Постанова

від 07.07.2008 по справі 9/63/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/63/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" липня 2008 р. Справа № 9/63/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Пугачова О.В., довіреність  № б/н,  дата видачі: 11.06.08;

від відповідача: Колодяжної Ю.А., довіреність  № 01/33-45, дата видачі: 03.07.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Родина”, с. Привільне Баштанського району Миколаївської області,

на рішення господарського суду Миколаївської області від 8 квітня 2008р.

по справі № 9/63/08

за позовом скаржника

до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія ”Миколаївобленерго”, м. Миколаїв

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008р. сільськогосподарське закрите акціонерне товариство /далі –СЗАТ/ „Родина” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія /далі –ВАТ/ ”Миколаївобленерго” про визнання недійсним рішення комісії філії Баштанського району відповідача, викладеного в протоколі №34 від 27.12.2007 р. по розгляду акта №Э3494 від 26.11.2007р. про порушення Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.04.2008р. (суддя Філінюк І.Г.) у задоволенні позову відмовлено з підстав необґрунтованості заявлених позовних вимог

Не погоджуючись з означеним рішенням місцевого господарського суду, СЗАТ „Родина” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 08.04.2008р. та задовольнити його позов.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про необґрунтованість позову, поза як на думку апелянта, рішення комісії відповідача, викладене в протоколі №34 від 27.12.2007 р. по розгляду акта №Э3494 від 26.11.2007 р. про порушення ПКЕЕ суперечить п. 6.20, п. 6.40 цих Правил.

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ ”Миколаївобленерго” просило суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження по справі –припиненню з таких підстав.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Матеріалами справи встановлено, що 26.11.2007 року представниками філії Баштанського району ВАТ „Миколаївобленерго” була проведена перевірка об'єкту позивача, цеху переробки, на предмет дотримання ПКЕЕ, якою було виявлено технічну несправність електричного лічильника, а саме: при ввімкненому навантаженні по фазі “А”, розрахунковий електролічильник ЕМS 132.01.04 №104842 електроенергію не враховує. Знеструмлення фази “А”.

Представниками відповідача на підставі п. 6.41 ПКЕЕ був складений двосторонній акт № Э 3494 від 26.11.07 року, який був підписаний представником позивача без зауважень.

Відповідно до п.6.42 ПКЕЕ, 27.12.2007 року комісією філії Баштанського району ВАТ „Миколаївобленерго” розглянуто акт та оглянуто прилад обліку ЕМS 132.01.04 №104842, про що складено акт.

За рішенням комісії, оформленим протоколом № 34, проведено нарахування згідно з п. 6.40 ПКЕЕ у відповідності до п. 2.1.4 Методики визнання обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за період з 23.05.2007р. (акт технічної перевірки) по 26.11.2007 р. (день складання акта) та з 27.11.2007 р. по 30.11.2007 р. (момент усунення порушення), що підтверджується актом про заміну приладу обліку.

Оскаржене рішення комісії рішення комісії філії Баштанського району відповідача, викладене в протоколі №34 від 27.12.2007 р. по розгляду акта №Э3494 від 26.11.2007 р., до актів в розумінні ст.20 ГК України, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, не відносяться, оскільки не носить характеру обов'язкового до виконання ненормативного акту, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання ПКЕЕ. Тобто, оскаржений акт може бути використаний лише в якості доказу у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.

За таких обставин, спір такої категорії не підлягає вирішенню в господарських судах України, у зв'язку з чим місцевий господарський суд повинен був припинити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суду України у своїй постанові від 12.06.2007 року по справі №3/576н.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2008 року по справі № 9/63/08 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга СЗАТ „Родина” –частковому задоволення, а провадження у вказаній справі –припиненню.

Відповідно до статей 47, 80 ГПК України та статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, витрати СЗАТ „Родина” по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги підлягають поверненню.

Керуючись ст. 49, п.1 ст. 80, ст.ст. 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Родина” задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2008р. скасувати, провадження у справі № 9/63/08 –припинити.

Повернути з державного бюджету України Сільськогосподарському закритому акціонерному товариству „Родина” витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви в сумі 85 грн., за розгляд апеляційної скарги 42,50 грн., про що видати відповідну довідку.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                   С.І.Колоколов

Суддя                                                                                    М.С. Петров