Постанова

від 15.08.2011 по справі 5005/1774/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2011 року Справа № 5005/1774/2011

Дніпропетровський апел яційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Науменк а І.М. (доповідач),

суддів: Голяшкіна О.В., Чимба р Л.О.,

секретар судового засідан ня - Заболотна О.В.,

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1. п редставник, довіреність № 3 в ід 04.01.11;

від відповідача-1: ОСОБА_2 . представник, довіреність № 2 7 від 31.01.11;

від відповідача-2 представ ник в судове засідання не з'яв ився, про час та місце судовог о засідання повідомлений нал ежним чином.

розглянувши апеляційну с каргу товариства з обмеже ною відповідальністю “Торго вий будинок “Нафта-Полюс”, м.Д ніпропетровськ, на рішенн я господарського суду Дні пропетровської області від 22.04.2011р. у справі №5005/1774/2011

за позовом тов ариства з обмеженою відповід альністю “Торговий будинок

“Нафта -Полюс”, м.Дніпропетровськ

до відповідача 1 публ ічного акціонерного товарис тва “Марфін Банк”,

м.Іллічів ськ Одеської області

до відповідача 2 товари ства з обмеженою відповідаль ністю “Торговий будинок

“Нафта-Плю с”, м.Дніпропетровськ

про спонук ання укласти договір,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обла сті від 22.04.2011р. у справі №5005/1774/2011 (су ддя Кеся Н.Б.) в задоволенні по зову ТОВ Торговий будинок “Н афта-Полюс” про спонукання у класти договір - відмовлено повністю.

При прийнятті рішення госп одарський суд виходив з відс утності передбачених чинним законодавством України підс тав для задоволення позовних вимог, з огляду на невідповід ність останніх принципу віль ного волевиявлення сторін пр и вчиненні спірного правочин у.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарськ ого суду з апеляційною скарг ою, в якій, посилаючись на непр авильне застосування місцев им господарським судом норм матеріального права, просить дане рішення скасувати та пр ийняти нове, яким позовні вим оги задовольнити повністю.

Зокрема, в апеляційній скар зі позивач стверджує, що госп одарським судом першої інста нції безпідставно не застосо вано до спірних правовідноси н норми ст.188 Господарського к одексу України, якою закріпл ено порядок зміни або розірв ання договору; наполягає на т ому, що ним повністю дотриман о всіх вимоги ст.520 Цивільного кодексу України шляхом пові домлення кредитора про замін у боржника у зобов' язанні, а тому реорганізація підприєм ства відповідає вимогам чинн ого законодавства України то що.

Вислухавши пояснення пред ставника відповідача, дослід ивши матеріали справи, обгов оривши доводи апеляційної с карги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга задово ленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалі в справи, 22.07.2008р. між ТОВ "Торгови й Будинок "Нафта-Полюс" (Позича льник та позивач) та ВАТ "Морсь кий транспортний банк" (нині - ПАТ “Марфін Банк” та відпові дач-1) було укладено кредитний договір №00144/D, згідно з яким від повідач-1 зобов'язався надати Позичальникові кредит на по повнення обігових коштів у в игляді поновлювальної креди тної угоди з лімітом заборго ваності 500 000 грн. з 22 липня 2008 року і терміном погашення по 21 лип ня 2009 року включно зі сплатою в ідсотків за користування кре дитом у розмірі 22% річних за фа ктичний період користування кредитними коштами від факт ичної суми заборгованості за кредитом (п.1.1 договору).

У лютому 2011р. ТОВ "Торговий б удинок "Нафта-Полюс" звернуло ся до господарського суду Дн іпропетровської області з по зовом до відповідача-1 (ПАТ “Ма рфін Банк”) та відп овідача-2 (ТОВ “Торговий будин ок “Нафта-Плюс”) з проханням з обов'язати відповідачів укла сти з ТОВ “Торговий буди нок “Нафта-Полюс” договір пр о внесення змін №2 до кредитно го договору №00144/Б від 22.07.2008р., а са ме, щодо заміни боржника у зоб ов' язанні.

Позовні вимоги обґрунто вані реорганізацією підприє мства ТОВ “Торговий будинок “Нафта-Полюс” у ТОВ “Торгови й будинок “Нафта-Плюс”.

Відповідач-1 /Банк/ проти по зову та доводів апеляційної скарги повністю заперечує. У відзиві на позовн у заяву та апеляційну скаргу зазначає, що між ним та позива чем домовленість на укладанн я додаткової угоди до кредит ного договору відсутня, відс утній й документ щодо переве дення кредитного боргу на ін шого боржника. Більш того, від повідач-1 стверджує, що Банк не тільки не висловлював згоди на переведення боргу, але й не отримував з цього приводу ві д позивача жодних пропозицій .

Таким чином, на думку відпов ідача-1, реорганізацію підпри ємства-позивача здійснено з порушенням чинного законода вства України, зокрема, ст.ст.5 13 та 521 Цивільного кодексу Укра їни щодо обов' язку письмово го інформування кредиторів п ро заміну боржника у зобов' язанні.

Окрім того, Банк наполягає, що зазначеними вище діями по зивач порушив умови п.8.1. креди тного договору та п.2.3.12 договор у застави стосовно взятого н а себе зобов' язання не здій снювати реорганізацію підпр иємства-боржника без отриман ня на то згоди Банку.

Так, пунктом 8.2. кредитного до говору передбачено, що на стр ок дії останнього Позичальни к зобов'язується попередньо, а саме, за десять банківських днів, письмово повідомляти Б анк про заплановану Позичаль ником реорганізацію шляхом в лиття, приєднання або перетв орення. У випадку проведення реорганізації, Позичальник (всі його правонаступники) зо бов'язується в п'ятиденний те рмін, з моменту оформлення до кументів на реорганізацію, п ідписати з Банком додаткову угоду до цього договору.

Отже, з матеріалів справи в бачається, що загальними збо рами учасників позивача 10.12.2009р . було прийнято рішення у форм і протоколу №2/3 (а.с.24 том 1) про йо го реорганізацію шляхом виді лу окремої юридичної особи, д е учасником буде виступати о дин з попередніх учасників п озивача та надати новостворе ній юридичній особі найменув ання - товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Нафта-Плюс”.

Належне повідомлення Банк у про реорганізацію підприєм ства-боржника та надіслання на його адресу проекту догов ору про внесення змін №2 до кре дитного договору №00144/О від 22.07.20 08р., на думку позивача, підтвер джено наявними в матеріалах справи листом-повідомленням від 30.12.2009р. за вих.№130 та листом ві д 01.04.2010р. вих.№37 (а.с.28).

Однак, отримання вищезгада них листів уповноважений пре дставник Банку заперечує, пр и цьому належним чином підпи саний Банком та позивачем до говір про внесення змін №2 до к редитного договору №00144/О від 22 .07.2008р. чи/або протокол розбіжно стей до нього в матеріалах сп рави відсутній.

З огляду на наведене, на ду мку колегії суддів, місцевий господарський суд цілком пр авомірно не знайшов підстав для задоволення позову, адже , згідно зі ст.202 Цивільного код ексу України, правочином є ді я особи, спрямована на набутт я, зміну або припинення цивіл ьних прав та обов' язків.

За ч.1 ст.19 Конституції Україн и, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відп овідно до яких ніхто не може б ути примушений робити те, що н е передбачено законодавство м.

В силу ч.3 ст.203 та ст.627 Цивільн ого кодексу України, волевия влення учасника правочину ма є бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Сторон и є вільними в укладенні дого вору, виборі контрагента та в изначенні умов договору з ур ахуванням вимог Цивільного К одексу, інших актів цивільно го законодавства, звичаїв ді лового обороту, вимог розумн ості та справедливості.

В той же час, відповідно до ч . 3 ст.179 ГК України, укладення го сподарського договору є обов 'язковим для сторін, лише якщо він заснований на державном у замовленні, виконання яког о є обов'язком для суб'єкта гос подарювання у випадках, пере дбачених законом, або існує п ряма вказівка закону щодо об ов'язковості укладення догов ору для певних категорій суб 'єктів господарювання чи орг анів державної влади або орг анів місцевого самоврядуван ня.

Враховуючи вищевикладене, місцевим господарським судо м обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов' язання відповіда чів укласти договір, адже так і вимоги не ґрунтуються на но рмах чинного законодавства т а суперечать принципу вільно го волевиявлення сторін, що є необхідним для вчинення спі рного правочину.

Цілком правомірно, на думку судової колегії, господарсь ким судом першої інстанції в ідмовлено також в задоволенн і клопотання відповідача-1 пр о направлення справи до прав оохоронних органів та, у зв' язку з цим, зупинення провадж ення у справі, оскільки, врахо вуючи обраний позивачем спос іб захисту своїх прав, законн ість реорганізації позивача судом не досліджується. З цих же підстав місцевим господа рським судом обґрунтовано не перевірено аргументи позива ча щодо правомірності заміни боржника у зобов' язанні, з о гляду на реорганізацію перві сного боржника при відсутнос ті на це згоди кредитора в ос обі Банку.

Таким чином, доводи, викладе ні позивачем в апеляційній с карзі, висновків місцевого г осподарського суду не спрост овують та судовою колегією в ідхиляються, як безпідставні та спростовані наявними у сп раві матеріалами.

Отже, на думку судової колег ії, місцевим господарським с удом повно, всебічно та об' є ктивно розглянуті всі обстав ини справи та їм надана належ на правова оцінка, рішення го сподарського суду відповіда є вимогам закону і підлягає з алишенню без змін.

У підсумку, враховуючи зали шення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний го сподарський суд вважає за до цільне зазначити, що судові в итрати у справі покладаються на позивача, згідно зі ст. 49 Гос подарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК Укр аїни, апеляційний господарсь кий суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 22.04.2011р. у справі №5005/1774/2011 - зал ишити без змін, а апеляційну с каргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Нафта-Полюс”, м.Дніп ропетровськ, - без задоволе ння.

Постанова може бути оскарж ена до Вищого господарського суду України у двадцятиденн ий строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Голяшкін

Суддя Л.О. Чимбар