Рішення

від 12.09.2011 по справі 5023/7180/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/7180/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/7180/11

вх. № 7180/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Басарт Л.А.

3-ї особи < Текст > відповідача - не з*явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  Краснокутська районна санітарно-епідеміологічна станція, смт. Краснокутськ 3-я особа < Текст > 

про стягнення коштів в розмірі 45219,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 45219,74 грн., 452,20 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.09.2011р. до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача в якому просить відкласти розгляд справи на два місяці.

09.09.2011р. до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача в якому повідомив, що суму позову в розмірі 45219,74 грн. визнає в повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника.

За таких обставин справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01.10.2007 р. між  Товариством з Обмеженою Відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків  (далі - позивач) та Краснокутською районною санітарно-епідеміологічною станцією (далі -відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 11КР  (далі договір).

У відповідності до п.1.1 даного договору,  предметом договору є: Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов*язання постачати Споживачеві (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач (відповідач) зобов*язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифіми (цінами), в терміни, передбачені цим договором. Відповідно до умов договору  в п. 2.1 сторони по договору обумовили умови постачання теплової енергії відповідно до додатку № 1 цього договору.

Додатками до договору № 1а, 1б, 1в, 2. 3 є обсяги постачання теплової енергії споживачу (відповідачу) та  перелік об*єктів постачання теплової енергії, умови припинення подачі теплової енергії,  згідно до яких сторони домовились та погодились на ці умови, про що свідчать підписи уповноважених представників сторін та печаткb підприємств позивача та відповідача.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з січня 2011 року по квітень 2011 року здійснив відпуск  теплової  енергії  відповідачу  та направив  на  його  адресу  рахунки на  оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується  матеріалами  справи.

Факт підключення опалення у приміщення відповідача за адресою: смт. Краснокутськ, вул. Куйбишева, підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 22-32), які підписані та скріплені печатками представниками сторін. Але відповідач не виконав  належним чином  взяті на себе  за договором зобов'язання,  не сплатив у  визначені  договором строки,   порядку  та  розмірі   вартість заявленої  та  отриманої  теплової енергії,   внаслідок чого за період з січня 2011року по квітень 2011 року утворилась  заборгованість в сумі 45219,74 грн., яка до  цього часу не погашена.  Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період  відповідач до суду не надав.

У відповідності до п. 6.1, п. 6. 2, п. 6.3 договору  сторонами у справі  передбачено порядок розрахунків, а саме:  розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, які можуть змінюватися відповідно до дяючого законодавства України. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт виконаних послуг з постачання теплової енергії та акт звірки розрахунків за її використання. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплачує Енергопостачальній організації вартість зазнаної в додатку 1а до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

У свою чергу, відповідач не виконав умови договору, не розрахувався за поставлену за договором теплову енергію у сумі 45219,74 грн., що підтверджено  наданим позивачем розрахунком боргу за договором.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України –“Договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків”.

Також у відповідності до п. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України –“Договір є обов'язковим для виконання сторонами”.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтями 525,526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань щодо  оплати отриманої теплової енергії, у відповідача виникла заборгованість у сумі 45219,74 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав теплову енергію, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі – 45219,74 грн. правомірна, обгрунтована та така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне  забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 452,20 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України; -

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Краснокутської районної санітарно-епідеміологічної станції (62002, Харківська область, Краснокутський район, смт. Краснокутськ, вул. Куйбишева, 3, р/р 35227002000833 в ГУДКУ Харківської області, МФО 851311, код 02010267) на користь  Товариства з Обмеженою Відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"  (м. Харків, вул. Балакірєва, 3, р/р 26009300837 в АТ БАНК «Меркурій», МФО 351663, код ЄДРПОУ 31555944) основного боргу у розмірі 45219,74 грн., державне мито у розмірі 452,20 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Лаврова Л.С.

Повний текст рішення підписаний

13.09.2011р.