак, ні в ст.41 Закону України "Про господарські товариства", ні в Статуті             ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" (т.2 а.с.43-53) не передбачено, що загальні збори акціонерів повинні надавати згоду на відчуження майна товариства.

Водночас, як передбачено пунктом 10.3.1 Статуту ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", до компетенції спостережної (наглядової) ради товариства віднесене, зокрема, питання про затвердження угод, які укладаються товариством.

Згідно п.10.4.3 Статуту голова спостережної ради дає письмові дозволи правлінню товариства або голові правління товариства на відчуження майна товариства у випадках, встановлених цим Статутом. Без такого дозволу угоди на відчуження майна товариства є недійсними.

Як свідчать матеріали справи, 12.03.2004р. відбулися чергові загальні збори акціонерів ВАТ "Іллінецьке районне підприємство "Райагрохім", для проведення яких було прийнято відповідне рішення, створено реєстраційну та лічильну комісії, повідомлено акціонерів (рішення правління Іллінецьке ВАТ "Райагрохім" від 12.01.2004р., протоколи №1 та №2 реєстраційної комісії загальних зборів акціонерів Іллінецьке ВАТ "Райагрохім" від 12.03.2004р.,  протокол №01 лічильної комісії загальних зборів, витяги з газет "Вінниччина", реєстри на відправлення кореспонденції,                       т.2 а.с.75-80,84-95).

З витягу з протоколу вказаних чергових загальних зборів акціонерів (т.2 а.с.94) вбачається, що на них було обрано з 12.03.2004р. персональний склад спостережної (наглядової) ради Іллінецьке ВАТ "Райагрохім" з числа уповноважених представників юридичної особи ТзОВ "УкрТехноФос-Плюс", що володіє 584484 акціями                           ВАТ "Райагрохім" (62,445%) Супрунюка Ю.П. – головою спостережної (наглядової) ради, Тараненка В.І., Іщука В.Л. – членами спостережної (наглядової) ради.

В матеріалах справи наявна довідка Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку  (т.2 а.с.127), де зазначено, що ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", керівником якого являється Супрунюк Ю.П., є акціонером позивача з кількістю акцій останнього 584484шт. (62,445%).  

Як свідчить протокол №3 засідання спостережної ради ВАТ "Іллінецький "Райагрохім" від 24.06.2005р. (т.2 а.с.129), на даному засіданні було надано дозвіл правлінню ВАТ "Іллінецький "Райагрохім" на відчуження транспортних засобів та сільськогосподарського обладнання, що знаходиться за адресою по вул.Кірова,116 у м.Іллінці Вінницької області за ціною згідно висновку експертної оцінки ПП "Овес" в розмірі 70952,00грн., а також уповноважено на укладення, підписання угод про відчуження транспортних засобів та сільськогосподарського обладнання (в тому числі з правом підписання документів в органах МРЕВ ДАІ) товариства ВАТ "Іллінецький "Райагрохім" голову правління Пігана В.В. та постановлено затвердити угоди купівлі-продажу в порядку п.10.3.1 Статуту ВАТ "Іллінецький "Райагрохім".

Докази на підтвердження визнання рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 12.03.2004р., а також засідання спостережної ради від 24.06.2005р. недійсними в матеріалах даної справи відсутні.

Таким чином, рішення про надання правлінню ВАТ "Іллінецький "Райагрохім" дозволу на відчуження транспортних засобів та сільськогосподарської техніки й уповноваження голови правління Пігана В.В. укласти та підписати угоди про відчуження майна спостережною радою товариства прийняте в межах повноважень, визначених Законом України "Про господарські товариства" та Статуту позивача.            

Позивач вважає, що Супрунюк Ю.П. не мав права підписувати протокол №3 від 24.06.2005р. засідання спостережної (наглядової) ради ВАТ "Іллінецький "Райагрохім", у зв'язку з одночасним перебуванням на посаді генерального директора                                ТОВ "УкрТехноФос-Плюс".

Проте, такі твердження позивача є необґрунтованими.

Чинне законодавство не забороняє уповноваженому представникові юридичної особи - акціонера товариства брати участь у роботі спостережної ради цього товариства.

Виходячи з положень ст.26 Закону України "Про господарські товариства", акціонерами акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни, для яких чинне законодавство встановлює однакові права та обов'язки.

Обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчого та контролюючого органу акціонерного товариства згідно з пунктом "г" ч.1 ст.36 Закону України "Про господарські товариства" належить до повноважень установчих зборів акціонерного товариства.

Таким чином, юридична особа може бути обрана до складу членів спостережної ради, виконавчого або контролюючого органу акціонерного товариства, як і фізична особа.

В силу положень ст.92 ("цивільна дієздатність юридичної особи") Цивільного кодексу України юридична особа, обрана як акціонер до складу ради акціонерного товариства (спостереженої ради), може брати участь у роботі спостережної ради через свого уповноваженого представника (представників).

Згідно пункту 10.2.1 Статуту позивача спостережна (наглядова) рада товариства складається з трьох чоловік - акціонерів товариства або їх  представників, які обираються загальними зборами.

ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", як акціонер позивача, володіючий акціями, що дорівнює 62,44% голосів у вищому органі товариства, довіреністю від 12.02.2004р.                  (т.2 а.с.81) уповноважив Супрунюка Ю.П. на представництво інтересів                                 ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" як акціонера позивача перед самим позивачем, зокрема, перед виконавчим органом, ревізійною комісією, спостережною (наглядовою) радою, посадовими особами, вищим органом – загальними зборами позивача.

Як зазначалося вище, на чергових загальних зборах акціонерів від 12.03.2004р. (т.2 а.с.94), докази визнання яких незаконними в матеріалах справи відсутні,       Супрунюка Ю.П. було обрано головою спостережної (наглядової) ради.

Отже, обрання Супрунюка Ю.П. до складу спостережної ради не суперечило вимогам чинного законодавства.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання договорів купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання та техніки, а також транспортних засобів, укладених між сторонами у справі 27.06.2005р., недійсними, а тому, позовні вимоги про визнання цих договорів недійсними із зобов'язанням провести двосторонню реституцію задоволенню не підлягають.

Стосовно висновку місцевого господарського суду про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 27.06.2005р., а також визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке є предметом вказаних договорів, слід зазначити, що позивачем у позовній заяві не ставилась позовна вимога про визнання цих договорів недійсними.

В доповненні до предмету позову (т.1 а.с.148-151) позивач просив після слів "договорів купівлі-продажу від 27.06.2005р.", які зазначені в п.2 прохальної частини позовної заяви, що стосується договорів купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання та техніки, вказати "визнавши їх недійсними з проведенням двосторонньої реституції".

Тобто, вимога про визнання недійсними укладених з відповідачем 27.06.2005р. договорів купівлі-продажу нерухомого майна в с.Жадани Іллінецького району Вінницької області по вул.Горького,29а та у м.Іллінці Вінницької області по вул.Кірова,116 позивачем не заявлялась.

А позовна вимога про визнання за позивачем права власності на вказане майно, яке, за твердженням позивача, незаконно використовується відповідачем, є необґрунтованою й такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач на законних підставах набув права власності на майно за даними договорами.

Доводи відповідача про те, що господарським судом першої інстанції порушено встановлені ст.ст.15,16 Господарського процесуального кодексу України правила територіальної та виключної підсудності спорів, не заслуговують на увагу, оскільки, з врахуванням положень ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України й виходячи з того, що позивач, який знаходиться у м.Іллінці Вінницької області, ставив вимогу про визнання недійсними договорів, за якими зобов"язувався передати відповідачу сільськогосподарську техніку, обладнання й транспортні засоби, а також, беручи до уваги норми ч.2 ст.16 ГПК України й те, що позивач просив визнати право власності на нерухоме майно, розташоване у населених пунктах Вінницької області, даний спір підлягає розглядові у господарському суді Вінницької області.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права у зв'язку з чим дане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення – про відмову в позові.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за подання позову у зв"язку з відмовою в позові покладаються на позивача.  Витрати з державного мита в сумі 409,96грн. за подання апеляційної скарги, які сплачені відповідачем, також покладаються на позивача.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс", с.Городок Рівненського району Рівненської області  задовольнити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 17 січня 2008 року у справі № 5/572-07 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" (м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області, код 05487461) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" (с.Городок Рівненського району Рівненської області, код 32617917) 409 грн. 96 коп. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" в доход державного бюджету 4597 грн. 66 коп. державного мита.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької  області.

6. Справу № 5/572-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                                   

 судді::

 Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу, 4 - в наряд