Постанова

від 06.09.2011 по справі 20/4854

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/4854

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р.                                                           Справа № 20/4854  

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя                                                      Грязнов В.В.

суддя                                                                             Бригінець Л.М. ,

 суддя                                                                             Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,             

за участю представників сторін:

від позивача -               Бовкун А.С.;   

від відповідача -           не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Летичівської районної ради «Летичівський спецлісгосп»на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.07.2011р., прийняту за наслідками розгляду заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу у справі № 20/4854

за позовом            Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна

                              залізниця» м.Київ

до відповідача      Комунальне підприємство Летичівської районної ради «Летичівський  спецлісгосп»смт.Летичів Хмельницької області

про стягнення       400 грн. 00 штрафу, -

Представнику стороіни роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не подано. Заяви про відвід суддів не надходило.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.07.2011р. у справі №20/ 4854 (суддя Гладій С.В.) - відмовлено в задоволенні заяви Комунального підприємства Летичівської районної ради «Летичівський спецлісгосп»(надалі в тексті - КП «Летичівський спецлісгосп») про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу №20/4854 від 23.10. 2008р.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, КП «Летичівський спецлісгосп» звернулося до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.07.2011р. у справі № 20/4854 скасувати, прийняти нову ухвалу.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2011р. у даній справі апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Представник Державного територіального-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», стягувач за оспорюваним наказом №20/4854 від 23.10.2008р. у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апелянта, вважаючи їх безпідставними, просив зали-шити рішення місцевого суду без змін.

Скаржник явку свого представника в призначене судове засідання не забезпечив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки, ухвалою апеляційного суду від 22.08.2011р. у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши представника Позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.10.2008р. по справі №20/ 4854 задоволено позов Державного територіального-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»до Комунального підприємства Летичівської районної ради «Летичівський спецлісгосп»про стягнення 400,00 грн. штрафу.

23.10.2008р. господарським судом видано наказ по справі № 20/4854 про стягнення з Комунального підприємства Летичівської районної ради «Летичівський спецлісгосп» на користь Державного територіального-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» (надалі в тексті –Залізниця) 400 грн. штрафу та 220 грн. судових витрат.

29.10.2008р. наказ надіслано на адресу Позивача.

21.11.2008р., Відділом державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції (надалі в тексті –Відділ ДВС) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 23.10.2008 року №20/4854.

29.12.2008р. Відділом ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по зведеному виконавчому провадженню у зв'язку з припиненням діяльності боржника та направлено виконавчі документи, в тому числі і наказ суду у справі №20/4854 голові ліквідаційної комісії.   

09.02.2009р. господарським судом Хмельницької області порушено провадження у справі №3/26-Б про визнання банкрутом КП «Летичівський спецлісгосп».

Ухвалою суду від 26.02.2009р. КП «Летичівський спецлісгосп» визнано банкрутом.

18.03.2009р. в газеті «Урядовий кур'єр» №48 опубліковано оголошення про визнання КП «Летичівський спецлісгосп» банкрутом та про встановлення місячного строку для подання заяв з вимогами до КП «Летичівський держлісгосп».

29.12.2010р. ухвалою господарського суду у справі №4/3/26-Б затверджено мирову угоду, провадження у справі припинено.

Листом №ДН-3-01-6/144 від 14.02.2011р. Позивач звернувся до тимчасово виконуючого обов'язки директора КП «Летичівський держлісгосп» з вимогою повернути на адресу Південно-Західної залізниці накази господарського суду Хмельницької області у справах №20/4851, №20/4852, №20/4853, №20/4854.

Відповідач листом від 23.02.2011р. повідомив, що наказів господарського суду Хмельницької області за №20/4851, №20/4852, №20/4853, №20/4854 не виявлено, просив вважати їх такими, що втрачені, у зв'язку з чим господарським судом Хмельницької області 05.05. 2011р., було видано дублікат наказу про стягнення з КП «Летичівський спецлісгосп»на користь Залізниці 400 грн. 00 коп. та 220 грн. судових витрат.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши докази у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню не підлягає.

При цьому, судова колегія виходить з наступного:

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням  суду у справі №20/4854 від 13.10.2008 року задоволено позов Залізниці та стягнуто з Відповідача 400 грн. штрафу і 220 грн. судових витрат. На виконання рішення суду видано наказ.

На підставі рішення суду, виконавчою службою 21.11.2008 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу суду у справі № 20/4854.

Ухвалою суду від 09.02.2009р. порушено провадження у справі №3/26-Б про визнання банкрутом Відповідача-КП «Летичівський спецлісгосп».

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності борж-ника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за неви-конання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів.

Пунктом 8 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент порушення справи про банкрутство) встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження Виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

Місцевим судом правомірно враховано, що у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство КП «Летичівський спецлісгосп», – виконавче провадження з виконання рішення суду підлягало обов'язковому зупиненню на підставі п.8 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кре-диторів, відповідно до п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності бор-жника або визнання його банкрутом» – забороняється стягнення на підставі виконавчих доку-ментів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодав-ства.

Статтями 34, 37, 40, 401 Закону України «Про виконавче провадження» (чинних на час виникнення спірних правовідносин), не передбачено повернення виконавчого документа чи припинення виконання рішення суду з підстав, вказаних у ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження закінчується передачею Державною виконавчою службою виконавчого документа ліквідаційній комісії в разі ліквідації боржника –юридичної особи, або арбітражному керуючому в разі визнання боржника банкрутом, що в даному випадку і було здійснене виконавчою службою Летичівського районного управління юстиції.

Оскільки, як зазначалось - право позивача (стягувача) на стягнення, а обов'язок відповідача (боржника) сплатити суму, встановлену рішенням суду, що набрало законної сили, –є обов'язковим на всій території України (ст.124 Коституції України, ст.115 ГПК України), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неподання Позивачем до суду в місячний строк з дня опублікування оголошення про банкрутство письмової заяви з кредиторськими вимогами –не зумовлює визнання судового рішення таким, що втратило законну силу і не підлягає виконанню.

За вказаних обставин, при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було дотримано вимог матеріального та процесуального права. З'ясовані обставини, що мають значення для справи та висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду - відповідають обставинам справи.

Враховуючи зазначене, підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки ухвала прийнята місцевим господарським судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Летичівської районної ради «Летичівський спецлісгосп»на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.07.2011р. у справі №20/4854 –залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції –без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

  3. Справу №20/4854 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                       Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Бригінець Л.М.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

01-12/12081/11