Рішення

від 08.09.2011 по справі 2/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2/137

08.09.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4»Спеціалізоване будівельне управління № 20

про    стягнення 33169,63 грн.

                                                                                                                     Суддя   Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача:        Фінагіна В.Б.

Від відповідача:    Владимиров Г.А.

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, -

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4»Спеціалізоване будівельне управління № 20 про стягнення з останнього заборгованості за спожиту теплову енергію та штрафних санкцій в розмірі 33169,63 грн.

Від відповідача через відділ діловодства Господарського суджу м. Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти вимог в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 2876,50 грн., посилаючись на наступне:

- 06.04.09р. Господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Трест Міськбуд-4»по заяві ініціюючого кредитора –ДПІ Голосіївського району м. Києва;

- 12.05.10р. у газеті «Урядовий кур'єр»№84 було опубліковано оголошення про порушення  справи про банкрутство ВАТ «Трест Міськбуд-4»; одночасно з порушенням провадження у справі  про банкрутство, Господарським судом був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»- Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається  в ухвалі господарського суду;

- протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка у квітні 2011 року була перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго»та Відкритим акціонерним товариством «Трест Міськбуд-4»Спеціалізоване будівельне управління № 20 було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.04.2001р. за № 520680.

Відповідно до умов даного договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 2.1 договору  визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додаток 1) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення –доручення про укладення договору по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до п. 2.3 договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2, відповідно до якого за теплову енергію, яка використовується населенням, оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію, яка використовується орендарями, оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вбачається, свої зобов'язання за договором відповідач своєчасно не виконує.

Станом на день прийняття рішення борг відповідача становить 30293,13 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач спростував наявність боргу, суд приходить до висновку, що позов в  частині стягнення основного боргу в розмірі 30293,13 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних з простроченої суми.

Згідно з розрахунком позивача сума інфляційних становить 1222,70 грн. та 3 % річних 303,75 грн.

Дані вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

- до складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість з врахуванням індексу інфляції від суми основного боргу та 3 % річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України;

- на передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх  нарахування в період провадження справи про банкрутство.

Вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст.. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції від 03.06.08р) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

                                                          В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4»Спеціалізоване будівельне управління № 20 (м. Київ, вул. Червоноармійська, 66 б; код ЄДРПОУ 04013235) на користь  Публічного акціонерного товариства  “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 30293 (тридцять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 13 коп. –основного боргу, 1222 (одна тисяча двісті двадцять дві) грн. 70 коп. –інфляційних, 303 (триста три) грн. 75 коп. –3 % річних, 318 (триста вісімнадцять) грн. 20 коп. - державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 39 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог в позові відмовити.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

     Суддя                                                       І.О. Домнічева

                                                                         Повне рішення складено 13.09.2011р.