Постанова

від 14.10.2008 по справі 5/572-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/572-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 жовтня 2008 р.                                                                                    № 5/572-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:Панової І.Ю.,Заріцької А.О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", м. Іллінці, Вінницька обл.

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 12.06.2008

у справі№5/572-07 господарського суду Вінницької області

за позовом

до

Відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", м. Іллінці, Вінницька обл.Товариства з обмеженою відповідальністю"УкрТехноФос-Плюс",с. Городок, Рівненська обл.

 провизнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на майно

за участю представників сторін:

від позивача:              від відповідача:          

Малахов С.А. за дор. від 07.09.2006Друзенко Н.В. за дов. від 20.01.2008,Томашевська Н.В. за дов. від 03.01.2008

Доповідач: Продаєвич Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" (надалі –ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім") в особі арбітражного керуючого у жовтні 2007 року звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"УкрТехноФос-Плюс" (надалі –ТОВ "УкрТехноФос-Плюс") про визнання права власності на майно, що було передано у власність відповідача відповідно до договорів купівлі-продажу від 27.06.2005, а саме: 56 одиниць обладнання та техніки, 12 одиниць транспортних засобів згідно переліків; про визнання права власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на території с. Жадани Іллінецького району Вінницької області та в м. Іллінці по вул. Кірова, 1, які незаконно знаходяться у користуванні  ТОВ "УкрТехноФос-Плюс".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що керування,  функціонування товариства та відчуження майна здійснювалося у порушення чинного законодавства, зокрема, статей 41, 43, 45, 47 Закону України "Про господарські товариства"; головою Правління порушені вимоги частини 2 статті 48 цього Закону; Спостережною радою та виконавчим органом правління були перевищені їх повноваження; при укладенні угод не було отримано дозволу Загальних зборів акціонерів.

Під час розгляду справи у господарському суді арбітражним керуючим в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України було доповнено предмет позову, а саме: після слів "Договорів купівлі-продажу від 27.06.2005" вказати "визнавши їх недійсними з проведенням двосторонньої реституції".

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.01.2008 (суддя: Бенівський В.І.) позов задоволено, постановлено визнати недійсними:

- договори купівлі-продажу від 27.06.2005 транспортних засобів в кількості 12 одиниць, договори купівлі-продажу від 27.06.2005 сільськогосподарського обладнання та техніки в кількості 56 одиниць з проведенням двосторонньої реституції;

- договори купівлі-продажу від 27.06.2005 нерухомого майна, яке знаходиться в м. Іллінці, Вінницької області по вул. Кірова, 116, та нерухомого майна, що розташоване за адресою: с. Жадани, вул. Горького, 29а, Іллінецького району, Вінницької області.

Визнано право власності ВАТ "Іллінецьке підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" на майно, що було передано ТОВ "УкрТехноФос-Плюс", а саме:

- сільськогосподарське обладнання та техніку в кількості 56 одиниць, загальною вартістю 46138,80 грн., а саме: Розкидач РМГ-4 1990 р.; Плуг ПЛН-5-35 1996 р.; Рама плуга ПЛН-5-35 1996 р.; Дискова борона  БДГ-6,5 1999 р.; Зернонавантажувач ЗМ-60; Котки водоналивні ЗКВГ-1,4 -  6 шт; Райборони ЗОР-07; Стойка культиватора КПС-4; Культиватор КПС-4; Причіп 2ПТС-4 1990 р.; Оприскувач ОП-2000 1996 р.; Протруювач ПСШ-5 1997 р.; Культиватор КПС-4 1985 р.; Культиватор КРН-5,6 1996 р.; Культиватор КФ-5,4 1999 р.; Сівалка СЗ-3,6 1999 р.; Зерноочисна машина ОВС-25  1986 р.; Резервуар 75 м3 1989 р; Резервуар 75 м3 1991 р.; Резервуар 75 м3 1991 р.; Резервуар 75м3 1987 р.; Автонавантажувач 1991 р.; Верстат токарний 1М63 1982 р.; Верстат2Н-135 1983 р.; Верстат 2Н-1 12 1983 р.; Верстат токарний 1А616 1975 р.; Верстат свердлильний ВС-410 1982 р.; Місце майстра 1983 р.; Верстат Р-1 14 1983 р.; Телефакс 1992 р.; Гайковерт 1988; Стенд 110-11-01 1987 р.; Стенд ОЩ-300 1987 р.; Млинок для кормів лабораторний 1990; Сушильна шафа 1990 р.; Нітратомір 1990 р.; Фотокалориметр КФ 1990 р.; Витяжна шафа 1990 р.; Вага в/п 30т 1983 р.; Колонка АДАСТ; Колонка АДАСТ 1982 р.; Колонка ТІС А; Колонка ТІСА; Колонка НАІНА; Ємкість 11,369 м3; Ємкість 11,3 м3; Ємкість 10,556 м3; Ємкість 11,0 м3; Ємкість 5,3 м3; Ємкість 51,293 м3; Ємкість 50,597 м3; Ємкість 10,0 м3; Ємкість 11,0м3; Ємкість 4,0 м3; Ємкість 10,0 м3; Ємкість 10,5 м3;

- транспортні засоби в кількості 12 одиниць за ціною 35853,60 грн., а саме: Автомобіль Камаз - 5511 №83-98 1988 р.; Автомобіль ЗІЛ-ММЗ-554 №84-66 1988 р.; Автомобіль ЗІЛ-431410 №15-38 1989 р.; Автомобіль ЗІЛ-431410 №84-80 1997 р.; Бензовоз на базі Газ-52 №38-54 1991 р.; Автомобіль Ваз-21213 №16-39 1999 р.; Напівпричіп-цистерна АРУП 8 №23-00 1989 р.; Напівпричіп ГКБ-819 №87-26 1990 р.; Трактор Т-150 К 1990 р.; Трактор Т-150К №26-77 1988 р.; Навантажувач Т-156 КО 1994 р.

Визнано право власності ВАТ "Іллінецьке підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" на об'єкти нерухомості, що розташовані на території с. Жадани, Іллінецького р-ну, Вінницької обл., а саме:

- нерухоме майно, що складає цілу частку, яке знаходиться в                         м. Іллінці, Вінницької області по вул. Кірова,116, а саме: огорожі                            ЗБВ 1611,0 кв.м., дві площадки з твердим покриттям №2, №3; склад ПММ літери Г, Д №№ 7, 8, 9 площею 64,6 кв.м., прохідну, літера А, площею                51,3 кв.м., дві площадки №10, №11; піднавіс для стоянки, літерою Ж-                392,4 кв.м.; сарай для автомашин (приміщення 1, 2, 3), літерою З, площею 458,7 кв.м., котельню, літерами К, Л №10 площею 139,6 кв.м., майстерню літерами Б, М площею 1052,7 кв.м.; а всього нерухоме майно загальною площею 2159,30 кв.м.;

- нерухоме майно за адресою: с.Жадани, вул. Горького, 29а, Іллінецького району, Вінницької області, а саме: склад ЖКУ 4 шт. 400 куб.м., Зшт. –200 куб.м., склад міндобрив №1, склад міндобрив №2 заг. площею 1287,8 кв.м., площадка для міндобрив, склад ЖКУ 10 шт. 75 куб.м., 5 шт. –                 5 куб.м., автовага, залізничний тупік.

Рішення місцевого господарського суду вмотивоване доведеністю позовних вимог, приписами статей 328, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статей 43, 46 Закону України "Про господарські товариства", положеннями Статуту ВАТ "Іллінецьке підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім".

За апеляційною скаргою ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" указане рішення переглянуто в апеляційному порядку та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.06.2008 (судді: Гулова А.Г. - головуючий, Пасічник С.С., Щепанська Г.А.) скасоване з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" просить скасувати постанову апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити без змін, так як вважає, що при винесенні постанови судом апеляційної інстанції не досліджувалися та не встановлювалися ті обставини, що господарські операції з купівлі-продажу відбулися з пов'язаною та зацікавленою особою підприємств, між якими укладені угоди; волевиявлення учасника правочину (продавця) не було вільним і не відповідало його внутрішній волі; майно продано без експертної оцінки по заниженій залишковій балансовій вартості; а висновок про виконання договорів зроблено без перевірки цих фактів.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" зауважило на тому, що доводи скаржника зводяться до переоцінки обставин справи, так як детально у касаційній скарзі викладені умови та порядок укладення спірних договорів, скарга містить "неприпустимі звинувачення голови Правління ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" та директора ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" у змові та доведенні позивача до банкрутства".

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 13.10.2008 № 02-12/І/213 призначено колегію суддів у складі: Панова І.Ю.–головуючий, судді Заріцька А.О. та Продаєвич Л.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції обґрунтував свою постанову тим, що договори купівлі-продажу від 27.06.2005 укладені головою Правління товариства в межах наданих йому Статутом повноважень, за рішенням Спостережної ради, прийнятим відповідно до Закону України "Про господарські товариства" та Статуту ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім".

Як встановлено господарським судом та вбачається із матеріалів справи, пунктом 10.3.1 Статуту ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" передбачено, що до компетенції Спостережної (Наглядової) ради товариства віднесене, зокрема, питання про затвердження угод, які укладаються товариством; згідно пункту 10.4.3 Статуту голова Спостережної ради дає письмові дозволи Правлінню товариства або голові Правління товариства на відчуження майна товариства у випадках, встановлених цим Статутом. Без такого дозволу угоди на відчуження майна товариства є недійсними.

У межах своїх повноважень, передбачених Статутом, Спостережна рада на засіданні, яке відбулося 24.06.2005, надала дозвіл Правлінню              ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" на відчуження транспортних засобів та сільськогосподарського обладнання та постановила затвердити угоди купівлі-продажу в порядку пункту 10.3.1 Статуту товариства.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 27.06.2005 між ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" (Продавець) та ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" (Покупець) укладено ряд договорів купівлі-продажу, а саме: обладнання та техніки в кількості 56 одиниць загальною вартістю 46138,80 грн.; транспортних засобів у кількості 12 одиниць загальною вартістю 35853,60 грн.; нерухомого майна загальною площею 2583,50 кв.м., розташованого в с.Жадани Іллінецького району Вінницької області по вул. Горького, 29а, та нерухомого майна загальною площею 2159,30 кв.м., розташованого по вул. Кірова, 116  у                м. Іллінці Вінницької області.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що зазначені договори були виконані шляхом підписання сторонами 28.02.2006 угоди про припинення зобов'язання заліком зустрічних однорідних вимог, згідно з якою припиняється зобов'язання Покупця (відповідача) перед Продавцем (позивачем) щодо оплати вартості отриманого майна на суму 81992,40 грн., яка відповідає вартості майна за договорами купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання та техніки й транспортних засобів від 27.06.2005; та договору від 04.10.2005 про припинення зобов'язання зарахуванням, відповідно до якого сторони погодили зарахувати зустрічні однорідні зобов'язання на суму 249061,00 грн. по договорах купівлі-продажу нерухомого майна, укладених 27.06.2005, та по інших договорах.

Згідно укладеного між сторонами у справі договору від 11.11.2005 було внесено зміни до договору про припинення зобов'язання зарахуванням від 04.10.2005 та зараховано зустрічні однорідні зобов'язання на суму           298819,20 грн. по договорах купівлі-продажу нерухомого майна від 27.06.2005 та по інших договорах.

Договір про припинення зобов'язання зарахуванням та договір про внесення до нього змін нотаріально посвідчені.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, при укладенні спірних договорів голова Правління товариства та Спостережна рада діяли в межах визначених Статутом та Законом України "Про господарські товариства" повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Вінницької області від 05.07.2007 у справі №5/226-06 ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Марковського С.С.

Ліквідатор, посилаючись на те, що в процесі здійснення ним передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноважень були виявлені суттєві порушення в управлінні та функціонуванні підприємства, зокрема, при укладенні спірних договорів, звернувся до господарського суду з даним позовом, не указавши в якості правової підстави заявленого позову положення Цивільного кодексу України.

Умовами чинності правочинів за загальними вимогами, встановленими цивільним законодавством, є дотримання вимог: щодо змісту правочину, який не повинен суперечити цивільному законодавству, щодо цивільної дієздатності суб'єктів правочину, щодо відповідності волевиявлення внутрішньої волі суб'єкта (суб'єктів) правочину, щодо форми правочину, щодо реальності правочину та дотримання спеціальних умов.

При розгляді питань про визнання правочинів недійсними згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" судам слід враховувати, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

За приписами статті 92, частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, що вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Спірні договори зі сторони ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" підписані від імені товариства головою Правління. Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, останній діяв у межах повноважень, наданих Статутом, а відтак відсутні підстави для визнання договорів недійсними за цією умовою.

У відповідності із Статутом ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" та статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства є Загальні збори акціонерів; управління товариством здійснюють Збори акціонерів, Спостережна (Наглядова) рада, Правління товариства та Ревізійна комісія (пункт 8.1 Статуту).

Керівництво поточною діяльністю товариства згідно з положеннями Статуту здійснює Правління, яке очолює голова.

Згідно з пунктами 11.19.7, 11.19.8 Статуту голова Правління діє від імені товариства без довіреності і має право укладати і підписувати угоди лише за попередньою письмовою згодою Спостережної (Наглядової) ради або голови Спостережної (Наглядової) ради.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на чергових Загальних зборах акціонерів ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", що відбулися 12.03.2004, був обраний персональний склад Спостережної (Наглядової) ради, на засіданні якої у подальшому було прийнято рішення про надання дозволу Правлінню                 ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" на відчуження рухомого майна та затвердження угод.

За таких встановлених обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання угод недійсними.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що вимоги про визнання недійсними двох договорів купівлі-продажу від 27.06.2005, за якими продано відповідачеві нерухоме майно, у позовній заяві та доповненні до неї не заявлялися.

Доводи позивача про наявність такої підстави для визнання угод недійсними, як зловмисна домовленість між директором ТОВ "УкрТехно-Фос-Плюс" (Покупець) та головою Правління ВАТ "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" (Продавець), а також доведення товариства до банкрутства, колегія суддів Вищого господарського суду України не приймає до уваги, оскільки такі твердження носять характер припущення та не підтверджені належними доказами, оскільки зловмисна домовленість –це навмисні дії представника, коли він усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для довірителя наслідків та бажає (або свідомо допускає) їх настання.

При вирішенні позовів про визнання угоди недійсною за цією підставою суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах.

Посилання заявника касаційної скарги на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не є підставами для скасування або зміни оскаржуваної постанови.

Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" –залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.06.2008 у справі №5/572-07 –залишити без змін.

Головуючий:                                                                               І.Панова

Судді:                                                                                           А. Заріцька

                                                                                                      Л. Продаєвич