Рішення

від 08.09.2011 по справі 3/66/5022-897/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/66/5022-897/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2011 р.Справа № 3/66/5022-897/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі < Список >  судді Турецького І.М.  , судді < заповнити при колегіальному розгляді >           

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Карпатавтодор" вул. Шевченка, с. Закерничне, Рожнятівського району, Івано-Франківської області   (код ЄДРПОУ  34128209)     

до відповідача   Приватного підприємства "Ліон-Тер" ТРАНС, вул. Тернопільська, 2А, с . Смиківці, Тернопільського району, Тернопільської області    (код ЄДРПОУ 24636599)     

про cтягнення заборгованості

за участю представників сторін:   

від позивача: Гриців П.А. - керівник підприємства

від відповідача: не з‘явився

          Суть справи: До господарського суду Тернопільської області  поступила  позовна заява Приватного підприємства "Карпатавтодор" вул. Шевченка, с. Закерничне, Рожнятівського району, Івано-Франківської області до відповідача Приватного підприємства "Ліон-Тер" ТРАНС, вул. Тернопільська, 2А, с. Смиківці, Тернопільського району, Тернопільської області про стягнення 100000 грн. 00 коп.  боргу.

          Судові витрати покласти на  відповідача.

Відповідач  своїм конституційним правом на захист не  скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника  не  забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,  про  що  свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.06.2011р., від 25.07.2011р., від 27.07.2011р., в тому числі  в порядку  передбаченому ст. ст. 64, 77 ГПК  України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України,  порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482,  письмового відзиву на позовну заяву  суду не надав.

Відповідно до п.3.6. Роз'яснення  Вищого арбітражного суду України  від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання  практики застосування  Господарського  процесуального кодексу України", у випадку нез'явлення  в  засідання  господарського  суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає  вирішенню  спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.  

Ухвалами суду від 14.07.2011р., від 21.07.2011р. та від 28.07.2011р. розгляд справи №3/66/5022-897/2011, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладався відповідно на  21.07.2011р. на 11:20 год.,  на 28.07.2011р. на 10:40  год., на 08.09.2011р. на  12:00 год.

У судовому засіданні представнику позивача роз‘яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст. 81-1 ГПК України, не   здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Строк вирішення спору, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, було продовжено до 08.09.2011 року, про що винесено відповідну ухвалу від  29  липня  2011 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

Згідно усної домовленості, між Приватним підприємством "Карпатавтодор" (позивач) та Приватним підприємством "Ліон –Тер" Транс (відповідач), відповідач зобов'язався  продати позивачу  автомашину марки МАЗ 551608 - 236 вартістю 979 000,00 грн.,  в тому числі ПДВ та автомашину марки МАЗ 856102-010  вартістю 264 600,00 грн.,  в тому числі ПДВ, а позивач зобов'язався  оплатити відповідачу, в якості попередньої оплати 100 000,00 грн.

На виконання вказаної усної домовленості, ПП "Ліон Тер Транс" виписав на ПП "Карпатавтодор" рахунок №ЛТ-000053 від 12 вересня 2008 року на  суму  1 243 600,00 грн.,  в тому числі 979 000,00 грн. за автомашину марки МАЗ 551608-236 та  264 600,00 грн. за автомашину марки МАЗ 856102-010 та податкову накладну №30 від 15.09.2008р. на  суму 100 000,00 грн.  -  авансовий  платіж .

На підставі наведеного, позивач платіжним дорученням №83 від 15 вересня 2008 року  перерахував відповідачу 100 000,00 грн.,  в тому числі 16666 грн. 67 коп. ПДВ,  як авансовий платіж за автомобілі згідно рахунку №ЛТ-000053 від 12 вересня 2008 року.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо відпуску автомобілів ПП "Карпатавтодор" не виконав.

У зв'язку з погіршенням  економічного становища позивач не  має змоги оплатити решту вартості автомобілів, в сумі 1 143 600 грн., а також відпала необхідність придбання вищевказаних автомобілів.

Внаслідок   невиконання   відповідачем   належним  чином  своїх  зобов‘язань, станом на  час  подання  позовної  заяви, у відповідача виникла  заборгованість перед позивачем на суму 100 000 грн. 00  коп.,  яка  на  день  розгляду   справи позивачу  не  сплачена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття  530  ЦК  України, передбачає,   якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

01 березня 2011 року позивачем  надіслано  відповідачу  претензію №3  про  неналежне виконання  зобов'язання та з вимогою погасити заборгованість на суму 100 000 грн. 00  коп., яка  виникла  за  рахунок попередньої оплати, згідно  платіжного   доручення №83  від 15.09.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення рекомендованою  кореспонденцією (дата  вручення –"25.03.2011р." ).

          Вказана  претензія  відповідачем  залишена  без  відповідного   реагування .                    Оцінивши документальні докази,  господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача боргу на суму 100 000 грн. 00 коп., документально обґрунтовані і підлягають  задоволенню .          Відповідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.    

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача.

    Керуючись ст.ст. 32, 33 , 43, 44-49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст.  173 , 193 ГК України ,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити  .

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Ліон-Тер" ТРАНС, вул. Тернопільська, 2А, с . Смиківці, Тернопільського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 24636599) в користь Приватного підприємства "Карпатавтодор" вул. Шевченка, с. Закерничне, Рожнятівського району, Івано-Франківської області  (код ЄДРПОУ 34128209) - 100 000 грн. 00 коп. основного  боргу, 1000 грн. 00  коп. в повернення  витрат по оплаті державного мита, 236 грн. 00  коп. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення  судового процесу .

3.          Наказ видати стягувачеві  після  набрання  судовим  рішенням  законної  сили.

4.          На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, 12 вересня  2011 року, через місцевий господарський суд.

5.          Рішення направити сторонам у справі.

 Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7835

Суддя                                                                                          І.М. Турецький