Постанова

від 07.09.2011 по справі 47/153

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011 № 47/153

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Нєсвєт ову Н.М.

суддів: Корсакової Г .В.

Кондес Л.О.

при секретарі:

за участю представників:

прокуратури: не з' явився;

позивача: не з' явився;

відповідача: ОСОБА_1. за д овіреністю;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Комунального підпри ємства «Дніпро - парксервіс» Дніпровської районної в міс ті Києві ради

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2011р.

у справі № 47/153 (суддя - Станік С.Р.)

за позовом Заступника прок урора Дніпровського району м іста Києва в інтересах держа ви в особі Київської міської ради

до Комунального підприємс тва «Дніпро - парксервіс» Дні провської районної в місті К иєві ради

про зобов' язання звільни ти земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 02.06.2011р. у справі № 47/153 задоволено позов Заступни ка прокурора Дніпровського р айону міста Києва в інтереса х держави в особі Київської м іської ради до Комунального підприємства «Дніпро - паркс ервіс» Дніпровської районно ї в місті Києві ради про зобов ' язання звільнити земельну ділянку.

Не погодившись із прийняти м рішенням, відповідач зверн увся з апеляційною скаргою д о Київського апеляційного го сподарського суду, в якій про сить рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2011р. у справі №47/153 скасувати та прийняти нов е, яким в позові відмовити пов ністю, з посиланням на неповн е з' ясування обставин, що ма ють значення для справи та на порушення норм матеріальног о та процесуального права.

Скаржник зазначає, що визна чаючи Комунальне підприємст во виконавчого органу Київсь кої міської ради (Київської м іської державної адміністра ції) «Київтранспарксервіс» є диним оператором з паркуванн я транспортних засобів, стяг нення паркувального збору та виготовлення єдиних абонеме нтних талонів з паркування а втомобільного транспорту, Ки ївська міська рада у пункті 4 Р ішення №930/1591 від 26.06.2007р. вирішила вважати таким, що втратив чин ність абзац 2, 3 пункту 3 свого рі шення №216/1090 від 27.11.2003 без зазначен ня правових підстав скасуван ня.

Також, відповідач стверджу є, у Постанові Вищого господа рського суду України від 14.04.2010р . у справі №6/385 єдиним операторо м в Дніпровському районі міс та Києва з надання платних по слуг по відстою та зберіганн ю транспортних засобів на ав тостоянках визнано Комуналь не підприємство «Дніпро - пар ксервіс» Дніпровської район ної в місті Києві ради, всі інш і оператори позбавлені таког о права.

В зазначеній постанові суд дійшов висновку, що Рішення № 930/1591 від 26.06.2007р. в частині слід вва жати таким, що втратив чинніс ть абзаців 2-го та 3-го пункту 3 р ішення №216/1090 від 27.11.2003, суперечить Конституції України та Зако ну України «Про місцеве само врядування в Україні».

Крім цього, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інс танції оцінив докази по спра в всупереч Рекомендацій Вищо го господарського суду Украї ни від 02.02.2011р. №04-06/15 «Про практику застосування господарським и судами земельного законода вства».

Київська міська рада у відз иві просить в задоволенні ап еляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суд у м. Києва від 02.06.2011р. у справі №47/15 3 залишити без змін.

Заступник прокурора Дніпр овського району міста Києва відзив на апеляційну скаргу до суду не подав.

Ухвалою від 24.06.2011р. апеляційн а скарга прийнята до провадж ення, розгляд справи признач ено на 17.08.2011р.

Розпорядженням Голови Киї вського апеляційного господ арського суду № 01-23/1/13 від 16.08.2011р. до складу колегії суддів заміс ть судді Кондес Л.О. введено су ддю Коршун Н.М.

Ухвалою від 17.08.2011р. розгляд сп рави відкладено на 07.09.2011р., в зв' язку з неявкою представника позивача.

Розпорядженням Голови Киї вського апеляційного господ арського суду № 01-23/1/8 від 06.09.2011р. до складу колегії суддів заміс ть судді Коршун Н.М. введено су ддю Кондес Л.О.

В судове засідання 07.09.2011р. з' явився представник відповід ача, представник прокуратури та позивача не з' явилися, пр о причини неявки суд не повід омили, про дату, час та місце р озгляду апеляційної скарги б ули повідомлені належним чин ом, про що свідчать повідомле ння про вручення поштового в ідправлення №№06533790, 0656100, 01620664 від 26.08. 2011р.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місц е його розгляду судом, якщо ух валу про порушення проваджен ня у справі надіслано за пошт овою адресою, зазначеною в по зовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз' яс нень президії Вищого арбітра жного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практи ки застосування Господарськ ого процесуального кодексу У країни»).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інс трукції з діловодства в госп одарських судах України, зат вердженою наказом Вищого гос подарського суду України від 10.12.2002 N75 (з подальшими змінами), пе рший, належним чином підписа ний, примірник процесуальног о документа (ухвали, рішення, п останови) залишається у спра ві; на звороті у лівому нижньо му куті цього примірника про ставляється відповідний шта мп суду з відміткою про відпр авку документа, що містить: ви хідний реєстраційний номер, загальну кількість відправл ених примірників документа, дату відправки, підпис праці вника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 13.08.2008р., №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у першому півріччі 2008 року» вищезазначена відмітка про відправку процесуального до кумента, за умови, що її оформл ено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного на дсилання копій процесуально го документа сторонам та інш им учасникам судового процес у.

Поштові відправлення з ухв алою Київського апеляційног о суду по справі №47/153 були напр авлені сторонам за адресами, вказаними у позовній заяві т а апеляційні скарзі

Підтвердженням надсилання сторонам названих ухвал суд у є відповідні відмітки на зв оротньому боці цих ухвал.

Відтак, про час, дату та місц е судового розгляду справи № 47/153 учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повід омлення всіх учасників судов ого процесу про дату, час та мі сце судового засідання по ро згляду апеляційної скарги, я вка представників сторін у з асіданні суду апеляційної ін станції не була визнана обов ' язковою, судова колегія вв ажає можливим здійснити пере вірку рішення Господарськог о суду міста Києва від 02.06.2011р. за наявними у справі матеріала ми без участі представників прокуратури та позивача.

Розглянувши апеляційну ск аргу, заслухавши пояснення п редставника відповідача, дос лідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне.

Заступник прокурора Дніпр овського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в і нтересах держави в особі Киї вської міської ради до відпо відача про зобов' язання ост аннього звільнити земельну д ілянку площею близько 0, 26 га, ро зташовану на вул. Вершигори, 9 у Дніпровському районі міста Києва та повернути її Київсь кій міській раді, привівши її у придатний для використанн я стан.

Пунктом 5 статті 121 Конституц ії України на прокуратуру Ук раїни покладається представ ництво інтересів громадян аб о держави в суді у випадках, вс тановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного ко дексу України передбачено, щ о кожна особа має право на зах ист свого цивільного права у разі його порушення, невизна ння або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивіль ного кодексу України кожна о соба має право звернутися до суду за захистом свого особи стого немайнового або майнов ого права та інтересу. Частин ою другою цієї статті визнач ено способи захисту цивільни х прав та інтересів. Суд може з ахистити цивільне право або інтерес іншим способом, що вс тановлений договором або зак оном.

Відповідно до ст. 20 Цивільно го кодексу України, право на з ахист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазна ченої норми та принцип диспо зитивності у господарському судочинстві, позивач має пра во вільно обирати способи за хисту порушеного права чи ін тересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК Украї ни, господарський суд порушу є справи, зокрема, за позовним и заявами прокурорів та їх за ступників, які звертаються д о господарського суду в інте ресах держави. Прокурор, який звертається до господарсько го суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно в изначає, в чому полягає поруш ення інтересів держави, та об грунтовує необхідність їх за хисту, а також вказує орган, уп овноважений державою здійсн ювати відповідні функції у с пірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України «П ро прокуратуру» визначено, щ о підставою представництва у суді інтересів держави є ная вність порушень або загрози порушень економічних, політи чних та інших державних інте ресів, внаслідок протиправни х дій (бездіяльності) фізични х або юридичних осіб, що вчиню ються у відносинах між ними а бо державою.

Із врахуванням того, що «інт ереси держави» є оціночним п оняттям, прокурор чи його зас тупник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавст во, на підставі якого подаєть ся позов, в чому саме відбулос я чи може відбутися порушенн я матеріальних або інших інт ересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідніст ь їх захисту та зазначає орга н, уповноважений державою зд ійснювати відповідні функці ї у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд в важає, що прокурор вірно визн ачив Київську міську раду в я кості органу, уповноваженого державою здійснювати відпов ідні функції у спірних право відносинах, які є предметом р озгляду.

В обгрунтування поданого в інтересах держави позову пр окурор наголошує на тому, що в ідповідачем здійснюється ви користання земельної ділянк и площею 0, 26 га, яка знаходитьс я за адресою: вул. Вершигори, 9 у Дніпровському районі міста Києва під розміщення автомоб ільної стоянки без відповідн их документів, що посвідчуют ь право власності або корист ування чи оренди земельної д ілянки, що суперечить ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України , що на думку прокурора є підст авами для зобов' язання відп овідача звільнити спірну зем ельну ділянку, повернути її К иївській міській раді та при вести її у придатний стан.

Так, прокурор зазначає, що п еревіркою встановлено, що ві дповідач використовує земел ьну ділянку, площею близько 0, 26 га. під розміщення автомобіл ьної стоянки.

На момент перевірки за вище вказаною адресою встановлен о облаштування відкритої авт остоянки на земельній ділянц і площею 0,26 га., яка огороджена парканом, розміщено вагончик охорони, наявні всі ознаки ви користання майданчика для па ркування автомобілів, без от римання документів, що посві дчують право власності чи ко ристування земельною ділянк ою.

Прокурор стверджує, що у від повідача відсутні документи , які підтверджують право вла сності, користування або оре нди земельної ділянки.

Таким чином, прокурор у позо ві посилається на порушення відповідачем ст. ст. 9, 116,125, 126 Земе льного кодексу України, а отж е відповідач займає спірну з емельну ділянку без належни м чином оформлених документі в.

Колегія суддів не погоджує ться з висновком суду першої інстанції про зобов' язання відповідача звільнити самов ільно зайняту земельну ділян ку площею близько 0,26 га, розташ овану за адресою: м. Київ, вул. В ершигори, 9 у Дніпровському ра йоні міста Києва, виходячи з н аступного.

Так, прокурор у позові проси в суд винести рішення, яким зо бов' язати Комунальне підпр иємств «Дніпро - парксервіс» Дніпровської районної в міс ті Києві ради звільнити земе льну ділянку площею близько 0,26 га., розташовану на вул. Верш игори, 9 у Дніпровському район і міста Києва та повернути її Київській міській раді, прив івши її у придатний для викор истання стан, з посиланням на ст. ст. 9, 116, 125, 126 Земельного кодекс у України, без посилання на но рму ст. 212 Земельного Кодексу У країни, яка передбачає повер нення самовільно зайнятих зе мельних ділянок.

Слід зазначити, що позов - це спірна вимога однієї стор они до іншої, яка випливає з ма теріально - правового відно шення, заснованого на юридич них фактах, і подана до господ арського суду для розгляду т а вирішення у визначеному за коном порядку.

Фактичною підставою позов у є юридичні факти, на яких ґру нтуються позовні вимоги пози вача до відповідача, правово ю підставою позову - є посила ння у позовній заяві на закон и та інші нормативно - право ві акти, на яких ґрунтується в имога позивача.

Предметом позову виступає конкретна матеріально - пр авова вимога позивача до від повідача, яка випливає зі спі рного матеріально - правово го відношення і з приводу яко ї суд повинен прийняти рішен ня по справі.

Згідно до ч. 2 п.п. 4,5 ст. 54 ГПК Укр аїни позовна заява повинна м істити: зміст позовних вимог ; виклад обставин, на яких ґрун туються позовні вимоги; зазн ачення доказів, що підтвердж ують позов, обґрунтований ро зрахунок сум, що стягуються ч и оспорюються; законодавство , на підставі якого подається позов.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України п ередбачено, що позивач вправ і до прийняття рішення по спр аві збільшити розмір позовни х вимог, відмовитись від позо ву або зменшити розмір позов них вимог. До початку розгляд у господарським судом справи по суті позивач має право змі нити предмет або підставу по зову шляхом подання письмово ї заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК Укр аїни рішення приймається гос подарським судом за результа тами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасник ами господарського процесу, а також, доказів, які були витр ебувані господарським судом , у нарадчій кімнаті.

Частиною 1 п.3 статтею 84 ГПК Ук раїни у мотивувальній частин і вказуються обставини справ и, встановлені господарським судом; причини виникнення сп ору; докази, на підставі яких п рийнято рішення; зміст письм ової угоди сторін, якщо її дос ягнуто; доводи, за якими госпо дарський суд відхилив клопот ання і докази сторін, їх пропо зиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство , яким господарський суд керу вався, приймаючи рішення; обґ рунтування відстрочки або ро зстрочки виконання рішення.

Так, ч. 1 п. 2 ст. 83 ГПК України пер едбачено, що господарський с уд, приймаючи рішення, має пра во виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для з ахисту прав і законних інтер есів позивачів або третіх ос іб з самостійними вимогами н а предмет спору і про це є клоп отання заінтересованої стор они.

Крім цього, у п. 14 інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарс ького процесуального кодекс у України, порушені у доповід них записках про роботу госп одарських судів у 2004 році» (із з мінами та доповненнями стано м на 27.03.2009р.) на запитання, чи впра ві господарський суд самості йно змінити позовні вимоги п озивача чи спонукати сторони до уточнення позовних вимог , дається така відповідь. Відп овідно до частини 2 статті 19 Ко нституції органи державної ( в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов' язані діяти лише на підставі, в межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України. Частина чет верта статті 22 ГПК визначає зм іну підстави або предмета по зову, збільшення чи зменшенн я розміру позовних вимог вик лючно як право, а не обов' язо к позивача. Пунктом 2 статті 83 Г ПК передбачено право господа рського суду щодо виходу за м ежі позовних вимог (за наявно сті передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання за інтересованої сторони), але н е зміни таких вимог на власни й розсуд чи спонукання до їх у точнення.

Також, відповідно п.п. 4.1.1. Реко мендації Президії Вищого гос подарського суду України від 02.02.2010 р. № 04-06/15 «Про практику засто сування господарськими суда ми земельного законодавства », у питанні про застосування відповідальності за самовіл ьне зайняття земельної ділян ки господарським судам необх ідно враховувати, що саме по с обі встановлення судом наявн ості фактичного користуванн я земельною ділянкою без пра вовстановлюючих документів на неї не є достатньою підста вою для кваліфікації такого використання земельної діля нки як самовільного її зайня ття. Господарським судам у ви рішенні таких спорів необхід но досліджувати чи передбаче но спеціальним законом отрим ання правовстановлюючих док ументів на земельну ділянку для розміщення певних об' єк тів, причини відсутності так их документів у особи, що вико ристовує земельну ділянку, н аявність у особи права на отр имання земельної ділянки у в ласність чи користування, вж иття нею заходів до оформлен ня права на земельну ділянку , тощо.

Суд першої інстанції в моти вувальній частині рішення за значає, що відповідач фактич но використовує земельну діл янку площею 0, 26 га за адресою: в ул. Вершигори, 9 у Дніпровськом у районі міста Києва під розм іщення автомобільної стоянк и без відповідних правовстан овлюючих документів, які пов инні бути видані відповідним органом місцевого самовряду вання про її передачу у власн ість або надання у користува ння (оренду), та за відсутност і правочину щодо такої земел ьної ділянки, а отже відповід ач всупереч вимог ст. ст. 125,126 Зем ельного кодексу України само вільно займає земельну ділян ку площею 0, 26 га за адресою: вул . Вершигори, 9 у Дніпровському районі міста Києва, що згідно статті 212 Земельного кодексу України є підставами для зоб ов' язання відповідача звіл ьнити наведену вище земельну ділянку та привести її у прид атний стан.

Проте, суд вийшов за межі по зовних вимог, фактично зміни вши позовні вимоги прокурора на власний розсуд, що є поруше нням ст. 82, 83, 84 ГПК України.

Таким чином, висновки суду, про те, що відповідач фактичн о використовує земельну діля нку площею 0, 26 га за адресою: ву л. Вершигори, 9 у Дніпровському районі міста Києва під розмі щення автомобільної стоянки без відповідних правовстано влюючих документів, які пови нні бути видані відповідним органом місцевого самовряду вання про її передачу у власн ість або надання у користува ння (оренду), та за відсутності правочину щодо такої земель ної ділянки, а отже відповіда ч всупереч вимог ст. ст. 125,126 Земе льного кодексу України самов ільно займає земельну ділянк у площею 0, 26 га за адресою: вул. В ершигори, 9 у Дніпровському ра йоні міста Києва, що згідно ст атті 212 Земельного кодексу Укр аїни є підставами для зобов' язання відповідача звільнит и наведену вище земельну діл янку та привести її у придатн ий стан, не відповідають обст авинам справи.

Як вбачається з позову, прок урор звернувся з позовом, в як ому просив суд винести рішен ня, яким зобов' язати відпов ідача звільнити спірну земел ьну ділянку та повернути її К иївській міській раді, приві вши її у придатний для викори стання стан з посиланням на с т. ст. 9, 116, 125, 126 Земельного кодексу , що прирівнюється до самовіл ьного зайняття земельної діл янки, передбачене ст. 212 Земель ного кодексу України, однак п рокурор, не послався на норму ст. 212 Земельного Кодексу Укра їни, яка передбачає повернен ня самовільно зайнятих земел ьних ділянок.

Таким чином, суд першої інст анції з власної ініціативи з мінив предмет позову, визнач ивши спірну земельну ділянку як самовільно зайняту.

Колегія, також зазначає, що згідно Постанови Пленуму Вер ховного суду України від 18.12.2009р . №14 «Про судові рішення у циві льній справі» рішення є зако нним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального з аконодавства і всебічно пере віривши всі обставини справи , вирішив справу у відповідно сті з нормами матеріального права, що підлягають застосу ванню до даних правовідносин ; постановлене у справі рішен ня має бути гранично повним, я сним, чітким; резолютивна час тина рішення повинна мати ви черпні, чіткі, безумовні і так і, що випливають з встановлен их фактичних обставин, висно вки по суті розглянутих вимо г із зазначенням, зокрема, які конкретно дії і на чию корист ь відповідач повинен вчинити .

Згідно ч. 2 ст. 99 ГПК України ап еляційний господарський суд , переглядаючи рішення в апел яційному порядку, користуєть ся правами, наданими суду пер шої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Укр аїни апеляційний господарсь кий суд не зв' язаний довода ми апеляційної скарги і пере віряє законність і обґрунтов аність рішення місцевого гос подарського суду у повному о бсязі.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України го сподарський суд оцінює доказ и за своїм внутрішнім переко нанням, що ґрунтується на все бічному, повному і об' єктив ному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності, керуючись зако ном.

Враховуючи викладене, коле гія суддів дійшла висновку, щ о рішення Господарського суд у міста Києва від 02.06.2011 року у сп раві №47/153 підлягає скасуванню , з прийняттям нового рішення про відмову в позові, оскільк и висновки, викладені у рішен ні місцевого господарського суду не відповідають обстав инам справи.

Апеляційна скарга підляга є задоволенню.

Відповідно до ст. 49 України Г ПК України при відмові в позо ві судові витрати покладають ся на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Госп одарського процесуального к одексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ком унального підприємства «Дні про - парксервіс» Дніпровськ ої районної в місті Києві рад и на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2011р. у сп раві №47/153 задовольнити.

2. Рішення Господарського су ду міста Києва від 02.06.2011р. у спра ві №47/153 скасувати та відмовити в позові повністю.

Стягнути з Київської міськ ої ради (01044, м. Київ, вул. Хрещати к, 36, код 22883143) на користь Комуналь ного підприємства «Дніпро - п арксервіс» Дніпровської рай онної в місті Києві ради (02094, м. К иїв, бул. Праці, 1/1, код 32959821) 85, 00 грн. - (вісімдесят п' ять) грн. 00 коп. - держмита за подання позову, 2 36 грн. (двісті тридцять шість) г рн. 00 коп. - витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та 42,50 грн. (сорок дві) грн. 50 коп. - державного м ита за подання апеляційної с карги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Гос подарському суду міста Києва .

3. Матеріали справи №47/153 повер нути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова може бути оскар жена до Вищого господарськог о суду України.

Головуючий суддя Нєсвєтова Н.М.

Судді Корсакова Г.В.

Конд ес Л.О.

19.09.11 (відправлено)