Постанова

від 07.09.2011 по справі 5020-960/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-960/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД    

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2011 року Справа № 5020-960/2011

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гоголя Ю.М.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Видашенко Т.С.,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;

представник відповідача, не з'явився, приватне підприємство "РІЛ Інвестмент-Едвенсмент";

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 27 липня 2011 року у справі № 5020-960/2011

за позовом           Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)

до           приватного підприємства "РІЛ Інвестмент-Едвенсмент" (вул. М. Музики, 86-а,Севастополь,99029)

про стягнення 13030,71 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача - Приватного підприємства «Ріл Інвестмент-Едвенсмент»про стягнення 13030,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача обов'язків щодо внесення орендної плати за Договором оренди державного нерухомого майна від 28.12.2006 року за період з 01.02.2011 року по 25.02.2011 року (до моменту складення акту прийому-передачі приватизованого майна згідно з Договором купівлі-продажу державного майна від 24.12.2010 року).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 27 липня 2011 року у справі № 5020-960/2011 у задоволенні позову відмовлено.

                    Не погодившись з рішенням суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 27 липня 2011 року у справі № 5020-960/2011, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що  суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку про припинення між сторонами договірних відносин щодо оренди спірного майна з моменту укладення договору купівлі-продажу від 24.12.2010 року.

                    06 вересня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, яким просять рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

                    У судове засідання 07 вересня 2011 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Стаття 22 Господарського  процесуального  кодексу   України  зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки  явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

             Статтею  77  Господарського  процесуального  кодексу  України передбачено, що господарський суд відкладає  в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному  засіданні.

                    Враховуючи те, що явка сторін обов'язковою  не визнавалася, та що, відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний  господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, cудова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників  сторін.

                    Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія  встановила  наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.12.2006 року між РВ ФДМ України в АР Крим та місті Севастополі (Орендодавець) та Приватним підприємством «Ріл Інвестмент-Едвенсмент»(Орендар) був укладений договір оренди державного нерухомого майна №516 зі строком дії до 28.12.2007 року (а.с.11-13) .

                    Відповідно до пункту 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: окремо розташовану будівлю спортивного залу загальною площею 1020,654 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. М. Музики, 86А.

Згідно з пунктом 3.1 Договору розмір орендної плати визначається згідно з Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою КМУ та складає за базовий місяць розрахунку - листопад 2006 року 7287,05 грн. Орендна плата перераховується щомісячно орендарем на підставі Договору не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (пункт 3.2 Договору).

Сума орендної плати підлягає щомісячному корегуванню при внесенні чергового платежу в бюджет відповідно до індексу інфляції, що визначається Держкомстатом України.

Відповідно до пункту 10.5, дія Договору припиняється внаслідок:              - закінчення строку, на який він був укладений;

- приватизації об'єкта оренди за участю Орендаря;

         - загибелі об'єкта оренди;          

         - достроково за взаємною згодою сторін, або за рішенням господарського суду;

- банкрутства орендаря;

           - в інших випадках, передбачених законодавством України.          

Додатковою угодою №1 від 02.11.2007 року встановлено розмір орендної плати  з січня 2007 року у розмірі 10930,58 грн. (а.с. 14).

Додатковими угодами до договору №2 від 30.11.2007 року, №3 від 21.12.2009 року, строк дії договору продовжений до 26.12.2011 року.

Листом №1822/01-6 від 04.07.2007 року з 01.07.2007 року на бухгалтерський облік Орендаря передано нерухоме майно - будівля спортивного залу, що розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Музики, буд. 86а, площею 1020,65 кв. м, яке було знято з балансу (бухгалтерського обліку) ЗАТ «Севастопольбуд».

24.12.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі (Продавець) та Приватним підприємством «Ріл Інвестмент-Едвенсмент»(Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу державного майна №1954 (а.с. 8-9).

Як вбачається з пункту 1.1 Договору купівлі-продажу, продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт приватизації державної власності: будівлю спортивного залу, що розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Музики, буд. 86а (Об'єкт приватизації), а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації та сплатити ціну відповідно до вимог, визначених у договорі та зареєструвати об'єкт приватизації в комунальному підприємстві «БТІ та ДРОНМ»СМР.

За змістом пункту 1.4 Договору, об'єкту приватизації проданий за 1 113 600,00 грн.

Відповідно до пункту 1.5 Договору право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості.

Згідно з пунктом 2.1 покупець зобов'язаний протягом 10 банківських днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору внести податок на додану вартість за придбаний об'єкт приватизації в розмірі 185 600,00 грн. Покупець зобов'язаний внести на рахунок 928 000,00 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50% від цієї суми. Плата за об'єкт приватизації вноситься на підставі цього Договору.

Розрахунки за придбаний об'єкт приватизації здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунка на рахунок Продавця (пункт 2.2 Договору).

За змістом пунктів 3.1-3.2 Договору передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 3-денний строк після нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору або після вступу рішення суду про укладення цього договору в законну силу. Передача об'єкту приватизації продавцем і прийняття об'єкту приватизації покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

                    Відповідно до пункту 14.2 Договору, він вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

24.12.2010 року  Договір   купівлі-продажу  був   посвідчений   приватним   нотаріусом  Рижковою Н.В. за №1954.

Згідно з актом прийому-передачі від 25.02.2011 року продавець передав, а покупець прийняв у власність окреме індивідуально визначене майно, в тому числі будівлю спортивного залу літ. А, з прибудовою літ «а»та навісом літ «а1», двома ґанками і сходами, загальною площею 1022,1 кв. м, що розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. М. Музики, 86 А (об'єкт приватизації) (а.с. 10).

Враховуючи те, що об'єкт приватизації був повністю оплачений 24.02.2011 року, а акт прийому-передачі приватизованого майна був складений сторонами лише 25.02.2011 року, позивач вважає, що договір оренди припинив свою дію 25.02.2011 року, що на думку позивача надає йому право вимагати від відповідача сплатити орендну плату за період з 01.02.2011 року по 25.02.2011 року у розмірі 12164,20 грн., а також пеню за період з 13.01.2011 року по 15.05.2011 року у розмірі 655,67 грн., 3% річних за період з 13.01.2011 року по 15.05.2011 року у розмірі 210,84 грн., а всього - 13030,71 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

          Приписами частини 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, договором оренди визнається договір, за умовами якого одна сторона, орендодавець, передає іншій стороні, орендарю, за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Дана норма кореспондується із статтею 283 Господарського кодексу України, якою визначено, що за договором оренди одна сторона, орендодавець, передає другій стороні, орендареві, за плату па певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення або цілісний майновий комплекс, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості.

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що «Договір оренди № 516 від 28.12.2006 року припинив свою дію 25.02.2011 року». Однак, судова колегія вважає дані ствердження позивача не правомірними та такими, що  не підтверджуються обставинами справи.

Відповідно до положень пунктів 2.4 та 10.5 договору оренди № 516 від 28.12.2006 року вбачається, що дія договору припиняється внаслідок приватизації об'єкту оренди за участю Орендаря; у разі припинення договору майно повертається Орендарем Балансоутримовичу.

Згідно з пунктом 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється у разі приватизації об'єкту оренди орендарем (за участю орендаря).

Положеннями частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначають, що у разі розірвання договору оренди орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації або його правонаступнику.

Відповідно до листа позивача № 1822/01-6 від 04.07.2007 року та акту прийому-передачі б/н від 02.07.2007 року об'єкт оренди був переданий на баланс приватного підприємства «Ріл Інвестмент-Едвенсмент», який став при цьому і Балансоутримувачем державного майна.

Згідно з договором купівлі-продажу державного майна від 24.12.2010 року, сторонами якого є позивач і відповідач, позивач продав відповідачу індивідуально визначене майно, яке було Об'єктом оренди за договором оренди № 516 від 28.12.2006 року.

Цього ж дня Орендар передав орендоване майно Балансоутримовичу по акту прийому-передачі, саме чим виконав свої зобов'язання за договором оренди № 516 від 28.12.2006 року.

Положеннями пунктів 3.1 та 3.2 договору купівлі-продажу державного майна від 24.12.2010 року визначено, що передача Об'єкту приватизації здійснюється Продавцем Покупцю в триденний термін після нотаріального посвідчення і державної реєстрації цього договору або після вступу до законної сили рішення суду про укладення цього договору; передача Об'єкту приватизації Продавцем і ухвалення Об'єкту приватизації Покупцем засвідчується Актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до пункту 14.2 договору купівлі-продажу державного майна від 24.12.2010 року договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення і державної реєстрації. Аналогічна норма міститься в пункті 3 статті 640 Цивільного кодексу України.

Положеннями частини 3 пункту 3 розділу «Заключні і перехідні положення»Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження»та інші законодавчі акти України від 11.02.2010 року № 1878-VІ визначено, що до 01.01.2012 року державна реєстрація правочинів щодо нерухомого майна здійснюється нотаріусами.

Договір купівлі-продажу державного майна від 24.12.2010 року був засвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Рижковой Н.В. та зареєстрований в державному реєстрі угод (правочинів) 24.12.2010 року о 14 год. 03 хв. під номером 4279138. З цієї миті договір оренди № 516 від 28.12.2006 року вважається припиненим та Продавець (позивач) був зобов'язаний передати Об'єкт приватизації Покупцю (відповідачу) до 27.12.2010 року.

Окрім цього, підписуючи договір купівлі-продажу державного майна від 24.12.2010 року, позивач гарантував, що Об'єкт приватизації не входить в перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, не є проданим, переданим, закладеним, не знаходиться під арештом, судових справ щодо нього немає (пункт 8 Договору). Дана гарантія є підтвердженням припинення договору оренди нерухомого майна, що є Об'єктом приватизації.

З моменту укладення договору купівлі-продажу державного майна виникають права і обов'язки у сторін такого договору щодо Об'єкту продажу (приватизація).

Зі свого боку позивач своєчасно не виконав свої зобов'язання по передачі Об'єкту приватизації відповідачу (пункт 3.1 та абзац 1 пункту 6.1 договору купівлі-продажу державного майна від 24.12.2010 року) в строк до 27.12.2010 року та передав його відповідачу по акту прийому-передачі тільки 25.02.2011 року.

Положення пункту 1.5 договору купівлі-продажу державного майна від 24.12.2010 року та частини 1 статті 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)»№ 2171-ХП від 06.03.1992 року визначають, що право власності на Об'єкт приватизації переходить до Покупця з моменту оплати повної вартості Об'єкту приватизації.

В той же час, згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)»до придбання покупцем права власності на придбаний об'єкт приватизації відповідальність за його збереження несе підприємство (установа, організація), на балансі якого знаходиться об'єкт приватизації.

Матеріали справи свідчать, що договір оренди № 516 від 28.12.2006 року був припинений 24.12.2010 року, об'єкт приватизації за період з 24.12.2010 року до 25.02.2011 року знаходився на балансі і зберіганні відповідача, який в цей період був Балансоутримувачем цього майна, а не його орендарем.

Заявник апеляційної скарги вказує, що не згоден з висновками суду першої інстанції відносно того, що договірні відносини за договором оренди припинені з моменту укладення договору купівлі-продажу від 24.12.2010 року.

При цьому в апеляційній скарзі вказується, що «договірні відносини щодо оренди спірного майна між сторонами, тобто між Позивачем та Відповідачем, припинені з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту приватизації, тобто з 25 лютого 2011 року»та «до цієї дати Відповідач був зобов'язаний сплатити Позивачу орендну платню за користування державним майном, згідно з умовами договору оренди державного майна від 28.12.2006 року № 516».

Судова колегія встановила, що думка заявника апеляційної скарги заснована на неправомірному ототожненні моменту переходу права власності на приватизований об'єкт на підставі договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості з моментом припинення договору оренди нерухомого майна, у зв'язку з його приватизацією.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважає, що заявник апеляційної скарги не врахував зобов'язання орендаря щодо порядку і термінів повернення оренди майна, визначені договором оренди, а також свої зобов'язання по строкам передачі Об'єкту приватизації, які визначені умовами договору купівлі-продажу такого об'єкту.

                    Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права,  тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.

                  Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                  1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі залишити без задоволення.

                  2. Рішення господарського суду міста Севастополя  від 27 липня 2011 року у справі № 5020-960/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Ю.М. Гоголь

Судді                                                                                В.І. Гонтар

                                                                                Т.С. Видашенко

Розсилка:  

1.  Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)

2.  Приватне підприємство "РІЛ Інвестмент-Едвенсмент" (вул. М. Музики, 86-а,Севастополь,99029)