Рішення

від 02.09.2011 по справі 11/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/180

02.09.11

За позовомКомунального підприємства  по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Островок"

простягнення 105 192,52 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Острова В.В. –представник

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства  по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Островок" заборгованості за комунальні послуги у розмірі 82 313,98 грн., пені у розмірі 5 627,80 грн., інфляційних втрат у розмірі 13 210,95 грн., 3% річних у розмірі 4 039,79 грн.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за комунальні послуги, надані за Договором №705/421 про надання послуг від 27.02.2006, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.11.2008 по 10.06.2011.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача, ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи відкладався. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

27.02.2006 між Комунальним підприємством  по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Островок" (споживач) укладено Договір № 705/421 про надання послуг (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору підприємство на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг зобов'язується транспортувати по внутрішньобудинкових мережах нежилого приміщення площею 627,10 кв.м за адресою: м. Київ, Русанівський б-р, 11 комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за Договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх виробникам і постачальникам комунальних послуг. Споживач зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Згідно з п. 5.5 Договору строк дії договору встановлений з 27.02.2006 та діє до 27.02.2011.

Після закінчення дії цього Договору він може бути продовжений на той же термін і на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення даного договору жодна із сторін не повідомить іншу про його припинення або зміну умов (п. 5.6 Договору).

Відповідні заяви про припинення дії Договору відсутні.

У Додатку № 1 до Договору визначений перелік комунальних послуг, які надаються відповідачу, а саме: центральне опалення, гаряче водопостачання, холодна вода на підігрів.

Згідно з п. 2.2 Договору споживач повинен до кінця поточного місяця сплатити платежі за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія) минулого місяця на підставі табулярів та груп рахунків, що надходять від постачальників комунальних послуг; суму відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж поточного місяця.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, за період з листопада 2008 року по жовтень 2010 року позивачем надано комунальних послуг, а відповідачем спожито на суму 98 432,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розробками по груп-рахункам та табуляграмами АЕК "Київенерго".

В матеріалах справи також наявні платіжні вимоги-доручення, які надавались відповідачу, за період з  листопада 2008 року по жовтень 2010 року.

Проте, відповідач за вказані послуги розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 82 313,98 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати послуг, отриманих за Договором № 705/421 про надання послуг від 27.02.2006, суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надане централізоване холодне водопостачання та відшкодування витрат на утримання будинку і прибудинкової території у розмірі 82 313,98 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 705/421 про надання послуг від 27.02.2006 позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 627,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 210,95 грн. та 3% річних у розмірі 4 039,79 грн.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.3 Договору за несвоєчасну оплату платежів, передбачених п. 2.1 Договору, споживач сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 1% від розміру несплачених платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Згідно з умовами Договору відповідач зобов'язаний був сплачувати платежі за комунальні послуги до кінця кожного поточного місяця за минулий місяць, тобто прострочення відповідача наставало з першого числа кожного наступного місяця, за який не було здійснено оплату, і пеня повинна була нараховуватись на суму заборгованості, що виникала за кожний місяць окремо.  .  

З розрахунку пені доданого до позовної заяви, вбачається, що позивачем нараховується пеня з 01.01.2011 по 10.06.2011 на всю суму заборгованості, що утворилась за  листопад 2008 року - жовтень 2010 року, тобто за шість місяців, які передували зверненню з позовом, що суперечить нормам чинного законодавства, зокрема ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2009 у справі № 5/634-08.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 627,80  грн., нарахованої за період з 01.01.2011 по 10.06.2011 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманих послуг встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.   

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Островок" (02154, м. Київ, бул. Русанівський, 11, ідентифікаційний код 22862245, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства  по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) заборгованість у розмірі 82 313 (вісімдесят дві тисячі триста тринадцять) грн. 98 коп., інфляційні втрати у розмірі 13 210 (тринадцять тисяч двісті десять) грн. 95 коп. та 3% річних у розмірі 4 039 (чотири тисячі тридцять дев'ять) грн. 79 коп., державне мито у розмірі 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 65 коп. та 223 (двісті двадцять три) грн. 37 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

    Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 14.09.2011