Постанова

від 08.09.2011 по справі 08/5026/798/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "08" вересня 2011 р.                                                                                    

Справа № 08/5026/798/2011  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

суддів

Добролюбової Т.В.,

Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

за участю представників сторін:

позивача

ОСОБА_1 –дов. від 29.06.11, ОСОБА_2 –дов. від 29.06.11

відповідача                       

ОСОБА_3 –дов. від 05.08.11

третьої особи

не з'явились, повідомлені належно

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня"

на постанову

від

Київського апеляційного господарського суду

21.06.11

у справі

№08/5026/798/2011 Господарського суду Черкаської області

за позовом

Приватного підприємства "Ростагроцентр"

до  

Відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня"

третя особа

Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня Комбікормовий завод"

про

стягнення 1162440 грн.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 31.08.11 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

                           В судовому засіданні 01.09.11 оголошувалась перерва до 08.09.11.

Приватне підприємство "Ростагроцентр" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня"  1000000 грн. основного боргу, 78561,64 грн. пені, 15205,48 грн. –3% річних, 68672,88 грн. інфляційних втрат. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказував на те, що згідно з договорами про переведення боргу №18 від 12.10.09, №20 від 12.10.09, №22 від 10.11.09, №23 від 03.02.10, №24 від 10.02.10, №25 від 23.02.10, №26 від 10.03.10, №27 від 16.03.10, №28 від 18.03.10, №29 від 08.04.10, укладеними між позивачем, відповідачем і третьою особою, третя особа перевела на відповідача свій борг перед позивачем за договором поставки від 01.05.09 №01/05/09-2. Відтак, позивач вважав підставним стягнення з відповідача суми переведеного боргу, пені, річних і інфляційних за прострочення виконання зобов'язань за договорами про переведення боргу.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 12.05.11 (суддя Кучеренко О.І.) позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача 1 000 000 грн. боргу, 78561,64 грн. пені, 15205,48 грн. –3% річних, 66000 грн. інфляційних. Господарський суд виходив з факту несплати відповідачем заборгованості за спірними договорами про переведення боргу, а відтак визнав підставним стягнення пені, річних, інфляційних (у зменшеному судом розмірі). В частині стягнення 2672,88 грн. інфляційних втрат відмовлено через помилковість здійсненого позивачем розрахунку. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 509, 510, 520-523, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 218 Господарського кодексу України, статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

          Київський апеляційний господарський суд постановою від 21.06.11 (судді: Баранець О.М., Чорна Л.В., Рєпіна Л.О.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.

Публічне акціонерне товариство "Птахофабрика Перше травня" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову у справі, а справу скерувати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаржник посилається на порушення господарськими судами приписів статті 129 Конституції України, статей 42, 43, 32, 34, 36, 38, 43, 82, 87, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, приписів статей 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Скаржник вказує на те, що суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, неповідомленого належно про час і місце розгляду справи. Водночас товариство вважає недоведеним факт поставки товару за договором поставки №01/05/09-2 від 01.05.09, заборгованість за яким була переведена на відповідача.

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову у справі –без змін.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій в ході розгляду справи було установлено, і це підтверджено матеріалами справи, що 01.05.09 між Приватним підприємством “Ростагроцентр” - постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю" Перше Травня Комбікормовий завод" - покупцем було укладено договір поставки № 01/05/09-2, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю макуху соняшникову. Судами також установлено, що в період з 04.05.09 до 06.09.09 постачальник поставив ТОВ "Перше Травня Комбікормовий завод" макуху соняшникову на загальну суму 2 166 336,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи. Втім, покупець частково оплатив вартість поставленого товару у розмірі 1 152 507,40 грн., а відтак заборгованість ТОВ "Перше Травня Комбікормовий завод" перед ПП "Ростагроцентр", як установили суди, склала 1013829,20 грн. Разом з тим, господарськими судами установлено, з підтвердженням матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий Завод" - первісним боржником, Відкритим акціонерним товариством "Птахофабрика "Перше Травня" - новим боржником та Приватним підприємством "Ростагроцентр" - кредитором було укладено десять (трьохсторонніх) договорів про переведення боргу, а саме: №18 від 12.10.09, №20 від 21.10.09, №22 від 10.11.09, №23 від 03.02.10, №24 від 10.02.10, №25 від 23.02.10, №26 від 10.03.10, №27 від 16.03.10, №28 від 18.03.10, №29 від 08.04.10, якими врегульовано відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло з договору поставки №01/05/09-2 від 01.05.09. Так, за умовами договору про переведення боргу №18 від 12.10.09 ТОВ "Перше Травня Комбікормовий Завод" -первісний боржник перевів на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" - нового боржника частину боргу перед Приватним підприємством "Ростагроцентр" –кредитором, що виник на підставі договору поставки № 01/05/09-2 від 01.05.09 у розмірі 100 000 грн. В свою чергу, ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" згідно з пунктом 7 договору про переведення боргу №18 від 12.10.09 зобов'язалося розрахуватися із ПП "Ростагроцентр" до 12.02.10 у сумі прийнятого боргу. За договором №20 від 21.10.09 на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" переведено наступну частину богу у розмірі 100 000 грн., з кінцевим строком розрахунку до 21.03.10. За договором №22 на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" переведено борг у розмірі 100 000 грн., строк розрахунку - до 10.04.10. За договором №23 від 03.02.10 на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" переведено борг 100 000 грн., строк розрахунку –до 03.05.10. За договором №24 від 10.02.10 на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" переведено борг у розмірі 100 000 грн., строк розрахунку - до 12.05.10. За договором №25 від 23.02.10 на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" переведено борг у розмірі 100 000 грн., строк розрахунку - до 12.05.10. За договором №26 від 10.03.10 переведено на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" 100 000 грн. боргу, строк розрахунку - до 12.05.10. За договором №27 від 16.03.10 на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" переведено борг у розмірі 100 000 грн., строк розрахунку - до 12.05.10. За договором №28 від 18.03.10 переведено борг 100 000 грн., строк розрахунку 12.05.10. За договором №29 від 08.04.10 на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" переведено борг у розмірі 100 000 грн., строк розрахунку - до 12.05.10. Як установили господарські суди, на підставі укладених договорів про переведення боргу у відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня" (нового боржника) виник борг перед позивачем на загальну суму 1 000 000 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем боргу, позивач направив відповідачеві відповідну вимогу, яка останнім залишена без задоволення. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Ростагроцентр" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня"  1 000 000 грн. основного боргу, 78561,64 грн. пені, 15205,48 грн. –3% річних, 68672,88 грн. інфляційних втрат. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди обох інстанцій виходили з того, що відповідачем не сплачена прийнята за спірними договорами про переведення боргу заборгованість, і з огляду на це дійшли висновку про наявність підстав для стягнення пені, річних та інфляційних (зменшених судом). Такий висновок судів визнається правомірним. Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні, за приписами статті 510 Цивільного кодексу України, є кредитор та боржник. Статтею 520 цього ж Кодексу унормовано заміну боржника у зобов'язанні. Так, відповідно до приписів зазначеної норми боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (стаття 522 Цивільного кодексу України). Як вже зазначалося, і це установлено судами, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий Завод", Відкритим акціонерним товариством "Птахофабрика "Перше Травня" та Приватним підприємством "Ростагроцентр" було укладено десять договорів про переведення боргу. Вказаними договорами сторони врегулювали відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (ТОВ "Перше Травня Комбікормовий Завод") у зобов'язанні, яке виникло із договору поставки № 01/05/09-2 від 01.05.09. При цьому, факт отримання макухи третьою особою та її часткової оплати не оспорювався; інші договори поставки (і це встановлено судами) між позивачем і ТОВ "Перше травня Комбікормовий завод" не укладалися. Згідно з названими договорами про переведення боргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий Завод" перевело на Відкрите акціонерне товариство "Птахофабрика "Перше травня" борг перед Приватним підприємством "Ростагроцентр", котрий виник на підставі договору поставки №01/05/09-2 від 01.05.09, на загальну суму 1 000 000 грн. Кінцевий строк розрахунку нового боржника перед кредитором встановлено пунктом 7 договорів про переведення боргу:  починаючи з 12.02.10 (договір №18), останній строк - 12.05.10 (договори №24, №25, №26, №27, №28, №29). Відтак, суди визнали підставним стягнення позивачем з відповідача 1 000 000 грн. переведеного боргу. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання. Господарськими судами в ході розгляду справи установлено, з підтвердженням матеріалами справи, що відповідач не розрахувався із кредитором у сумі прийнятого боргу в обумовлені спірними договорами строки. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про підставність стягнення з відповідача заявленої суми основної заборгованості. Водночас, згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов‘язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Судами установлено, що пунктом 9 спірних договорів про переведення боргу сторони узгодили, що у випадку прострочення виконання зобов'язання за цим договором більше, ніж на 3 банківські дні, новий боржник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення зобов'язання. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на встановлений судами факт порушення відповідачем строків проведення розрахунків за договорами про переведення боргу, колегія суддів погоджується з висновком судів про підставність стягнення з відповідача пені, 3% річних та зменшених судами інфляційних. Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні, постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність доказів, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід скаржника про недоведеність факту поставки товару за договором №01/05/09-2 від 01.05.09, заборгованість за яким була переведена на відповідача, не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки, по-перше, він був предметом розгляду апеляційним господарським судом та відхилений ним через його необґрунтованість та недоведеність, а, по-друге, стосується переоцінки доказів у справі, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами суду касаційної інстанції. Не може бути підставою для скасування судових актів у справі довід скаржника про порушення господарськими судами норм процесуального права, зокрема, прийняття судового рішення без участі представника відповідача неповідомленого належним чином, позаяк він не підтверджується матеріалами справи. Так, з матеріалів справи убачається, що ухвала місцевого господарського суду від 11.04.11 про порушення провадження у справі була отримана відповідачем (і це підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення на 126 а.с. І т.с.); у судових засіданнях 27.04.11, 05.05.11 розгляд справи відкладався за клопотаннями самого відповідача (вказані ухвали були скеровані відповідачеві згідно з відміток штампу на зворотному боці ухвали). Викладене свідчить про обізнаність відповідача про місце та час розгляду справи. Окрім того, участь в господарських засіданнях є правом сторони. Водночас визнаються неспроможними і посилання скаржника на незадоволення апеляційним господарським судом його клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки за  приписами  статті  77  Господарського процесуального кодексу України у разі, коли представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

        Відтак, відсутні правові підстави для скасування постанови апеляційної інстанції і задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись  статтями 1115, 1117 , 1118,  1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

                   Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.11 у справі №08/5026/798/2011 залишити без змін.

           Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня" залишити без задоволення.

Головуючий  суддя                                                                      Т.Добролюбова

       Судді                                                                                       Т.Гоголь

                                                                                                         В.Швець